Рішення

від 17.12.2020 по справі 441/1654/19

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1654/19 2/441/169/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2020 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судових засідань Чорного О.С.

позивача ОСОБА_1 , представників ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи Городоцька державна нотаріальна контора Львівської області, ОСОБА_5 та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області, третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи Городоцька державна нотаріальна контора Львівської області, ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку, що на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що після смерті матері відкрилася спадщина до складу якої входить означений будинок, що він, як спадкоємець першої черги за законом, через пропуск строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, в нотаріальному порядку не може оформити спадкових прав, просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 07.10.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 38).

ОСОБА_4 , звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області, третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що на АДРЕСА_1 мотивуючи тим, що мати ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті постійно проживала та користувалася як власник будинковолодінням на АДРЕСА_1 , однак при житті не виготовила на нього правовстановлюючих документів, через що він, як спадкоємець першої черги за законом, не може оформити спадщину. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 19.11.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 86).

27.12.2019, зустрічний позов ОСОБА_4 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та об`єднано в одне провадження під №441/1654/19.

ОСОБА_1 у суді вимоги підтримав, покликаючись на мотиви викладені у заяві, пояснив, що мати ОСОБА_6 , при житті, користувалася як власник будинковолодінням на АДРЕСА_1 , що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої, у квітні 2018 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив у прийнятті такої через пропуск шестимісячного строку, що судовим рішенням від 18.07.2019 йому відмовлено у визначені додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку з чим змушений звертатись до суду з означеним позовом. Окрім цього зазначив, що спадкоємцями першої черги за законом, окрім нього, є брат ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 , що він від народження постійно проживав однією сім`єю разом з спадкодавцем ОСОБА_6 в належному останній житловому будинку на АДРЕСА_1 , хоча і значився з 27.06.1986 зареєстрованим на АДРЕСА_2 , що із спадкодавцем були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, інше, що після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 5-ти років періодично продовжував проживати в будинку, а з 2010 року брат ОСОБА_4 чинить йому перешкоди у користуванні спадковим майном, доступу до будинку він немає. Просить позов задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_4 визнав частково, не заперечує щодо визнання за ним права власності на 1/3 частину житлового будинку, що на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 .

Представник ОСОБА_2 в суді вимоги підтримав з мотивів наведених у заяві, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку, що на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимоги ОСОБА_4 не заперечує, при цьому просить застосувати строки позовної давності.

Позивач ОСОБА_4 у заяві від 13.10.2020 просить у позові ОСОБА_1 відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Представник ОСОБА_3 в суді вимоги ОСОБА_4 підтримав з мотивів наведених у заяві, окрім цього пояснив, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами на АДРЕСА_1 , що ОСОБА_4 постійно проживав разом з спадкодавцем, в т.ч і на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, відмови від неї не заявляв, відтак вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері , що довіритель опікувався, доглядав та матеріально забезпечував спадкодавця, займався її похоронами, і надалі проживає та користується спадковим будинком, утримує його в належному стані, сплачує комунальні послуги, однак через відсутність правовстановлюючих документів, в нотаріальному порядку спадщину оформити не може, просить позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити, оскільки ОСОБА_1 спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 не прийняв, у визначенні додаткового строку для звернення до нотаріуса з відповідною заявою, йому відмовлено.

Сільський голова Пілющак Л., як представник Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області у заяві №264 від 26.12.2019 просив про розгляд справи за його відсутності (а.с. 98).

Третя особа ОСОБА_5 у заявах від 05.11.2019, 07.02.2020 та від 13.11.2020 у задоволенні вимог ОСОБА_1 просила відмовити, позов ОСОБА_4 підтримала, окрім цього зазначила, що на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не претендує, з відповідним позовом до суду, звертатись не буде. У судове засідання 17.12.2020 не з`явилася, просила про розгляд справи у її відсутності (а.с. 48, 146).

Представник третьої особи - Городоцької державної нотаріальної контори Шаравара В.В. у листах від 23.10.2020, 19.02.2020 та від 05.05.2020 просила про розгляд справи за її відсутності, при вирішенні спору по суті покладається на розсуд суду (а.с. 41, 149, 220).

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 4, 13, 81, 82 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Із пояснень ОСОБА_1 в суді, із долучених до матеріалів справи документів і зокрема копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , паспорта серії НОМЕР_3 убачається, що ОСОБА_1 , 1950р.н., ОСОБА_4 , 1961р.н. та ОСОБА_7 , 1951р.н. є дітьми ОСОБА_6 (а.с.6, 61).

Згідно довідки Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області №798 від 04.11.2019, ОСОБА_6 до дня смерті значилася головою двору та постійно проживала в належному їй житловому будинку, що на АДРЕСА_1 (а.с. 81).

Із відмітки у паспорті серії КВ №464539 та копії будинкової книги убачається, що ОСОБА_1 27.06.1986 знятий з реєстрації за місцем проживання на АДРЕСА_1 , а з 06.02.1987 значиться зареєстрованим на АДРЕСА_2 (а.с. 4-5).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 05.04.2012, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городоцького районного управління юстиції Львівської області (копія а.с. 7).

Згідно довідки Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області №795 від 18.07.2012, інших матеріалів справи, після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на житловий будинок, що на АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Із пояснень ОСОБА_1 в суді, із матеріалів справи видно, що позивач у квітні 2018 року звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на будинковолодіння на АДРЕСА_1 , яке не зареєстровано, як об`єкт цивільно-правових відносин, що нотаріус у прийнятті такої заяви відмовив через пропуск шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 18.07.2019, ОСОБА_1 відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 через не подання доказів, які б згідно чинного законодавства свідчили про поважність причин пропуску строку і зокрема були пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк (а.с. 15-18) .

ОСОБА_1 у суді просить визнати за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку, що на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що він, як спадкоємець першої черги за законом, через пропуск строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, в нотаріальному порядку не може оформити своїх спадкових прав на майно.

Відповідно до статей 1216 , 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України ).

Частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України ).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України , якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подання заяви до нотаріальної контори висловлює свою незгоду прийняти спадщину.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Належних та допустимих доказів про те, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав разом з спадкодавцем ОСОБА_6 на час її смерті у будинку на АДРЕСА_1 , а відповідно наявні правові підстави, зокрема передбачені ст. 1268 ЦК України, вважати його таким, що прийняв спадщину після смерті матері і у зв`язку з цим має право на спадкове майно , у справі немає, позивачем та його представником суду не надано.

Про те, що ОСОБА_1 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 не прийняв, у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, до нотаріуса не звертався, убачається також із змісту рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18.07.2019 про відмову у визначенні ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, ураховуючи фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин, а також досліджені під час розгляду справи докази у їх сукупності, суд доходить висновку про неприйняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 , а відповідно і відсутність правових підстав для визнання за ним права власності на 1/3 частину житлового будинку на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки суд відмовляє у позові ОСОБА_1 у зв`язку з безпідставністю позовних вимог, в обговорення строків позовної давності, як про це просить ОСОБА_4 у заяві від 13.10.2020, не входить.

ОСОБА_4 у зустрічному позові просить визнати за ним право власності на спадкове майно, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме житловий будинок АДРЕСА_1 мотивуючи тим, що мати ОСОБА_6 була забудівником означеного будинку, користувалася ним як власник, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої, він прийняв спадщину, однак через відсутність правовстановлюючих документів, не може оформити своїх спадкових прав в нотаріальному порядку.

Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст.392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно норм гл.84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

За положеннями ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Із свідоцтв серія НОМЕР_2 та серія НОМЕР_4 убачається, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7, 61).

Із пояснень представника ОСОБА_3 в суді, із довідки Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області, інших матеріалів справи убачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 у житловому будинку на АДРЕСА_1 залишився проживати її син - ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину за законом після смерті матері, оскільки був зареєстрованим та постійно проживав із спадкодавцем в спірному будинку, в т.ч. і на час відкриття спадщини (а.с. 67-72, 112).

Із копії спадкової справи №27/2018 заведеної приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Мухою М.Т. за заявою ОСОБА_4 убачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , при житті заповіту не складала, що у видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове будинковолодіння (а.с. 62, 108-137).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно копій витягів з погосподарських книг за період 1954 - 2019 роки, головою домогосподарства на АДРЕСА_1 з 1970 року значилася ОСОБА_6 , а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач ОСОБА_4 (а.с. 84, 152-207).

Із копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , виготовленого 17.10.2019 ФОП ОСОБА_8 на замовлення ОСОБА_4 видно, що будинок 1954 року побудови, загальною площею 49, 9 кв.м, складається із 3 кімнат, коридору та кухні, житлова площа будинку складає 38, 9 кв.м., при будинку господарська будівля, шопа, вбиральня, криниця та огорожа (а.с. 63-66).

Згідно довідок Самбірського МБТІ №1985 від 09.11.2017 та КП Городоцького РБТІ №434 від 23.09.2019, право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , не зареєстровано, самовільних перепланувань, переобладнань чи добудов - не виявлено (а.с. 12-13, 33).

10.03.1995, ухвалою ІУ-ти сесії ІІ-го демократичного скликання Новосільської сільської ради народних депутатів Городоцького району Львівської області №43, ОСОБА_6 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 60 га, в т.ч. і для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 (а.с. 82-83).

Обставин, які б вказували, що ОСОБА_6 при житті набула або володіла житловим будинком АДРЕСА_1 неправомірно, або що таке будинковолодіння є самочинно побудоване, не встановлено.

За наведеного, суд доходить переконання, що ОСОБА_6 звела у встановленому законом порядку та користувалася як власник будинковолодінням в АДРЕСА_1 , що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої, позивач ОСОБА_4 у будинку продовжує проживати, сплачує комунальні послуги, користується спадковим майном, обробляє земельну ділянку, що свідчить про прийняття ним спадщини, що ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_6 не прийняв, а ОСОБА_5 на спадкове майно не претендує, інших спадкоємців, які б мали право на спадкове майно за законом чи за заповітом немає, тому є підстави для визнання за ОСОБА_4 права власності на означене будинковолодіння, в порядку спадкування за законом.

Підстав для відмови ОСОБА_4 у позові в зв`язку з пропуском строку позовної давності, як про це просить представник ОСОБА_2 , суд не убачає, оскільки, як встановлено судом та не оспорюється сторонами, ОСОБА_4 постійно проживав та був зареєстрованим у будинку АДРЕСА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , а після смерті останньої, у будинку продовжує проживати, користується спадковим майном, що свідчить про прийняття ним спадщини у відповідності до пол. ст. 1268 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 4 , 10 , 89 , 209 , 258 - 259 , 265 , 268 , 354 ЦПК України , ст.ст. 328 , 373 , 392 , 1218, 1258, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

у позові ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , прож. на АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_6 , прож. на АДРЕСА_1 ), Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області (код ЄДРПОУ: 04372833, місцезнаходження с. Нове Село Городоцького району Львівської області), треті особи Городоцька державна нотаріальна контора Львівської області (код ЄДРПОУ: 02899312, місцезнаходження м. Городок, вул. Львівська, 1а, Львівської області), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. на АДРЕСА_5 ) про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку, що на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 - відмовити.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_6 , прож. на АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.12.2020.

С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер