ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про забезпечення позову
05 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17707/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Берестечківська ОТГ, про визнання протиправними та скасування відмови, наказу, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Берестечківська ОТГ, про визнання протиправною та скасування відмови, виданої наказом від 24 грудня 2020 року №3-8249/15-20-СГ; визнання протиправним та скасування наказу від 31 грудня 2020 року №58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі у комунальну власність Берестечківської ОТГ земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078; зобов`язання затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району у відповідності до вимог Конституції України, Земельного кодексу України.
04 січня 2021 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вчиняти дії щодо передачі (відчуження) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 0720883800:00:001:1078 Берестечківській територіальній громаді до вирішення справи в суді;
- заборони Берестечківській територіальній громаді вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення з приводу земельних ділянок, які були передані з державної власності Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області у комунальну у відповідності до наказу від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ;
- зупинення дії наказу від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі в комунальну власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078;
- заборони реєструвати за собою право власності на земельні ділянки, вчиняти поділ, об`єднання, зміну даних земельних ділянок до винесення рішення по даній справі, а також до моменту вирішення даного спору позивач не затвердить проект, який пройшов перевірку на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, які здійснюється саме на етапі погодження такого проекту, такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
Дана заява обґрунтована тим, оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24 грудня 2020 року №3-8249/15-20-СГ позивачу відмовлено у затвердженні документації із землеустрою. Разом з тим, після звернення до суду з вищезазначеними позовними вимогами позивачу стало відомо, що, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ відбулась передача у комунальну власність Берестечківської територіальної громади земельних ділянок загальною площею 646,8497 га, згідно акту приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність. До даного наказу також був доданий додаток, в якому зазначений перелік земельних ділянок, які передаються в комунальну власність, зокрема серед яких є земельна ділянка позивача з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078 по якій Головне управління видало неправомірний та незаконний наказ.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1113 про Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин від 16 листопада 2020 року, пункту четвертого частини першої зазначено, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.
Позивач звертає увагу, що звернувся до Головного управління з усіма необхідними документами для затвердження документації із землеустрою до 15 грудня 2020 року.
На думку позивача, дана передача земель створює загрозу, тому що до моменту вирішення даного спору позивач не затвердить проект, який пройшов перевірку на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, які здійснюється саме на етапі погодження такого проекту, такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору. Відтак, вважає, що ефективний захист його порушених прав у цій справі буде неможливим.
З наведених підстав просив заяву про забезпечення позову задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.
Заява про забезпечення позову підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Як передбачено частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частин четвертої - шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06 березня 2008 року №2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, де вказано, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
Надаючи оцінку доводам, викладеним у заяві про забезпечення позову, судом встановлено, що оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24 грудня 2020 року №3-8249/15-20-СГ позивачу відмовлено у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 0720883800:00:001:1078, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Разом з тим, 31 грудня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області видано наказ №58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , яким передано Берестечківській територіальній громаді, в особі Берестечківської міської ради Горохівського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 646,8497 га, згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність. В додатку до даного наказу зазначений перелік земельних ділянок, які передаються в комунальну власність, зокрема серед яких є земельна ділянка з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078, по якій позивачу ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки.
Питання передачі земельних ділянок із державної до комунальної власності врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 1113 від 16.11.2020 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин (далі - Постанова № 1113).
Вказаною Постановою, серед іншого, зобов`язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України (пункт 4 Постанови № 1113).
З аналізу наведеної норми вбачається, що не підлягають до передачі у комунальну власність земельні ділянки документацію із землеустрою подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру до 15 грудня 2020 року.
Відтак, дата подачі позивачем документації із землеустрою на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області має істотне значення як для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, так і для вирішення даної справи в цілому. Отже, дана обставина підлягає встановленню в ході розгляду справи.
Позивач стверджує, що проект землеустрою щодо земельної ділянки № 720883800:00:001:1078 ним подано на затвердження до 15 грудня 2020 року. Однак, на підтвердження цієї обставини позивачем не надано жодних доказів, також неможливо встановити цю обставину з наявних в справі матеріалів.
Водночас, наведене дає підстави для висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 31 грудня 2020 року №58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі у комунальну власність Берестечківської ОТГ земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078 є підставою для подальшого вчинення дій щодо відчуження вказаної земельної ділянки на користь Берестечківської територіальної громади, в особі Берестечківської міської ради Горохівського району, яка набуде прав власника, тобто володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.
Подання позову саме по собі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень від 31 грудня 2020 року №58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі у комунальну власність Берестечківської ОТГ земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078, правову оцінку якому судом буде надано за результатами розгляду справи. Однак, зважаючи на те, що оскаржуване рішення є підставою для вчинення дій щодо передачі вказаної земельної ділянки Берестечківській територіальній громаді, в особі Берестечківської міської ради Горохівського району у комунальну власність, то, на думку суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом: заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вчиняти дії щодо передачі (відчуження) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 0720883800:00:001:1078 Берестечківській територіальній громаді та зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі в комунальну власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078 до вирішення спору судом призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та призведе до можливості настання негативних наслідків для позивача .
Суд також зазначає, що правомірність оскаржуваного рішення буде перевірена за наслідками розгляду по суті адміністративної справи про визнання його протиправним та скасування. Заборона відповідачу вчиняти дії щодо передачі (відчуження) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 0720883800:00:001:1078 Берестечківській територіальній громаді та зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі в комунальну власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078, жодним чином не скасовує оскаржуваного рішення, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову, недопущення настання негативних наслідків для позивача та збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. При цьому такі заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову.
При цьому судом враховано, що приписами Постанови № 1113 передбачено виключення щодо передачі окремих категорій земельних ділянок з державної власності в комунальну, тобто зобов`язання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру щодо передачі земельних ділянок не є безумовним та всеохоплюючим.
При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).
Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні Пантелеєнко проти України від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні Дорани проти Ірландії від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Враховуючи вищевказані норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що порушення права позивача на отримання земельної ділянки внаслідок ймовірно неправомірних дій відповідача, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову в частині заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вчиняти дії щодо передачі (відчуження) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 0720883800:00:001:1078 Берестечківській територіальній громаді та шляхом зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі в комунальну власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078 до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Крім того, у разі невжиття вказаних заходів забезпечення позову ймовірне настання негативних наслідків, для виправлення яких заявнику буде необхідно докласти значних зусиль у випадку задоволення судом адміністративного позову в подальшому.
В свою чергу, забезпечення позову на час судового розгляду справи забезпечить тимчасовий захист прав позивача до остаточного вирішення даного спору, що відповідає суті інституту забезпечення позову.
Разом з тим, заявлені позивачем способи забезпечення позову шляхом: заборони Берестечківській територіальній громаді вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення з приводу земельних ділянок, які були передані з державної власності Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області у комунальну у відповідності до наказу від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ; заборони реєструвати за собою право власності на земельні ділянки, вчиняти поділ, об`єднання, зміну даних земельних ділянок до винесення рішення по даній справі, а також до моменту вирішення даного спору позивач не затвердить проект, який пройшов перевірку на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, які здійснюється саме на етапі погодження такого проекту, такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
За загальним правилом позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії саме відповідачу. Разом з тим, пунктом 4 частини першої статті 151 КАС України передбачено можливість забезпечення позову шляхом встановлення заборони іншим особам вчиняти певні дії, але лише ті, що стосуються предмета спору.
Позивач просить суд застосувати заходи забезпечення шляхом: заборони Берестечківській територіальній громаді вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення з приводу земельних ділянок, які були передані з державної власності Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області у комунальну власність у відповідності до наказу від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ.
Разом з тим, наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ передано значну кількість земельних ділянок відношення до яких позивачем не обґрунтовано.
Позивач також просить суд застосувати заходи забезпечення шляхом: заборони реєструвати за собою право власності на земельні ділянки, вчиняти поділ, об`єднання, зміну даних земельних ділянок до винесення рішення по даній справі, а також до моменту вирішення даного спору позивач не затвердить проект, який пройшов перевірку на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, які здійснюється саме на етапі погодження такого проекту, при цьому не вказує коло таких осіб.
Суд вважає, що вказані заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити шляхом заборони вчиняти дії іншим особам, при цьому не вказує коло таких осіб, не є такими заходами у розумінні пункту 4 частини першої статті 151 КАС України, позаяк заявник просить заборонити вчиняти дії, які не стосуються предмета спору. На думку суду, обраний заявником захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії не може бути визнаний судом прийнятним та співмірним із заявленими позовними вимогами.
Керуючись статтями 150-151, 154, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вчиняти дії щодо передачі (відчуження) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 0720883800:00:001:1078 Берестечківській територіальній громаді до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Зупинити дію наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 31 грудня 2020 року № 58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі в комунальну власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 0720883800:00:001:1078 до набрання рішенням у даній справі законної сили.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.Я. Ксензюк
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.01.2021 |
Оприлюднено | 06.01.2021 |
Номер документу | 94019548 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні