УХВАЛА
11 січня 2021 року
м. Київ
справа № 360/3902/18
адміністративне провадження № К/9901/32957/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в справі №360/3902/18 за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі Ліквідаційної комісії про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Рубіжанського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі Ліквідаційної комісії (далі - Рубіжанський МВ ГУ МВС України в Луганській області в особі Ліквідаційної комісії), у якому просив стягнути середній заробіток за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку за період із 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2018 року в сумі 119628,36 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позов задоволено: стягнуто з Рубіжанського МВ ГУ МВС України в Луганській області в особі Ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 119744,73 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні 73 коп) із відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року змінено: у абзаці першому резолютивної частини слово задовольнити доповнено словом частково ; у абзаці другому цифри і слова 119744,73 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні 73 коп) замінено на цифри і слова 2000 (дві тисячі) грн ; в іншій частині рішення залишено без змін.
28 листопада 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в справі №360/3902/18.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що копію постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року отримано 29 жовтня 2020 року, а також запровадженим на території України карантином.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у значенні Закону України Про запобігання корупції , займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що старший сержант міліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді міліціонера-водія групи конвойної служби міліції, підпорядкованої Рубіжанському МВ ГУ МВС у Луганській області, яка не відноситься до посад, що, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
Ураховуючи характер спірних правовідносин і предмет позову, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав уважати цю справу справою незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах а - в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України Про запобігання корупції .
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі Азюковська проти України (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин відсутні підстави для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 248, 329, 332, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в справі №360/3902/18.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2021 |
Оприлюднено | 12.01.2021 |
Номер документу | 94044344 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Радишевська О.Р.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні