Рішення

від 21.12.2020 по справі 300/1320/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. справа № 300/1320/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

позивачки - Креховецької Н.М.,

представниці Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації - Сеньгурин М.В.,

представника Долинської районної державної адміністрації - Говзана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації, Долинської районної державної адміністрації, Відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської районної державної адміністрації,

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ), 16.06.2020 звернулася в суд з позовною заявою до Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації (надалі, також відповідач 1, Сектор освіти Долинської РДА), Долинської районної державної адміністрації (надалі, також відповідач 2, Долинська РДА), Відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської районної державної адміністрації (надалі, також - відповідач 3, Відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА), у якій просить:

- поновити її на посаді завідувача сектора освіти Долинської районної державної адміністрації або на посаду начальника відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської районної державної адміністрації з 11 березня 2020 року;

- стягнути з Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.03.2020 до дня поновлення на роботі;

- стягнути з Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації на користь позивача 220 000,00 грн завданої моральної шкоди.

Ообґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 вказує на протиправні дії Сектора освіти Долинської РДА щодо звільнення позивача з посади начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА, які проявились у бездіяльності щодо узгодження звільнення з профспілковим комітетом, ознайомленні ОСОБА_1 із інформацією про проведення розрахунків та здійснення таких розрахунків не у день звільнення. Разом з цим, позивач наголошує, що всупереч вимогам статті 49 2 ні персонального попередження про скорочення посади, яку займала ОСОБА_1 , ні пропозиції щодо можливого переведення на іншу вакантну посаду вона не отримувала. На переконання ОСОБА_1 , її кваліфікаційний рівень та досвід роботи дозволяють працювати на посаді завідувача сектора освіти Долинської районної державної адміністрації, яка на момент звернення до суду залишалась вакантною. Позивач також вказала на те, що такі дії відповідачів завдали їй значних моральних страждань та принизили честь, гідність і ділову репутацію, що призвело до погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , та свідчить про наявність підстав для відшкодування 220 000 грн завданої моральної шкоди.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявлених суддею недоліків (том І, а.с.45-47).

Позивачем у межах встановленого строку недоліки позову усунуто, відтак ухвалою суду від 07.07.2020 відкрито провадження у даній справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.07.2020 о 10:00 год (том І, а.с.103-105).

Від Долинської районної державної адміністрації 27.07.2020 судом отримано заперечення проти позову за №1266/01-09/027 від 24.07.2020 (том І, а.с.115-119), у яких представник відповідача 2 проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечив, зокрема вказав на неможливість поновлення позивача на посаді завідувача сектора освіти Долинської РДА, зважаючи на невідповідність підкатегорії даної посади та посади, з якої позивача звільнено, а також на те, що зазначена новостворена посада є вищою посадою державної служби по відношенню до посади, яку ОСОБА_1 займала до спірного звільнення. Представник вказав на необґрунтованість вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, заперечив доводи останньої з приводу незаконності реорганізації відділу культури районної державної адміністрації у відділ культури, молоді та спорту та взаємодії з громадськістю, а також, вказав що звернення позивача до голови РДА про прийняття на посаду завідувача сектора освіти Долинської РДА, про яке йдеться у позові, не зареєстровано у секторі правового забезпечення РДА, оскільки не надходило у Долинську РДА.

Сектор освіти Долинської РДА також скористався правом подання відзиву на позов, який отримано судом 27.07.2020 за №117/01-07/55 від 27.07.2020 (том І, а.с.124-130), у якому йдеться про повідомлення голови Долинської районної організації Профспілки працівників освіти і науки України про реорганізацію і можливе скорочення чисельності працівників. Стосовно бездіяльності щодо пропозиції перевести позивача на вакантні посади юриста господарської групи (0,5 ставки) та інженера господарської групи, на що звертає увагу ОСОБА_1 в позові, представник відповідача 1 зауважив, що посада інженера господарської групи сектора освіти РДА та юриста господарської групи сектора освіти РДА не є посадами державної служби; для працевлаштування на посаді інженера господарської групи обов`язковою є наявність технічної або інженерської освіти, а посада юриста господарської групи на момент звільнення позивача вакантною не була. Вказав на те, що сектор освіти Долинської РДА, який є правонаступником управління освіти, молоді та спорту РДА, не є суб`єктом призначення працівників на посади завідувача сектора освіти Долинської РДА та начальника відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА, а тому, відповідач 1 не може ні призначити, ні поновити ОСОБА_1 на таких посадах. Згідно зі змінами, внесеними до штатного розпису, посада начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту РДА, яку займала позивач, виведена зі штатного розпису установи, що також унеможливлює поновлення ОСОБА_1 на такій посаді. Твердження позивача про завдану їй моральну шкоду, яку та оцінює в 220 000 грн представник відповідача 1 вважає безпідставними.

Підсумовуючи, представник сектора освіти Долинської РДА просить суд у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Від відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА 28.07.2020 судом отримано відзив на позовну заяву за №39 від 27.07.2020 (том І, а.с.164-165), у якому представник відповідача 3 із позовними вимогами також не погодився, просив суд у задоволенні позову відмовити, зокрема з огляду на те, що всупереч доводам позивача, реорганізація відділу культури у відділ культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю здійснено правомірно, відповідно до затвердженого рекомендаційного переліку структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, а посада начальника відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю РДА, про призначення на якій просить ОСОБА_1 на момент її звільнення з державної служби (11.03.2020) уже не була вакантною.

У підготовче судове засідання 28.07.2020 о 10:00 год не з`явився представник Долинської РДА, який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань з цього приводу від відповідача 2 до суду не надходило.

Під час проведення судового засідання позивачем заявлено клопотання про оголошення перерви у зв`язку із необхідністю ознайомитись із поданим відзивом та підготувати відповідь на відзив, яке судом задоволено, у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.2020 о 10:00 год (том І, а.с.179-181).

ОСОБА_1 03.08.2020 подано до суду заяву про збільшення позовних вимог від 31.07.2020 (том І, а.с.185-186), відповідно до змісту якої, позивач просить здійснювати розгляд даної справи з урахуванням таких збільшених позовних вимог:

- визнати незаконним та скасувати наказ сектора освіти Долинської РДА від 11.03.2020 №17-к Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста сектора освіти Долинської РДА, або на посаду головного спеціаліста відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА, або на посаду головного спеціаліста взаємодії з громадськістю відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА, або на посаду завідувача сектора освіти Долинської РДА або начальника відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА з 11 березня 2020 року;

- стягнути з Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.03.2020 до дня поновлення на роботі;

- стягнути з Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації на користь позивача 220 000,00 грн завданої моральної шкоди.

Судом вказану заяву ОСОБА_1 прийнято, відтак розгляд справи №300/1320/20 здійснюється з урахуванням вищенаведених позовним вимог.

Цього ж дня від позивача судом отримано відповідь на відзиви (том І, а.с.189-201), у якій позивач із доводами представників відповідача не погодилась, повторно наголосила на неправомірність проведеної реорганізації, поданні службових характеристик працівників відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту РДА для взяття до уваги при формуванні штату відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА, вказала на звернення до голови Долинської РДА про прийняття позивача на посаду завідувача сектора освіти Долинської РДА та бездіяльність щодо належної реєстрації та розгляду такого звернення. Позивач також зауважила, що при призначенні до відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю на посаду начальника відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю перевагу надано ОСОБА_2 , який має нижчий кваліфікаційний рівень ніж позивач та є пенсіонером, про що свідчать його декларації осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, 2020 рік, що містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій; при призначенні на посаду головного спеціаліста відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю перевагу надано ОСОБА_3 , робочий стаж якої є набагато менший, ніж стаж позивача; при призначенні на посаду ще одного головного спеціаліста відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА переважне право на переведення надано ОСОБА_4 , яка раніше ніколи не працювала у сфері молодіжної політики та спорту. ОСОБА_1 переконана, що кваліфікаційний рівень ОСОБА_5 , який з 01.02.2020 виконує обов`язки за вакантною посадою завідувача сектора освіти Долинської РДА та займає посаду головного спеціаліста сектора освіти є значно нижчим за кваліфікаційний рівень та стаж роботи в управлінні освіти, молоді та спорту Долинської РДА позивача.

Разом з цим, позивач заперечила посилання відповідача 1 щодо обов`язкової наявності технічної чи інженерної освіти для працевлаштування на посаді інженера господарської групи, а також зазначила, що протягом періоду з 29.11.2019 по 29.01.2020 посада юриста господарської групи сектора освіти РДА була вакантною.

Зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1 повторно наголосила на відсутності підстав для врахування судом доводів представників відповідачів та просила позов задовольнити у повному обсязі.

На адресу суду 10.08.2020 від сектора освіти Долинської РДА надійшли заперечення на відповідь на відзив за №93/01-07 від 07.08.2020 (том І, а.с.210-213), де представник зазначив про недоведеність факту завдання позивачу моральних страждань, оскільки за час роботи на посаді начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА, неодноразового перебувала у стані тимчасової непрацездатності у зв`язку із хворобою. Додатково, представник наголосив, що головним спеціалістом сектору освіти Долинської РДА може бути громадянин України, який здобув ступінь вищої педагогічної освіти магістра або спеціаліста, при цьому, на момент розгляд судом даної справи, така посада не є вакантною.

На електронну адресу суду 11.08.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.08.2020 у зв`язку із погіршенням стану здоров`я позивача (том І, а.с.223-225).

Від сектора освіти Долинської РДА 12.08.2020 судом також отримано заяву про відкладення розгляду справи, обґрунтовану необхідністю підготовки та подання до суду заперечення на відповідь на відзив (том І, а.с.226-227).

Зважаючи на подані позивачем та відповідачем 1 заяви, у судовому засіданні 12.08.2020 розгляд справи відкладено судом на 02.09.2020 о 10:00 год (том І, а.с.229).

Позивачем 20.08.2020 та 26.08.2020 подано до суду відповідь на заперечення, висловлені представниками відповідачів у запереченнях на відповідь на відзив (том І, а.с.237-243, том ІІ, а.с.14-17).

Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 159 КАС України, при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Враховуючи те, що правом подання відповіді на відзиви ОСОБА_1 скористалась, доводи останньої, викладені у відповіді на заперечення, зважаючи на відсутність передбаченої Кодексом можливості подання стороною такої заяви по суті спору, суд до уваги не бере.

Представником сектора освіти Долинської РДА 20.08.2020 подано до суду заперечення на відповідь на відзив за №126/01-07/55 від 17.08.2020, у якому заперечив проти задоволення вимоги позивача про поновлення її на посаді головного спеціаліста сектора освіти Долинської РДА, з огляду на відсутність педагогічної освіти, просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі (том ІІ, а.с.1-3).

У судовому засіданні 02.09.2020 судом задоволено клопотання представника Долинської РДА щодо оголошення перерви у судовому розгляді справи та призначено наступне підготовче засідання на 22.09.2020 о 10:00 год (том ІІ, а.с.27-29).

ОСОБА_1 21.09.2020 подано до суду письмове обґрунтування щодо моральної шкоди, де позивач зазначила, що завдані відповідачами моральні страждання завдали їй значних психологічних та душевних страждань та шкоди здоров`ю, а тому, позивач просить вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 220 000 грн задовольнити у повному обсязі (том ІІ, а.с.35-38).

Згідно із довідкою секретаря судового засідання Івано-Франківського окружного адміністративного суду Ткачук О.П. від 22.09.2020 (том ІІ, а.с.41), у судове засідання, призначене на 22.09.2020 о 10:00 год усі учасники справи не з`явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, відповідно до частини 9 статті 205 та частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Наступне судове засідання призначено на 05.10.2020, про що сторін повідомлено шляхом направлення на їх поштові адреси повісток про виклик до суду (том ІІ, а.с.42-45).

Під час проведення судових засідань в межах підготовчого провадження, судом з`ясовано усі необхідні обставини, визначені частиною 2 статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони скористались правом подання відзивів на позов, відповідей на відзиви та заперечення на відповіді на відзиви. Під час підготовчого судового засідання 05.10.2020 сторони подали суду заяви, у яких погодились із закриттям підготовчого провадження та початком розгляду справи по суду, відтак, 05.10.2020 судом ухвалено закрити підготовче провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті (том ІІ, а.с.53-64).

З огляду на необхідність витребування у Долинської РДА додаткових письмових доказів по справі, у судовому розгляді справи оголошено перерву, наступне засідання призначено на 22.10.2020 о 10:00 год.

У судовому засіданні 22.10.2020 судом задоволено клопотання представника відповідача 2 та оголошено перерву в судовому засіданні до 03.11.2020 о 14:00 год.

Зважаючи на бездіяльність відповідача 2 щодо надання витребуваних у попередньому судовому засіданні документів, суд дійшов переконання про необхідність повторного та додаткового витребування у Долинської районної державної адміністрації документів, а також витребування в Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації, Відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської районної державної адміністрації додаткових письмових доказів щодо суті спору, про що 22.10.2020 постановив відповідну ухвалу (том ІІ, а.с.74-76).

У зв`язку із перебуванням на листку непрацездатності, 03.11.2020 представником Долинської РДА направлено на електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи (том ІІ, а.с.86-87).

Від сектора освіти Долинської РДА 03.11.2020 судом отримано письмові пояснення за №162/01-07/52 від 03.11.2020, згідно зі змістом яких, представником відповідача 1, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 22.10.2020 роз`яснено про те, що до сектора освіти Долинської районної державної адміністрації звернень позивача щодо заміщення вакантних посад не поступало; результати вирішення звернення до профспілкового комітету 27.11.2019 в секторі освіти Долинської районної державної адміністрації відсутні, крім цього, можливість взяти результати розгляду звернення профспілкового комітету неможливо, оскільки голова профспілки перебуває на лікарняному;

в період з 27.11.2019 по 11.03.2020 в секторі освіти Долинської районної державної адміністрації вакантні посади державної служби відсутні; щодо професійних вимог, зазначив, що завідувач сектору освіти призначається головою районної державної адміністрації та основними вимогами є, серед іншого, наявність ступеня вищої педагогічної освіти не нижче магістра (спеціаліста), досвід роботи на керівних посадах державної служби категорії Б чи В або досвід роботи в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності не менше одного року.

Під час проведення судового засідання 03.11.2020 судом клопотання представника Долинської РДА задоволено та відкладено розгляд справи на 19.11.2020 о 14:00 год (том ІІ, а.с.123-124).

Згідно із довідкою секретаря судового засідання Івано-Франківського окружного адміністративного суду Ткачук О.П. від 19.11.2020 (том ІІ, а.с.172), у судове засідання, призначене на 19.11.2020 о 14:00 год усі учасники справи не з`явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, відповідно до частини 9 статті 205 та частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Наступне судове засідання призначено на 10.12.2020, про що сторін повідомлено шляхом направлення на їх поштові адреси повісток про виклик до суду (том ІІ, а.с.173-176).

ОСОБА_1 10.12.2020 подано заяву (том ІІ, а.с.180-182), у якій позивач зазначила про те, що зміни до Закону України Про публічні закупівлі про наявність спеціальної освіти (економічної, чи юридичної) для фахівця з публічних закупівель були введені від 01.01.2020, а не як зазначила представник сектору освіти Сеньгурин М.В. у судовому засіданні, у квітні 2020 року; Долинська РДА не надала інформації про посади у новостворених органах, які відповідали категорії нищій за посаду , яку займала ОСОБА_1 , а саме категорії В , на яку остання могла бути переведена; в матеріалах справи наявні підтвердження звернень позивача до Долинської районної державної адміністрації, як начальника відділу молоді та спорту УОМС Долинської РДА і не лише щодо переведення позивача, а й інших працівників відділу; щодо вакансії завідувача юридичного сектору Долинської районної державної адміністрації, позивач звернула увагу, що дана вакансія стала вакантною уже після її звільнення, та пояснила, що подала необхідні документи для проходження відбору на таку посаду, однак своєчасно листа про запрошення на співбесіду не отримала.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання 10.12.2020, розгляд справи судом відкладено на 21.12.2020 о 10:00 год (том ІІ, а.с.189), про що сторін повідомлено шляхом направлення на їх поштові адреси повісток про виклик до суду (том ІІ, а.с.195-198).

Цього ж дня, судом постановлено ухвалу, згідно із резолютивною частиною якої у Сектора освіти Долинської районної державної адміністрації та Відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської районної державної адміністрації повторно витребувано описані в ухвалі письмові докази по справі (том ІІ, а.с.190-192).

Представником сектора освітим Долинської РДА 18.12.2020 подано до суду письмові пояснення на виконання ухвали суду від 10.12.2020, у яких, представник повторно вказав на неможливість призначення позивача на посади завідувача та головного спеціаліста сектору освіти Долинської РДА. з огляду на відсутність у позивача вищої педагогічної освіти та звільнення її з посади, що належить до категорії Б підкатегорії Б3, тоді як посада завідувача сектору віднесена до категорії Б підкатегорії Б1.

Під час проведення судового засідання 21.12.2020, зважаючи на встановлений факт неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом та повторне неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень - відповідачем 3, постановлено ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з Відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської районної державної адміністрації штраф у сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 (шістсот тридцять) гривень 60 копійок.

У судовому засіданні 21.12.2020 ОСОБА_1 заявлені нею вимоги підтримала у повному обсязі відповідно до доводів та пояснень, наведених у заявах по суті спору. У свою чергу, представники сектору освіти Долинської РДА та Долинської РДА проти задоволення вимог заперечили, з підстав, описаних у відзивах на позов, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових письмових поясненнях.

Розглянувши дану адміністративну справу за правилами загального позовного провадження, дослідивши позовну заяву, відзиви на позов, заперечення на відзиви, відповіді на заперечення та письмові пояснення надані сторонами, оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до копії сторінок трудової книжки ОСОБА_1 (том І, а.с.14-16), починаючи з 05.01.2011 позивач працювала на посадах державної служби у Долинській районній державній адміністрації та, зокрема, з 27.04.2016 по 11.03.2020 на посаді начальника відділу молоді та спорту Долинської РДА.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2019 №926 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №746 передбачено зменшення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій з 1812 до 1261 одиниць, в тому числі апаратів райдержадміністрацій з 424 до 196 одиниць.

Враховуючи наведені зміни, пунктами 2 та 3 розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 22.11.2019 №418-к Про деякі питання діяльності районних державних адміністрацій рекомендовано районним державним адміністраціям визначити, керуючись статтею 47 Закону України Про місцеві державні адміністрації , граничну чисельність працівників відповідних РДА та керуючись постановами Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 №606 і від 12.03.2005 №179, вжити заходів з оптимізації і впорядкування структури районних державних адміністрацій, затвердити структуру апарату і структурних підрозділів у межах визначеної граничної чисельності працівників та здійснити реорганізаційні заходи згідно з чинним законодавством.

Розпорядженням Долинської районної державної адміністрації від 26.11.2019 за №267, згідно зі статтями 5, 6, 44 Закону України Про місцеві державні адміністрації , керуючись постановами Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 №606, від 12.03.2005 №179 та на виконання розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 22.11.2019 №418-к Про деякі питання діяльності районних державних адміністрацій , реорганізовано у структурі РДА управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації у сектор освіти районної державної адміністрації зі штатною чисельністю 2 штатні одиниці; відділ культури районної державної адміністрації у відділ культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю районної державної адміністрації зі штатною чисельністю 3 штатні одиниці (том І, а.с.20-24).

У відповідності до наказу управління освіти, молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації від 27.11.2019 №772 Про можливе скорочення чисельності працюючих , зобов`язано начальника управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі, також КЗпП України) та розпорядження Долинської районної державної адміністрації від 26.11.2019 за №267 попередити працівників управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА: відділу освіти, відділу молоді та спорту, про можливе звільнення у зв`язку із реорганізацією управління освіти, молоді та спорту і скороченням чисельності працюючих (том І, а.с.19).

Згідно з наказом управління освіти, молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації від 31.01.2020 №21-К, ОСОБА_1 - начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту РДА звільнено з роботи відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (том І, а.с.18).

У зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у стані тимчасової непрацездатності через хворобу, наказ управління освіти, молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації від 31.01.2020 №21-К скасовано, натомість 11.03.2020, після виходу ОСОБА_1 на роботу, винесено аналогічний наказ №17-К Про звільнення ОСОБА_1 , з яким позивача ознайомлено того ж дня, про що свідчить власний підпис останньої на копії такого наказу (том І, а.с.17).

Не погоджуючись із звільненням з державної служби, вважаючи таке рішення відповідачів протиправним, з метою поновлення своїх порушених прав ОСОБА_1 звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (надалі по тексту також - Закон №889-VIII)

Так, відповідно до приписів статті 1 Закону №889-VIII у редакції від 28.11.2019 чинній, на момент повідомлення позивача про можливе звільнення, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частинами 2 та 3 статті 5 Закону №889-VIII передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Підстави припинення державної служби визначено статтею 83 Закону №889-VIII, відповідно до пункту 4 частини 1 якої, державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення.

У відповідності до положень статті 87 цього ж Закону, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, серед іншого, є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України від від 10.12.1971 №322-VIII (надалі по тексту також - КЗпП України).

Відповідно до абзацу 3 статті 32 КЗпП України у редакції від 28.11.2019, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Підстави припинення трудового договору визначені статтею 36 КЗпП України, до яких віднесено, зокрема, ініціативу власника або уповноваженого ним органу.

Згідно із приписами пункту 1 абзацу 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 42 даного Кодексу також передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, серед інших: працівникам сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Питання забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників врегульовано главою ІІІ-А КЗпП України. Так, згідно статті 49 2 Кодексу, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Надаючи оцінку доводам позивача в частині протиправності її звільнення, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Так, з нормативного тлумачення частини 1 статті 40, частин 1 та 3 статті 49 2 КЗпП України можна дійти висновку про те, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

При цьому, припинення державної служби з підстав скорочення чисельності або штату державних службовців можливе тільки у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі відповідно до кваліфікації державного службовця.

Так як обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом статті 49 2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудовий спір, пов`язаний зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суд має з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з копії наказу управління освіти, молоді та спорту від 27.11.2020 №772, за два місяці до звільнення 31.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про реорганізацію структурних підрозділів, скорочення чисельності працюючих та можливе звільнення (том І, а.с.19). Однак, дійсно, у відповідності до доводів позивача, зазначений наказ як й інші, досліджені судом письмові докази, не містять жодних відомостей про наявність пропозицій зайняття вакантних посад, які б відповідали спеціальності позивача, чи будь-якої іншої роботи, яку остання могла б виконувати, що безумовно свідчить про порушення Долинською РДА приписів абзацу 3 статті 49 2 КЗпП України.

Стверджуючи про правомірність дій та рішень Долинської РДА і управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА, представники останніх вказують на відсутність вакантних посад станом на дату ознайомлення ОСОБА_1 із наказом від 27.11.2020 №772 та станом на дату звільнення позивача з державної служби.

Згідно зі змістом наявного в матеріалах справи списку посад Долинської районної державної адміністрації станом на 11.03.2020, посаді, яку займала ОСОБА_1 відповідають десять посад у структурі районної державної адміністрації (том ІІ, а.с.149).

Доказів неможливості переведення позивача на перелічені у вищевказаному списку посади відповідачами суду не надано.

Разом з цим, суд наголошує, що роботодавець зобов`язаний запропонувати усі вакансії, що відповідають професії чи спеціальності, освіти, кваліфікації, досвіду тощо, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник який вивільнюється, працював.

Такий обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року в справі №826/19187/16, від 31 березня 2020 року по справі №826/6148/16, від 09 жовтня 2019 року по справі №821/595/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17 (П/9901/310/18) та Верховного Суду від 25 липня 2019 року по справі №807/3588/14, від 27 травня 2020 року по справі №813/1715/16, від 30 вересня 2020 року по справі №826/12050/15.

При цьому, у письмових поясненнях, поданих на виконання ухвали суду від 22.10.2020, представником відповідача 3 зазначено, що ніяких вакантних посад ОСОБА_1 не запропоновано, оскільки остання із такою заявою до відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА не зверталась.

Під час розгляду судом даної справи, стверджуючи про відсутність можливості працевлаштування ОСОБА_1 на посадах інженера господарської групи та юриста господарської групи, представник Сектора освіти Долинської РДА зазначає про необхідність наявності ступеня вищої освіти за технічною чи інженерською спеціальністю, вказує на те, що такі посади не є посадами державної служби, а також на те, що посада юриста на момент звільнення позивача вакантною не була. Окрім цього, з приводу поновлення на посадах завідувача сектору освіти Долинської РДА або начальника відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА, представник стверджує, що ОСОБА_1 на таких посадах не працювала, звільнена з посади начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА, що також виключає можливість поновлення на вищевказаних посадах, про які зазначає позивач.

Згідно із розпорядженням Долинської РДА від 31.01.2020 №4-К, з 03.02.2020 ОСОБА_2 переведено з посади начальника відділу культури районної державної адміністрації на посаду начальника новоутвореного відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю районної державної адміністрації (том І, а.с.177).

Відповідно до пояснень представника сектору освіти Долинської РДА, в секторі освіти РДА згідно штатного розпису посаду головного спеціаліста займає працівниця, яка на момент проведення реорганізації перебувала на лікарняному у зв`язку із вагітністю та пологами, зважаючи на що, ОСОБА_5 (посада якого також підлягала скороченню з 01.02.2020) запропоновано переведення на посаду тимчасово відсутнього працівника, який також виконує обов`язки завідувача сектору освіти Долинської РДА. Згідно із копією диплому серії ЛБ НОМЕР_1 від 01.07.1995, ОСОБА_5 , здобув вищу освіту за спеціальністю учитель географії та біології в Тернопільському державному педагогічному інституті (том І, а.с.214), на чому наголошувала представник відповідача 1, обґрунтовуючи надання переваги у переведенні на таку посаду саме ОСОБА_5 .

Представник відповідача 1 також пояснила, що відповідно до пункту 4.5 розпорядження Долинської РДА №17 від 30.01.2020, головним спеціалістом сектору освіти Долинської РДА може бути громадянин України, який здобув ступінь вищої педагогічної освіти магістра або спеціаліста, натомість ОСОБА_1 здобула вищу юридичну освіту та педагогічного стажу роботи не має.

Зі змісту письмових пояснень відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю РДА вбачається, що порівняльний аналіз професійних вимог на посаду начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА та професійних вимог до усіх посад в новостворених органах - секторі освіти Долинської РДА, відділі культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА не здійснено, оскільки ОСОБА_1 не працювала у відділі культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю РДА.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу на положення частини 1 статті 42 КЗпП України, якою передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Водночас, коли йдеться про кількісне скорочення посад (штатних одиниць) роботодавець також повинен з`ясувати хто з цих працівників має переважне право на залишення на роботі.

За правилами частини 2 цієї статті при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України (частина 3 цієї ж статті).

При вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець, здійснюючи перевірку кваліфікації і продуктивності праці, повинен досліджувати документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку, про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але у підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині 2 статті 42 КЗпП.

В розумінні суду кваліфікація - це наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити певні дії; рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями.

Поняття кваліфікація за змістом Міжнародних стандартів класифікації професій isco-08 визначено як здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов`язки в рамках конкретної роботи.

Відповідно до цілей Міжнародних стандартів класифікації професій isco-08 використовуються два параметри кваліфікації для розподілу занять по групах: рівень кваліфікації і кваліфікаційна спеціалізація. Поняття рівень кваліфікації застосовується як показник складності та обсягу завдань і обов`язків, що виконуються в рамках заняття. Рівень кваліфікації визначають в робочому порядку з урахуванням одного або декількох з наступних факторів: характер роботи, що виконується в рамках певного заняття, в зв`язку з типовими завданнями і обов`язками, визначеними для кожного рівня кваліфікації; рівень формальної освіти відповідно до визначення Міжнародної стандартної класифікації освіти, необхідний для кваліфікованого виконання відповідних завдань і обов`язків; обсяг неформального навчання за місцем роботи та/або попереднього досвіду роботи для аналогічного заняття, необхідний для кваліфікованого виконання таких завдань і обов`язків. Кваліфікаційна спеціалізація розглядається в рамках чотирьох понять: область необхідних знань; використовувані інструменти і машини; оброблювані або використовувані матеріали; види вироблених товарів або наданих послуг.

Разом з тим, поняття кваліфікація у національному законодавстві визначене пунктом 12 статті 1 Закону України Про вищу освіту , за змістом якого кваліфікація - це офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.

В свою чергу, продуктивність праці - це показник трудової діяльності працівників; характеризує кількість роботи, виконаної (виробленої) за одиницю часу, або витрати часу на виконання (виробництво) одиниці праці (продукції).

Для виявлення працівників, які мають право залишення на роботі, роботодавець повинен здійснити порівняльний аналіз, який може бути проведений, зокрема, шляхом приготування довідки у довільній формі про отримані результати з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Зважаючи на встановлену судом бездіяльність відповідачів щодо проведення порівняльного аналізу працівників, яких звільнено та яких переведено на інші посади, виокремити працівників, які у порівнянні із позивачем характеризуються більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці суд самостійно не має можливості. Крім цього, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається здобуття ОСОБА_1 вищої освіти у Львівському національному університеті імені Івана-Франка за спеціальністю Міжнародне право за освітньо-професійною програмою підготовки магістра (том І, а.с.11-12); за результатом закінчення правничого факультету Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана-Франка ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію спеціаліст-юрист (том І, а.с.13). Відповідно до змісту характеристики ОСОБА_1 складеної начальником управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА, загальний стаж роботи позивача на державній службі становить 9 років; наказом управління освіти, молоді та спорту від 26.04.2019 №58-к ОСОБА_1 з 01.05.2019 присвоєно 5 (п`ятий) ранг державного службовця; під час роботи в управлінні розробила проект районної цільової соціальної Програми розвитку фізичної культури та спорту на 2017-2021 роки, який успішно прийнятий рішенням Долинської районної ради Івано-Франківської області сьомого скликання від 18.08.2017 №393-22/2017; розробила проект районної Програми національно-патріотичного виховання молоді Долинського району на 2017-2021 роки, який успішно прийнятий рішенням Долинської районної ради Івано-Франківської області сьомого скликання від 18.08.2017 №392-22/2017; відвідувала заходи спрямовані на підвищення кваліфікації, успішно пройшла навчання на тематичному короткостроковому семінарі Івано-Франківського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних організацій; брала участь у Всеукраїнському форумі молодіжних консультативно-дорадчих органів Молодь ініціює - влада реалізує ; відвідувала різноманітні тренінги, семінари, круглі столи, онлайн-вебінари; неодноразово відзначалась подяками, грамотами; успішно закінчила курс Децентралізація: від патерналізму до відповідального розвитку , є сертифікованим тренером Програми Молодіжний працівник , яку реалізовує Міністерство молоді та спорту України спільно з Програмою розвитку ООН в Україні та Державним інститутом сімейної та молодіжної політики та експертом експертної групи розробки Стратегії Державної політики у молодіжній сфері до 2030 року. Відповідно висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого наказом управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації від 04.12.2019 № 784 отримала оцінку Відмінно ; посадові обов`язки, завдання виконувала завжди своєчасно та на дуже високому рівні, в повному обсязі та відповідно до встановлених термінів; результати роботи не потребували виправлень; до дисциплінарної відповідальності за час державної служби не притягалася.

В ході розгляду справи судом встановлено, що з метою врахування при формуванні штату відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської РДА, начальником управління освіти, молоді та спорту РДА подано голові державної адміністрації та начальнику відділу культури РДА відповідного листа і характеристики працівників відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту РДА начальника відділу - ОСОБА_1 та головного спеціаліста ОСОБА_6 (том І, а.с.30-33), які адресатами залишено поза увагою, відповіді та будь-якої оцінки не надано.

Таким чином, з урахуванням допущеної Долинською РДА протиправної бездіяльності стосовно відсутності будь-яких пропозицій про переведення на іншу посаду, вакантну протягом усього періоду, після повідомлення позивача про можливе звільнення, бездіяльності щодо визначення переважного права працівника на залишення на роботі та невстановлення рівних умов продуктивності праці і кваліфікації порівнюваних працівників, що не оспорюється відповідачами, твердження представників останніх з приводу законності та обґрунтованості звільнення ОСОБА_1 є безпідставними.

При цьому, посилання відповідачів на те, що на час попередження позивача про її можливе наступне звільнення ще не було затверджено штатного розпису, не впливає на вирішення спору, оскільки штатний розпис затверджено у подальшому, що дозволяло відповідачу 2 запропонувати всі вакантні посади, які відповідали кваліфікації позивача, і запроваджені в Долинській РДА у період до фактичного її звільнення.

Вирішуючи питання поновлення позивача на посадах, зазначених у прохальній частині позову, суд зазначає, що повноваження стосовно призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом в новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією відповідача 2 і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатись у здійснення дискреційних повноважень державного органу.

Згідно із частиною 1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір .

Під час розгляду справи судом встановлено, що управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА, у складі якого були такі структурні підрозділи: відділ освіти управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА і відділ молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА, начальником якого працювала ОСОБА_1 , реорганізовано, шляхом ліквідації та утворення сектора освіти Долинської РДА і відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинськї РДА.

Таким чином, на момент розгляду судом справи та вирішення питання поновлення позивача на роботі, посаду, яку остання займала до спірного звільнення виключена зі штатного розпису.

Неможливість поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору освіти Долинської РДА та головного спеціаліста сектору освіти зумовлена встановленою необхідністю наявності вищої педагогічної освіти, якої позивач не здобувала, а також тим, що посада начальника сектору віднесена до посади державної служби категорії Б підкатегорії Б 1 , тоді як до звільнення позивач займала посаду начальника відділу, яка є посадою категорії Б , підкатегорії Б 3 , що у свою чергу свідчить про недостатній кваліфікаційний рівень ОСОБА_1 для зайняття такої посади. Поновлення позивача на посаді начальника чи головного спеціаліста відділу культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю також не відповідатиме спеціалізації та досвіду роботи останньої, оскільки протягом періоду з 27.04.2016 по 11.03.2020 позивач працювала у сфері реалізації виключно молодіжної політики та спорту.

Зважаючи на встановлені обставини, оскільки посада, з якої звільнено позивача виключена зі штатного розпису, а поновлення на посаді, аналогічній тій, яку займала ОСОБА_1 і яка існує на дату поновлення неможливе, у відповідності до вимог статті 235 КЗпП України, з метою належного та ефективного відновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , слід зобов`язати Долинську районну державну адміністрацію поновити позивача на посаді начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації, яка у повній мірі відповідає кваліфікаційному рівню ОСОБА_1 .

У свою чергу, задля забезпечення належного виконання рішення суду, відповідачу 2 необхідно привести штатний розпис Долинської районної державної адміністрації у відповідність до рішення суду, шляхом видання розпорядчого документу про внесення змін до штатного розпису РДА та утворення в структурі адміністрації тимчасової штатної одиниці - посади начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації, та надалі, перевести позивача, за її згодою на іншу вакантну посаду, яка б відповідала рівню кваліфікації та спеціалізації ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 в частині відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 220 000 грн, суд дійшов переконання про відсутність підстав для задоволення такої вимоги, зважаючи на недоведеність позивачем причинно-наслідкового зв`язку із заподіяними стражданнями внаслідок протиправного звільнення та погіршенням стану здоров`я, також відсутністю документів, що підтверджували б ступінь втрати позивачем працездатності внаслідок протиправних дій відповідачів та завданих ним душевних страждань, а також, відсутністю будь-якого обґрунтованого розрахунку суми такої шкоди (платіжні документи, що підтверджують витрати на лікування, висновок психологічної експертизи тощо).

Твердження ОСОБА_1 з приводу необхідності отримання відповідачем згоди профспілкового органу для звільнення позивача та порушення терміну проведення розрахунку із ОСОБА_1 при звільненні з державної служби не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом даної адміністративної справи.

Частинами 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищенаведене, встановлені судом порушення відповідачами процедури звільнення ОСОБА_1 з державної служби, які проявились, насамперед, у бездіяльності щодо надання належної оцінки кваліфікаційному рівню позивача, її професійним здобуткам, досвіду роботи, та здійснення порівняльного аналізу з іншими працівниками, яким за відсутності будь-якого обґрунтування надано переважне право переведення на іншу посаду, а також відсутність під час повідомлення про звільнення чи в інший час пропозицій про можливість зайняття позивачем інших посад, вакантних у Долинській РДА протягом періоду з 27.11.2020 по 11.03.2020 , безумовно свідчать про протиправність та безпідставність такого звільнення. Вказані обставини дозволяють суду стверджувати про належну доведеність і законність вимог ОСОБА_1 в частині необхідності поновлення її на посаді та зважаючи на висновок суду про поновлення позивача саме на тій посаді, яку остання займала до звільнення, і відсутність підстав для стягнення з сектора освіти Долинської РДА компенсації за завдану моральну шкоду, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та рішення суду по суті спору не змінюють.

В контексті зазначеного, суд також вважає за необхідне вказати, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі, також Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Визначаючи суму середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за №100, відповідно до положень розділів ІІ та ІІІ якого, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Здійснюючи розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судом встановлено, що в період з 12.03.2020 по 21.12.2020 кількість робочих днів становить 196. Враховуючи відомості, вказані у довідці про виплачений позивачу дохід за грудень 2019 року та січень 2020 року, сума середнього заробітку ОСОБА_1 за вказані місяці становить 11 968 гривень 74 копійки та, відповідно, середньоденний заробіток - 569 гривень 94 копійки (11968,74/21), відтак, загальна сума середньої заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу з 12.03.2020 по 21.12.2020 складає 111 708,24 грн (569,94*196).

Водночас, суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 23.04.2019 по справі №2340/3023/18 суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Зважаючи на відсутність будь-яких доказів, понесення сторонами судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, такі витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статями 241-246, 250, 255, 295, 371 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації з дня, наступного за днем звільнення - з 12 березня 2020 року.

Стягнути з Долинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 20559382) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) 111 708 (сто одинадцять тисяч сімсот вісім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в період з 12.03.2020 по 21.12.2020.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації з 12 березня 2020 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах стягнення з Долинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 20559382) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) невиплачену середньомісячну заробітну плату у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11 968 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;

відповідачі: Сектор освіти Долинської районної державної адміністрації, адреса: вул. Грушевського, буд. 18, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500, код ЄДРПОУ - 02143519;

Долинська районна державна адміністрація, адреса: проспект Незалежності, буд. 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77504, код ЄДРПОУ - 20559382;

Відділ культури, молоді та спорту і взаємодії з громадськістю Долинської районної державної адміністрації, адреса: вул. проспект Незалежності, буд. 1, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500, код ЄДРПОУ - 02228380

Рішення складене в повному обсязі 31 грудня 2020 року.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.