Постанова

від 21.12.2020 по справі 914/790/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. Справа №914/790/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.,

розглянув апеляційну скаргу Львівської міської ради

на рішення Господарського суду Львівської області від 25 вересня 2019 року (повний текст рішення складено 03.10.2019, м. Львів, суддя Чорній Л.З.)

у справі № 914/790/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзвін і К» , м. Львів

до Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальної установи «Меморіальний музей Гідності у м. Львові» , м. Львів

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державного комунального підприємства кінотеатру «Дзвін» , м. Львів

про визнання недійсною ухвалу в частині п. 5 Львівської міської ради № 4698 від 11.03.2019 «Про створення комунальної установи «Меморіальний музей гідності у м. Львові»

за участю представників:

від позивача - Ящинський А.Л.,

від відповідача- не з`явився,

від третьої особи -1- не з`явився,

від третьої особи-2 - Шегинський Р.А.

22 квітня 2019 року до Господарського суду Львівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) Дзвін і К із позовною заявою до відповідача Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради № 4698 від 11.03.2019 Про створення комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м.Львові в частині пункту 5, яким передбачено передачу з балансу Державного комунального підприємства кінотеатр Дзвін (надалі - ДКП Кінотеатр Дзвін ) на баланс Комунальної установи (надалі - КУ) Меморіальний музей Гідності у м. Львові нежитлових приміщень під індексами 2, 3 загальною площею 506,2 кв.м. на вул. Шептицьких, 45 у термін до 01.05.2019.

Позов обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали Львівською міською радою було порушено ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ст. 18 ГПК України, оскільки оскаржувана ухвала прийнята всупереч ухвалі Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 про забезпечення позову у справі №914/2286/18, якою міській раді було заборонено вчиняти будь-які дії щодо цілісного майнового комплексу кінотеатру на вул. Шептицьких, 45 у м.Львові.

Позивач покликався також на те, що оскаржуване рішення міської ради стосується нерухомого майна, якого не існує, оскільки у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно немає відомостей про нежитлові приміщення під індексами 2, 3 загальною площею 506,2 кв.м. на вул. Шептицьких, 45 у м.Львові. Крім того, передача на баланс іншої особи частини цілісного майнового комплексу призведе до порушення цільового призначення об`єкта нерухомості та означатиме фактичний поділ такого об`єкта.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 до участі у справі залучено КУ Меморіальний музей Гідності у м.Львові як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.09.2019 позов у даній справі задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з наступного:

1) Львівська міська рада при прийняті оскаржуваної ухвали №4698 від 11.03.2019 діяла поза межами повноважень та способів, що передбачені законами України, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі, а відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не існує такого об`єкта нерухомого майна як нежитлові приміщення під індексами 2, 3 загальною площею 506,2 кв.м. на вул. Шептицьких, 45 у м. Львові;

2) дії Львівської міської ради у вищевказаній частині є також протиправними, оскільки здійснені всупереч ухвалі Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/2286/18, якою їй було заборонено вчиняти дії щодо цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 у м.Львові, а також такими, що порушують принцип юридичної визначеності й легітимних очікувань, оскільки суперечать іншій ухвалі Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 , якою визначено спосіб розпорядження цілісним майновим комплексом на вул. Шептицьких, 45 шляхом його передачі в оренду ТзОВ Дзвін і К , що, в свою чергу, підтверджується ухвалою Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 461/12175/13-а.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з огляду на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на те, що 30 вересня 2018 року комісією Львівської міської ради проводилася інвентаризація ДКП Кінотеатр Дзвін за результатами якої було встановлено наступне: за адресою: м.Львів, вул. Шептицьких, 45 не існує цілісного майнового комплексу, а лише нежитлові приміщення, на базі яких зареєстровано ДКП Кінотеатр Дзвін ; у вказаної юридичної особи відсутні будь-які можливості для здійснення статутної діяльності; дирекція вказаної юридичної особи надає в оренду приміщення кінотеатру без відповідних повноважень; земельна ділянка за адресою: м.Львів, вул. Шептицьких, 45 не зареєстрована у встановленому порядку, не перебуває в користуванні, оренді та не є власністю кінотеатру, а обчислюється лише на позабалансовому рахунку. Суд першої інстанції, на думку відповідача, при вирішенні спору не надав оцінку вказаним доводам, водночас, відповідач вважає, що оскаржувана ухвала не порушує прав позивача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2019 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі (головуюча суддя Данко Л.С., судді Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С.). Надалі, розгляд даної справи неодноразово відкладався, у зв`язку із змінами у складі судової колегії та встановленням на території України карантину з метою запобігання розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 до участі у справі було залучено ДКП Кінотеатр Дзвін як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору.

27 серпня 2020 року, у зв`язку з відставкою головуючої судді Данко Л.С., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду було проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у даній справі та визначено нову головуючу суддю - Орищин Г.В.

Остаточний склад судової колегії для розгляду даної справи був сформований 23 вересня 2020 року у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б. Судове засідання у даній справі, призначене вказаним складом колегії на 22.10.2020, не відбулося через тимчасову непрацездатність суддів Орищин Г.В. та Галушко Н.А. З врахуванням зазначеної обставини, поточний склад колегії суддів розглянув справу в судових засіданнях 26.11.2020 та 21.12.2020.

Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Стосовно доводів скаржника зазначив наступне:

1) інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що за спірною адресою знаходиться об`єкт нерухомого майна - будівля літ. А загальною площею 692,9 кв.м, який перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради. 18.07.2013 Львівська міська рада прийняла ухвалу №2649, якою цілісний майновий комплекс на вул. Шептицьких, 45 було надано в оренду ТзОВ Дзвін і К терміном на 10 років для проведення статутної діяльності за умови виділення приміщень для музею С. Бандери площею не менше 300 кв. м. Таким чином, вказаною ухвалою Львівська міська рада як суб`єкт, уповноважений розпоряджатися об`єктами комунальної власності, визначила, що за вказаною адресою знаходяться об`єкти, що становлять цілісний майновий комплекс та прийняла рішення про передачу його в оренду ТОВ Дзвін і К . Факт наявності за спірною адресою цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр "Дзвін» було встановлено також судовими рішеннями у справі №914/2268/19;

2) висновки, яких дійшла інвентаризаційна комісія Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, є необґрунтованими та суперечать як ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Національному стандарту N1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, Положенню про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженому наказом Фонду державного майна України № 1954 від 29.12.2010, так і Методиці оцінки об`єктів оренди, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 та Положенню про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №158 від 02.03.1993.

В розумінні вказаних актів ДКП Кінотеатр Дзвін є цілісним майновим комплексом, який обладнаний необхідними приміщеннями та комунікаціями для забезпечення можливості надання повного циклу послуг з демонстрації фільмів. Крім того, беручи до уваги мету інвентаризації та повноваження інвентаризаційної комісії, інвентаризаційна комісія не може робити висновків з приводу того, чи відповідне майно є цілісним майновим комплексом чи ні, а уповноважена лише визначити фактичну наявність й стан окремих об`єктів, що в сукупності формують цілісний майновий комплекс;

3) щодо тверджень скаржника про відсутність земельної ділянки на балансі ДКП Кінотеатр Дзвін , а також те що адміністрація кінотеатру надає в оренду приміщення кінотеатру без відповідних повноважень та закріплених законодавчо функцій орендодавця, то такі доводи, на думку позивача, не стосуються предмета позову. Також позивач покликається на те, що обставина фактичного користування ДКП Кінотеатр Дзвін відповідною земельною ділянкою підтверджується довідкою про визначення грошової оцінки земельної ділянки №2042 від 08.09.1999, виданою Львівським міським управлінням земельних ресурсів Держкомзему України, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.02.2013 за №40/01-15/476-2, виданим Відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області Головного управління Держземагенства у Львівській області та фактом сплати ДКП Кінотеатр Дзвін податку за користування вказаною земельною ділянкою. Окрім того, правовідносини щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований цілісний майновий комплекс ДКП Кінотеатр Дзвін , підлягають оформленню після укладення договору оренди на виконання ухвали Львівської міської ради № 2649 від 18.07.2013.

ДКП Кінотеатр Дзвін також подало відзив на апеляційну скаргу в якому заперечило доводи та вимоги апеляційної скарги, просило відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, виходячи з тих же підстав, про які зазначив у своєму відзиві позивач.

В жодне із судових засідань у даній справі, відповідач та третя особа-1 не забезпечили явку повноважних представників, хоча належним чином були повідомлені про дане судове провадження, а також про дати, час та місце судових засідань у даній справі.

Зважаючи на наведене, з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, з огляду на тривалий період розгляду даної справи, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо завершити без представників відповідача та третьої особи-1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

На підставі рішення загальних зборів членів трудового колективу ДКП Кінотеатр Дзвін , оформленого протоколом № 3 від 08.10.2003, з метою довготермінової оренди та майбутнього викупу цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін , було створено господарське товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Дзвін і К .

Товариство зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради 28.11.2003. Відомості про товариство внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04.09.2006, номер запису 14151200000013855. Основними видами діяльності ТзОВ Дзвін і К є демонстрація кінофільмів, організування конгресів і торгівельних виставок, організування інших видів відпочинку та розваг, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, обслуговування напоями, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

15.12.2003 ТзОВ Дзвін і К звернулося до Управління ресурсів Львівської міської ради із заявою, у якій просило надати в оренду цілісний майновий комплекс - кінотеатр Дзвін з метою підвищення якості експлуатації кінотеатру та його функціонального призначення.

У подальшому позивач неодноразово надсилав аналогічні листи-заяви та нагадування секретарю Львівської міської ради та до Управління комунального майна Львівської міської ради, зокрема: 15.12.2003, 24.02.2004, 28.12.2004, 27.10.2006, 06.03.2007, 16.05.2007, 03.07.2007, 24.12.2007, 19.07.2012.

18.07.2013 12-та сесія 6-го скликання Львівської міської ради розглянула звернення ТзОВ Дзвін і К , зареєстроване у Львівській міській раді 23.04.2008 за № 5-4135, та керуючись п. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , прийняла ухвалу № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 , відповідно до якої надала ТзОВ Дзвін і К цілісний майновий комплекс на вул. Шептицьких, 45 в оренду терміном на 10 років для проведення статутної діяльності за умови виділення приміщень для музею С.Бандери площею не менше 300 кв.м. та зобов`язала Управління комунальної власності департаменту економічної політики укласти договір оренди згідно з цією ухвалою.

В подальшому Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернулося з адміністративним позовом до Галицького районного суду міста Львова про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на Шептицьких, 45 .

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.12.2013 у справі № 461/12175/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року у справі № 876/58/14, у позові Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013 за №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 461/12175/13-а постанову Галицького районного суду м. Львова від 10.12.2013 року у справі №461/12175/13-а та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 у справі №876/58/14 скасовано, провадження у справі закрито. Верховний Суд залишив без задоволення вимоги Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо незаконності ухвали Львівської міської ради №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на Шептицьких, 45 від 18.07.2013, а вказану ухвалу залишив чинною як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства.

19.03.2018 ТзОВ Дзвін і К направило начальнику Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заяву за вих. № 03 з проханням невідкладно: 1) провести оцінку цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства Кінотеатр Дзвін за адресою вул.Шептицьких, 45 у м. Львові та надати ТзОВ Дзвін і К договір на проведення оцінки майна, що підлягає укладенню між товариством та суб`єктом оціночної діяльності; 2) на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 укласти з ТзОВ Дзвін і К договір оренди цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові.

Наказами Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №108-з від 26.09.2018 Про створення комісії оцінки ЦМК ДКП Кінотеатр Дзвін та №109-з від 26.09.2018 Про інвентаризацію ЦМК ДКП Кінотеатр Дзвін за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45 створено інвентаризаційну комісію та зобов`язано комісію провести інвентаризацію.

За результатами проведеної інвентаризації, членами комісії складено протокол інвентаризаційної комісії від 30.09.2018 та зауваження до протоколу. У зауваженні до протоколу зазначено, що за адресою: м Львів, вул. Шептицьких, 45 не існує цілісного майнового комплексу, а лише нежитлові приміщення, на базі яких зареєстроване ДКП Кінотеатр Дзвін . Також, у зауваженні вказано, що в ДКП Кінотеатр Дзвін відсутні будь-які можливості для здійснення статутної діяльності; дирекція ДКП Кінотеатр Дзвін надає в оренду приміщення кінотеатру без відповідних повноважень та закріплених законодавчо функцій орендодавця; земельна ділянка за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45 не зареєстрована дирекцією у встановленому законодавством порядку, не перебуває у користуванні, оренді та не є власністю ДКП Кінотеатр Дзвін , а обчислюється лише на позабалансовому рахунку.

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради не забезпечило проведення оцінки цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін , що призвело до того, що сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди, а саме, розміру орендної плати.

У зв`язку з цим ТзОВ Дзвін і К подало до Господарського суду Львівської області позов про зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради:

1) провести оцінку цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін за адресою: вул. Шептицьких, 45 у м. Львові відповідно до порядку передбаченого Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 ;

2) протягом 20 календарних днів з дати проведення оцінки цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін за адресою: вул. Шептицьких, 45 у м. Львові, укласти з ТзОВ Дзвін і К договір оренди цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін за адресою: вул. Шептицьких, 45 у м. Львові на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 , відповідно до типового договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова із змінами.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/2286/18 (із змінами, внесеними ухвалою від 19.12.2018), було вжито заходи до забезпечення позову шляхом:

1) заборони Львівській міській раді вчиняти дії спрямовані на зміну правового статусу ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 шляхом її зміни, скасування або визнання такою, що втратила чинність;

2) заборони Львівській міській раді та Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вчиняти дії щодо цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 у м. Львів.

Вказана ухвала була пред`явлена ТзОВ Дзвін і К до виконання, що підтверджується копією заяви про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2018 (із відміткою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Л/о про отримання), копією заяви про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2018 (із відміткою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у ЛО про отримання), відповідними постановами про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2018 та 20.12.2018 та постановами про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2018 та 22.12.2018, у яких зазначено, що державний виконавець довів до боржника зміст резолютивної частини виконавчого документа.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 у справі №914/2286/18 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що приймаючи ухвалу № 2649 від 18.07.2013, Львівська міська рада добровільно надала згоду на укладення договору оренди з ТзОВ Дзвін і К . Однак, з 2013 року по теперішній час такий правочин між сторонами спору не укладений з незалежних від позивача обставин. Натомість відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності його вини щодо невиконання вищевказаної ухвали ЛМР. Відтак, права ТзОВ Дзвін і К порушені відповідачем. Окрім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що створеною відповідачем комісією з оцінки ЦМК ДКП Кінотеатр Дзвін , всупереч пункту 2 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629, не досягнуто мети створення даної комісії та не виконано вимоги чинного законодавства щодо визначення вартості спірного майна для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №914/2286/18 рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 залишено без змін, апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2019, вказану постанову Західного апеляційного господарського суду у справі №914/2286/18 було залишено без змін.

11.03.2019 Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 4698 від 11.03.2019 Про створення комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові (надалі - ухвала №4698 від 11.03.2019), відповідно до якої було вирішено наступне:

1) створити Комунальну установу Меморіальний музей Гідності у м. Львові ;

2) визначити Управління культури Департаменту розвитку уповноваженим органом Комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові ;

3) Управлінню культури департаменту розвитку:

3.1) розробити та затвердити статут Комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові ;

3.2) зареєструвати у встановленому порядку Комунальну установу Меморіальний музей Гідності у м. Львові ;

4) здійснювати видатки на утримання Комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові за рахунок коштів міського бюджету м. Львова;

5) передати з балансу Державного комунального підприємства кінотеатру Дзвін на баланс Комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові нежитлові приміщення під індексами 2, 3 загальною площею 506,2 кв. м на вул. Шептицьких, 45. Термін: до 01.05.2019. Відповідальний: директор Державного комунального підприємства кінотеатр Дзвін ;

6) встановити місцезнаходження Комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45.

7) контроль за виконанням ухвали покласти на заступника міського голови з питань розвитку.

Позивач, не погодившись з ухвалою №4698 від 11.03.2019, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом у даній справі.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна - будівля літ. А , загальною площею 692,9 кв.м., розташована за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45, реєстраційний номер №942188646101, номер запису про право власності №14866287, дата державної реєстрації 02.06.2016, зареєстровано за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради.

З матеріалів справи не вбачається, що за вказаною адресою знаходиться інше нерухоме майно, ніж те, про яке містяться відомості у вказаному Реєстрі. Окрім того, у Реєстрі відсутні відомості про об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення під індексами 2, 3 загальною площею 506,2 кв.м. на вул. Шептицьких, 45.

Частиною 1 ст. 177 ЦК України передбачено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації (ч.1 ст. 181 ЦК України).

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються ними у своїй діяльності, а також актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їхньої компетенції.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Львівська міська рада при прийняті ухвали №4698 від 11.03.2019 в частині передачі з балансу ДКП Кінотеатру Дзвін на баланс Комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові нежитлових приміщень під індексами 2, 3 загальною площею 506,2 кв.м на вул. Шептицьких, 45 у м.Львові, яких згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не існує як окремого об`єкта нерухомого майна, діяла не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Також, як було зазначено вище, на час прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали №4698 від 11.03.2019, була чинною ухвала Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 про забезпечення позову у справі №914/2286/18, якою Львівській міській раді, зокрема, було заборонено вчиняти дії щодо цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 у м. Львів.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З огляду на аналіз вказаних норм закону, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню органом місцевого самоврядування.

Таким чином, ухвала Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі № 914/2286/18, яка була чинною та діяла станом на 11.03.2019, була обов`язковою до виконання, у зв`язку з чим ухвала Львівської міської ради №4698 від 11.03.2019 Про створення комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові не могла суперечити вищенаведеній ухвалі господарського суду, а також уповноважувати третіх осіб на вчинення дій, що полягають у порушенні вказаної ухвали господарського суду.

В той же час, оскаржуваний пункт 5 ухвали Львівської міської ради №4698 від 11.03.2019 стосується розпорядження частиною цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 у м. Львів площею 506,2 кв.м., шляхом передачі з балансу Державного комунального підприємства кінотеатру Дзвін на баланс комунальної установи Меморіальний музей Гідності у м. Львові .

Вказане в сукупності свідчить про те, що оскаржувана ухвала в цій частині порушує ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ст. 18 ГПК України.

Вищенаведені висновки не були спростовані скаржником у його апеляційній скарзі.

Водночас, усі доводи скаржника ґрунтуються на тому, що нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Львів, вул. Шептицького, 45, не є цілісним майновим комплексом, а тому Львівська міська рада мала право приймати рішення щодо його частини. Таким доводам суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано відхилив їх.

Так, з огляду на наявність чинної ухвали Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 про забезпечення позову у справі № 914/2286/18, відповідні доводи скаржника не доводять факту законності його дій щодо нерухомого майна, на які було накладено відповідне обмеження.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу й на те, що у відносинах з позивачем та третьою особою щодо спірного нерухомого майна, Львівська міська рада завжди виходила з того, що таке майно є цілісним майновим комплексом, про що свідчать як зміст ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 , так і зміст наказів Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №108-з від 26.09.2018 Про створення комісії оцінки цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін та №109-з від 26.09.2018 Про інвентаризацію цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін за адресою: м.Львів, вул. Шептицьких, 45 .

За таких умов, суд першої інстанції обґрунтовано констатував той факт, що ТзОВ Дзвін і К , отримавши ухвалу Львівської міської ради від 18 липня 2013 року №2649, правомірно очікувало на те, що його право на користування нежитловими приміщеннями цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено органом місцевого самоврядування, в тому числі, у спосіб, що передбачений в оскаржуваній ухвалі №4698 від 11.03.2019 (передача на баланс іншої юридичної особи частини майна, що складає цілісний майновий комплекс).

Стосовно твердження скаржника про відсутність порушеного права чи інтересу позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів повторно наголошує на тому, що ухвалою Львівської міської ради № 2649 від 18.07.2013 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 було прийнято рішення про надання вказаних нежитлових приміщень в оренду ТзОВ Дзвін і К , що свідчить про існування в позивача відповідного законного інтересу щодо вказаного нерухомого майна. Таким чином, прийняття подальшої ухвали Львівської міської ради, що стосується частини цього нерухомого майна, порушує відповідний законний інтерес позивача та його права.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 25 вересня 2019 року у справі №914/790/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівської міської ради - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 05.01.2021.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік