Постанова

від 24.12.2020 по справі 545/145/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/145/19 Номер провадження 22-ц/814/31/20Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Пікуля В. П., Хіль Л. М.

за участю секретаря Кальник А. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Імені Калашника

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 липня 2019 року та додаткове рішення цього суду від 13 серпня 2019 року у складі судді Потетія А. Г.

у цивільній справі за позовом Приватного підприємства Імені Калашника до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним правовстановлюючого документу на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

В січні 2019 року представник ПП Імені Калашника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому посилаючись на факт порушення прав землекористувача при розподілі належної позивачеві земельної ділянки, просив визнати недійсним та скасувати наказ № 5492-СГ Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 від 09.08.2018, виданий Головним управлінням Держгеокадстру у Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 08.06.2011 між СГ ТОВ Імені Калашника (правонаступником якого є Приватне підприємство Імені Калашника ) та Полтавською районною державною адміністрацією було укладено договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081300:00:021:0005, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області за номером № 532400004000249. Вказаний договір зареєстровано у Державному земельному кадастрі, про що надається відповідний витяг з ДЗК від 23.03.2018.

Крім того, Приватне підприємство Імені Калашника , що є правонаступником СГ ТОВ Імені Калашника , яке утворилось внаслідок реорганізації КСП ім. Воровського, та яке було його правонаступником, користується загальним земельним масивом на території с. Калашники згідно Державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997.

Таким чином, маючи право на земельну ділянку, що підтверджується двома чинними правовстановлюючими документами на право користування земельною ділянкою, позивач без перешкод реалізовував дане право протягом багатьох років.

Однак, у 2017 році з метою задоволення потреб у безоплатній приватизації земельних ділянок учасників АТО, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області звернулось до Полтавської місцевої прокуратури з листом щодо ініціювання визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів, серед яких також був вищевказаний договір, та повернення земельних ділянок у власність держави з метою забезпечення потреб учасників АТО.

30 березня 2017 року Господарським судом Полтавської області було ухвалено рішення у справі № 917/133/17 за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ПП Імені Калашника , Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів про встановлення земельного сервітуту та повернення земельних ділянок, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Голови Полтавської районної державної адміністрації Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту) від 26.01.2011 № 123; визнано недійсними договори про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 в кількості 18 штук, що укладені між Полтавською районною державною адміністрацією та СГ ТОВ Імені Калашника ; визнано недійсними договори про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 24.06.2011 в кількості 6 штук, що укладені між Полтавською районною державною адміністрацією та СГ ТОВ Імені Калашника . Зобов`язано ПП Імені Калашника , як правонаступника СГ ТОВ Імені Калашника , повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 306,3496 га, які перебувають в користуванні у вказаного суб`єкта господарювання на умовах земельного сервітуту, загальною вартістю 47 643 685 грн, що розташовані в межах Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

У квітні 2018 року позивач дізнався, що земельною ділянкою з кадастровим номером 5324081300:00:021:0005 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вже розпорядилось, шляхом її формального поділу на 10 земельних ділянок для забезпечення потреб учасників АТО.

Так, 21.09.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було прийнято наказ № 7035-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою громадянину ОСОБА_1 на земельну ділянку, що знаходиться на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

21.09.2017 ОСОБА_1 було подано заяву відносно внесення змін до наказу, змінивши Лукімську сільську раду на Калашниківську сільську раду.

26.10.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було винесено наказ Про внесення змін до наказу Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 21.09.2016 № 7035-СГ , яким замінено місце знаходження земельної ділянки на с. Калашники.

09.08.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області винесено наказ № 5492-СГ Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , з кадастровим номером 5324081300:00:021:0013.

Відтак, за відповідним наказом про затвердження технічної документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки від 09.08.2018 № 5492-СГ, було передано спірну земельну ділянку, що була утворена внаслідок поділу земельної ділянки 5324081300:00:021:0005, у власність ОСОБА_1 , зокрема, земельну ділянку площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів з кадастровим номером 532408:1300:00:021:0013.

Позивач вважає вказаний Наказ таким, що прийнятий всупереч закону, з порушенням прав землекористувача - ПП Імені Калашника , оскільки при його ухваленні Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було допущено ряд порушень вимог закону та не взято до уваги ряд факторів, що впливали на неможливість поділу та передачі спірної земельної ділянки у власність фізичній особі на праві приватизації.

Вказує, що підстав для припинення права користування, що визначені ЗК України не має, право постійного користування позивача не припинено, а земельну ділянку не вилучено у встановленому законом порядку, а тому у позивача наявне право постійного користування на спірну земельну ділянку, яка не є вільною та на неї не може розповсюджуватись загальний режим щодо приватизації.

Крім того, розбивши земельну ділянку з кадастровим номером 5324081300:00:021:0005, відповідна технічна документація щодо поділу земельної ділянки не виготовлялась, що є порушенням чинного земельного законодавства, адже розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та формування земельних ділянок як нових робить неможливими відповідне відновлення меж земельної ділянки, та відомості про неї взагалі не існують в Поземельній книзі, хоча земельна ділянка з кадастровим номером була внесена до Державного земельного кадастру.

Таким чином, при винесенні спірного наказу, відповідачем - Головним управлінням Держгеокадстру у Полтавській області було порушено ряд норм чинного законодавства та порушено права законного землекористувача, що є підставою для визнання незаконним та скасування правовстановлюючого документу - Наказу, що виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 08 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ПП Імені Калашника відмовлено за безпідставністю.

Додатковим рішенням цього суду від 13 серпня 2019 року стягнуто з ПП Імені Калашника на користь ОСОБА_1 понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 800 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ПП Імені Калашника подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на мотиви та обставини, наведені у позовній заяві.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат представник ПП Імені Калашника , посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з пропуском строку для подання такої заяви, просить додаткове рішення суду скасувати та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ГУ Держгеокадастру у Полтавській області просить апеляційну скаргу ПП Імені Калашника залишити без задоволення як необґрунтовану, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кумечко М. С. просить залишити рішення Полтавського районного суду у справі № 545/145/19 без змін, а скаргу без задоволення.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року провадження у справі було зупинено до розгляду Верховним Судом справи № 917/133/17 за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів про встановлення земельного сервітуту та повернення земельних ділянок.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарг.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України).

По справі встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.08.2018 № 5492-СГ, який оспорюється позивачем, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Калашниківської сільської ради Полтавської району Полтавської області, на надано у власність відповідачу земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі, кадастровий номер 5324081300:00:021:0013 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Відмовляючи у визнанні недійсним та скасуванні даного наказу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 має право на одержання земельної ділянки у власність із земель державної власності і таке право було йому надане відповідно до положень статей 116, 118, 121, 122 ЗК України.

Доводи позивача щодо порушення при цьому прав ПП Імені Калашника судом правомірно відхилено, оскільки факту користування спірною земельною ділянкою на законних підставах позивачем не доведено, що виключає вжиття заходів судового захисту.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

Згідно статей 125, 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та доводів апеляційної скарги ПП Імені Калашника право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, мотивовано правом постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 001399, виданому Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Воровського с. Калашники 26.09.1997, а також правом користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на підставі договорів про встановлення земельного сервітуту від 08.06.2011, укладених між Полтавською РДА та СГ ТОВ Імені Калашника , що його, на думку позивача, ПП Імені Калашника набуло в порядку правонаступництва.

Даючи правову оцінку доводами позивача, суд першої інстанції, з яким погоджується і судова колегія апеляційного суду, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до статті 92 ЗК України приватні підприємства не є суб`єктами набуття права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, а КСП Імені Воровського , якому було надано право постійного користування землями загальною площею 519.36 га згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ № 001399 (т. 1 а.с. 22), ліквідовано відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації № 100 від 06.03.2000, внаслідок чого право постійного користування земельною ділянкою припинилося.

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. а.с. 60-65) Приватне підприємство Імені Калашника є правонаступником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Калашника Полтавського району та області.

08 червня 2011 року Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області було укладено договір про встановлення земельного сервітуту із СГ ТОВ Імені Калашника на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081300:00:021:0005, який було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.06.2011.

Проте даний договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, як такий, що суперечить вимогам законодавства у зв`язку з порушенням порядку надання права користування земельними ділянками державної власності за відсутності проведення земельних торгів, рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі № 917/133/17 визнано недійсним та зобов`язано ПП Імені Калашника повернути земельну ділянку у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 з урахуванням постанови цього ж суду від 20.05.2019, вказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2020 року постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 скасовано, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі № 917/133/17 залишено в силі.

Таким чином на час винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.08.2018 № 5492-СГ про надання земельної ділянки площею 2,0000 га ріллі, кадастровий номер 5324081300:00:021:0013 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів у власність відповідачу ОСОБА_1 спірна земельна ділянка не перебувала у законному користуванні ПП Імені Калашника , а отже прав позивача опорюваним наказом Держгеокадастру порушено не було.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог ПП Імені Калашника є законними та обґрунтованими і підстав для скасування оскаржуваного рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі позивача апеляційним судом не вбачається.

В частині оскарження додаткового рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2019 року колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи увалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами статей 133, 137, 141, 264 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, розподіл яких здійснюється судом при ухваленні рішення залежно від результатів вирішення справи: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Встановлено, що до закінчення судових дебатів сторона відповідача повідомила про понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката та зобов`язалась надати відповідні докази протягом встановленого строку, що були подані до суду відповідачем ОСОБА_1 11.07.2019 - в межах п`ятиденного строку з дня ухвалення Полтавським районним судом Полтавської області рішення у справі від 08 липня 2019 року (т. 1 а.с. 38, 221-232).

Надані докази: перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат, від 18 лютого 2019 р. (додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги від 18 лютого 2019 року, укладеного з ОСОБА_1 ), акт виконаних робіт (наданих послуг) від 08 липня 2019 р., копія квитанції № 19 від 08 липня 2019 року про сплату 12 800 грн та докази підтвердження направлення цих документів іншим учасникам справи свідчать про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких позивачем не спростовано та відповідне клопотання про зменшення таких витрат із доведенням їх неспівмірності відповідно до вимог частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України не заявлено.

Зважаючи на вищенаведене, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 липня 2019 року та додаткове рішення цього суду від 13 серпня 2019 року відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги представника позивача підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Імені Калашника - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 липня 2019 року та додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді В. П. Пікуль

Л. М. Хіль