Постанова

від 05.01.2021 по справі 805/3071/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року

м. Київ

справа № 805/3071/16-а

адміністративне провадження № К/9901/33088/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/3071/16-а

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донмашінвест до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя: О. О. Галатіна) від 20 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Л. В. Ястребова, І. Д. Компанієць, Т. Г. Гаврищук) від 20 грудня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Донмашінвест звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, Товариство), Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач 2), у якому просило:

- визнати незаконною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2 828 669 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України, Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2 828 669 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі № 805/5228/15-а, зокрема, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області щодо відмови у визнанні податковою звітністю, поданої ТОВ Донмашінвест податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року № 9160378848 від 29 липня 2015 року датою її фактичного надходження та зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області відобразити наведені в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року № 9160378848 від 29 липня 2015 року, показники податкової звітності, в тому числі суму від`ємного значення з податку на додану вартість по рядку 24 в розмірі 2 828 669 грн., по особовому рахунку платника податків станом на дату її фактичного надходження.

Проте, відповідачами вищезазначена постанова суду не виконується, у зв`язку чим, Товариством було направлено на адресу відповідача 1 скаргу за вих.№ 19 від 20.05.2016 року щодо збільшення реєстраційної суми, а також повторну скаргу за вих.24 від 21.06.2016 року, але відповідей отримано не було.

3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, позов задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2 828 669 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України, Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2 828 669 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 28 березня 2018 року відповідач 2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

5. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

6. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року.

7. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 03 травня 2018 року касаційну скаргу відповідача 2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі № 805/3071/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

9. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року № 2247/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку , що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

11. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

12. Станом на час розгляду справи письмового заперечення або відзиву на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшого розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Донмашінвест зареєстроване в якості юридичної особи 18 грудня 2012 року, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 38491589), адреса розташування: 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 6 та з 18 грудня 2012 року включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 1 270 102 0000 003803, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

14. У липні 2015 року подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, де у розділі III рядку 24 зазначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду визначена у розмірі 2 828 669 грн.

15. Однак, відповідачем зазначена декларація, як податкова звітність прийнята не була, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

16. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі № 805/5228/15-а визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області щодо відмови у визнанні податковою звітністю, поданої ТОВ Донмашінвест податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року № 9160378848 від 29 липня 2015 року датою її фактичного надходження та зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області відобразити наведені в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року № 9160378848 від 29 липня 2015 року, показники податкової звітності, у тому числі суму від`ємного значення з податку на додану вартість по рядку 24 в розмірі 2 828 669 грн., по особовому рахунку платника податків станом на дату її фактичного надходження.

17. Зазначена постанова набрала законної сили 12 березня 2016 року.

18. Окрім того, як встановлено судами, станом на момент звернення позивача з даним адміністративним позовом (05 вересня 2016 року), відповідачами не забезпечено своєчасне відображення в СЕА відомостей, заявлених позивачем в податковій декларації за червень 2015 року. Тобто, після набрання чинності положеннями Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість у ТОВ Донмашінвест виникли труднощі з таким адмініструванням, оскільки відповідачами не забезпечено автоматичне збільшення від`ємного значення на суму 2 828 669 грн., на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим грубо порушено вимоги пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.

19. Позивач неодноразово звертався до відповідача 1 зі скаргами, в яких просив останнього застосувати заходи впливу на посадових осіб відповідача 2 та зобов`язати їх негайно виконати вимоги постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по адміністративній справі № 805/5228/15-а та відповідно до вимог діючого законодавства, збільшити суму ліміту (реєстраційну суму) на 2 828 669 грн.

20. Відповідач, листом № 29137/7/99-99-12-02-01-17 від 30 серпня 2016 року зобов`язав перевірити викладену у зверненнях інформацію та надати заявнику ґрунтовну відповідь згідно з чинним законодавством, але така відповідь станом на час розгляду справи апеляційним судом надана не була.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі, які є суб`єктами владних повноважень при вчиненні певних дій, діяли без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

22. Водночас, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача 2 на ту обставину, що на виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду № 805/522/15-а від 19 квітня 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ Донмашінвест за червень 2015 року № 9160378848 від 29 липня 2015 року визнано податковою звітністю у травні 2016 року, оскільки постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, яка набрала законної сили 13 березня 2016 року зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області відобразити наведені в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року № 9160378848 від 29 липня 2015 року показники податкової звітності, у тому числі суму від`ємного значення з податку на додану вартість по рядку 24 в розмірі 2 828 669 грн., по особовому рахунку платника податків станом саме на дату її фактичного надходження.

23. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що ані на момент розгляду справи в суді першої інстанції, ані на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції порушені права позивача так і не було відновлено, доказів протилежного відповідачі до судів не надали.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

25. Відповідач 2, наводить доводи аналогічні доводам заперечення на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, а тому повторному зазначенню не потребують.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

28. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла час винесення рішення судами) встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

30. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V ПК України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав чинності 01 січня 2015 року.

31. Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

32. На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

33. Згідно пункту 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

34. Пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

35. За змістом же приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.

36. Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

37. Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

38. При цьому у відповідності до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

39. Вказана процедура деталізована у пункті 9-1 Порядку № 569 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від`ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, та залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

40. Водночас нормою пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16 липня 2015 року № 643-VIII зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

41. В свою чергу до податкової звітності з ПДВ згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), належать: податкова декларація з ПДВ з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

42. Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16 липня 2015 року № 643-VIII, яким зазначені положення Податкового кодексу України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування ПДВ платникам податків було обнулено значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

43. При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків за червень 2015 року.

44. Відтак, протягом серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв`язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов`язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

45. Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, які дорівнюють 1095 днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

46. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

47. В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

48. Верховний Суд зазначає, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у справі.

49. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що відповідачі, не забезпечивши автоматичне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2 828 669 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, допустили протиправну бездіяльність, чим порушила вимоги чинного податкового законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог.

50. Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/1226/16, від 18 березня 2020 року у справі № 826/27864/15, від 09 липня 2020 року у справі №815/2230/16 та інші.

51. Окрім вищевикладеного, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що виходячи з визначених процесуальним законом меж предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права. Натомість, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності в судах першої та апеляційної інстанції, які вирішують питання факту.

52. Доводи, викладені у касаційній скарзі, підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

53. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

54. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

55. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

57. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

58. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що наявні законні підстави для задоволення позовних вимог.

59. Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі № 805/3071/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов