Постанова

від 30.04.2021 по справі 140/15300/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/15300/20 пров. № А/857/3204/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року (головуючого судді Волдінера Ф.А., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/15300/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ліленд Груп до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Ліленд Груп 23.10.2020 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкових накладних №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року та №31 від 23 липня 2020 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі №140/15300/20 та ухвалою суду від 05.03.2021 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було сформовано та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року на суму операції 145800, 00 грн, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 24300, 00 грн на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Р , та № 31 від 23 липня 2020 року на суму операції 101790, 00 грн, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 16965, 00 грн на адресу приватного акціонерного товариства Нововолинський хлібозавод (аркуші справи 24, 65).

ТзОВ Ліленд Груп отримано квитанції про зупинення реєстрації даних податкових накладних:

1) Квитанція № 9189702793 від 06 серпня 2020 року про зупинення реєстрації ПН №28 від 21 липня 2020 року (а. с. 25).

2) Квитанція № 9189677506 від 06 серпня 2020 року про зупинення реєстрації ПН №31 від 23 липня 2020 року (а. с. 66).

У зазначених квитанціях зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1101 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач звернувся до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідними поясненнями та документами для прийняття рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної в ЄРПН:

1) Пояснення за вих. № 13 серпня 2020 року № 40 по ПН № 28 від 21 липня 2020 року з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Долтон Ком» , ТзОВ «Трекленд» та ТзОВ «Арго-Р» :

- договір поставки № 10-07/20 від 10 липня 2020 року, укладений між ТзОВ «Долтон Ком» та ТзОВ «Ліленд Груп» , рахунок на оплату № 36 від 13 липня 2020 року, видаткову накладну № 46 від 13 липня 2020 року, платіжні доручення № 1835 від 20 липня 2020 року, № 1843 від 23 липня 2020 року, № 1836 від 04 серпня 2020 року, № 1886 від 10 серпня 2020 року, № 1873 від 11 серпня 2020 року, № 1890 від 11 серпня 2020 року, № 1891 від 20 серпня 2020 року, № 1915 від 25 серпня 2020 року, податкову накладну виписану ТзОВ «Долтон Ком» № 3 від 13 липня 2020 року (а. с. 27-39);

- товарно-транспортну накладну № Р46 від 13 липня 2020 року, договір-експедиційно-транспортна заявка № 3 від 13 липня 2020 року, рахунок на оплату № 112 від 13 липня 2020 року, акт про надання послуг ТзОВ «Трекленд» № 112 від 13 липня 2020 року, податкову накладну № 112 від 13 липня 2020 року (а. с. 40-44);

- договір поставки №66П від 03 січня 2020 року укладений між ТзОВ «Ліленд Груп» та ТзОВ «Арго-Р» , товарно-транспортна накладна № Р333 від 21 липня 2020 року, видаткову накладну № 333 від 21 липня 2020 року, платіжні доручення № 33173 від 04 серпня 2020 року, №33 2 4 від 05 серпня 2020 року, № 33318 від 06 серпня 2020 року, № 33551 від 11 серпня 2020 року (а. с. 45-52);

- оборотна сальдова відомість по рахунку 281 за липень 2020 року (а. с. 53);

- пояснення товариства № 75 від 13 серпня 2020 року (а. с. 54);

- договір суборенди нежитлового приміщення № 01/06 від 01 червня 2020 року, укладеного між ТзОВ «ОСТ-КОМПАНІ» та позивачем, платіжні доручення № 1834 № 1904 від 25 серпня 2020 року, податкова накладна № 68 від 21 липня 2020 року (а. с. 58-63).

2) Пояснення за вих. № 12 серпня 2020 року № 39 по ПН № 31 від 23 липня 2020 року з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПрАТ «Нововолинський хлібозавод» :

- договір поставки від 19 жовтня 2018 року укладений між ТзОВ «Ліленд Груп» та ПрАТ «Нововолинський хлібозавод» , видаткова накладна № 341 від 23 липня 2020 року, довіреність № 210 від 22 липня 2020 року, товарно-транспортні накладні № Р341 та № 00000000565 від 23 липня 2020 року, платіжне доручення № 1254 від 24 липня 2020 року (а. с. 68-74);

- договір поставки № ДЗ 10.12/18 від 10 грудня 2018 року укладений між ТзОВ «Хавест-агро» та ТзОВ «Ліленд Груп» , видаткові накладні № 65 та № 66 від 15 квітня 2020 року, рахунки на оплату № 28 та № 29 від 15 квітня 2020 року, платіжні доручення № 1536 від 15 квітня 2020 року, № 1540 від 17 квітня 2020 року, № 1554 від 21 квітня 2020 року, № 1564 від 22 квітня 2020 року, № 1547 від 07 травня 2020 року, №1572 від 05 червня 2020 року та № 1674 від 18 червня 2020 року, податкові накладні № 9 та № 8 від 15 квітня 2020 року (а. с. 75-90);

- товарно-транспортна накладна № 34 та № 35 від 15 квітня 2020 року виписані перевізником ТзОВ «Юліана Транс Логістик» , акти надання послуг № 7 та № 8 від 15 квітня 2020 року, рахунки на оплату №1 та №2 від 15 квітня 2020 року, платіжні доручення № 1544 та № 1545 від 16 квітня 2020 року, податкові накладні № 7 від 15 квітня 2020 року та № 8 від 16 квітня 2020 року (а. с. 91-102);

- договір на переробку зерна пшениці № П/01Л від 12 лютого 2020 року, укладений між ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів» Державного резерву України та позивачем, договір № П-01-2020Л від 12 лютого 2020 року, акти надання послуг № 50 від 13 квітня 2020 року, № 54 від 16 квітня 2020 року та № 60 від 30 квітня 2020 року, платіжні доручення № 1524 від 13 квітня 2020 року, № 1537 від 15 квітня 2020 року, № 1543 від 24 квітня 2020 року, № 1588 від 27 квітня 2020 року, № 1591 від 30 квітня 2020 року, № 1620 від 13 травня 2020 року, № 1614 від 02 червня 2020 року, № 1686 та № 1689 від 11 червня 2020 року, № 1698 від 12 червня 2020 року, № 1740 від 24 червня 2020 року та № 1761 від 02 липня 2020 року, податкові накладні № 12 від 13 квітня 2020 року, № 54 від 30 квітня 2020 року, № 19 від 16 квітня 2020 року (а. с. 103-124);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за липень 2020 року (а. с. 125).

Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних:

1) Рішення №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 21 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на основі того, що позивачем не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, додатково зазначено, що платіжне доручення ТзОВ «Агро-Р» не завірено належним чином (а. с. 23);

2) Рішення № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 31 від 23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на основі того, що позивачем не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, додатково зазначено, що платіжне доручення Пат «Нововолинський хлібозавод» не завірено належним чином (а. с. 64).

Позивачем подано скарги щодо рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 55, 126).

За результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, 02 та 03 вересня 2020 року прийнято рішення № 47728/41199294/2 та № 47231/41199294/2, згідно яких залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної. Підставою відмови є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси (57,128).

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11 грудня 2019 року (набрання чинності 01 лютого 2020 року) затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується Порядок №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначалося вище, у Квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» .

Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165; така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Зі змісту Квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена через відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Саме на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку зупинено реєстрацію податкових накладних № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» .

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Норми пункту 5 Порядку №1165 свідчать про те, що питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, якої стосується саме подана на реєстрацію податкова накладна, а не будь-якої іншої операції, щодо якої вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що саме результати перевірки господарських операцій по податкових накладних податкових № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних призвели до наслідку віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податків.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані контролюючому органу усі належні первині документи щодо здійснення господарських операцій, яка відображена в податкових накладних № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, податковим органом не доведено правомірності зупинення реєстрації податкових накладних №28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії.

Відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №520 від 12 грудня 2019 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216) (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

За правилами пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд констатує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).

Як зазначено в оскаржуваних Рішеннях №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року підставою для відмови у реєстрації №28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН слугувало ненадання платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків: надані позивачем платіжні доручення не завірено належним чином.

Натомість, платником податків надані усі належні документи, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних №28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Разом з тим, як вбачається із оскаржуваних рішень, вони не містять чітко визначених документів, яких не надано платником податків.

Крім того, умовами відповідних договорів купівлі-продажу (післяоплата) та чинним законодавством України не передбачено обов`язковості здійснення оплати за товар в момент його отримання, а обов`язок скласти і зареєструвати податкову накладну по першій події (оплата/відгрузка) наявний, тому на момент подачі пояснень оплата взагалі могла бути не здійснена і це не було б порушенням.

Тобто, Головне Управління ДПС у Волинській області формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкових накладних № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Суд констатує, що комісією регіонального рівня жодним чином не обґрунтовано причини відмови у реєстрації податкових накладних № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН; не вказано конкретно, які документи не надані платником податків, що стосуються предмета розгляду; оскаржувані рішення №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року не містять жодних підкреслень документів, які, на думку контролюючого органу, не надані платником податків; не надано належних і допустимих доказів правомірності зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН в частині перевірки саме господарських операцій, якої стосуються податкових накладних № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН та, як наслідок, щодо віднесення платника до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Окрім того, у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а та ряду інших Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Волинській області зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних Рішень №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень, які підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року та №31 від 23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року та №31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

Апеляційний суд зазначає, що згідно статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки апелянт не зазначає таких доводів в апеляційній скарзі щодо неспівмірності витрат стягнення на правову допомогу, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині прийнято правомірно.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржників.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі №140/15300/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк