Рішення

від 23.12.2020 по справі 916/1626/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1626/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство МЕГАПОЛІС (01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Філатова, буд. 22/8, код ЄДРПОУ 34348559)

до відповідача Приватного підприємства ІЛ-ТРАНС-КО (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 3, код ЄДРПОУ 42491155)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група (03038, м. Київ, Солом`янський р-н, вул. Федорова Івана, буд. 32А, код ЄДРПОУ 30859524)

про стягнення 66724,27 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: не з`явився

від відповідач: Сігнаєвський А.О., адвокат, діє на підставі ордеру

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство МЕГАПОЛІС звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства ІЛ-ТРАНС-КО про стягнення 66724,27 грн. сплаченого страхового відшкодування.

Підставою позову позивач визначив обставину відшкодування ним витрат, понесених внаслідок ДТП внаслідок чого, на думку позивача, до нього перейшло право вимоги до відповідача в деліктних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 07.07.2020 о 12:15.

01.07.2020 за вх.№17056/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- договір страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання №97027/18/222 від 13.06.2019, наданий позивачем, не підписаний уповноваженою особою страховика - ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС , отже, на думку відповідача, між позивачем та ТОВ Клевер Тім не укладено договір страхування, а отже не виникли правовідносини у сфері страхування. Наслідком цього, за посиланнями відповідача, є те, що позивач не мав підстав відшкодовувати збитки ТОВ Клевер Тім , сплачені кошти згідно платіжних доручень №14208 і 14210 від 09.07.2019 не є страховою виплатою, а отже і право вимоги на підставі ст. 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ Про страхування у ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС не виникає;

- засвідчена копія Правил страхування, що зареєстровані уповноваженим органом, не надана позивачем, що, на думку відповідача, позбавляє можливості надати правову оцінку відповідності договору та дій позивача зазначеним Правилам та закону. Відсутність Правил страхування свідчить про те, що позивач не мав право укладати договір страхування даного виду, а отже між сторонами не виникли правовідносини у сфері страхування;

- відповідачем зазначено, що висновок страховий випадок - збиток внаслідок ДТП не відповідає страховим випадкам, визначеним п.2 ч. ІІ договору, а отже виплата здійснена на підставі страхового акту №1296/19 від 09.07.2019, не є страховою, а отже, і право вимоги на підставі ст. 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ Про страхування у ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС не виникає;

- відповідач вказує, що оскільки матеріали справи не містять доказів сплати ТОВ Клевер Тім на користь ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС страхового платежу в розмірі 470 грн., відсутні докази, що договір набрав чинності. На думку відповідача, можливо з цих підстав він і не був підписаний уповноваженою особою ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС ;

- відповідач зазначає, що позивач не надав доказів того, що зазначене майно було пошкоджене в результаті ДТП, що сталось 14.06.2019 за участю водія та транспортного засобу ПП ІЛ-ТРАНС-КО ;

- відповідач посилається на те, що позивач не надав доказів того, хто є власником контейнеру CSLU1125880, а отже кому завдана шкода у зв`язку з його пошкодженням. Відповідач вважає, що зазначений факт є важливим з огляду на посилання позивача правовідносини у зв`язку із страхуванням майна, оскільки відповідно ч.1 ст. 4 ЗУ Про страхування предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з певними обставинами;

- відповідач вказує, що позивач не обґрунтував яке, на його думку право вимоги перейшло до нього і на якій правовій підставі відповідач має відшкодовувати збитки ТОВ Клевер Тім , а отже і позивачу;

- за посиланнями відповідача, позивачем не доведено наявність майнового інтересу страхувальника та/або вигоди набувача і розмір матеріального збитку;

- відповідач зазначає, що відсутні докази розміру збитку, що зазнав власник контейнеру (вартість ремонту);

- на думку відповідача, зазначений спір стосується прав та обов`язків ПАТ Страхова компанія Українська страхова група , оскільки позивач має право вимоги, а відповідач може набути таке право в результаті ухвалення судового рішення;

- відповідач зазначив, що ПАТ Страхова компанія Українська страхова група позбавлено можливості прийняти рішення щодо виплати страхового відшкодування через відсутність документів, що підтверджують розміру збитку, що зазнав власник контейнеру;

- на думку відповідача позивач має заявляти свої вимоги до ПАТ Страхова компанія Українська страхова група , а ПП ІЛ-ТРАНС-КО має відповідати лише у разі, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

У судовому засіданні 07.07.2020 судом у протокольній формі оголошено перерву до 14.07.2020 о 09:50. Ухвалою суду від 14.07.2020 залучено Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. У судовому засіданні 14.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 02.09.2020 о 15:00. У судовому засіданні 02.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 16.09.2020 о 16:30. У судовому засіданні 16.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 29.09.2020 о 15:30.

Ухвалою суду від 29.09.2020, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, здійснено перехід розгляду справи №916/1626/20 зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №916/1626/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.10.2020 о 15:00.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 05.10.2020, підготовче засідання 20.10.2020 о 15:00 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 26.10.2020 призначено підготовче засідання на 10.11.2020 о 14:00.

У підготовчому засіданні 10.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2020 о 13:45. Ухвалою суду від 24.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/1626/20 на 30 днів; закрито підготовче провадження у справі №916/1626/20; призначено справу №916/1626/20 до розгляду по суті в засіданні суду на 09.12.2020 о 14:00. У судовому засіданні 09.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 23.12.2020 о 10:30.

Справа №916/1626/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до п.4 Перехідних положень ГПК України в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Європейською конвенцією права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

Представник позивача у судове засідання 23.12.2020 не з`явився, 18.12.2020 за вх.№33951/20 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, яка у судовому засіданні 23.12.2020 судом у протокольній формі задоволена.

У судовому засіданні 23.12.2020 представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

13.06.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю Страхове товариство МЕГАПОЛІС (страховик, позивач у справі) та ТОВ КЛЕВЕР ТІМ (страхувальник) укладено договір страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання №97027/18/222, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані із відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної власнику/орендодавцю контейнерного обладнання (контейнер). Об`єктом страхування є контейнер лінії COSCO UKRAINE CSLU1125880. До страхових випадків відноситься: пошкодження або знищення майна (контейнерного обладнання) третьої особи; демередж. Вказаний договір діє з 13.06.2019 по 13.09.2019 (обидві дати включно).

09.07.2019 ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС складено страховий акт №1296/19 відповідно до договору страхування №97027/18/222 від 13.06.2019. Застрахований об`єкт: контейнер CSLU1125880. Заявлений страховий випадок: збиток внаслідок ДТП. Дата, час і місце настання страхового випадку: 14.06.2019, Київська траса, 303 км від Одеси в напрямку Києва. Сума страхового відшкодування: 66724,27 грн. У страховому акті зазначено, що згідно з договором та Правилами страхування, а також з усіма документами, що надані страхувальником та зібрані під час розслідування, заявлена подія є страховим випадком - збиток внаслідок ДТП. Згідно з розрахунком від 03.07.2019, який є невід`ємною частиною цього акту, сума виплати страхового відшкодування у зв`язку зі страховим випадком складає: 66724,27 грн. Право регресу - так. Перестрахування - ні.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС сплатило на користь ТОВ КОСКО ШИППІНГ Лайнз Україна Ко, ЛТД 66724,27 грн., що підтверджується №14208 від 09.07.2019 на суму 50000 грн. із призначенням платежу: страхове відшкодування (частина) по дог.№97027/18/222 від 13.06.2018 р. ТОВ Клевер Тім , згідно акту №1296/19 від 08.07.2019 без ПДВ та платіжними дорученнями №14210 від 09.07.2019 на суму 16724,27 грн. із призначенням платежу: страхове відшкодування по дог.№97027/18/222 від 13.06.2018 р. ТОВ Клевер Тім , згідно акту №1296/19 від 08.07.2019 без ПДВ .

Постановою Фрунзівського районного суду Одеської області від 07.10.2019 у справі №517/425/19 (н/п3/517/152/2019) водія ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В матеріалах справи наявний лист ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС від 06.02.2020 на адресу ПП ІЛ-ТРАНС-КО про відшкодування фактичних затрат в порядку страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання, сплату 66724,27 грн.

Також в матеріалах справи наявний лист ПП ІЛ-ТРАНС-КО від 20.02.2020 №1/02 на адресу ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС про існування договору страхування №24-1501-18-00003 від 08.11.2018, укладеного з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група .

08.11.2018 між ПАТ Страхова компанія Українська страхова група (страховик, третя особа у справі) та ПП ІЛ-ТРАНС-КО (страхувальник, відповідач у справі) укладений договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №24-1501-18-00003, відповідно до якого страховик надає послуги з добровільного страхування відповідальності перед третіми особами і, у разі настання страхового випадку, зобов`язується виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених цим договором, а страхувальник зобов`язується вчасно і в повному обсязі сплатити страхову премію та виконувати інші умови цього договору.

Додатками №№1,2 до договору №24-1501-18-00003 від 08.11.2018 є список транспортних засобів.

06.06.2019 між ПАТ Страхова компанія Українська страхова група (страховик, третя особа у справі) та ПП ІЛ-ТРАНС-КО (страхувальник, відповідач) укладений додатковий договір №2 до договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №24-1501-18-00003 від 08.11.2018, яким внесено зміни до договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №24-1501-18-00003 від 08.11.2018 відповідно до заяви страхувальника від 06.06.2019 щодо додання змін до розділу 4 Ч2 (п.4.2.4.4.3) до договору №24-1501-18-00003 від 08.11.2018, викладено в наступній редакції: на відшкодування документально підтверджених майнових збитків, понесених страхувальником через знищення (втрату) та/або пошкодження контейнеру або причепу третьої особи (осіб), який був тимчасово наданий страхувальнику для здійснення перевезення (експедирування) вантажу, що знаходився у такому контейнері або причепі, страховик відшкодовує фактично понесені збитки по такому майну (за вирахуванням зносу), однак не більше дійсної вартості майна або 150000 грн. (в залежності від того, яка сума менше) і лише тоді, коли такий контейнер або причіп в момент настання страхового випадку не належав страхувальнику і не був ним взятий в оренду або лізинг. Пункт 1.6 договору викладено в наступній редакції: 104074 грн. Пункт 1.7 договору викладено в наступній редакції: доплата - 9994 грн., до 10.06.2019. Датою оплати страхового платежу вважається дата надходження коштів на п/рахунок страховика. Пункт 1.3 (франшиза) по п.4.2.4.4.3 розділу 4 Ч2 складатиме 5400 грн. Початок дії додаткового договору №2 з 10.06.2019. У будь-якому випадку договір не починає діяти раніше дати, наступної за датою надходження 100% першої частини страхового платежу на поточний рахунок страховика.

В матеріалах справи наявний лист Балтського відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області за №41/3/6124 від 07.08.2019 на адресу позивача, в якому проінформовано, що 14.06.2019 о 05:22 год. на 305 км + 680 м автошляху Київ - Одеса сталася ДТП за участю водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ключиці, водій ОСОБА_2 та пасажири його автомобіля тілесні ушкодження не отримали. Обидва автомобіля отримали ряд механічних ушкоджень.

Також в матеріалах справи наявний лист Страхова компанія Українська страхова група від 18.02.2020 №03/1151 на адресу ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС , в якому повідомлено, що:

- 14.06.2019 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Premium, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з напівпричіпом Dennison EF25SKA, державний реєстраційний № НОМЕР_2 , що знаходився під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу Grand Cherokee Jeep, державний реєстраційний № НОМЕР_3 , що знаходився під керуванням водія ОСОБА_2 ;

- транспортний засіб Renault Premium, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , є забезпеченим в ПАТ СК Українська страхова група за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/6515195;

- транспортний засіб Dennison EF25SKA, державний реєстраційний № НОМЕР_2 , є забезпеченим в ПАТ СК Українська страхова група за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/9023222;

- 21.11.2019 ТДВ Страхове товариство МЕГАПОЛІС направило на адресу ПАТ СК Українська страхова група претензію про відшкодування збитків за сплачене страхове відшкодування ТОВ КОСКО Шиппінг Лайнз Україна Ко, ЛТД за договором страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання №97027/18/222 від 13.06.2019, за шкоду, заподіяну контейнеру CSLU1125880, який був знищений під час перевезення в забезпеченому транспортному засобі Renault Premium, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з напівпричіпом Dennison EF25SKA, державний реєстраційний № НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 14.06.2019;

- згідно з статтею 993 ЦК України та статтею 27 ЗУ Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки;

- договір страхування відповідальності перевізника не є договором майнового страхування, відповідно, ТДВ СТ МЕГАПОЛІС не має права вимоги на підставі статті 993 ЦК України та статті 27 ЗУ Про страхування ;

- окрім того, згідно з статтею 32.4 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Враховуючи вищезазначене, ПАТ СК Українська страхова група повідомило, що не має підстав для виплати страхового відшкодування ТДВ СТ МЕГАПОЛІС в порядку регресу.

В матеріалах справи наявний договір №8/11/19 про організацію перевезень автомобільним транспортом від 01.11.2018, укладений між ТОВ КЛЕВЕР ТІМ (замовник) та ПП ІЛ-ТРАНС-КО (виконавець, відповідач у справі), відповідно до якого виконавець зобов`язується організувати перевезення вантажів в контейнерах замовника вантажним автомобільним транспортом, на умовах, погоджених сторонами. Маршрут перевезення, розмір винагороди виконавця та інші питання, що стосуються виконання цього договору, при необхідності можуть встановлюватися додатковими угодами сторін. Згідно з п.9.1 договору термін дії цього договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами і до 31.12.2019. Якщо не можна достовірно встановити термін підписання договору, останній вважається таким що набув юридичної сили з дати зазначеної в договорі.

Предметом спору у справі є стягнення 66724,27 грн., які за посиланням позивача були сплачені ним в якості страхового відшкодування та які він просить стягнути з відповідача в порядку регресу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.ст. 981-983 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

За ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За ч. 4 Закону України Про страхування предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

У відповідності до ч.ч. 1-3 Закону України Про страхування добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов`язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Відповідно до ч.16 ст. 9 Закону України Про страхування страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно зі ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент . Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті . Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Господарський суд вважає позовні вимоги недоведеними з огляду на ненадання позивачем належних та допустимих доказів визначення розміру збитків, що завдані внаслідок ДТП контейнеру CSLU1125880, а також обставин того, що вказаний контейнер був пошкоджений саме внаслідок спірного ДТП. При цьому, господарський суд виходить з того, що єдиними наявними в матеріалах справи належними доказами обставин ДТП є лист Балтського відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області від 07.08.2019 №41/3/6124 та постанова Фрунзівського районного суду Одеської області від 07.10.2019 у справі №517/425/19 (н/п3/517/152/2019), в обох яких не визначено обставину завдання механічних ушкоджень окрім транспортних засобів - автомобіля Renault Premium, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з напівпричіпом Dennison EF25SKA, державний реєстраційний № НОМЕР_2 та автомобіля Grand Cherokee Jeep, державний реєстраційний № НОМЕР_3 - також контейнеру CSLU1125880.

Після відповідних посилань у відзиві на позовну заяву на певні недоліки в доведенні заявлених позовних вимог, суд неодноразово відкладав розгляд справи з метою надання позивачу процесуальної можливості довести свої позовні вимоги повним чином та надати до суду відповідні докази на підтвердження викладених в позові обставин. Між тим, позивачем ані відповідних доказів, ані письмової позиції з цього приводу до суду не подано.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, судом не встановлено ані факту завдання внаслідок спірного ДТП механічних ушкоджень контейнеру CSLU1125880, ані дотримання позивачем порядку визначення розміру завданого контейнеру збитку, з огляду на що господарський суд визнає позовні вимоги недоведеними та на цій підставі відмовляє у позові.

Іншого позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство МЕГАПОЛІС відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 04 січня 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля