Рішення

від 16.12.2020 по справі 570/2851/20

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/2851/20

Номер провадження 2/570/1048/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишева Х.В.

за участю секретаря судового засідання Гречки О.В.

учасники справи:

позивач - не з`явився,

відповідач - не з`явився,

третя особа - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

28.07.2020 р. до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (далі - третя особа), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві позивач просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3796 від 05.02.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> заборгованості за кредитним договором в розмірі 14136,99 грн. та 300,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Короткий зміст заяв по суті справи .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 05.02.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис № 3796 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 14136,99 грн. та 300,00 грн. за вчинення виконавчого напису. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис № 3796 від 05.02.2020 р. є протиправним, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та нечинною постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів". Позивач стверджує, що на сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Позивач зазначив, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість була спірною, натомість приватний нотаріус не є фахівцем у галузі економіки та фінансів, щоб бездоганно перевірити та визначити суми, які підлягають стягненню за кредитним договором. Строк давності звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, на думку позивача, є пропущеним, однак нотаріусом не перевірявся.

До позовної заяви долучено заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи судом.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

16.12.2020 р. третя особа подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

16.12.2020 р. до суду від третьої особи надійшли витребувані судом належним чином завірені копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис № 3796 від 05 лютого 2020 року.

Процесуальні дії у справі .

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з несплатою позивачем судового збору у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

14.08.2020 р. позивачем подано до суду заяву, до якої долучено квитанцію про доплату судового збору, відтак недоліки під час подання позовної заяви позивачем було усунуто.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2020 р. о 10:30 год.

02.09.2020 р. підготовче засідання відкладено на 02.10.2020 р. о 11:00 год.

02.10.2020 р. підготовче засідання відкладено на 03.11.2020 р. о 10:00 год.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03.11.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2020 р. о 10:00 год.

23.11.2020 р. розгляд справи призначено на 03.12.2020 р. о 14:30 год.

03.12.2020 р. у зв`язку з відпусткою судді, розгляд справи відкладено на 16.12.2020 р. о 08:40 год.

У судове засідання 03.12.2020 р. учасники справи не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Враховуючи зазаначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом .

29 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0231/82/0195563, відповідно до п. 1.1. якого банк надав позивачу кредит, а позивач зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором. За умовами договору сума кредиту становила 9525,83 грн., дата повного погашення кредиту 29 січня 2020 року, строк кредиту 72 місяці з дати надання кредиту, фіксована ставка становила 38,3 % процентів річних, що підтверджується копією вказаного кредитного договору.

Право вимоги за договором № 014/0231/82/0195563 від 29 січня 2014 року на підставі договору відступлення прав вимоги № 02/10/2019-КА від 02 жовтня 2019 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a>.

05 лютого 2020 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни із заявою про вчинення виконавчого напису № 9815 від 04.02.2020 р., в якій повідомив, що строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів, останній платіж був вчинений боржником 25.09.2018 року, сума заборгованості проводиться за період з 25.09.2018 року по 29.11.2019 року та складає 14136,99 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9355,84 грн., прострочена заборгованість за процентами становить 4781,15 грн. та просив вчинити виконавчий напис на кредитному договорі, вказати, що виконавчий напис набирає чинності від дати його вчинення та має бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом року з дня його вчинення.

Виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, вчиненим 05 лютого 2020 року, запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №014/0231/82/0195563 від 29.01.2014 року, укладеним нею із ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> на підставі договору відступлення прав вимоги № 02/10/2019-КА, укладеного 02 жовтня 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> заборгованості, яка складає 14136,99 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9355,84 грн., прострочена заборгованість за процентами - 4781,15 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом з відповідача стягнуто плати 300,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

16.04.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренком Сергієм Петровичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 61856286 на підставі виконавчого напису № 3796, виданого 05.02.2020 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> загальної суми заборгованості в розмірі 14436,99 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П. від 21.04.2020 ВП № 61856286 звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника.

Вважаючи виконавчий напис № 3796 від 05.02.2020 протиправним, позивач звернулася із позовною заявою до суду, в якій просила визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України Про нотаріат ).

За результатами аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено главою 14 Закону України "Про нотаріат" та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, у абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З наявних у справі доказів убачається, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> заборгованості за кредитним договором № 014/0231/82/0195563 від 29 січня 2014 року, виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява № 48553/99), а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постановою Київського апеляційного адміністративног суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: "п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. .

Оскільки вищезазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України набула законної сили з моменту проголошення, тобто з 22 лютого 2017 року, то з цієї дати чинне законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 05 лютого 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, оскільки в момент вчинення виконавчого напису 05 лютого 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, то такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Крім того, слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про те, що боржником отримане повідомлення стягувача про порушення зобов`язання. Ураховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України "Про нотаріат".

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими тапідлягають задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3796 від 05.02.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> заборгованості за кредитним договором в розмірі 14136,99 грн. та 300,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"</a>, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, код ЄДРПОУ 42642578.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 18 грудня 2020 року.

Суддя Гладишева Х.В.