Рішення

від 29.12.2020 по справі 380/1431/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року справа №380/1431/20

зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представники позивача Медвідь А.Б., Юрчишин О.В.,

представника відповідача Квасниця Н.Б.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн-Світло до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн-Світло (79066, м. Львів, вул. Вулецька,11 А, код ЄДРПОУ 42727373) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ 43143039) з вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2020 № 0000380502;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2020 № 0000390502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що акт перевірки містить висновки, зроблені контролюючим органом, які не віднесені до його компетенції. Господарські операції між позивачем та його контрагентот ТзОВ Сольвадор підтверджується договором поставки, укладеним належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації за господарськими операціями з контрагентом; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій; банківськими виписками. Водночас, під час перевірки відповідач дійшов до висновку, що внаслідок проведення безтоварних операцій, проведення операцій з оформлення документів без реального факту вчинення господарської операції з ТзОВ Сольвадор підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2019 в сумі 1601759,00грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) на загальну суму 1232668,00грн. за період липень 2019 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на загальну суму 369091,00грн. за період липень 2019 року. Так як у ТзОВ Сольвадор відсутні умови щодо введення в обіг даних товарів, зокрема відсутні матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення перевезення (навантаження/ розвантаження), зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу, відсутність трудових ресурсів, які фізично необхідні при здійснення задекларованих операцій. Зазначає, що рішення відповідача грунтується також на тому, що слідчим з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області вживаються заходи за ознаками кримінального правопорушення № 32019080000000056 від 10.10.2019, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. В даному провадженні йдеться про те, що невстановлені особи внесли в документи, які відповідно до закону подаються для проведення Державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, а також умисно подали їх для проведення такої реєстрації, що призвело до зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ряду підприємств одним з них є ТзОВ Сольвадор . Водночас посилання податкового органу на інформацію досудового розслідування у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Крім того, позивач зазначає, що на момент вчинення дій, визначених у договорі, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку. На думку представника позивача, будь-яка неправомірна діяльність контрагента не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку. А обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства) встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов`язковими при оцінці правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою. Тому вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, та зазначає, що внаслідок прийняття таких рішень останній позбавляється законного права на віднесення відповідних сум до складу свого податкового кредиту, законного права на отримання в майбутньому бюджетного відшкодування ПДВ, крім того незаконно зменшується розмір від`ємного значення суми ПДВ позивача. Також позивачу незаконно нараховуються податкові зобов`язання зі сплати ПДВ та до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції, внаслідок чого позивач повинен нести збитки, а також будуть порушені законні права, свободи та інтереси позивача. Керуючись вищевикладеним позивач просив задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 20.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електроні докази.

30.04.2020 за вх. №22109 на виконання ухвали суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене з дотриманням вимог чинного законодавства України, так як прийняте за результатами перевірки, в процесі проведення якої встановлено те, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТзОВ Сольвадор , а тому безпідставно занижено податок на додану вартість. Вказує також на те, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правових договорів не свідчить про реальність вчинення відповідних операцій, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зважаючи на це, аргументи наведені в позовній заяві, не спростовують зафіксовані порушення в акті перевірки та не можуть бути підставою для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення. Тому вважає, що надані до перевірки ТзОВ Дизайн Світло документи по взаємовідносинам з ТзОВ Сольвадор мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення таких операцій. Відповідно до представлених товарно-транспортних накладних встановлено, транспортні послуги для ТзОВ Сольвадор надавали ПП Пастораль , ПП Стас , Транс-Логістик, ПП ОСОБА_1 , ПП Транс-Атлас , ТзОВ Автокомплект , ТзОВ Європа-транс , ПП ОСОБА_2 . Згідно з ІС Податковий Блок встановлено, що дані перевізники є платниками ПДВ. Відповідно до єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що дані підприємства не здійснювали реєстрації податкових накладних щодо надання транспортних послуг для ТзОВ Сольвадор . Також не здійснювали нарахувань податкових зобов`язань в податковій декларації з податку на додану вартість по наданих транспортних послугах, що свідчить про відсутність наданих таких послуг для ТзОВ Сольвадор . Враховуючи зазначене, дані товарно-транспортні накладні не відповідають реальному здійсненю операції, а отже і факту транспортування товарів від ТзОВ Сольвадор до ТзОВ Дизайн Світло . Крім того, зазначив, що слідчим з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області вживаються заходи за ознаками кримінального правопорушення № 32019080000000056 від 10 жовтня 2019, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. В даному провадженні йдеться про те, що невстановлені особи внесли в документи, які відповідно до закону подаються для проведення Державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, а також умисно подали їх для проведення такої реєстрації, що призвело до зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ряду підприємств одним з них є ТзОВ Сольвадор , а тому господарські відносини між позивачем та вказаною юридичною особою не мали реального характеру, окрім того , не зафіксовано змін в майновому стані контрагента позивача після реалізації продукції, а саме з моменту отримання векселя на суму 9610552,15 грн. 29.11.2019, також анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість 19.10.2020 через неподання декларацій протягом року. Наголошує, що відбувалася як зміна керівника так і зміна адреса, однак в первинних документах не вносилися жодні зміни, підписував директор, який на момент підписання і директором не був. З огляду на зазначене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

09.06.2020 за вх. № 28464 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

За клопотаннями сторін розгляд підготовчого засідання неодноразово відкладався, про що свідчать клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи від 24.04.2020 за вх. № 3136 ел., 24.04.2020 за № 21305, 27.04.2020 за № 21382, 07.05.2020 за вх. № 23159, 15.05.2020 за № 4299 ел., 26.05.2020 за вх. № 26158 ел.,23.06.2020 за вх. № 31412 , 16.07.2020 за вх. № 3542, 16.09.2020 за вх. № 46482 у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою не поширення COVID-19.

Ухвалою суду від 15.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 03.11.2020 о 14:00 год.

03.11.2020 за вх.№57523 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке призначене на 03.11.2020 о 14:00 год. у зв`язку із перебуванням уповноваженого представника на лікарняному.

03.11.2020 у судовому засідання дане клопотання судом задоволено та відкладено розгляд справи на 24.11.2020 об 11:30год.

24.11.2020 судове засідання відкладено на 15.12.2020 у зв`язку із задоволенням клопотання позивача про допит свідків.

15.12.2020 в засіданні суду допитано свідків, відкладено розгляд справи на 29.12.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю. Наголошує на процесуальних порушеннях відповідача при проведенні перевірки, стверджує, що перевірка не провводилась за адресує позивача, а в приміщення податкового органу. Представник позивач стверджує, що саме перевірка мала проводитися за адресою позивача для встановлення фактичних обставин щодо наявності чи відсутності продукції, яка придбана у контрагента, що нікого з працівників підприємства не було допитано для дачі пояснень, що керівник не був повідомлений про проведення такої. Позовну заяву обгрунтовує реальністю операцій із контрагентом, наявністю всіх первинних документів, які оформлені належним чином і відсутні підстави для твердження наявності вини позивача щодо дій з боку ТОВ Сольвадор .

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у письмовому відзиві. Просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, так як формальна наявність договорів, актів, видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Надані до перевірки ТзОВ Дизайн Світло документи по взаємовідносинам з ТзОВ Сольвадор мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення таких операцій. З огляду на порушення процедури проведення перевірки стверджує, що перевірка є документальна виїзна, директор і уповноважена особа Марець Т. були належним чином повідомленні про проведення такої. ОСОБА_3 ознайомилася із наказом про проведення перевірки і наявні письмові документи надала контролюючому органу.

Допитані свідки 15.12.2020 надали пояснення з приводу поставлених питань у залі засідань.

На підставі ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши промови представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дизайн Світло 28.12.2018 зареєстроване у встановленому законодавством порядку як суб`єкт господарювання та є платником податку на додану вартість за №14151020000046110, код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 42727373, місцезнаходження: 79066, м.Львів, вул. Вулецька,11 А, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з договором оренди від 01.02.2019 №7-0 ТзОВ Дизайн Світло орендує складське приміщення загальною площею 159 кв.м. та офісне приміщення площею 59 кв.м. що знаходиться за адресою: м.Львів. вул.Вулецька, 11-А.

ТзОВ Дизайн Світло взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.12.2018 за №135018344956 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Галицьке управління, Сихівська ДПІ).

У періоді, який перевірявся, був платником податку на додану вартість, ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 11.12.2019 №2876 та направлень від 11.12.2019 №4728, №4729 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн Світло по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю Сольвадор (ЄДРПОУ 42611769) за період липень 2019 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та у податковій декларації з податку на прибуток.

Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами аналізу податкової інформації отримано інформацію, що слідчим з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області вживаються заходи за ознаками кримінального правопорушення № 32019080000000056 від 10.10.2019, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України. В даному провадженні йдеться про те, що невстановлені особи внесли в документи, які відповідно до закону подаються для проведення Державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, а також умисно подали їх для проведення такої реєстрації, що призвело до зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ряду підприємств одним з них є ТзОВ Сольвадор .

Керуючись пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п 20.1 ст.20, п.1, 3 абз.3 п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Львівській області на адресу ТзОВ Дизайн Світло було скеровано запит від 11.12.2019 №1/05.2-13 про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження по взаємовідносинах з контрагентом покупцем ТзОВ Сольвадор , а саме:

договори , виписані (оформлені) накладні (акти виконаних робіт, наданих послуг, прийому передач) на поставку товарів (робіт, послуг), банківські виписки, платіжні доручення, відображення даних операцій в бухгалтерському обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції: копії довіреностей та отримання ТМЦ; договори на відповідальне зберігання, інформацію щодо транспортування товару та здійснених вантажних робіт; договори на перевезення, ТТН, дорожні листи; проведені розрахунки за транспортування товару згідно даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції: стан взасморозрахунків на кінець періоду, що звірявся, відповідно до даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції;надати інформацію щодо: зберігання (наявність власних або орендованих складських приміщень) із відображення даних операцій в бухгалтерському обліку та транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобіві товарно- матеріальних цінностей: виробничих запасів потужностей СТД для виробництва ТМЦ чи надання робіт (послуг) тощо... .

Крім того, Головним управлінням ДПС у Львівській області на адресу ТзОВ Дизайн Світло було скеровано другий запит від 13.12.2019 №2/05.2-13 про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження по взаємовідносинах з контрагентом покупцем ТзОВ Сольвадор , а саме:

- картки рахунку 631, журнал-ордер в розрізі контрагента ТзОВ Сальвадор (ЄДРПОУ 42611769) за липень 2019 року, оборотно-сальдова відомість по рахунках 28 за період линень 2019 року;

- надати інформацію та її документальне підтвердження щодо подальшої реалізації придбаних товарів, робіт, послуг чи їх використання у господарській діяльності підприємства;

-сертифікати відповідності, сертифікати якості, сертифікати походження продукції, які б підтверджгвали якість, походження товару, а також їх відповідність державним стандартам України.

Підприємством на запити надано відповідь від 11.12.2019 №1136, від 13.12.2019 №2/05.2-13 з підтверджуючими документами.

На думку відповідача, надані позивачем до перевірки первинні документи складені всупереч вимог чинного законодавства та не можуть підтвердити реальність вчинення господарських операцій позивача з контрагентом.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що первинні документи, виписані контрагентами позивача, не можна вважати належно оформленими та такими, що посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених в них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

TзOB Дизайн Світло до перевірки не надано інформації щодо подальшої реалізації придбаних товарів, робіт, послуг чи їх використання у господарській діяльності підприємства. Також не представлено сертифікатів відповідності, сертифікати якості, сертифікати походження продукції, які б під підтверджували якість, походження товару, а також їх відповідність державним стандартам України, що передбачено договором від 05.07.2019 №050714-1.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2019 №763/05.2/42727373, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, 198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2019 року у сумі 1601759,00грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) на загальну суму 1232668,00грн. за період липень 2019 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на загальну суму 369091,00грн. за період липень 2019 року.

На підставі акту перевірки від 05.03.2020 №490/05.7/223445561 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 20.01.2020 № 0000380502 форми В4, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт і послуг) на суму 1540835,00грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 1232668,00 грн. та штрафними санкціями 308167,00 грн.;

- від 20.01.2020 № 0000390502 форми В4, яким суму завищено від`ємного значення, що зарховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 369091,00грн.

Вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Аналогічна права позиція викладена в постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №804/14783/13а.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про наявність протиправної податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про:

-неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб`єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю. Це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів; 72.1.2. від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, 72.1.3. від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів; 72.1.4. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; 72.1.5. за наслідками податкового контролю; 72.1.6. для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно з пунктами 74.1. 74.3. статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Прийняття під час розгляду справи податкової інформації, як належного доказу зумовлено вищезазначеними нормами ПК України та правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верхового Суду від 02.10.2018 по справі № 816/2328/17.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи..

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В силу п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин у т.ч.:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Проаналізувавши зміст запиту, суд зазначає, що він складений у відповідності з вимогами чинного законодавства та містить конкретні підстави, у зв`язку з якими у позивача вимагалися відповідні пояснення та їх документальне підтвердження, конкретний перелік документів, копії яких йому пропонувалося надати та конкретного контрагента, господарські взаємовідносини з яким викликали сумнів у податкового органу. Отже, пояснення позивача про те, що у запиті на інформацію податкового органу не зазначено, яким чином на підставі аналізу декларації можна встановити відсутність реального здійснення операцій, не зазначено наявність конкретних підстав, тобто чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення податкового законодавства суд вважає необґрунтованими.

Керуючись пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п 20.1 ст.20, п.1, 3 абз.3 п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Львівській області на адресу ТзОВ Дизайн Світло було скеровано запити про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження по взаємовідносинах з контрагентом покупцем ТзОВ Сольвадор , так як за результатами податкової інформації слідчим з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області вживаються заходи за ознаками кримінального правопорушення № 32019080000000056 від 10.10.2019, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, так як невстановлені особи внесли в документи, які відповідно до закону подаються для проведення Державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, а також умисно подали їх для проведення такої реєстрації, що призвело до зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ряду підприємств одним з них є ТзОВ Сольвадор .

Позивачем надано інформацію та її документальне підтвердження, а саме відображення вищевказаних операцій в бухгалтерському обліку із зазначенням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції, стан взаєморозрахунків на кінець періоду, що звірявся, відповідно до даних бухгалтерського обліку та надання копій бухгалтерських регістрів.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 137.1 ст.137 ПК України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом приписів абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

З врахуванням вказаної позиції суд досліджує обставини щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентом - взаємовідносин із ТзОВ Сольвадор .

Судом установлено, що між ТзОВ Дизайн Світло , як покупець, та ТзОВ Сольвадор як постачальник, в особі директора ОСОБА_4,, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, уклали договір поставки №050719-1 від 05.07.2019, м.Київ.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

Відповідно до п.1.1. Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим. Договором.

Відповідно до п.1.2. Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті визначених у видаткових накладних Покупця, що є невід 'ємними частинами даного Договору.

Як визначено в п.1.3. загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом, дії цього Договору згідно видаткових накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно із пунктами: 2.1. асортимент та ціна товару, що поставляється, визначаються на підставі видаткових накладних Постачальника, погодженої Покупцем, яка є невід`ємною частиною даного Договору; 2.2. зміна Постачальником, цін на товар без попередження про це Покупця не допускається.

Відповідно до п.3.1. Постачальник гарантує, що поставлений товар є якісним, сертифікованим (визнаним), відповідає всім санітарним, гігієнічним., технічним та іншим, нормам, стандартам, та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду.

Відповідно до п.3.2. якість товару повинна бути підтверджена сертифікатами та іншими документами, які необхідні для товару даного виду.

Згідно із пунктами, а саме: 4.1. поставка товарів здійснюється Постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії Договору відповідно до попереднього Замовлення Покупая, в якому визначається асортимент (вид) та. обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару; 4.2. поставка замовленого товару здійснюється Постачальником протягом не більше ніж 10 днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку, визначеного у самому замовленні; 4.3. моментом, здійснення поставки товарів Постачальником, є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом, з товаром Покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення; 4.4.Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та/або товарно- транспортної) накладної; 4.10. Постачальник зобов`язується поставити товар за адресою: м.Львів вул. Вулецька буд.11А. Вартість транспортних витрат включено в вартість товару.

Відповідно до п.5.1 Покупець оплачує поставлені товари за ціпами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного Договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Як визначено в пунктах: 5.2.Розрахунки здійснюються протягом 150 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, додатково письмово домовлений між Сторонами; 5.3.Розрахунок здійснюється в національній грошовій одиниці України (гривні); 5.4. днем здійснення розрахунку вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок Постачальника або здійснення платежу у інший формі не заборонений чинним законодавством України (у тому числі у вексельній формі).

На виконання наведених умов Договору поставки №050719-1, протягом липня 2019 року ТзОВ Сольвадор здійснив, а Позивач прийняв 13 поставок товару (металевих виробів) у асортименті (зокрема: Труби товстостінної безшовної діам. 273, 168, 102, 89, 60, 48; Арматури діам. 16, 18, 20, 30; Прокату плоского з вуглец. сталі з полім, покр. оцинкований рул. 0,5-1250, колір D8019, DX51D+Z2-25PL) загальною вартістю 9610552,15 грн (сума ПДВ 1601758,69 грн.).

Поставка товару була здійснена відповідно до видаткових накладних, а саме:

-№PH0000033 від 06.07.2019 на суму 742031,28грн;

-№РН0000034 від 07.07.2019 на суму 795347,28грн.;

-№РН0000035 від 08.07.2019 на суму 786654,96грн.;

-№РН0000036 від 08.07.2019 на суму 875948,92грн.;

-№РН0000037 від 09.07.2019 на суму 971160,76грн.;

-№РН0000038 від 10.07.2019 на суму 753102,43грн.;

-№РН0000039 від 11.07.2019 на суму 847773,32грн.;

-№РН0000040 від 11.07.2019 на суму 399657,50грн.;

-№РН0000041 від 12.07.2019 на суму 793484,64грн.;

-№РН0000042 від 12.07.2019 на суму 570614,76грн.;

-№РН0000043 від 13.07.2019 на суму 287467,44грн.;

-№РН0000044 від 13.07.2019 на суму 738052,56грн.;

-№РН0000045 від 14.07.2019 на суму 949256,28грн.

Накладні виписані ТзОВ Сольвадор за підписом директора ОСОБА_4 .

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, включені ТзОВ Дизайн Світло до складу податкового кредиту в липні 2019 року.

Податкові накладні, отримані від ТзОВ Сольвадор включені ТзОВ Дизайн Світло до складу податкового кредиту, зареєстовані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТзОВ Дизайн Світло в липні 2019 відображено оримання в ТзОВ Сольвадор товарів на 9610552,15грн., в т.ч.ПДВ - 1601758,69грн.

Станом на 31.07.2019 згідно із оборотно-сальдової відомості по рахуну 631 по контрагенту ТзОВ Сольвадор рахується кредиторська заборгованість у сумі 9610552,15грн.

Представником позивача надано суду товарно-транспортні накладні (ТТН), відповідно до яких замовником транспортних послуг є ТзОВ Сольвадор , а саме: №0607-1 від 06.07.2019, №0707-1 від 07.07.2019, №0807-1 від 08.07.2019, №0807-2 від 08.07.2019, №0907-1 від 09.07.2019, №1007-1 від 10.07.2019, №1107-1 від 11.07.2019, №1107-2 від 11.07.2019, №1207-1 від 12.07.2019, №1207-2 від 12.07.2019, №1307-1 від 13.07.2019, № 1307-2 від 13.07.2019, №1407-1 від 14.07.2019. Так і товарні-транспортні накладні підписані ОСОБА_4 .

У всіх товарно-транспортних накладних зазначено конкретні відомості про перевізника, тип та д/н автомобіля і причіпа, пункт навантаження м. Запоріжжя, вул. Покровська буд. 23-А та пункт розвантаження м.Львів, вул.Вулецька 11 А , яка є офіційним місцезнаходженням позивача.

Відповідно до представлених товарно-транспортних накладних встановлено, що транспортні послуги для ТзОВ Сольвадор надавали ПП Пастораль , ПП Стас , Транс-Логістик, ПП ОСОБА_1 , ПП Транс-Атлас , ТзОВ Автокомплект , ТзОВ Європа-транс , ПП ОСОБА_2 .

Згідно з ІС Податковий Блок встановлено, що дані перевізники є платниками ПДВ. Відповідно до єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що дані підприємства нездійснювали реєстрації податкових накладних щодо надання транспортних пгослуг для ТзОВ Сольвадор . Також не здійснювали нарахувань податкових зобов`язань в податковій декларіції з податку на додану вартість по наданих транспортних послугах, що свідчить про відсутність наданих таких послуг для ТзОВ Сольвадор .

В процесі розгляду справи судом досліджено ланцюг постачання ТМЦ, реалізованого ТзОВ Сольвадор на адресу ТзОВ Дизайн Світло , та встановлено відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій.

ТзОВ Сольвадор не являється імпортером та виробником реалізованих товарів, а

відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього, активу) унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій.

Також у ТзОВ Сольвадор відсутні умови щодо введення в обіг даних товарів, зокрема відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення перевезення (навантаження/розвантаження), зберігання відповідних обсягів товару (його фізичною руху) в обмежені проміжки часу, відсутність трудових ресурсів, які фізично необхідні при здійснення задекларованих операцій.

Крім того, судом під час розгляду справи досліджено всю первинну документанцію та встановлено ряд факторів, що свідчить про дефектність документів та відсутність факту проведення задекларованих операцій ТзОВ Дизайн Світло із ТзОВ Сольвадор за період липень 2019 р., а саме:

- місцезнаходження постачальника в договорі та видаткових накладних зазначено адресу : 85300. Донецька обл., м.Покровськ, вул. Покровська. буд. 51. кв. оф2. хоча на момент складання даних документів ТзОВ Сольвадор було зареєстроване за адресою: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, Олександрівський р-н., вул. Покровська. буд. 23А;

-місцезнаходження векселеотримувача в акті прийому-передачі векселя зазначено адресу: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, Олександрівський р-н., вул. Покровська, буд. 23А , хоча на момент складання даного документа ТзОВ Сольвадор бую зареєстроване за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Покровська, буд. 51. кв. оф2 ;

-в акті прийому-передачі векселя від ТзОВ Сольвадор підписував документ як директор ОСОБА_5 , хоча на момент складання даного документа директором являвся ОСОБА_6 згідно інформації єдиного державного реєстру юридичних фізичних осіб;

-відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій;

-відсутність виробників (імпортерів) реалізованих товарів по ланцюгах постачання;

-відсутність у ТзОВ Сольвадор умов обігу ТМЦ, зокрема відсутність матеріально-технічних і технологічних можливостей здійснення перевезення (наванта-ження/розвантаження), зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу, відсутність трудових ресурсів, які фізично необхідно при здійснення задекларованих операцій;

- підписані видаткові накладні, товарно-траспортні директором ОСОБА_4 , однак на момент підписання директором була ОСОБА_6 .

Судом також беруться до уваги те, що слідчим з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області вживаються заходи за ознаками кримінального правопорушення № 32019080000000056 від 10.10.2019, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України. В даному провадженні йдеться про те, що невстановлені особи внесли в документи, які відповідно до закону подаються для проведення Державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, а також умисно подали їх для проведення такої реєстрації, що призвело до зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ряду підприємств одним з них є ТзОВ Сольвадор .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо наданих свідчень свідків, які допитані в засіданні суду, наступне .

З приводу наданих пояснень директора ОСОБА_7 : стверджує, що ревізори не були за місцем здійснення діяльності, огляд товару не здійснювали; з приводу контрагента позивача ТзОВ Сольвадор обрав його через мережу інтернет серед інших постачальників металу через те, що можна було проводити розрахунки після отримання товару, присутній при укладенні договору не був, директор з якою підписано договір не знайомий, як підписував договір не пригадує, наголошує, що документообіг відбувався через пошту - докази такої переписки відсутні; оплату з приводу виписування векселя теж не пригадує, ціну в мажах якої замовлено товар не знає, сумарну кількість замовленого товару не пригадує, вимір товару директор здійснював метрами, продаж товару тонами, порівння чи переведення метражу товару в тонаж нема, оскільки сам для себе це здійснював; бухгалтерським обліком чи підписуанням платіжних інших документів не пригадує як здійснюється оформлення мети чи тони; договори укладає по інтуїції; розвантажуванням товару здійснювалося працівниками підприємства; факт замовлення товару, сертифікату якості, атків приймання передачі товару, матеріально відповідальних осіб не пригадує, порядок запуску транпорнтих засобів на територію орендовану немає чим підтвердити, фури заїзджали на території по зазначеній адресі з супроводом в телефонному режимі.

З приводу пояснень інженера ОСОБА_8 , з`ясовано , що не є особаю яка приймала участь при здійсненню перевірки з боку будь якого контролюючого органу, щодо якості, кількості порядку розрахунків чи ведення бухгалтерського обліку не ознайомлений; заробітну плату отримує в розмірі 15000 грн, що і суперечить штатному розпису, так як інженер зарплата 4300 грн і з таким же місячним фондом заробітної плати. Лиш наголошував, що приймає участь в розробці креслень з приводу виготовлення виробів із арматури, труб, щоб були безпечні для подальшого використання при встановленні, звідки отримує товар не інформований.

Майстер ОСОБА_9 виконує роботу по фарбуванню продукції і чищенню, хто є постачальнико товару теж не проінформований. Наголосив, що труби та іншу продукцію, ку отримують у зв`язку із її надмірною вагою розвантажують за допомогою техніки, яке є в на території орендованих складів, що і суперечить свідченням директора ОСОБА_7 , який наголошував що розвантажувальні роботи здійснювали працівники власними силами і засобами. Щодо ведення складського обліку товару, залишку товароматеріальних цінностей, чи залучення його при проведенні перевірки не здійснює такого, звідки поставлявся товар теж йому невідомо.

ОСОБА_10 ревізор, проінформував, що первинні документи привіз на вул.Стрийська,35, м.Львів сам ОСОБА_3 , про перевірку був проінформований, надав документи на підставі отриманих вимог.

ОСОБА_11 ревізор проінформувала, що особи були ознайомленні з проведенням перевірки, наголошували що документи по вимозі нададуть у приміщення контролюючого органу, так як в офісі бувають рідко.

Ревізори в засіданні суду ствердили, що наказ і направлення на проведення перевірки отримав за довіреністю ОСОБА_3 , вимогу про подачу документів теж. З термінами і підставами проведення перевірки був ознайомлений. Щодо проведення перевірки за місцезнаходженням позивача, зазначають що перевірка здійснювалася згідно з предметом перевірки, дослідження були документальні носії інофмації, а факт наявності на об`єкті труб чи арматури не було підставою перевірки. Не вбачають в цьому порушення, оскільки на вимоги були надані документи представником, так як стверджував, що в офісі рідко бувають. При написанню акта перевірки оперували й службовою інформацією з джерел баз даних по контрагенту позивача ТзОВ Сольвадор .

З урахування вказаного, суд дійшов висновку, що зазначені операції ТзОВ Дизайн Світло із ТзОВ Сольвадор за липень 2019 року не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) системтичного (протягом місяця) реалізації ТМЦ (робіт, послуг). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТзОВ Сольвадор є виключно чи переважно формування податкових зобов`язань на адресу контрагентів в тому числі ТзОВ Дизайн Світло .

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту у сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит. Встановлені за результатами перевірки обставини, що свідчать про нереальне вчинення операцій з придбання послуг в ТзОВ Сольвадор , не дають права ТзОВ Дизайн Світло на формування податкового кредиту з ПДВ.

У справі №826/11397/14 Верховний Суд України зазначив, що така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, не могла бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним. Тому, при розгляді конкретної справи такі доводи органу влади суди мають перевіряти.

Отже, вказані обставини щодо можливостей підприємства не можуть залишитися неврахованим судом навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних справах, наприклад: постанова Верховного Суду від 23.06.2018 у справі №2а-4715/11/1470, постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з чим, суд вважає правомірним врахування відповідачем під час перевірки інформації від ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області щодо вживання заходів за ознаками кримінального правопорушення № 32019080000000056 від 10.10.2019, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України. В якій йдеться, що невстановлені особи внесли в документи, які відповідно до закону подаються для проведення Державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, а також умисно подали їх для проведення такої реєстрації, що призвело до зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ряду підприємств одним з них є ТзОВ Сольвадор .

Виходячи з обставин, суд дійшов висновку, що підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття іншої незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеним підприємством-контрагентом, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Таким чином, в первинних докуметах виписаних ТзОВ Сольвадор для ТзОВ Дизайн Світло зазначені господарські операції, які не відбулися. У зв`язку з чим, документи (податкові накладні, договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) не мають юридичної сили первинних документів, відповідно ТзОВ Дизайн Світло неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та оббачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

Суд виходить із того, що об`єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб`єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно з податковим законодавством документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірних операцій, відображених в податковому обліку.

При вирішенні цієї категорії спорів належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення № 88, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

При цьому, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. При цьому, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Господарська операція пов`язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами ПК України.

Відображення у податковому обліку оподатковуваних операцій має бути підтверджено первинними, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), валові витрати може вважатися не підтвердженими.

Первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Вищенаведеним вимогам досліджені операції платника податків не відповідають.

Крім того, позивачем також не було надано і будь - яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника товарів, враховуючи відсутність в останнього достатніх трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТзОВ Сольвадор .

Також позивачем не надано суду документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, як не надано і підтвердження використання отриманих послуг у безпосередній господарській діяльності останнього.

Аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду від 25.09.2019 по справі № 520/11437/18.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Суд відзначає, що визначальним у питанні правомірності декларування платником податків витрат та податкового кредиту є встановлення реальності (товарності) господарських правовідносин, що в ході розгляду даної справи судом не знайшло свого підтвердження. Більше того, навіть за наявності у позивача документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом, не доводять змісту цих операцій та реальності їх здійснення.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що при розгляді даної справи, судом здійснювалася оцінка виключно первинної документації за результатами господарських оперцій позивача, а не господарської діяльності його контрегентів, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод, що свідчить про відсутність достатніх правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із відмовою позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн-Світло до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - рішень відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.01.2021.

Суддя Сподарик Н.І.