Рішення

від 30.12.2020 по справі 320/5234/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Київ № 320/5234/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент (позивач) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, юридична адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 19) щодо ненадання відповіді на запит ТОВ Орієнтир-Буделемент про надання публічної інформації від 21.08.2019 вих. № 301, щодо стану розгляду скарги від 12.07.2019 вих. № 254 на дії ПрАТ Київобленерго ;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надати відповідь на запит ТОВ Орієнтир-Буделемент про надання публічної інформації від 21.08.2019 вих. № 301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації не надав відповідь на запит про надання публічної інформації від 21.08.2019 вих. № 301, що на думку позивача свідчить про бездіяльність останнього в частині дотримання вимог пункту 14 частини першої статті 17 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Ухвалою Київського окружного адміністративного судувід 02 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що питання, порушені позивачем у запиті від 21.08.2019 вих. № 301 не містять ознак публічної інформації, а відтак підлягали розгляду в порядку, визначеному Законом України Про інформацію . При цьому, відповідач зазначає, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Крім того, відповідач посилається на наявність листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.09.2019 № 9809/20.3/7-19, яким було розглянуто звернення позивача від 12.07.2019 № 254 та надано вичерпну відповідь на порушені в ньому питання.

Позивач заперечуючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, подав до суду відповідь на відзив від 15.10.2019, в якій зауважує на тому, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в порушення вимог Закону України Про доступ до публічної інформації не надала відповідь на запит ТОВ Орієнтир-Буделемент від 21.08.2019 № 301, а надані відповідачем фрагменти роздруківок на є належними та допустими доказами, оскільки не містять титульного аркушу, нумерації сторінок та штампу відділення поштового зв`язку про прийняття поштових відправлень та їх направлення адресату.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому серед іншого зазначає, що у відповідь на запит позивача від 21.08.2019 № 301 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг засобами поштового зв`язку було направлено лист від 16.09.2019 № 9809/20.3/7-19, що підтверджується реєстром на відправку простої кореспонденції від 18.09.2019. При цьому відповідач також вказує на те, що порушені позивачем питання не містять ознак публічної інформації, а тому були розглянуті в контексті Закону України Про інформацію .

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент в порядку пункту 14 частини першої статті 17 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зі скаргою від 12.07.2019 за вих. № 254 на дії Приватного акціонерного товариства Київобленерго .

Відповідно до інформації про відстеження поштових відправлено ПАТ Укрпошта , поштове відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором 0740025284309 надійшло на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 15.07.2019.

21 серпня 2019 року позивач в порядку статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації звернувся до відповідача із запитом за вих. №301 про надання публічної інформації щодо стану розгляду його скарги від 12.07.2019 за вих. № 254.

Згідно з інформацією про відстеження поштових відправлено ПАТ Укрпошта , поштове відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором 0740025528658 надійшло на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 23.08.2019.

На думку позивача, бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо розгляду письмового запиту Орієнтир-Буделемент від 21.08.2019 за вих. №301 свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 14 частини першої статті 17 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинамсуд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулюється Законом України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1540-VIII від 22.09.2016 (далі по тексту - Закон України № 1540-VIII).

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання в тому числі шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України № 1540-VIII основним завданням Регулятора є, зокрема, забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 17 Закону України №1540-VIII НКРЕКП в межах покладених на неї завдань, зокрема забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів регулятора.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII Про інформацію .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про інформацію інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно з ст. 3 Закону України Про інформацію основними напрямами державної інформаційної політики є:

- забезпечення доступу кожного до інформації;

- забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

За приписами ст. 4 Закону України Про інформацію суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи, юридичні особи, об`єднання громадян, суб`єкти владних повноважень.

Положенням статті 5 Закону України Про інформацію`передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання,використання, поширення, зберігання та захистуінформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно ст. 6 Закону України Про інформацію право на інформацію забезпечується:

створенням механізму реалізації права на інформацію;

створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів;

обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення;

обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;

здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію;

встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповіднодо ст. 20 Закону України за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI Про доступ до публічної інформації визначається порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Статтею 16 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Згідно ч.1 та ч.2 статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Як свідчать матеріали справи, у своєму запиті від 21.08.2019 № 301, який надійшов на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг15.07.2019, позивач просив надати йому інформацію про стан розгляду його скарги від 12.07.2019 за вих. №254 на дії ПрАТ Київобленерго .

Проте, як зазначає позивач, у строк, визначений статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідач не надав йому відповідь на запит, чим порушив вимоги пункту 14 частини першої статті 17 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Заперечуючи проти вимог даного позову, відповідач в своєму відзиві зауважує на тому, що порушені позивачем питання у запиті від 21.08.2019 № 301 не містили ознак публічної інформації, а тому підлягали розгляду в порядку, визначеному Законом України Про інформацію , без обмеження їх строком рогляду.

Відповідно до статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

До обов`язків розпорядників інформації, зокрема, віднесено надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та обєктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до йогокомпетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодоякоїзроблено запит; 2) інформація, щозапитується, належить до категорі їінформації з обмеженим доступом відповідно дочастинидругоїстатті 6цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбаченістаттею 21цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбаченихчастиною п`ятою статті 19цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3, п.2 ч.1 ст.5 Закону України Про доступ до публічної інформації право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно п.1, абз.2 п.3.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (п.1 ч.1 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

Якщо ж запит стосується інформації, яка міститься, зокрема, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям відображеності та задокументованості і є публічною.

Таким чином, одержавши запит на інформацію, який подано згідно Закону України Про доступ до публічної інформації , проте який за своїм змістом є зверненням відповідно до Закону України Про звернення громадян , розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (п.2 ч.5 ст.19, п.4 ч.1 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації ), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом України Про звернення громадян . При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п`ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України Про звернення громадян .

Так, в матеріалах справи міститься копія листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 9809/20.3/7-19 від 16.09.2019, адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент , в якому зазначено про те, що Акт про порушення № К037229 було складено з порушенням вимог пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у зв`язку з чим ПрАТ Київобленерго не мало підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на підставі Акта про порушення № К037229 до моменту підтвердження факту втручання у роботу засобу обліку.

Даний лист було направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку 18 вересня 2019 року, що підтверджується реєстром на відправку поштової кореспонденції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач упродовж п`ятиденного строку повідомив позивача про те, що такий запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України Про звернення громадян .

За таких обставин, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, суду не надав.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо ненадання відповіді на запит ТОВ Орієнтир-Буделемент про надання публічної інформації від 21.08.2019 вих. № 301, щодо стану розгляду скарги від 12.07.2019 вих. № 254 на дії ПрАТ Київобленерго та зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надати відповідь на запит ТОВ Орієнтир-Буделемент про надання публічної інформації від 21.08.2019 вих. № 301 в порядку та строки, визначені Законом України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем за заявлені позовні вимоги сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1909170036 від 18.09.2019, оригінал якої наявний в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 921,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тягар оплати судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1 921,00грн. слід покласти на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, юридична адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 19) щодо ненадання відповіді на запит Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент про надання публічної інформації від 21.08.2019 вих. № 301 щодо стану розгляду скарги від 12.07.2019 вих. № 254 на дії ПрАТ Київобленерго .

3. Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надати відповідь на запит Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент про надання публічної інформації від 21.08.2019 вих. № 301 щодо стану розгляду скарги від 12.07.2019 вих. № 254 на дії ПрАТ Київобленерго`впорядку та строки, визначені Законом України Про доступ до публічної інформації .

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент (код ЄДРПОУ 36108100, юридична адреса: м. Бровари, Київська область, бульвар Незалежності, 28-А) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, юридична адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 19) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривню 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.