Рішення

від 11.01.2021 по справі 440/5553/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5553/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення шістдесят шостої сесії сьомого скликання Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 16.07.2020 №10 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства";

- зобов`язання Чутівську сільську раду (вул. Широка, 14, с. Чутівка, Оржицький район, Полтавська область, ідентифікаційний код 25156281) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у селі Чутівка Оржицького району Полтавської області.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Чутівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована у кварталі 008 с. Новий Іржавець Оржицького району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства. Чутівською сільською радою на 66 сесії 7 скликання розглянуто заяву позивача та прийнято рішення №10 від 16.07.2020, яким відмовлено позивачу у наданні вказаного дозволу. З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його таким, що винесене з порушенням вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліку позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви та її копії, оформленої відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

26.10.2020 позивачем надано до суду документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 12.10.2020.

У зв`язку з цим, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Незважаючи на те, що матеріали справи містять інформацію про повідомлення усіх учасників щодо відкриття провадження у справі, відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Чутівської сільської ради із заявою від 15.06.2020 (вх.№50 від 30.06.2020) /а.с. 51/ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована у селі Чутівка Оржицького району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства. При цьому, у заяві ОСОБА_1 повідомив, що він не скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території України.

До вказаної заяви додав копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки (квартал 008 с. Новий Іржавець Оржицького району Полтавської області) /а.с. 52-55/.

Рішенням 66 сесії 7 скликання Чутівської сільської ради №10 від 16.07.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" /а.с. 48/ відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (згідно КВЦПЗ - 01.01.03) у власність за адресою: АДРЕСА_2 .

Не погодившись з рішенням 66 сесії 7 скликання Чутівської сільської ради №10 від 16.07.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25.10.2001 /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним. Відмова у наданні дозволу має бути вмотивованою.

Судовим розглядом встановлено, що рішення 66 сесії 7 скликання Чутівської сільської ради №10 від 16.07.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" /а.с. 48/ не містить посилання на конкретну норму закону, якій не відповідає місце розташування земельної ділянки, обраної позивачем, та не конкретизує саму невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам закону з посиланням на фактичні обставини, зокрема, на ті, які зазначені у протоколі засідання постійної комісії з земельних питань Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 15.07.2020, а саме, на те, що: - інвентаризація земель господарського двору в кварталі 008 не проводилася, на цій території знаходиться водонапірна вежа, яка забезпечує водою мешканців села Новий Іржавець та передана на баланс КП "Оржиця водоканал"; - на картографічному матеріалі чітко не зазначено межі бажаного місця розташування земельної ділянки /а.с. 49-50/.

За відсутності в оскаржуваному рішенні таких даних суд вважає, що рішення 66 сесії 7 скликання Чутівської сільської ради №10 від 16.07.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" не містить вмотивовану відмову у наданні дозволу. А оскільки мотиви відмови у наданні дозволу, які зазначені відповідачем у протоколі засідання постійної комісії з земельних питань Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 15.07.2020, не покладалися в основу оскаржуваного рішення, їх оцінка судом виходить за межі предмету доказування у цій справі та суперечить завданням суду, встановленим процесуальним законом.

Суд вважає, що відсутність в рішенні 66 сесії 7 скликання Чутівської сільської ради №10 від 16.07.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" вмотивованої відмови у наданні дозволу свідчить про невідповідність цього рішення вимогам статті 118 Земельного кодексу України та є достатньою і самостійною підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом: - визнання протиправним та скасування рішення 66 сесії 7 скликання Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області №10 від 16.07.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства"; - зобов`язання Чутівську сільську раду Оржицького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.06.2020 (вх.№50 від 30.06.2020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у селі Чутівка Оржицького району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір і суд дійшов висновку про задоволення його позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області складає 840,80 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивачем також заявлено клопотання про стягнення на його користь витрат у розмірі 5000,00 грн на професійну правничу допомогу, яка надана адвокатським бюро "Лілії Денисенко" в особі керівника бюро - адвоката Денисенко Л.М. на підставі договору про надання правової допомоги від 05.09.2020 та ордеру серії ВІ №1021347 від 01.10.2020 /а.с. 17-22, 26/.

Вирішуючи питання про розподіл вказаних витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 05.09.2020 /а.с. 17-22/, додаток до вказаного договору №1 від 05.09.2020 "Протокол погодження договірної ціни" /а.с. 23/, акт виконаних робіт від 30.09.2020 /а.с. 24/ та банківську виписку від 07.09.2020 про оплату ОСОБА_1 на користь адвокатського бюро "Лілії Денисенко" коштів у сумі 5000,00 грн /а.с. 25/.

Дослідивши вказані документи суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дана справа відноситься до справ незначної складності, щодо яких на момент звернення позивача до суду сформовано сталу практику їх розгляду. Отже, даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката.

До того ж, консультування щодо характеру спірних правовідносин, вивчення та правовий аналіз справи, підготовка адвокатського запиту та підготовка процесуальних документів входять до етапу підготовки позовної заяви до суду та, зважаючи на відсутність у позивача на момент звернення до суду значної кількості доказів у цій справі, не могли зайняти значну кількість часу.

Враховуючи викладене, на переконання суду, наведені обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає стягненню з відповідача, у цьому випадку має бути зменшений та визначений у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (вул. Широка, буд. 14, с. Чутівка, Оржицький район, Полтавська область, 37743, ідентифікаційний код 25156281) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 66 сесії 7 скликання Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області №10 від 16.07.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства".

Зобов`язати Чутівську сільську раду Оржицького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.06.2020 (вх.№50 від 30.06.2020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у селі Чутівка Оржицького району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (вул. Широка, буд. 14, с. Чутівка, Оржицький район, Полтавська область, 37743, ідентифікаційний код 25156281) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава