Рішення

від 27.10.2020 по справі 369/10575/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10575/17

Провадження № 2/369/1154/20

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря Одинцов О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , треті особи: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), державний реєстратор Комунального підприємства Пріоритет Київської області Максюта Дмитро Вікторович, державний реєстратор Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостак Володимир Миколайович, приватний нотаріус Чернокур Олена Михайлівна, приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович про зняття арешту з спадкового майна та заборони на його відчуження, зобов`язання вчинити дії, скасування рішень, визнання недійсним договорів, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року позивачка звернулась до суду з даним позовом.

12 травня 2020 року до суду надійшла позовна заява в новій редакції.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_4 , актовий запис про смерть зроблено виконавчим комітетом Боярської міської ради за № 330 від 31 липня 2012 року та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 . У визначений ст.1270 Цивільного кодексу України термін позивач подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Дудкіної Н.В. Але позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки постановою ВДВС Києво-Святошинського РУЮ накладено арешт на все нерухоме майно спадкодавця та накладено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. заборону на відчуження предмету іпотеки, а саме земельної ділянки та житлового будинку незавершеного будівництвом, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належать спадкодавцю ОСОБА_4 , відповідно на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД № 648406, кадастровий № 3222484001:01:001:0034, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 26 жовтня 2006 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстрованого комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" 12 червня 2007 року за номером запису 1227 в книзі 3.

06.01.2011 року на підставі виконавчого листа № 2-1448 виданого 10.11.2010 року Києво-Святошинським районним судом державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Форум" боргу в сумі 1 495 970, 87 грн. Пунктом 4 цієї постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 . Позивач вказує, що виконавче провадження було закінчено, що підтверджується постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ про закінчення виконавчого провадження від 16.09.2015 року. Але державним виконавцем при закінчені виконавчого провадження не було знято арешт з майна ОСОБА_4 .

У позовній заяві зазначено, що ПАТ "Банк Форум" майже через 2,5 роки від дати смерті ОСОБА_4 звернувся з претензією про пред`явлення вимог до його спадкоємця. Таким чином позивач вважає, що ПАТ "Банк Форум" повинен бути позбавлений права вимоги на підставі ч. 4 ст.1281 ЦК України, оскільки не пред`явив вимоги до ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем, що прийняла спадщину, у строки визначені частинами 2 і 3 ст.1281 ЦК України.

23 листопада 2017 року ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_2 уклали договір №886-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги банку за кредитним договором № 0252/07/01-СL. В той же день між тими ж самими сторонами був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, що засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М.

Через свого представника ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи та достовірно знаючи про судовий спір вчинив незаконну реєстрацію спірного майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №111935369 від 27.01.2018 року, номер запису про право власності 24556917 від 25.01.2018 року.

Підставами для реєстрації державний реєстратор Комунального підприємства "Пріоритет", Київської області Максюта Дмитро Вікторович вказує договір іпотеки документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку. Позивачка вказує на відсутність правових підстав для реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 , оскільки позивачка заперечує факт отримання нею письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором. Позивачка відмічає, що в договорі іпотеки вказаний будинок вже був зареєстрований за ОСОБА_4 , як об`єкт незавершеного будівництва готовністю 74%, тому підстави вказані реєстратором для реєстрації являються неправдивими, оскільки ОСОБА_2 до будівництва вказаного будинку ніякого відношення не має. Крім того, предмет іпотеки перебував під обтяженнями накладеними виконавчою службою. 12 квітня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку. За цим договором ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила житловий будинок АДРЕСА_1 . Даний договір також вчинений з порушенням чинного законодавства, тому має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 386, 387, 388, 1220, 1221, 1268, 1281 ЦК України, ст. ст. 1,3,33, 35,36,37,38,38 ЗУ Про іпотеку , ст.ст. 2, 9, 10, 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 189 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 року № 20/5, ч.1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (редакції від 05.01.2017 року) п. 2,3,61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), та керуючись, 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, позивачка просить: зобов`язати Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби ЦМУ МЮ зняти арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 10789664) накладений постановою ВДВС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області 24150593/5 від 06.01.2011 року; зняти заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5391563) накладену приватним нотаріусом Чернокур О.М. на підставі договору іпотеки від 30.07.2007 року, реєстраційний № 3113 у, що була накладена на об`єкт незавершеного будівництва, 74 % готовності, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; зняти заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5391769) накладену приватним нотаріусом Чернокур О.М. на підставі договору іпотеки від 30.07.2007 року, реєстраційний № 3113 у, що була накладена на земельну ділянку загальною площею 0,1198 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1222484001:01:001:0034; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39385567 від 27.01.2018 року, номер запису про право власності 24556917 від 25.01.2018 року виконане державним реєстратором Комунального підприємства Пріоритет Максютою Дмитром Вікторовичем на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий № 3222484001:01:001:0034 ОСОБА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 163156161 від 11.04.2019 року, номер запису про право власності 31130499 від 09.04.2019 року виконане державним реєстратором Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостаком Володимиром Миколайовичем на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 квітня 2019 року укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Бишевцем Русланом Валерійовичем; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454085 від 12.04.2019 року, номер запису про право власності 31163555 від 12.04.2019 року виконане приватним нотаріусом Бишевець Русланом Валерійовичем на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий № 3222484001:01:001:0034 ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 12 квітня 2019 року укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Бишевцем Русланом Валерійовичем; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454049 від 12.04.2019 року, номер запису про право власності 31163520 від 12.04.2019 року виконане приватним нотаріусом Бишевець Русланом Валерійовичем на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 ; стягнути з відповідачів судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в рівних частинах на користь позивача у загальному розмірі 20 000 грн.

24 жовтня 2017 року до суду надійшли заперечення на позов ПАТ Банк Форум . Не погоджуючись з позовом вказали, що між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір. У зв`язку з порушенням умов договору, за рішенням суду з позичальника стягнуто заборгованість в розмірі 1 495 970,87 грн. Рішення суду і на даний час не виконана та відкрите виконавче провадження. У грудні 2013 року банку стало відомо про смерть позичальника. Вимоги до спадкоємців були пред`явлені у квітні 2014 року, тому строки у розумінні ст. 1281 ЦК України ними не пропущено. Оскільки заборгованість не погашена, тому підстави для задоволення позову відсутні. Просили відмовити в задоволенні позову.

13 грудня 2017 року до суду надійшли письмові пояснення по справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначили, що на даний час триває ліквідація ПАТ Банк Форум , правовідносини регулюються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є пріоритетним. Тому вони не є належними відповідачами по справі і позивач обрав невірний спосіб захисту свого порушеного права.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив задоволити позов.

У судове засідання відповідачі та представники відповідачів, третіх осіб не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили, відзиви, пояснення на позовну заяву від 12 травня 2020 року суду не подали. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року відкрито провадження у справі, а також задоволено клопотання представника позивача про розстрочення сплати судового збору - задовольнити.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2018 року задоволено заяву представника позивача про заміну сторони судового провадження - відповідача.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2019 року було закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2019 року частково задоволено клопотання представника позивача про забезпечення доказів, - витребувати у Приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу належним чином завірені копії договору купівлі-продажу житлового будинку №440 від 12.04.2019 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки №444 від 12.04.2019 року. В решті вимог відмовлено.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року частково задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову - накладено арешт на спірне майно до вирішення справи по суті. В решті вимог відмовлено.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2019 року частково задоволено клопотання представника позивача про забезпечення доказів витребувано належним чином завірені копії документів, на підставі яких був посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку №440 від 12.04.2019 року та договір купівлі-продажу земельної ділянки №444 від 12.04.2019 року. В решті вимог відмовлено.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2020 року частково задоволено клопотання представника позивача про забезпечення доказів, - витребувано у державного реєстратора Максюти Дмитра Вікторовича, комунального підприємства Пріоритет належним чином завірені копії усіх документів, які були підставою для внесення запису в державний реєстр речових прав на нерухоме майно та які пред`являлись державному реєстратору для внесення запису щодо спірного об`єкту нерухомого майна земельної ділянки.

Витребувано у державного реєстратора Шостака Володимира Миколайовича (Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області) належним чином завірені копії усіх документів, які були підставою виникнення права власності та підставою внесення запису в державний реєстр речових прав на нерухоме майно та які надавались державному реєстратору для внесення запису щодо спірного об`єкту нерухомого майна та житлового будинку.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи із наступного.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі Христов проти України суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 30 липня 2007 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0252/07/01-СL на споживчі цілі строком до 30 липня 2017 року на суму 118 000 доларів США.

30 липня 2007 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, що забезпечував виконання зобов`язань ОСОБА_4 перед АКБ "Форум" з кредитного договору № 0252/07/01-СL. Предметом іпотеки була земельна ділянка та житловий будинок незавершений будівництвом, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Починаючи з 23 лютого 2009 року ОСОБА_4 не сплачував відсотки за користування кредитними коштами. Тому АКБ "Форум" у лютому 2010 року звернувся до Києво-Святошинського районного суду з позовом щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.

06.01.2011 року на підставі виконавчого листа № 2-1448, виданого 10.11.2010 року Києво-Святошинським районним судом, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Форум" боргу в сумі 1 495 970, 87 грн. Пунктом 4 цієї постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 , в тому числі на спірну земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. накладено заборону на відчудження предмету іпотеки - земельної ділянки та житлового будинку незавершеного будівництва.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Київської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується актовим записом про смерть, зробленого виконавчим комітетом Боярської міської ради за № 330 від 31 липня 2012 року та виданим свідоцтвом про смерть НОМЕР_1

В установлений законом шестимісячний термін позивачка подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Дудкіної Н.В.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року в зв`язку зі смертю ОСОБА_4 залучено в якості його правонаступника - ОСОБА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2013 року відхилено, а рішення Києво-Святошинського районного суду від 6 травня 2010 року залишено без змін.

Таким чином загальна заборгованість ОСОБА_4 перед АКБ "Форум"складає 1 495 970, 87 грн. і на момент смерті ним не була погашена.

03.02.2014 року ПАТ "Банк Форум" звернувся з заявою до відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ про зміну сторони у виконавчому проваджені, а пізніше і до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Дудкіної Н.В., що відкрила спадщину, з претензією про пред`явлення вимог кредитора.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ про закінчення виконавчого провадження від 16.09.2015 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1448 виданого 10.11.2010 року Києво-Святошинським районним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Форум" боргу в сумі 1 495 970, 87 грн. Закінчено, але арешт з майна ОСОБА_4 так і не був знятий.

23 листопада 2017 року ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_2 уклали договір № 886-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за кредитним договором № 0252/07/01-СL на споживчі цілі від 30 липня 2007 року до позичальника та іпотекодавця ОСОБА_4 . В той же день між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М.

Оскільки ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи через свого представника, тому суд приходить до висновку, що останній знав про судовий спір щодо спірного майна та здійснив реєстрацію спірного майна.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №111935369 від 27.01.2018 року, номер запису про право власності 24556917 від 25.01.2018 року, - державний реєстратор Комунального підприємства "Пріоритет", Київської області Максюта Дмитро Вікторович рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39385567 від 27.01.2018 року зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 . Підставами для реєстрації був зокрема документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку, серії та номер 371/2, виданий 10.12.2017 року Укрпошта, лист серії та номер 7134/1.2.1 виданий 04.12.2017 ПАТ "Банк Форум".

Позивачка повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки вона не отримувала, договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи будь-яких інших угод про відчуження земельної ділянки чи будинку незавершеного будівництвом на користь ПАТ Банк Форум чи ОСОБА_2 не укладала.

За витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 163156161 від 11.04.2019 року, номер запису про право власності 31130499 від 09.04.2019 року державний реєстратор Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостак В.М. рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46418937 від 11.04.2019 року зареєстрував право власності на спірний будинок за ОСОБА_2 . Підставами для реєстрації реєстратор вказує технічного паспорту серії та номер 0232/03-18, виданий 08.02.2018 року ТОВ "Авістор", декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер КС 141181770817, виданої 26.06.2018 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області.

За договором іпотеки від 30.07.2007 року вказаний будинок вже був зареєстрований за ОСОБА_4 , як об`єкт незавершеного будівництва готовністю 74%. У матеріалах справи відсутні відомості про продовження та завершення будівництва як позивачем, так і новим кредитором, а тому підстави вказані реєстратором для реєстрації щодо готовності об`єкту до експлуатації перевірити не вбачається за можливе.

12 квітня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки та договір купівлі-продажу спірного житлового будинку, що підтверджується:

відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за якими приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович на підставі вказаного вище договору прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454085 від 12.04.2019 року, номер запису про право власності 31163555 від 12.04.2019 року спірної земельної ділянки на ОСОБА_3 ;

відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за якими приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович на підставі вказаного вище договору прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454049 від 12.04.2019 року, номер запису про право власності 31163520 від 12.04.2019 року спірного будинку на ОСОБА_3 .

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Частинами 1,3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до положень ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. Оскільки кредитор пред`явив вимоги до спадкоємців поза межами зазначених строків, то підставою для відмови йому у зверненні стягнення на спадкове іпотечне майно є саме ця обставина, а не факт неотримання спадкоємцями свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Вимога може бути пред`явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-2962цс16 від 12 квітня 2017 року, яка згідно зі ст. 263-4 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Окрім того, згідно ч.ч.2-3 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що боржник за кредитним договором помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Кредиторові про вказану обставину було про це достеменно відомо, оскільки Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року в зв`язку зі смертю ОСОБА_4 залучено правонаступника - ОСОБА_1 у справі щодо зазначеного кредитного договору.

Пунктом 189 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 року № 20/5 передбачено, що "нотаріус за місцем відкриття спадщини у строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені в письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконавця заповіту.

Так як ПАТ "Банк Форум" звернувся з претензією про пред`явлення вимог кредитора пізніше, а саме 04 квітня 2014 року, тобто до 03.02.2014 року, то з моменту, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини пройшло більше 6 місяців, а тому ПАТ "Банк Форум" позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Таким чином, державним виконавцем, виконавче провадження було завершене16.09.2015, але накладений арешт знятий не був, тобто державним виконавцем не було виконано норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У ч. 1 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", у незавершеному виконавчому провадженні арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У відповідності до п.5.15.1 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту накладеного на майно порушується право приватної власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною третьою ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. (ст. 516 ЦК України)

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки був погоджений в договорі іпотеки.

Відповідно до п. 5.4 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пункт 6.3 договору іпотеки передбачає, що задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором у порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку ; шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ Про іпотеку , у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 35 ЗУ Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок реєстрації, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку реєстрації).

Виходячи зі змісту пункту 61 вищевказаного порядку, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Пунктом 15 Порядку реєстрації передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 28 Порядку реєстрації").

Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону.

Тобто, наявність в Реєстрі запису про арешт майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Згідно з ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого незаконного володіння. При таких обставинах, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Відповідачами при розгляді справи не подано жодного доказу на підтвердження заперечень проти позову або доказів на спростування доказів позивача. При цьому суд враховує, що відповідачі зобов`язані також доводити свої заперечення.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Враховуючи надані суду пояснення сторонами, подані позивачем докази, які не спростовані відповідачами, тобто позивач надав достатньо доказів на підтвердження своїх доводів, тому позовні вимоги про визнання недійсними договорів та скасування рішень про державну реєстрацію з реєстру підлягають до задоволення.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на вищенаведене та керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , треті особи: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), державний реєстратор Комунального підприємства Пріоритет Київської області Максюта Дмитро Вікторович, державний реєстратор Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостак Володимир Миколайович, приватний нотаріус Чернокур Олена Михайлівна, приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович про зняття арешту з спадкового майна та заборони на його відчуження, зобов`язання вчинити дії, скасування рішень, визнання недійсним договорів задовольнити частково.

Зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна - земельної ділянки та об`єкт незавершеного будівництва, 74 % готовності, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та виключити запис про арешт майна та заборону його відчуження з єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Сасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39385567 від 27.01.2018 року, номер запису про право власності 24556917 від 25.01.2018 року виконане державним реєстратором Комунального підприємства Пріоритет Максютою Дмитром Вікторовичем на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий № 3222484001:01:001:0034 ОСОБА_2 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 163156161 від 11.04.2019 року, номер запису про право власності 31130499 від 09.04.2019 року виконане державним реєстратором Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостаком Володимиром Миколайовичем на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 квітня 2019 року та договір купівлі-продажу житлового будинку від 12 квітня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Бишевцем Русланом Валерійовичем.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454085 від 12.04.2019 року, номер запису про право власності 31163555 від 12.04.2019 року виконане приватним нотаріусом Бишевець Русланом Валерійовичем на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий № 3222484001:01:001:0034 ОСОБА_3 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454049 від 12.04.2019 року, номер запису про право власності 31163520 від 12.04.2019 року виконане приватним нотаріусом Бишевець Русланом Валерійовичем на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 27 жовтня 2020 року.

Суддя