Рішення

від 29.12.2020 по справі 927/1046/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

29 грудня 2020 року м. Чернігів справа № 927/1046/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи

Позивач: Спеціалізований авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій,

код ЄДРПОУ 33965532, вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Відповідач: Приватне підприємство АГРОБУДКОМФОРТ ,

код ЄДРПОУ 42925689, 2-й пров. О. Десняка, 16-А, м. Борзна, Чернігівська область, 16400

Предмет спору: про стягнення 246 447,84 грн,

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4, 9 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини ухвали була підписана судом у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізований авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства АГРОБУДКОМФОРТ , у якому позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 246 447,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 313 підряду в реконструкції від 05.09.2019 (далі - Договір).

Ухвалою суду від 24.12.2020 позов залишено без розгляду за заявою позивача; у задоволенні заяви в частині повернення позивачу судового збору в розмірі 3080,60 грн, відмовлено.

Також, зважаючи на подану представником відповідача заяву, у якій останній просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, судом було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл цих судових витрат на 29.12.2020 о 09:00. Явка сторін у це судове засідання обов`язковою не визнавалася.

Крім того, ухвалою суду від 24.12.2020 позивачу встановлено строк для подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 ГПК України, заперечень щодо заявлених відповідачем судових витрат.

Сторони у судове засідання 29.12.2020 не з`явилися.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у судове засідання 29.12.2020 не з`явився.

Крім того, з метою належного повідомлення позивача про проведення судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат копія ухвали суду від 24.12.2020 була направлена позивачу електронною поштою на електронну адресу, вказану у позовній заяві savia.nizhin@dsns.gov.ua та отримана позивачем 24.12.2020.

До початку судового засідання від представника відповідача - адвоката Луєнка Ю.В електронною поштою надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника відповідача. Подана заява підписана ЕЦП. Аналогічна заява надійшла від представника позивача засобом поштового зв`язку.

До заяви додані докази направлення на адресу позивача копії заяви про відшкодування судових витрат з додатками засобом поштового зв`язку.

Оскільки явка сторін у судове засідання 29.12.2020 судом обов`язковою не визнавалася, то судом задоволено клопотання відповідача про розгляд заяви без його участі.

З огляду на процесуальне право сторін щодо направлення у судове засідання повноважних представників, приймаючи до уваги, що їх явка у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, суд доходить висновку, що не прибуття позивача у судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат не є перешкодою для розгляду заяви відповідача.

Згідно з нормами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

До початку судового засідання від позивача електронною поштою надійшло клопотання про зменшення заявлених судових витрат.

Судом встановлено, що надіслане позивачем клопотання не підписано електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП), про що відділом документального забезпечення (канцелярією) суду на роздрукованому примірнику клопотання проставлено відповідний штамп.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно зі ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Статтею 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Приписами ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Оскільки надіслане позивачем електронною поштою клопотання про зменшення заявлених судових витрат не містять підпису ЕЦП, отже не належить до офіційних документів, а тому суд не приймає його до розгляду.

Разом з тим, до початку судового засідання до суду від позивача електронною поштою надійшло аналогічне клопотання про зменшення заявлених судових витрат, яке підписано ЕЦП.

Крім того, до суду засобом поштового зв`язку від позивача надійшов оригінал зазначеного клопотання з доказом направлення його відповідачу.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Згідно ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (ч. 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із с. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідач у відзиві на позов навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого очікувані витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції становлять 20 000,00 грн.

На підтвердження судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн представник позивача надав такі документи: копію договору про надання правничої (правової) допомоги №20/11/4 від 18.11.2020, копію додаткової угоди №1 про погодження розміру гонорару до договору про надання правничої (правової) допомоги №20/11/4 від 18.11.2020, копію акту про надану правничу (правову) допомогу №1 від 18.11.2020, копію додатку №1 до акту про надану правничу (правову) допомогу №1 від 18.11.2020, паперову копію електронного платіжного доручення №541 від 04.12.2020 на суму 20 000,00 грн, паперову копію електронної виписки по рахунку адвоката Луєнка Юрія Васильовича за 04.12.2020.

Як вбачається з наданих представником відповідача документів, розмір та порядок оплати гонорару за правову допомогу у справі №927/1046/20 встановлені додатковою угодою №1 від 18.11.2020 про погодження розміру гонорару до договору про надання правничої (правової) допомоги №20/11/4 від 18.11.2020, укладеною між ПП Агробудкомфорт та адвокатом Луєнком Юрієм Васильовичем (далі - Додаткова угода №1 від 18.11.2020).

У п. 1. Додаткової угоди №1 від 18.11.2020 сторони, виходячи з п. 3.1. Договору, погодили, що розмір го норару за Договором становить, зокрема:

2000 грн. - гонорар за ознайомлення адвокатом з матеріалами позовної заяви Спеціалізованого авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби ци вільного захисту з надзвичайних ситуацій у справі № 927/1046/20, їх вивчення та правовий аналіз;

1000 грн. - гонорар за надання клієнту правових консультацій та роз`яс нень щодо позовної заяви Спеціалізованого авіаційного загону Оперативно-ря тувальної служби цивільного захисту з надзвичайних ситуацій у справі № 927/1046/20, порядку, способів і засобів правового захисту законних прав та ін тересів клієнта;

5000 грн. - гонорар за складання та подачу відзиву в інтересах клієнта на позовну заяву Спеціалізованого авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту з надзвичайних ситуацій у справі № 927/1046/20;

12000 грн. - гонорар за участь у судових засіданнях та ведення справи в суді першої інстанції у якості представника клієнта у справі № 927/1046/20.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 18.11.2020 гонорар адвоката за надання правової (правничої) допомоги сплачується клієнтом не пізніше, ніж через п`ять днів від дати підписання сторонами акту/актів про надану правничу (правову) допомогу.

Відповідно до Акту про надану правничу (правову) допомогу №1 від 18.11.2020, підписаного між ПП Агробудкомфорт та адвокатом Луєнком Юрієм Васильовичем, загальна сума розміру гонорару за надану правничу допомогу адво ката та здійснених ним витрат склала 20 000,00 грн.

У Додатку №1 до цього акту, який є його невід`ємною частиною, міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги на вищевказану суму. Так, зазначені наступні види виконаних робіт (наданих послуг):

- ознайомлення адвокатом з матеріалами позовної заяви Спеціалізованого авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби ци вільного захисту з надзвичайних ситуацій у справі № 927/1046/20, їх вивчення та правовий аналіз - 2000,00 грн;

- надання клієнту правових консультацій та роз`яс нень щодо позовної заяви Спеціалізованого авіаційного загону Оперативно-ря тувальної служби цивільного захисту з надзвичайних ситуацій у справі № 927/1046/20, порядку, способів і засобів правового захисту законних прав та ін тересів клієнта - 1000,00 грн;

- складання та подачу відзиву в інтересах клієнта на позовну заяву Спеціалізованого авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту з надзвичайних ситуацій у справі № 927/1046/20 - 5000,00 грн;

- участь у судових засіданнях та ведення справи в суді першої інстанції у якості представника клієнта у справі № 927/1046/20 - 12000,00 грн.

Усього виконано робіт на загальну суму 20 000,00 грн.

Від позивача надійшло клопотання про зменшення заявлених відповідачем судових витрат.

У поданому клопотанні позивач заперечує щодо заявлених представником відповідача судових витрат та просить зменшити розмір судових витрат заявлених відповідачем. Так, позивач вважає, що розмір судових витрат на оплату правничої допомоги є не співмірним з масштабом справи та обсягом виконаних юридичних робіт адвокатом. Позивач зазначає, що зміст відзиву та усієї правової позиції відповідача складається з перелічення фактичних обставин справи та цитування рішення Верховного суду України від 07.02.2019 у справі №913/272/18. Також, позивач вважає, що не слід брати до уваги гонорар адвоката за участь у судових засіданнях та ведення справи в суді першої інстанції у якості представника, адже єдине засідання у справі №927/1046/20, яке фактично відбудеться буде засідання про розподіл судових витрат. Розмір судових витрат, зазначений відповідачем, не відповідає критерію розумної необхідності, розмір витрат є завищеним та становить надмірний тягар для позивача. Прикладом широкого розуміння співмірності є правова позиція Касаційного цивільного суду, викладена у справі №753/15683/15.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що зміст відзиву та усієї правової позиції відповідача складається з перелічення фактичних обставин справи та цитування рішення Верховного суду України оскільки дослідження і викладення обставин справи теж є виконанням певної роботи як і вивчення висновків Верховного суду для побудови правової позиції. Також, крім висновків Верховного суду у відзиві міститься аналіз та посилання на норми господарського процесуального, цивільного та податкового кодексів. Тобто подання заяв по суті також потребує витрачання певної кількості часу.

Обґрунтованих заперечень щодо невідповідності кількості часу, витраченого адвокатом на ознайомлення з матеріалами позовної заяви, їх вивчення та правовий аналіз, надання клієнту правових консультацій щодо позовної заяви та складання і подачу відзиву у співвідношенні до об`єму таких послуг позивач суду не надав.

Участь у суді першої інстанції передбачає подання заяв по суті, заяв з процесуальних питань, участь у судових засіданнях (як у підготовчих так і з розгляду справи по суті), дослідження відповідних доказів тощо.

Разом з тим, відповідачем у наданих на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу документах, зокрема у детальному описі робіт, виконаних адвокатом, не визначено конкретно кількість часу, витраченого на кожну виконану адвокатом роботу.

Враховуючи надані позивачем заперечення щодо розміру заявлених представником відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд повинен встановити, чи є розмір таких витрат співмірним, зокрема, із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв`язку з вищевикладеним, суд доходить висновку, що відшкодуванню позивачем в повному обсязі підлягають витрати, понесені у зв`язку з ознайомленням з позовною заявою, наданням правових консультацій щодо позовної заяви, підготовкою відзиву на позовну заяву, розмір яких становить 8000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично було проведено одне підготовче засідання у справі щодо предмету спору, а у другому судовому засіданні лише вирішувалося питання про залишення позову без розгляду та розгляд заяви про судові витрати відповідача.

За наведених обставин, враховуючи складення представником відповідача одного документа (відзиву на позовну заяву), проведення одного підготовчого засідання по справі щодо предмету спору, та, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, суд погоджується з доводами відповідача, що розмір судових витрат, зокрема, за участь у судових засіданнях, є завищеним та необґрунтованим та вважає, що гонорар за участь у судових засіданнях та ведення справи в суді першої інстанції у сумі 12000,00 грн не відповідає критеріям розумності, співрозмірності, а розмір таких витрат є необґрунтовано високим та суттєво завищеним.

З огляду на викладене, враховуючи розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу за ведення справи в суді першої інстанції в сумі 4000,00 грн.

Таким чином, заява представника відповідача про стягнення з позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Керуючись ст. 16, 126, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Приватного підприємства АГРОБУДКОМФОРТ про стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути зі Спеціалізованого авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532, вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) на користь Приватного підприємства АГРОБУДКОМФОРТ (код ЄДРПОУ 42925689, 2-й пров. О. Десняка, 16-А, м. Борзна, Чернігівська область, 16400) 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання додатковою ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне текст ухвали складено 04.01.2021.

Суддя В. В. Шморгун