Дата документу 18.12.2020
Справа № 334/3/15-а
Провадження № 6-а/334/20/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Коцубенко Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюка Віталія Олександровича
про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 10.02.2015р. по справі № 334/3/15-а,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 10.02.2015р., винесеного Запорізьким окружним адміністративним суду по справі № 334/3/15-а, в якій просить встановити спосіб виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2015 по справі № 334/3/15-а з зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії 3 групи інвалідності, за 2014 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Пре статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням фактично виплачених сум, на стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району на користь ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії 3 групи інвалідності, за 2014 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням фактично виплачених сум в розмірі 4782,00 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що Постановою державного виконавця № 61373857 від 25.02.2020 в порядку ст.ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України Про виконавче провадження було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 334/3/15-а, виданого 09.07.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя про: зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії 3 групи інвалідності, за 2014 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням фактично виплачених сум.
Листом від 29.04.2020 за вих. № 01-32/2268 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду в частині нарахування щорічної грошової допомоги на оздоровлення стягувану, а саме нараховано 4782,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносус пільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про державний бюджет на відповідний рік. Управління праці та соціального захисту населення є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом України про державний бю джет України.
Станом на 28.09.2020 року коштів на виплату заборгованості управлінню не виділено.
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Станом на теперішній час, жодних змін у Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з приводу особливостей виплати перерахованої пенсії пенсіонерам, які отримують пенсію за цим законом, Верховною Радою не приймались.
Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З метою недопущення невиконання рішення суду, враховуючи норми законодавства України, необхідно вирішення питання щодо зміни способу та порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2015 року, що буде гарантувати її виконання.
В судове засідання учасники справи не з`явилися.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи № 334/3/15-а та подану заяву, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України,за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках, але зі змісту заяви вбачається, що фактично заявник просить змінити судове рішення, яке набрало чинності.
Тобто, підставою для застосування правил вказаної статті Кодексу є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2015 року, яка набрала законної сили 21.02.2015 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському (Ленінському) району про визнання дій протиправними та вчинення певних дій було задоволено.
Вказаною постановою дії УПСЗН ЗМР по Ленінському району щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті на оздоровлення за 2014 рік як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії , інваліду 3 групи, у розмірах, передбачених ст. 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визнано протиправними та зобов`язано УПСЗН ЗМР по Ленінському району провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, 3 групи інвалідності, за 2014 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням фактично виплачених сум.
09.07.2015 року по вказаній справі Ленінським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист та звернуто до примусового виконання.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень від 22.04.2015 року було відкрито виконавче провадження № 49017218.
09.11.2015 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Половніков Роман Сергійович звернувся до суду з поданням про заміну способу і порядку виконання судового рішення від 10.02.015 року по справі №334/3/15-а.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.12.2015 року (провадження №6-а/334/42/15) в задоволенні вимог подання було відмовлено.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень від 06.01.2016 року виконавчий лист по справі Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/2/15-було повернуто стягувачу. Згідно змісту вказаної постанови, згідно листа боржника від 26.10.2015р. за вих. № 01-31/8963 встановлено, що на виконання постанови управлінням було проведено перерахунок, в результаті якого стягувачу нараховано 4782,00 грн., виплата яких буде здійснена при надходженні грошових коштів на рахунки управління за рахунок Державного бюджету України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2020р. у справі №334/3/15-а (6-а/334/14/20) у задоволенні заяви Управлінню соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про зміну способу і порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2015 року у справі №334/3/15-а про відстрочення виконання рішення суду, стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій відмовлено (а.с. 87-89).
Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 13.05.2020р. у даній справі, подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановления ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просили скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.05.2020р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2015р. у справі №334/3/15-а.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району залишена без задоволення. Ухвала Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 13.05.2020 у справі № 334/3/15-а (6-а/334/14/20) залишено без змін.(а.с.131-133).
Підстави, порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі встановлені ст. 378 КАС України.
Аналіз вищенаведеної норми чинного процесуального законодавства дає можливість зробити висновок про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, при цьому необхідно зазначити, що ця норма процесуального закону не містить виключного переліку обставин, які є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, але визначено, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом; у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2015р.у справі №334/3/15-а, зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії 3 групи інвалідності, за 2014р. у розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням фактично виплачених сум.
З матеріалів справи вбачається, що УПСЗН ЗМР по Ленінському району на виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2015р.у справі №334/3/15-а проведено перерахунок, відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано 4782грн., але виплата цієї суми не була здійснена із-за не надходження відповідних грошових коштів на відповідні рахунки боржника з рахунків Державного бюджету України, а такі виплати безпосередньо фінансується тільки за рахунок коштів державного бюджету, і відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до ст. 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2013 року № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Статтею 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, також у разі якщо рішення суду, зазначене в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до ч.1,2 ст.7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, також у разі якщо рішення суду, зазначене в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з ч.2 ст.378 КАСУ заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , що набрав чинності 01.01.2013 року, мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
У відповідності до норм вищезазначеного Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів здійснюється Державною казначейською службою України, з урахуванням особливостей, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 року.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках, але зі змісту подання вбачається, що фактично заявник просить змінити судове рішення, яке набрало чинності.
Крім того, підставою для застосування правил вказаної статті Кодексу є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
На думку суду, викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, істотно змінять зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим.
Тому суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не повинен змінювати зміст резолютивної частини та не повинен змінювати спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Державний виконавець, звертаючись з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, винесеного Ленінський районним судом м. Запоріжжя по справі №334/3/15-а від 10.02.2015 року шляхом заміни зобов`язання вчинити певні дії на стягнення певної суми фактично просить змінити не спосіб і порядок виконання постанови суду, а саме судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження судом під час прийняття цієї постанови.
Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.02.2014 року у справі № К/800/598/14, згідно якої в ухвалі колегія суддів наголошує, що Захист порушеного права у судовому рішенні і спосіб виконання судового рішення не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами), і звертає увагу судів першої інстанції на те, що змінюючи спосіб виконання постанови суду у аналогічних справах, вони фактично змінюють її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції і є неприпустимим.
Таким чином, заява старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюка Віталія Олександровича щодо зміни способу та порядку виконання постанови від 10.02.2015 року, винесеного Ленінським районним судом м. Запоріжжя по справі № 334/3/15-а не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення її вимог, при задоволенні заяви відповідача фактично буде змінено спосіб захисту порушеного права, а отже і зміст постанови суду першої інстанції, яка набрала законної сили, що є порушенням норм процесуального права, а рішення суду, яке набрало законної сили підлягає виконанню всіма особами і на всій території держави.
Керуючись ст. ст. 294-295, 378 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюка Віталія Олександровича про зміну способу і порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2015 року (справа №334/3/15-а) - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2020 |
Оприлюднено | 04.01.2021 |
Номер документу | 93975402 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Турбіна Т. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні