Рішення

від 17.12.2020 по справі 160/7773/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Справа № 160/7773/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: представника позивача Козюр О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Виконавчого комітету Дніпровської міської ради до Громадського формування з охорони громадського порядку Вече , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2020 року виконавчий комітет Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку Вече (далі - відповідач), в якому просить:

- припинити діяльність Громадського формування з охорони громадського порядку Вече (код ЄДРПОУ 39608301, зареєстроване за адресою:49000, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 1, оф. 4), шляхом примусового розпуску, а саме, ліквідувати (припинити) юридичну особу Громадське формування з охорони громадського порядку Вече (код ЄДРПОУ 39608301, зареєстроване за адресою:49000, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 1, оф. 4).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дане громадське формування з охорони громадського порядку, в порушення вимог чинного законодавства, не виконує свої статутні обов`язки з охорони громадського порядку на території міста Дніпра та не взаємодіє з органами поліції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 18.08.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 29-30).

Також, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву, а третім особам - пояснення щодо позовної заяви, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.07.2020 року разом з матеріалами позовної заяви направлена на адресу місця реєстрації Громадського формування з охорони громадського порядку Вече засобами поштового зв`язку.

Проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому, згідно із ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ним було здійснено всіх можливих заходів для вчасного та належного повідомлення про розгляд справи відповідача, при цьому, відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур надала суду письмові пояснення, у яких вказує на те, що припинення діяльності громадського формування має наслідком припинення юридичної особи. Просить розглянути справу без участі представника третьої особи.

Третя особа Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, надала суду письмові пояснення, у яких просить суд задовольнити позов та повністю підтримує обґрунтування позивача, яке викладено у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Представники третіх осіб у судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

З урахуванням відсутності представника відповідача та представників третіх осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення справи, суд ухвалив здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача та представників третіх осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.01.2015 року відповідно до рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради від 28.01.2015 року №26 реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано Громадське формування з охорони громадського порядку Вече (код ЄДРПОУ 39608301, за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 1, оф. 4), про що свідчить лист Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур від 18.06.2020 року № 2/5-276, копія якого міститься у матеріалах справи.

Предметом спору у даній адміністративній справі є примусовий розпуск Громадського формування з охорони громадського порядку Вече у відповідності до вимог статті 8 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону .

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог частин 1 та 2 статті 8 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону. У разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу його діяльність може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку.

Згідно ч.2 ст. 20 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону органи, що проводять реєстрацію зазначених громадських формувань, здійснюють контроль за дотриманням ними вимог положення (статуту).

Отже, підставою для примусового розпуску громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону є порушення ним вимог чинного законодавства щодо його діяльності; позов подає лише реєструючий орган, який і уповноважений здійснювати контроль за дотриманням громадським формуванням вимог статуту.

Згідно вимог ч.1 ст.6 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набуває статусу юридичної особи з дати його державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Згідно із п.14 ч.1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суб`єкт державної реєстрації:

Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;

територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб підприємців.

Таким чином, виконавчий орган міської ради, яким є позивач, є суб`єктом державної реєстрації, однак не для громадських об`єднань, до яких згідно Статуту Громадського формування з охорони громадського порядку Вече відноситься громадське формування.

За вказаних обставин, позивач не є реєструючим органом, який реєструє діяльність відповідача, а тому не в праві подавати позов про примусовий розпуск громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону у відповідності до вимог 2 статті 8 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону .

Крім того, згідно листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур від 18.06.2020 року № 2/5-276, копія якого міститься у матеріалах справи, реєструючим органом відносно відповідача є саме реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Щодо порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач ніяким чином не співпрацює з Дніпровським ВП ГУНП у Дніпропетровській області та підпорядкованим йому відділенням поліції.

Так, як визначено положеннями п.п.1,2,3 ч.1 ст.9 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону - є:

- у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

- у сфері охорони державного кордону: надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;

- у разі виникнення надзвичайних ситуацій: надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

При чому, як вбачається з вимог ст.11 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:

1) спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;

2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;

3) участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.

Однак у відповідності до вимог ч. 2, 3, 4 статті 3 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України. Використання громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону України для виконання завдань, не передбачених цим Законом, забороняється.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 11 вказаного вище закону України громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів, керівники підприємств, установ, організацій у межах своєї компетенції, а також громадяни сприяють громадським формуванням в охороні громадського порядку і державного кордону. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації в установленому порядку розглядають пропозиції громадських формувань щодо поліпшення стану громадського порядку і охорони державного кордону та вживають у межах своєї компетенції відповідних заходів. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування спільно з органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України організовують діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону шляхом залучення їх членів до проведення патрулювання та інших спільних заходів, проведення інструктажів та оперативного надання відповідної інформації, крім таємної, залучення їх членів до правового навчання та ознайомлення з формами та методами боротьби з правопорушеннями (ст. 15 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону ).

Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації мають право вирішувати питання щодо забезпечення діяльності громадських формувань, надавати їм службові приміщення, необхідний інвентар та засоби зв`язку. Службові приміщення надаються громадським формуванням у місячний термін після їх реєстрації. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть користуватися на договірних засадах майном підприємств, установ, організацій та інших власників, у тому числі транспортними засобами, інвентарем та засобами зв`язку. Органи Національної поліції, підрозділи Державної прикордонної служби України у разі потреби можуть надавати на договірних засадах громадським формуванням на період їх чергування або проведення цільових заходів мобільні радіотехнічні та спеціальні засоби, інші предмети екіпіровки нарядів (ст. 19 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону ).

Таким чином, громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють свою діяльність не самостійно, а під контролем, за організації та спрямуванням діяльності з боку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування спільно з органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.

Позивачем не надано суду доказів організації та спрямування діяльності позивача: листів з пропозицією спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів або з пропозицією участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень тощо, а також докази відмові відповідача від вказаних заходів.

Враховуючи викладене, є безпідставними посилання позивача на порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Так, позивач не є реєструючим органом, який реєструє діяльність відповідача, а тому у нього відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про примусовий розпуск громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону у відповідності до вимог 2 статті 8 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону .

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 28.12.2020 року по 06.01.2021 року у відпустці, повний текст рішення суду складений першого робочого дня - 11.01.2021 року.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Громадського формування з охорони громадського порядку Вече (49000, м. Дніпро, вул. Короленко, буд.1, оф.4, код ЄДРПОУ 39608301), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 23928294), Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000,м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40392181) про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 січня 2021 року.

Суддя Н.Є. Сліпець