Рішення

від 30.12.2020 по справі 586/1196/19

СЕРЕДИНО-БУДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕРЕДИНО-БУДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 586/1196/19

Номер провадження 2/586/29/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року м.Середина-Буда

Середино-Будський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участі секретаря судового засідання Попової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Середина-Буда у порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу №586/1196/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна та товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія АВТО СІТІ про захист прав споживачів шляхом визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати договір фінансового лізингу №0013, укладений 11 жовтня 2016 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна недійсним та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія АВТО СІТІ сплачені ним за договором фінансового лізингу №0013 від 11 жовтня 2016 року грошові кошти в сумі 171588,00 (сто сімдесят одну тисячу п`ятсот вісімдесят вісім) грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.10.2016 між ним та ТОВ Єврокар Україна був укладений договір фінансового лізингу №0013. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ Єврокар Україна зобов`язувалось придбати та передати у користування позивачеві транспортний засіб, а саме: легковий автомобіль марки ЗАЗ SENS, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1299 см. куб., вартістю 171588,00 грн., а позивач, в свою чергу, зобов`язувався сплатити передбачені договором лізингові платежі. На виконання зобов`язань згідно договору ТОВ Єврокар Україна передало позивачеві вказаний транспортний засіб вартістю 171588,00 грн.

01 червня 2017 року між ТОВ Єврокар Україна та ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ був укладений договір купівлі-продажу предмету лізингу та майнових прав (відступлення права вимоги). Таким чином, відповідно до умов зазначеного договору ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ набуло всіх прав і обов`язків ТОВ Єврокар Україна . В подальшому позивач сплатив необхідні лізингові платежі на рахунок ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ , після чого остання передала позивачеві у власність транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ SENS, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1299 см. куб., вартістю 171588,00 грн. Однак, при зверненні до Регіонального сервісного центру для оформлення права власності на транспортний засіб позивачеві було відмовлено у зв`язку з тим, що на даний транспортний засіб накладено арешт згідно постанови Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м.Києва від 04.12.2017 року по ВП № 55307413.

З огляду на наведене, позивач вважає, що, оскільки договір фінансового лізингу нотаріально не посвідчений, складений не фінансовою установою, в якої відсутня відповідна ліцензія, це є підставою для визнання такого договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину. Тому позивач наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву та просить справу розглянути без його участі, а також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні, проти винесення заочного рішення у зазначеній справі не заперечує.

Відповідачі: ТОВ Єврокар Україна та ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ своїх представників у судове засідання повторно не направили. Про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштових відправлень. Однак, про причини неявки суд не повідомили, не скористались процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, ухваливши заочне рішення у справі на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 11.10.2016 між ТОВ Єврокар Україна та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу №0013, відповідно до умов якого Лізингодавець, ТОВ Єврокар Україна , зобов`язалось придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування Лізингоодержувача, ОСОБА_1 , транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ SENS, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1299 см. куб., а Лізингоодержувач зобов`язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі у сумі 5788 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) доларів США та інші платежі згідно умов даного Договору /а.с.7-14/.

Відповідно до п.8.2 ст.8 Договору вартість предмета лізингу становить 5788 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) доларів США, що на дату укладення Договору у гривневому еквіваленті згідно обмінного курсу долара США становило 149000,00 (сто сорок дев`ять тисяч) грн. /а.с.11/.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Договору сторони погодили укласти даний Договір у простій письмовій формі з дотриманням всіх його істотних умов /а.с.7/.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Договору предмет лізингу передається у користування Лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту сплати Лізингоодержувачем на рахунок Лізингодавця: комісії за організацію Договору; авансового платежу; комісії за передачу предмета лізингу /а.с.7/.

Відповідно до акту приймання-передачі предмета лізингу ТОВ Єврокар Україна передало ОСОБА_1 у користування предмет лізингу автомобіль марки ЗАЗ SENS номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю на момент передачі 171588 (сто сімдесят одна тисяча п`ятсот вісімдесят вісім) грн. /а.с.15/.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником спірного автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ Єврокар Україна /а.с.6/.

На виконання умов вказаного Договору позивач як лізингоодержувач перерахував на рахунок відповідача ТОВ Єврокар Україна комісію за організацію Договору, авансовий платіж, комісію за передачу предмету лізингу у розмірі 55 701 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот одна) гривня 72 коп., що підтверджується копіями квитанцій та довідкою АТ КБ ПРИВАТБАНК щодо здійснених платежів відповідачем на організацію ТОВ Єврокар Україна /а.с.35-37, 54/.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, крім вищезазначених сум, в період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року сплатив необхідні лізингові платежі за договором фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016 на рахунок ТОВ Єврокар Україна в загальній сумі 42 000 (сорок дві тисячі) гривень /а.с.35-37, 54/.

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законами України Про фінансовий лізинг та Про захист прав споживачів .

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України Про фінансовий лізинг за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Ці положення не суперечать також ч.1 ст.2 Закону України Про фінансовий лізинг , відповідно до якої відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положенням ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Отже, виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст.628 ЦК України.

Згідно ст.779 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 ЦК України).

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України 16.12.2015 у справі №6-2766цс15, та є обов`язковою для застосування усіма судами України.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним й згідно з ч.2 ст.215 ЦК України в цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Верховний Суд України в постанові від 27.06.2018 у справі №340/196/17 зазначив, що договір, укладений з порушенням імперативних вимог щодо його обов`язкового нотаріального посвідчення, є в цілому нікчемним, тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов`язань, що в ньому закріплені.

Отже, з огляду на зазначені норми чинного законодавства України суд вважає, що укладений договір фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016 між позивачем та відповідачем ТОВ Єврокар Україна є нікчемним, тобто таким, який не створює ніяких юридичних наслідків, в тому числі й щодо переходу права власності на предмет договору фінансового лізингу спірний автомобіль, оскільки укладений між сторонами в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009 у разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності до нікчемного правочину.

З аналізу вищенаведеного випливає, що у разі встановлення підстав вважати правочин нікчемним, суд повинен вказати в резолютивній частині рішення про його нікчемність та застосувати наслідки недійсності нікчемного договору.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що договір фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Єврокар Україна", є нікчемним, тому підстав для задоволення позовної вимоги до відповідача ТОВ Єврокар Україна про визнання його недійсним у суду немає.

Як вже було встановлено судом, між позивачем та відповідачем ТОВ Єврокар Україна 11.10.2016 був укладений договір фінансового лізингу №0013, досліджений вище, за умовами якого лізингоодержувач сплачував лізингові платежі на розрахунковий рахунок ТОВ Єврокар Україна /а.с.7-14/.

01.06.2017 між ТОВ Єврокар Україна та ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ був укладений договір купівлі продажу предмету лізингу та майнових прав (відступлення права вимоги), відповідно до умов якого Первісний кредитор, ТОВ Єврокар Україна , передає, а Новий кредитор, ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ , набуває право власності на предмет Договору фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016, та право вимоги сплати грошових коштів від боржників /а.с.16-17/.

Згідно п.2.1 Договору вищезазначеного договору загальна вартість транспортних засобів встановлюється у розмірі несплачених боржником лізингових платежів /а.с.16/.

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що викуплена ціна Договору становить суму лізингових платежів, які залишилось сплатити боржнику відповідно до умов Договору про фінансовий лізинг.

Позивач був повідомлений про укладення вищезазначеного Договору та перехід права вимоги за Договором фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016 до нового кредитора ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ , що підтверджується листом ТОВ Єврокар Україна №752 від 12.06.2017 /а.с.18-19/.

Судом встановлено, що в період з 14.08.2017 по 16.01.2018 позивачем було сплачено на рахунок нового кредитора ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ необхідні лізингові платежі відповідно до умов зазначеного договору у сумі 135 700 (сто тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень, що підтверджується копіями квитанцій та довідкою АТ КБ ПРИВАТБАНК щодо здійснених платежів позивачем на організацію Лізингова компанія АВТО СІТІ /а.с.38, 39, 54/.

Актом про прийняття/виконання послуг за договором фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016р. ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ підтвердило погашення позивачем всіх платежів, які передбачені Договором фінансового лізингу та вартості предмету лізингу в повному обсязі, що підтверджує повне виконання Лізингоодержувачем умов даного Договору та отримання останнім предмету лізингу, зазначеного в акті приймання-передачі предмету лізингу від 14.12.2016, для подальшого переходу його у власність /а.с.20/.

Відповідно до листа №109 від 19.01.2018 ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ повідомило позивача, про відсутність можливості зняти з обліку транспортний засіб, що був предметом лізингу, й передати його у власність останньому в зв`язку з накладенням 04 грудня 2017 року Дарницьким районним відділом ДВС м. Києва арешту на майно ТОВ Єврокар Україна /а.с.21/.

Постановою Дарницького районного відділу ДВС м. Києва від 04 грудня 2017 року в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №55307413 для задоволення вимог ряду стягувачів було накладено арешт на майно та грошові кошти боржника ТОВ Єврокар Україна /а.с.23-27/.

Таким чином, позивач, сплативши всі лізингові платежі, тим самим виконавши умови Договору фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016, не має змоги оформити право власності на предмет лізингу, через накладений на нього арешт, оскільки ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ в порушення умов Договору не оформило належним чином документи на предмет лізингу.

Встановивши нікчемність правочину (Договору фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Єврокар Україна"), суд наділений правом застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи відповідно до ч.5 ст.216 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тому, зважаючи на викладене, суд вирішив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину відповідно до п.2 ч.1 ст.216 ЦК України, стягнувши з відповідача ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ на користь позивача грошові кошти, які складаються із внесених за умовами договору лізингових платежів на рахунок останнього за період з 14.08.2017 по 26.12.2017, та які підтверджуються копіями квитанцій та довідкою АТ КБ ПРИВАТБАНК щодо здійснених платежів ОСОБА_1 на організацію ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ .

Підсумовуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення документально підтвердженої суми лізингових платежів у розмірі 135 700 (сто тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень з ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ , оскільки заявлена позивачем сума 171 588 гривень, яку він просить стягнути з ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ , не знайшла своє підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів шляхом визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, він звільнений від сплати судового збору. Правова позиція про звільнення позивачів від сплати судового збору висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц та за приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України повинна враховуватися судом.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах при пред`явленні позову до кількох відповідачів одним або кількома позивачами, звільненими від сплати судового збору, він стягується в дохід держави за рішенням суду окремо з кожного відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково (135 700 грн.), а саме у розмірі

79,08 % (135 700 х100 :171 588).

Таким чином, з відповідача ТОВ Лізингова компанія АВТО СІТІ слід стягнути судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 356,92 грн (1 715,88:100 х 79,08%).

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.203, 215,216, 220, 227, 799, 806 ЦК України, Закону України Про фінансовий лізинг , ст.4, 5, 10, 175, 177, 209, 280 - 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна та товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія АВТО СІТІ задовольнити частково.

Встановити нікчемність правочину - договору фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна .

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна про визнання недійсним договору фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна , відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія АВТО СІТІ (юридична адреса: вул. Механізаторів, 2а/171, м.Київ, 03035, код ЄДРПОУ: 40304755) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), грошові кошти, сплачені за договором фінансового лізингу №0013 від 11.10.2016 у розмірі 135 700 (сто тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія АВТО СІТІ (юридична адреса: вул. Механізаторів, 2а/171, м.Київ, 03035, код ЄДРПОУ: 40304755) на користь держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 356 (одна тисяча триста п`ятдесят шість) гривень 92 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ч.М. Теміров