Ухвала

від 14.12.2020 по справі 369/15747/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15747/20

Провадження № 1-кс/369/2996/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошиської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200000578 від 31.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання про накладення арешту на майно, подане в рамках кримінального провадження, що розслідується за ч. 3ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110200000578 від 31.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст.358, ч. 4 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, щодо Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_4 , що діє інтересах ОСОБА_5 , з приводу неправомірних дій невідомих осіб, щодо підробки установчих, фінансово-господарських, та інших документів ТОВ «Техноарт», та викрадення грошових коштів з рахунків ОСОБА_5 .

Крім того, до Києво-Святошинської місцевої прокуратури надійшла заява від учасника ТОВ «Техноарт» ОСОБА_5 з приводу заволодіння майном заявника та майном підприємства у великих розмірах.

В ході досудового розслідування допитано потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив наступне, що з гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він познайомився в 2014 р. Зустрілися вони в ресторані для обговорення можливості їхньої співпраці у вигляді його працевлаштування на посаду генерального директора в ТОВ «Артель» та ТОВ «Техноарт». На цій зустрічі вони виступали як бізнес-партнери вказаних підприємств. Вони розповідали про скрутне становище своїх підприємств та цікавилися чи взагалі надалі їх бізнес може приносити прибутки. За результатами зустрічі вони узгодили всі деталі їхньої співпраці і через тиждень ОСОБА_5 вступив на посаду генерального директора ТОВ «Артель» (основне місце роботи) та ТОВ «Техноарт» (за сумісництвом).

В обов`язки ОСОБА_5 на вище вказаних посадах було керівництво поточною діяльністю обох підприємств, пошуки шляхів розвитку, залучення зовнішнього фінансування через зміну кредитного портфелю, оптимізація виробничих процесів і т.д. Генеральним директором ТОВ «Артель» Василевський 2 В був в період приблизно з 2014 по 2018, а ТОВ «Техноарт» - з 2014 по 2016.

Умовами домовленостей було те, що якщо ОСОБА_5 зможе посягти позитивних економічних результатів та зробити їх бізнес прибутковішим, то він зможе стати одним із партнерів та вони відступлять на його користь частину в їхньому бізнесі. В результаті в січні 2018 ОСОБА_5 став одним із співвласників ТОВ «Техноарт» з часткою в розмірі 10% в статутному капіталі. В процесі їхньої співпраці ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 , заснували спільну компанію на території Польщі за назвою «ALT STUCKATUER SP Z О О» (код 0000658294), в якій ОСОБА_8 продовжував володіти часткою в статутному капіталі в розмірі 20%.

Після того як ОСОБА_8 став співвласників ТОВ «Техноарт», в нього відбулась розмова з ОСОБА_6 , в якій він повідомив, що для розвитку бізнесу необхідно, щоб ОСОБА_8 так само брав фінансову участь та робив фінансові вливання до компанії у вигляді поповнення оборотних коштів. Він запропонував йому два варіанти: або через внесок до статутного капіталу, або через поворотну фінансову допомогу. Оскільки підприємство будувало цех в м. Одеса та потребувало значних оборотних коштів, вони домовилися про надання коштів в обидва зазначені способи: поповнення статутного капіталу та надання поворотної фінансової допомоги.

Набуття ОСОБА_8 частки в статутному капіталі ТОВ «Техноарт» відбулося в результаті її придбання в одного з колишніх учасників ТОВ «Техноарт» - ОСОБА_9 , з яким вони уклали договір купівлі-продажу. Надалі ТОВ «Техноарт» прийняло рішення про збільшення статутного капіталу, у відповідності до якого ОСОБА_8 сплатив додаткові внески до статутного капіталу в розмірі приблизно 238 тис. грн. Незважаючи на те, що ОСОБА_8 вніс до статутного капіталу ТОВ «Техноарт» більше коштів, аніж становив розмір його частки, питання про повернення надлишково сплачених ним коштів вбо питання про збільшення розміру його частки у відповідності до внесених коштів, так і не було вирішено.

Грошові кошти надавалися на умовах, визначених письмовими договорами поворотної безпроцентної фінансової допомоги, які були підписані між ОСОБА_8 та генеральним директором ТОВ «Техноарт» ОСОБА_10 в період з січня 2017 р. по червень 2018 р. В якості поворотної фінансової допомоги ОСОБА_8 вніс на поточний рахунок ТОВ «Техноарт» суму в розмірі 287 400 грн. Укладені договори не передбачали отримання ним процентів, оскільки фактично ОСОБА_8 надавав кошти підприємству, в якому мав частку. Всі кошти надавалися в гривневому еквіваленті.

Відповідно до укладених договорів поворотної фінансової допомоги № 3 від 23.01.2018, № 4 від 24.01.2018, № 7 від 26.01.2018 ТОВ «Техноарт» повинен був повернути ОСОБА_8 кошти в загальній сумі 142 400 грн. в строк до 3L12.2018. За договорами № 8 від 06.02.2018 та № 10 від 07.02.2018 ТОВ Техноарт» повинен був повернути ОСОБА_8 кошти в загальній сумі 95 000 грн. в строк до 31.01.2019. За договором № 14 від 04.06.2018 ТОВ «Техноарт» повинен був повернути ОСОБА_8 кошти в загальній сумі 50 000 грн. в строк до 31.05.2019. Повернення коштів мало відбуватися або шляхом їх перерахування на його поточний рахунок з поточного рахунку ТОВ Техноарт», або шляхом видачі готівкою через касу підприємства.

Істотні умови договорів про надання поворотної фінансової допомоги загоджувалися між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , який в подальшому давав д ідучення генеральному директору ТОВ «Техноарт» ОСОБА_10 на укладення з ОСОБА_8 відповідних договорів.

В подальшому взяті на себе зобов`язання ТОВ «Техноарт» за договорами поворотної фінансової допомоги не виконав, фінансова допомога у передбачені ітт-оки не повернута. До причин невиконання ТОВ «Техноарт» своїх зобов`язань відноситься припинення з ОСОБА_8 партнерських відносин з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Крім того, за наявної в ОСОБА_8 інформації в період його перебування за кордоном у липні 2018 р., ОСОБА_6 дав доручення головному бухгалтеру ТОВ «Артель», яка одночасно супроводжувала бухгалтерію по ТОВ «Техноарт» - ОСОБА_11 , та заступнику головного бухгалтера ТОВ «Артель» - ОСОБА_12 , на повернення наданої ним фінансової допох оги. В результаті грошові кошти за договорами поворотної гезпроцентної фінансової допомоги № 10 від 07.02.2018, № 8 від 06.02.2018 та № - від 04.06.2018 на загальну суму 145 000 грн. були переведені на рахунки зевстановлених осіб. На мій поточний або будь-який інший банківський рахунок такі грошові кошти не надходили. Через касу підприємства кошти за вказаними договорами мені не передавалися.

На даний час гроші кошти ОСОБА_8 не повернуто.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2018-2019 т.р. службові особи ТОВ «Техноарт» провели ряд господарських операцій, які мали збитковий характер та не містили у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети, економічного ефекту тощо), а були вчинені виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно кредиторами товариства в майбутньому. Такими операціями були завдані збитки ОСОБА_5 , який будучи єдиним власником (учасником) ТОВ Техноарт», був позбавлений права на майно товариства.

Для своєчасного фінансування господарських потреб ТОВ «Техноарт» ОСОБА_5 вносив власні кошти на поточний рахунок вказаного товариства. В 2017 і 2018 р.р. ТОВ «Техноарт» закупив технологічне обладнання з кількості, яка була достатньою для повної комплектації лінії з виробництва сухих будівельних сумішей. Також, крім вказаної лінії, був придбаний рронтальний навантажувач JOB 4СХ та вантажний мікроавтобус Renault. Master Орієнтовна вартість придбаного обладнання та техніки склала близько 7000000,00 грн.

В ході досудового розслідування було встановлено, що в липні 2018 у ТОВ «Артель» (ідентифікаційний код 30554583) виникла ситуація з дефіцитом бігових коштів. Службовими особами ТОВ «Техноарт» за попередньою домовленістю з невстановленими особами було прийнято рішення про демонтаж сухих будівельних сумішей ТОВ «Техноарт» з м. Одеси та перевезення всього обладнання, сировини та хімічних складових на ТОВ «Артель» та ТОВ «Завод Артель» (ідентифікаційний код 31713101), що знаходяться в Київській : пласті Бородянському районі.

Крім того, що в період 2018-2019 р.р. службові особи ТОВ «Техноарт» провели ряд господарських операцій, які мали збитковий характер, а саме G .10.2018 року, згідно заяви №212761990 ТСЦ №3247 без відома ОСОБА_5 продали автомобіль марки «Lexus GS 350», номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , чорного кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , об`єм двигуна 3500 см. куб., повна маса 2120 кг., який був придбаний за рахунок ОСОБА_5 , та в подальшому переоформлений на ОСОБА_13 .

Крім того, по кримінальному провадженню №12020110200000578 було призначено судово-почеркознавчу експертизу по протоколу №6 Загальних зборів часників (Засновників) Товариства з обмеженою «Техноарт» від 03.10.2018 року, поло продажу основного засобу: Вантажного фургону мало вантажного -В: арки «RENAULT TRAFIC» № кузова НОМЕР_3 , продажу основного аасобу: Вантажного сідлового тягачу - Е, марки «Renault Magnum 460.18., № кузова НОМЕР_4 , продажу основного засобу: Тіапівпричіпу Krone Profl Liner 5D WKESD000000366125, продаж основного засобу: Легкового автомобіля марки «Lexus GS 350», № кузова НОМЕР_5 . Так згідно висновку експерта №СЕ-19/111-20/50193-ПЧ від 17.11.2020 досліджуваний підпис віт імені ОСОБА_6 , розміщений в графі «Підписи учасників зборів» наданого на лослідження протоколу №6 Загальних зборів учасників (Засновників) Товариства в обмеженою відповідальністю «ТЕХНОАРТ» від 03.10.2018 року виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою, без наслідування його підпису. Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_14 , розміщений в графі Підписи учасників зборів» наданого на дослідження протоколу №6 Загальних зборів учасників (Засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАРТ» від 03.10.2018 року виконаний не ОСОБА_14 , а іншою особою, без наслідування її підпису. Це свідчить про те, їло протокол №6 Загальних зборів підроблений.

Вищезазначені вилучені речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

У судове засідання прокурор не з`явивсь, причини неявки суду не повідомляв.

На підставі ч. 2ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 4ст. 107 КПК Українифіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннямист. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Встановлено, що у провадженні слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110200000578 від 31.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст.358, ч. 4 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, щодо Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_4 , що діє інтересах ОСОБА_5 , з приводу неправомірних дій невідомих осіб, щодо підробки установчих, фінансово-господарських, та інших документів ТОВ «Техноарт», та викрадення грошових коштів з рахунків ОСОБА_5 .

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначенимстатті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися.

Так, згідностатті 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Правовою підставою для накладення арешту є запобігання можливості його відчуження або іншими особами з метою унеможливлення зникнення, втрати або пошкодження доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у справі.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 175 КПК Україниухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, з метою уникнення негативних наслідків та з метою забезпечення речових доказів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що у відповідності до вимог статтей132,170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею, на даний час, не встановлено.

Згідно ч. 1ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Частиною першоюст. 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючисьст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями98,170-173,309,370-372,376,395 КПК України, слідча суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Києво-Святошиської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200000578 від 31.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст.358,ч.4ст.191КК України - задовольнити.

Прийняти клопотання до розгляду та накласти арешт на:

- вантажний фургон маловантажний - В: марки «RENAULT TRAFIC» № кузова НОМЕР_3 ;

- вантажний сідловий тягач - Е, марки «Renault Magnum 460.18., № кузова НОМЕР_4 ;

- напівпричіп Krone Profi Liner 5D НОМЕР_6 ;

- легковий автомобіль марки «Lexus GS 350», № кузова НОМЕР_5 , чорного кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , об`єм двигуна 3500 см. куб., повна маса 2120 кг.

Заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися рухомим майном, а саме: переліченими вище та зазначеними в пункті 1 транспортними засобами, незастосування заборони розпорядження та користування якими може призвести до зникнення, пошкодження майна або настання інших наслідків, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1