Постанова

від 30.11.2020 по справі 925/518/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. Справа№ 925/518/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Ходаківської І.П.

Гаврилюка О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 30.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 (повний текст рішення підписано 30.07.2020)

у справі № 925/518/20 (суддя - Дорошенко М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд"

про стягнення 444 400,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (далі також - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" (далі також - відповідач) про стягнення 444400,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушенням відповідачем зобов`язання за договором №0952/19 від 13.12.2019 щодо поставки 426,296 тонн кукурудзи 3 класу українського походження, врожаю 2019, у зв`язку з чим, просив стягнути з відповідача 444400,00 грн. збитків.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна"- 444 400,00 грн. збитків та 6666,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд вказав, що призупинення відповідачем поставки кукурудзи за договором №0952/19 у зв`язку з існуючою заборгованістю позивача перед відповідачем за іншим договором №0898/19 не відповідає умовам договору №0952/19 та вимогам ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України і не являється притриманням відповідно до статті 594 Цивільного кодексу України.

Суд дійшов висновку, що порушення відповідачем господарського зобов`язання щодо поставки позивачу в установлений договором №0952/19 строк 426,296 тонн кукурудзи є підставою для застосування такої відповідальності як відшкодування збитків відповідно до статей 22, 623 Цивільного кодексу України і статей 224-226 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 по справі № 925/518/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що позивач не повідомив відповідача про відмову від зобов`язання письмово, у зв`язку з чим, не має права на відшкодування збитків.

Скаржник звертає увагу, що призупинення поставки та її відновлення могло бути здійснено лише до 21.12.2019 відповідно до п.п. 1.5.9 договору. Сторони не продовжували строки поставки, а після односторонньої відмови позивача від зобов`язання (26.12.2019) умови поставки могли бути погоджені лише за умови погашення заборгованості за поставлений товар. ТОВ "АТ Сіріус Агротрейд" письмово повідомило про призупинення передачі товару, відповідно позивач мав можливість вжити заходів щодо запобігання збиткам.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" зазначає, що для підтвердження збитків позивач долучив до матеріалів справи лише договори №0660/20, №0665/20 від 14.04.2020 без видаткових накладних, доказів оплати за поставлений товар, зареєстрованих податкових накладних, що не являється доказом реальності виконання господарських операцій по даним договорам.

Апелянт стверджує, що у спорі відсутні чотири елементи складу цивільного правопорушення необхідні для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків. На думку скаржника, саме позивач допустив протиправну поведінку, оскільки ТОВ "АТ Сіріус Агротрейд" не отримало плату за поставлений товар, на яку розраховувало відповідно до умов договору. Крім того, не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 14.09.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що не відмовлявся від договору та від виконання власних зобов`язань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" вказує, що повідомлення відповідачем листом від 20.12.2019 №18 про призупинення поставки кукурудзи за договором №0952/19 не є повідомленням про порушення чи про можливість порушення ним зобов`язання за цим договором у розумінні ч. 2 ст. 226 Господарського кодексу України, оскільки у цьому листі мова йде про порушення зобов`язання за договором №0898/19 саме позивачем, а не про порушення чи можливість порушення зобов`язання за договором №0952/19 відповідачем.

Позивач наголошує, що призупинення відповідачем поставки кукурудзи за договором №0952/19 у зв`язку з існуючою заборгованістю позивача перед відповідачем за іншим договором №0898/19, про що відповідач повідомив листом від 20.12.2019 №18, не відповідає умовам договору №0952/19 та вимогам ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України і не є притриманням у значенні приведеному у ст. 594 Цивільного кодексу України. На думку позивача, норми глави 49 Цивільного кодексу України не передбачають автоматичного встановлення забезпечення виконання зобов`язань у вигляді притримання до будь-яких зобов`язань взагалі, а навпаки передбачає, що про таке встановлення має бути прямо передбачено в законі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" стверджує, що видаткові накладні та докази оплати товару за іншими договорами не могли бути надані разом з позовною заявою, оскільки договори №0660/20, №0665 від 14.04.2020 були укладені перед поданням позову та лише створили для сторін права та обов`язки, але не були виконані.

Узагальнені доводи додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд"

12.10.2020 та 23.11.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" подано додаткові пояснення, в яких вказало, що матеріали справи не містять докази понесення позивачем витрат на дату подачі позовної заяви та під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях. Також, позивач не надав докази витрат, які був змушений понести для відновлення свого порушеного права. Укладення позивачем договорів поставки кукурудзи №0660/20, №0665/20 від 14.04.2020 не є підтвердженням їх реального виконання, відповідно не підтверджують факт понесення позивачем збитків.

На думку відповідача, якщо могла бути протиправна поведінка відповідача при виконанні договору №0952/19, то тільки в період з 22.12.2019 (наступний день за кінцевим строком поставки) до 26.12.2019 (одностороння відмова позивача від виконання договору). Проте, матеріали справи не містять докази понесення збитків позивачем у період з 22.12.2019 по 26.12.2019.

Відповідач вважає, що правомірно відмовив позивачеві у виконанні зобов`язання з 26.12.2019, у зв`язку з існуючою заборгованістю по договору, яка до сьогодні не погашена.

Узагальнені доводи додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна"

16.10.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" подано додаткові пояснення, в яких вказано, що договори №0660/20, №0665/20 від 14.04.2020 виконані сторонами у повному обсязі, що є доказами для стягнення збитків.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 справу № 925/518/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 у справі № 925/518/20 та призначено розгляд апеляційної скарги на 05.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у розгляді справи № 925/518/20 оголошено перерву до 21.10.2020.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2020, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному та судді Суліма В.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 у справі № 925/518/20 нову колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 у справі № 925/518/20 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М. та справу призначено до розгляду на 18.11.2020.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 у справі № 925/518/20 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 відкладено розгляд справи на 30.11.2020.

Позиції учасників справи

Представник та директор Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" у судовому засіданні апеляційної інстанції 30.11.2020 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 30.11.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

13.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (покупець) укладений договір поставки №0952/19 (далі - договір №0952/19).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 договору №0952/19 продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, зазначену в п. 1.1 цього договору (кукурудзу 3 кл., 2019 року врожаю, кількістю 500 т), на умовах, передбачених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим договором, та оплатити його вартість.

Базисом поставки є DAP за умовами Інкотермс 2010 (п. 1.5.1 договору №0952/19). Місце поставки - зерновий термінал Нептун , Морський торгівельний порт Південний (п. 1.5.2 договору №0952/19). Поставка вважається здійсненою з моменту приймання товару по кількості та якості зерновим складом в місці поставки, що підтверджується видатковими накладними. Строк поставки - з 13.12.2019 по 21.12.2019 включно (п. 1.5.9 договору №0952/19).

Згідно з пунктом 3.2 договору №0952/19 кількість, визначена при прийнятті товару зерновим складом в місці поставки, є остаточною.

Сторони у пункті 7.1 договору №0952/19 встановили, що сплата коштів за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом переведення коштів на банківський рахунок отримувача відповідно до реквізитів, зазначених у цьому договорі, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Мінімальна кількість товару для оплати - 100 тонн або вся договірна кількість товару, якщо загальна кількість товару, що підлягає поставці є меншою, ніж 100 тонн.

Згідно з пунктом 7.2 договору №0952/19 покупець здійснює оплату 80% вартості поставленого (для поставок автотранспортом) або навантаженого на залізничні вагони (для поставок залізницею) товару протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів або копій наступних документів: рахунку, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми до сплати; товарно - транспортних/залізничних накладних; накопичувального реєстру транспорту, прийнятого в місці поставки (для поставок автотранспортом) із зазначенням залікової маси прийнятого товару/накопичувального реєстру відвантажень залізничних вагонів (для поставок залізницею) відвантажень залізничних вагонів (для поставок залізницею); для кормових культур ветеринарних посвідчень (форма 2) на кожен транспортний засіб; видаткової накладної (для поставок автотранспортом); доказів походження товару, якщо продавець не є виробником, а саме: копії договорів купівлі - продажу (поставки) між виробником та продавцем; копії видаткових накладних на відповідну кількість товару.

Остаточний платіж в розмірі різниці між вартістю поставленого в місце поставки товару та сумою, сплаченою відповідно до пункту 7.2 цього договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання покупцем оригіналів або копій наступних документів: видаткової накладної (для поставки залізницею); реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до вимог цього договору, у випадках поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам (пункт 7.3 договору №0952/19).

Підпунктом 8.7.3 пункту 8.7 договору №0952/19 передбачено, що у випадку, якщо протягом строку поставки продавець не поставить покупцеві товар в кількості, передбаченій цим договором, покупець має право, письмово повідомивши про це продавця, відмовитись від зобов`язань за цим договором в частині, що не була виконана, та вимагати від продавця повернення суми передоплати, у випадку її сплати покупцем, процентів за користування коштами (передоплатою), та відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, з урахуванням того, що сума збитків, які підлягають відшкодуванню у зв`язку з невиконанням продавцем зобов`язань щодо поставки товару в строки, передбачені договором, визначається в розмірі різниці між ринковою вартістю непоставленого товару на момент відшкодування збитків/претензії/подання позову (за вибором покупця) та вартістю товару відповідно до цього договору. Для цілей цього пункту ринковою ціною товару є середня ціна товару за договорами, укладеними покупцем на співставних умовах у відповідний день або за відсутності таких договорів протягом трьох днів, що передують дню, на який розраховується ринкова вартість, а за відсутності таких договорів - відповідно до цінових довідок, виданих, за вибором покупця, Торгово - промисловою палатою України, або ДП "Держзовнішінформ", або провідними інформаційними агентствами (зокрема, УкрАгроКонсалт, АПК-Інформ, тощо).

Згідно з підпунктом 8.7.5 пункту 8.7 договору №0952/19 збитки та проценти, передбачені цим пунктом, сплачуються в повній сумі, понад суми штрафних санкцій.

Договір вступає в силу від дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з цього договору (п. 13.1 договору №0952/19).

Звертаючись з позовними вимогами позивач послався на порушенням відповідачем зобов`язання за договором №0952/19 від 13.12.2019 щодо поставки 426,296 тонн кукурудзи 3 класу, українського походження врожаю 2019, у зв`язку з чим, просив стягнути з відповідача 444400,00 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна"- 444 400,00 грн. збитків та 6666,00 грн. судового збору.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олам Україна", за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.

Пунктом 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання договору №0952/19 на підставі видаткової накладної № 297 від 18.12.2019, підписаної сторонами без зауважень, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 333 145,03 грн.

18.12.2019 позивач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 18.12.2019 на суму 333 145,03 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та відповідно до матеріалів справи, позивач здійснив оплату товару на загальну суму 266516,02 грн., вказана обставина підтверджується платіжним дорученням № 5877 від 20.12.2019.

Тобто, позивач сплатив 80% вартості товару. Решту 20% вартості цієї партії товару в сумі 66629,01 грн. позивач не оплатив.

20.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" з листом №18, в якому повідомило про призупинення виконання договору №0952/9 в частині поставки кукурудзи у зв`язку із заборгованістю позивача перед відповідачем за договором №0898/19 у розмірі 135490,60 грн. та про можливість відновлення співпраці за договором №0952/19 після погашення існуючої заборгованості.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач не виконав зобов`язання за договором №0952/19 щодо поставки позивачу решти товару за договором №0952/9 від 13.12.2019 у кількості 426,296 тонн (500 тонн - 73,704 тонни).

Звертаючись з позовними вимогами позивач послався на недопоставку відповідачем у встановлений договором №0952/19 строк 426,296 тонн кукурудзи 3 класу українського походження, врожаю 2019, та просив стягнути з відповідача 444400,00 грн. збитків. Заявлена сума збитків визначена позивачем за середньою ціною на кукурудзу відповідно до укладенних позивачем договорів поставки №0660/20 і №0665/20 від 14.04.2020 та вартістю цієї ж кількості кукурудзи, визначеною за ціною договору №0952/19.

Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 3 статті 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Частинами 1-4 статті 226 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно із статтею 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/ 6657/16, від 07.02.2018 у справі №917/1651/16.

Відповідно до частини другої статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Колегія суддів вказує на те, що вимога позивача про стягення збитків у сумі 444400,00 грн. обґрунтована невиконанням відповідачем умов договору поставки, що становить різницю між вартістю товару, яка мала бути поставлена відповідачем та вартістю цієї ж кількості кукурудзи, визначеною за ціною у договорах поставки №0660/20 і №0665/20.

При цьому, пред`явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов`язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопощення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, розрахунки позивача є теоретичними, не підтвердженні відповідними документами, які свідчили б про конкретний розмір збитків, яких зазнав позивач, у зв`язку невиконанням умов договору відповідачем. Наявність теоретичного обгрунтування збитків, на переконаня колегії суддів, не є підставою для їх стягнення.

Так, на підтвердження реальних збитків у розмірі 444400,00 грн. позивач долучив до матеріалів справи копії наступних договорів:

договір №066020 від 14.04.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім - Партнер" щодо поставки в строк з 14.04.2020 по 25.04.2020 - 500 тонн (+/-10%) кукурудзи 3 класу українського походження, врожаю 2019, за ціною 5560,02 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ на умовах DAP - місце поставки за вибором покупця зерновий термінал "Нептун" ("М.В.Карго"), Морський торговельний порт "Південний" відповідно до Інкотермс 2010;

договір №0665/20 від 14.04.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс - Груп" щодо поставки в строк з 14.04.2020 по 30.04.2020 - 700 тонн (+/-5%) кукурудзи 3 класу українського походження врожаю 2019 за ціною 5565,00 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ на умовах DAP - місце поставки за вибором покупця зерновий термінал "Нептун" ("М.В.Карго"), Морський торговельний порт "Південний" відповідно до Інкотермс 2010.

Проте, колегія суддів вказує, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції позивач не надав доказів реального виконання вказаних договорів, а укладення позивачем договорів поставки кукурудзи №066020, №0665/20 від 14.04.2020 не являється підтвердженням їх реального виконання та понесення позивачем збитків в сумі 444 000грн.

Отже, колегією суддів встановлено відсутність завданих реальних збитків позивачу, як одного із елементів складу цивільного правопорушення, а у разі відсутності хоча б одного з цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.12.2019 позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 333 145,03 грн.

20.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" здійснило оплату товару за договором №0952/9 на загальну суму 266516,02 грн., що складає 80% вартості товару.

20.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" з листом №18, в якому повідомило про призупинення виконання договору №0952/9 в частині поставки кукурудзи у зв`язку із заборгованістю позивача перед відповідачем за договором №0898/19 у розмірі 135490,60 грн. та про можливість відновлення співпраці за договором №0952/19 після погашення існуючої заборгованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у позивача не було достатніх підстав для призупинення виконання забов`язання за договором №0952/19 по причині невиконання позивачем умов іншого договору з 21.12.2019 по 25.12.2019.

Однак, колегія суддів заначає, що відповідно до пункту 7.3 договору №0952/19 остаточний платіж в розмірі різниці між вартістю поставленого в місце поставки товару та сумою, сплаченою відповідно до пункту 7.2 цього договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання покупцем оригіналів або копій наступних документів: видаткової накладної (для поставки залізницею); реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до вимог цього договору, у випадках поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивач не здійснив оплату решти 20% вартості товару в сумі 66629,01 грн., який був поставлений відповідачем, протягом п`яти банківських днів, тобто до 25.12.2020.

Таким чином, на переконання колегії суддів, позивач своїми діями спричинив неналежне виконання умов договору зі сторони відповідача та не вжив заходів для їх недопущення, а саме не здійснив повну оплату за вже поставлений товар у строки, визначені договором, для відновлення співпраці із відповідачем за договором №0952/19.

Вказаним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки, що призвело до прийняття помилкового рішення.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю позивачем понесення збитків у розмірі 444 400 грн.

Таким чином, на переконання колегії суддів, рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 у справі № 925/518/20 слід скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна", з урахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 у справі № 925/518/20 підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення суду про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 у справі № 925/518/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 у справі № 925/518/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 33832039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" (вул. Травнева, буд. 73, с. Городашівка, Тальнівський район, Черкаська область, 20431, код ЄДРПОУ 42542272) 9 999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарського суду Черкаської області.

Матеріали справи №925/518/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 04.01.2021 у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному та судді Ходаківської І.П. у відпустці.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді І.П. Ходаківська

О.М. Гаврилюк