Рішення

від 30.12.2020 по справі 140/12613/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/12613/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Саліта Трейд до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Саліта Трейд (далі - ТзОВ Саліта Трейд ) звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ Саліта Трейд на підставі зовнішньо-економічного контракту від 16.04.2019 № 17 та рахунку-фактури від 20.04.20 № 20 придбало у фірми GRINDER TRADE S.R.L. (м. Арад, Румунія) товар - кавомолки моделі F64EL BLACK виробництво FIORENZATO M.C.S.r.l (Італія), в кількості 25 штук, за ціною 29,00 євро за штуку, на загальну суму 725,00 євро. Платіжним дорученням № 75JBKLK4 ТзОВ від 28.04.2019 Саліта Трейд (покупець) здійснило SWIFT-платіж в адресу фірми GRINDER TRADE S.R.L. (продавець) в сумі 725,00 євро з призначенням платежу оплата згідно контракту № 17 від 16.04.2019 . Товар 09.05.2020 ввезено через пункт пропуску Чоп Закарпатської митниці Держмитслужби та 12.05.2020 доставлено для митного оформлення на митний пост Луцьк Поліської митниці Держмитслужби.

12.05.2020 митним брокером подано електронну митну декларацію (далі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA204120/2020/035131, згідно з якою задекларовано ввезення в Україну ТзОВ Саліта Трейд в митному режимі імпорт товару машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном: подрібнювачі харчових продуктів, нові: кавомолка F64EL BLACK - 25 штук… загальною фактурною вартістю 725,00 євро, що складає 21095,04 грн. згідно з курсом НБУ на дату декларування.

Митний брокер заявив загальну митну вартість товару на рівні 22245,04 грн. Зокрема, до складових митної вартості (окрім фактурної вартості) декларант додав вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну - митний пост Чоп в сумі 1000,00 грн. та експедиторських послуг за кордоном в сумі 150,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс та не додавав до фактурної ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом були надані до митного оформлення документи, а саме: зовнішньо-економічний договір - контракт від 16.04.2019 № 17; рахунок-фактура (інвойс) від 20.04.2020 № 20; платіжний документ від 28.04.2019 № 75JBKLK4 про проведення SWIFT платежу в сумі 725,00 євро згідно з умовами контракту від 16.04.2019 № 17; міжнародну товаро-транспортну накладну CMR №0125258 від 07.05.2020; довідку про вартість транспортних витрат від 12.05.2020 № 12.05.2020-1; експортну декларацію від 08.05.2020 № 20ITQ3J010018602E3.

12.05.2020 відповідач направив декларанту електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів: замовлення (заявку), або у разі їх відсутності - акт виконаних робіт, що передбачені умовами договору, що дає можливість ідентифікувати вартість задекларованих транспортно-експедиційних послуг; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару. Листом від 19.05.2020 декларант повідомив про відсутність додатково витребуваних документів.

Поліська митниця Держмитслужби прийняла рішення № UA204000/2020/000100/1 від 21.05.2020 про коригування митної вартості товарів, яким відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару та митну вартість товару визначено (скориговано) за ціною договору ідентичних товарів відповідно до цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за МД від 23.03.2020 № UA100410/2020/213450; загальний рівень митної вартості за рішенням митниці становить 8679,52 євро, що складає за курсом НБУ на дату декларування 252544,62 грн.

Позивач вважає, що вказане рішення № UA204000/2020/000100/1 від 21.05.2020 про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки: висновки відповідача у рішенні не відповідають фактичним обставинам декларування та підтвердження заявленої митної вартості; відповідач, вказавши у рішенні про неточності відомостей щодо складових митної вартості, не навів аргументованих доводів на підтвердження заявленої митної вартості; наведені у рішенні розбіжності у поданих документах є свідченням штучного створення підстав для витребування додаткових документів, які завідомо відсутні у декларанта, та маніпулятивного створення ознак невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості і розрахунку вимогам законодавства у митній справі.

Декларант на виконання положень частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) надав усі необхідні і наявні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з МД від 12.05.2020 № UA204120/2020/035131 і обраного методу її визначення. Подані документи на містили розбіжностей, ознаки підробки документів відсутні, усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, яка підлягає сплаті за товар, у документах наявні. Жодних застережень до застосування методу визначення митної вартості за ціною договору під час даного декларування не існувало.

Крім того, твердження відповідача про неточності та неповноту відомостей щодо транспортування товару не відповідають дійсності. Відповідно до умов контракту від 16.04.2019 № 17 (EXW згідно правил Інкотермс) усі обов`язки по перевезенню товару, його завантаженню несе покупець, якщо інше не обумовлено у зовнішньоекономічному договорі. Пунктом 6 контракту передбачено, що продавець товару бере на себе обов`язок по відвантаженню товару в упаковці, яка б забезпечила схоронність вантажу від пошкоджень при транспортуванні. Умови EXW передбачають також обов`язок продавця здійснити митне оформлення товару у країні відвантаження. У підтвердження витрат на транспортування товару (як складової митної вартості) декларантом було надано: міжнародну товаро-транспортну накладну CMR від 07.05.2020 № 0125258; довідку про вартість транспортних витрат від 12.05.2020 № 12.05.2020-1; договір транспортної експедиції перевезення вантажу від 10.04.2017 № 10/05, рахунок-фактуру від 12.05.2020 № 290 на оплату транспортно-експедиційних послуг на суму 17458,00 грн.

Покликання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що платіжне доручення від 28.04.2019 № 75JBKLK4 неможливо ідентифікувати до даної поставки є безпідставним, оскільки документ про оплату за товар містить відомості про контракт № 17 від 16.04.2019, за яким здійснювалася поставка.

Здійснене відповідачем коригування митної вартості товару не відповідає положенням статті 58 МК України в частині порівняння вартості за даним договором та взятого за основу щодо ідентичного товару. Митний орган виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, у якому окрім номера та дати МД, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 № UA204000/2020/000100/1.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 34).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 15.09.2020 № 7.13-10/09/461 (а. с. 39-46) представник відповідача Федченко О.О. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні, зокрема, з таких підстав.

Так, до митного оформлення було подано платіжне доручення від 28.04.2020 про сплату коштів в сумі 725,00 євро, проте сплата здійснювалася як внутрішня грошова трансакція, а реквізити комерційного рахунку продавця, визначені у зовнішньоекономічному контракті, не відповідають рахунку, вказаному у платіжному доручення від 28.04.2020 на спірну партію товарів. Крім того, поданий позивачем лист продавця від 12.05.2020 щодо наявності дефектів у товарі не може бути взятий до уваги, оскільки продавець товару припинив свою діяльність 11.05.2020.

Згідно з пунктом 2.3 поданого до митного оформлення договору експедиції перевезення вантажу від 10.04.2017 № 10/05 на кожне окреме перевезення вантажу оформляється Замовлення (Заявка), що містить особливості конкретного перевезення (найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, інші необхідні відомості), відповідно до пункту 2.4 договору за згодою сторін Замовлення (Заявка) може не оформлятися, в такому випадку, документом, що підтверджує належне виконання перевезення, може бути підписаний сторонами акт наданих послуг.

Проте, в якості документа, який підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг, декларантом надано довідку про транспортно-експлуатаційні витрати від 12.05.2020 № 12.05.2020-1 на загальну суму 17458,00 грн. та зазначено що вантаж слідував у складі збірного, без зазначення найменування товару та його вагових характеристик. При цьому, вартість транспортно-експедиційних послуг за МД задекларовано на рівні 1150,00 грн., що свідчить про можливість заявлення не у повному обсязі до митного оформлення витрат на транспортування товару.

Крім зазначеного, митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, згідно ЄАІС Держмитслужби фактурна вартість ідентичного товару (модель F64EL Black), який ввезений за прямим контрактом, за МД від 23.03.2020 № UA100410/2020/213450 становить 345,60 євро/штука.

У зв`язку із встановленими неточностями у наданих документах та наявною інформацією щодо вартості ідентичного товару у базі даних ЄАІС Держмитслужби, митницею 12.05.2020 направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: замовлення (заявку), або у разі їх відсутності - акт виконаних робіт, що передбачені умовами договору, що дає можливість ідентифікувати вартість задекларованих транспортно-експедиційних послуг; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару.

12.05.2020 декларант надав комерційну пропозицію від 02.03.2020 без зазначення комерційних умов виставлення ціни пропозиції за товари. 13.05.2020 декларантом в якості додаткового документу надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 12.05.2020 № 290, що суперечить умовам договору, у даному рахунку відсутні будь-які товаросупровідні документи (CMR, рахунки, тощо), що відносять його до однієї чи кількох партій товару, що у свою чергу спростовує консолідованість, тобто збірність усього вантажу, а відтак вказує на не включення до вартості перевезення усієї суми витрат, пов`язаних із перевезенням товару.

Використовуючи своє право, передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України, митна вартість імпортованого товару не визнана митницею за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових його митної вартості (відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті), враховуючи вищевикладені обставини, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 №UA20400/2020/000100/1.

Митну вартість товару визначено відповідно до положень статті 59 МК України за другим методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

У поданій до суду 25.09.2020 відповіді на відзив представник позивача Парфелюк Г.І. не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві (а. с. 71-73).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою суду від 19.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Поліської митниці Держмитслужби про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (а. с. 75).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 12.05.2020 з метою митного оформлення товару машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном: подрібнювачі харчових продуктів, нові: кавомолка F64EL Black - 25 штук; торгівельна марка: немає даних; виробник: Fiorenzato M.C. S.r.l., IT. митним брокером до Поліської митниці Держмитслужби було подано МД № UA204120/2020/035131, згідно із графами 42, 43 якої митна вартість товару була визначена за першим (за ціною договору) методом у сумі 725,00 євро (а. с. 17). До митного оформлення разом із вказаною МД подано також такі документи: зовнішньо-економічний договір - контракт від 16.04.2019 № 17 (а. с. 21-23); рахунок-фактуру (інвойс) від 20.04.2020 № 20 (а. с. 24); платіжний документ від 28.04.2019 № 75JBKLK4 про проведення SWIFT платежу в сумі 725,00 євро (а. с. 25); міжнародну товаро-транспортну накладну CMR №0125258 від 07.05.2020 (а. с. 28); довідку про вартість транспортних витрат від 12.05.2020 № 12.05.2020-1 (а. с. 29).

12.05.2020 Поліською митницею Держмитслужби було направлено декларанту електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів: замовлення (заявку), або у разі їх відсутності - акт виконаних робіт, що передбачені умовами договору, що дає можливість ідентифікувати вартість задекларованих транспортно-експедиційних послуг; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару (а. с. 30).

21.05.2019 Поліська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2020/000100/1, відповідно до графи 30 якого митний орган визначив митну вартість вказаного вище товару в розмірі 8679,52 євро (замість 764,52 євро, що була заявлена декларантом) (а. с. 15-16).

Вказане рішення мотивоване, зокрема, тим, що у документах, наданих до митного оформлення, виявлені окремі неточності:

до митного оформлення надано договір транспортної експедиції перевезення вантажу №10/05 від 10.04.2017 (далі - Договір). Згідно з пунктом 2.3 Договору на кожне окреме перевезення вантажу оформляється Замовлення (Заявка), що містить особливості конкретного перевезення (найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, інші необхідні відомості). Згідно з пунктом 2.4 Договору за згодою сторін Замовлення (Заявка), може не оформлюватись, в такому випадку, документом, що підтверджує належне виконання перевезення, може бути підписаний сторонами Акт наданих послуг. Проте, в якості документа, який підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг декларантом надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 12.05.2020 №12.05.2020-1 на суму 17458,00 грн. та в якості додаткових документів надано рахунок на оплату від 12.05.2020 № 290, що суперечить умовам Договору;

згідно з розділом 1 зовнішньоекономічного контракту від 16.04.2019 № 17 (далі - Контракт) продавець здійснює продаж, а покупець - купівлю побутових кавомолок F64E, F64EVO... . Проте, згідно 31 графи МД до митного оформлення заявлено товар з іншим призначенням (побутові): Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном: подрібнювані харчових продуктів, нові-Кавомолка F64EL Black ;

згідно з розділом 4 Контракту покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату за товар згідно фактури проформи . В якості документа, що підтверджує здійснення оплати за товар, декларантом надане платіжне доручення № 75JBKLK4 від 28.04.20 на суму 725 євро. Проте, дане платіжне доручення неможливо ідентифікувати до даної поставки товару, оскільки в ньому у розділі призначення платежу відсутнє посилання на рахунок-проформу, яка також не надана декларантом до митного оформлення.

Митну вартість товару визначено з урахуванням інформації стосовно вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 23.03.2020 №UA100410/2020/213450, згідно з якою фактурна вартість товару становить 345,6 євро/шт, з врахуванням фактично понесених витрат на транспортування (згідно довідки про транспортно-експедиційні витрати, наданої декларантом від 12.05.2020 №12.05.2020-1, вартість транспортно-експедиційних послуг становить 1150,00 грн.). Числове значення митної вартості товару, з врахуванням фактичної партії товару, у валюті контракту становить 8679,5235 Євро (345,6 євро/шт. х 25 (кількість) + 1150,00 (вартість транспортно-експедиційних послуг) / 29,0966 (курс валюти UAH/EUR)), митна вартість за одиницю товару становить 347,1809 євро/шт. З урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 252544,6234 грн. або 10101,7850 грн./шт. (а. с. 17-16).

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №UA204120/2020/038015 від 22.05.2020 під гарантійні зобов`язання, передбачені положенням частини сьомої статті 55 МК України; сума додатково нарахованих митних платежів становить 74624,94 грн.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару (кавомолка F64EL Black - 25 штук; торгівельна марка: немає даних; виробник: Fiorenzato M.C. S.r.l., IT) за основним методом в сумі 725,00 євро, зокрема: зовнішньо-економічний договір - контракт від 16.04.2019 № 17 (а. с. 21-23); рахунок-фактуру (інвойс) від 20.04.2020 № 20 (а. с. 24); платіжний документ від 28.04.2019 № 75JBKLK4 про проведення SWIFT платежу в сумі 725,00 євро згідно з умовами контракту від 16.04.2019 № 17 з відміткою АТ КБ ПРИВАТБАНК (а. с. 25); міжнародну товаро-транспортну накладну CMR №0125258 від 07.05.2020 (а. с. 28); довідку про вартість транспортних витрат від 12.05.2020 № 12.05.2020-1 (а. с. 29).

Суд звертає увагу, що платіжний документ від 28.04.2019 № 75JBKLK4 (а. с. 25) свідчить про проведення SWIFT-переказу за кордон, у графі призначення платежу вказано відомості про кінцевого отримувача платежу за міжнародним номером банківського рахунку IBAN - RO 06RNCB 00151594670900002, та саме цей номер банківського рахунку вказаний у пункті 12 контракту від 16.04.2019 № 17 (а. с. 22) та у рахунку-фактурі (інвойсі) від 20.04.2020 № 20 (а. с. 24). Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про те, що вказане платіжне доручення не дає можливості його ідентифікувати саме до спірної партії товару.

З матеріалів справи вбачається, що до складових митної вартості (окрім фактурної вартості) декларант додав вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну - митний пост Чоп в сумі 1000,00 грн. та експедиторських послуг за кордоном в сумі 150,00 грн. На підтвердження витрат на транспортування товару (як складової митної вартості) декларантом було надано: міжнародну товаро-транспортну накладну CMR від 07.05.2020 № 0125258, довідку про вартість транспортних витрат від 12.05.2020 № 12.05.2020-1, договір транспортної експедиції перевезення вантажу від 10.04.2017 № 10/05, рахунок-фактуру від 12.05.2020 № 290 на оплату транспортно-експедиційних послуг на суму 17458,00 грн.

При цьому, довідкою ТзОВ Вольпе про транспортно-експедиторські послуги від 12.05.2020 № 12.05.2020-1 підтверджено, що спірний вантаж слідував у складі збірного автомобілем з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , страхування вантажу не здійснювалося, а витрати на послуги із завантаження, замитнення та транспортування за маршрутом Villaricca - МП Чоп , відстань 1747 км, складають 1000,00 грн., експедиторські послуги 150,00 грн. (а. с. 29). Суд враховує доводи, викладені у відповіді на відзив про те, що 12.05.2020 до митного оформлення був поданий збірний вантаж, який перевозився автомобілем з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , основний вантаж у даному перевезенні вагою брутто 6000 кг становили трактор BOBCAT та фрези, які слідували в адресу позивача з міста Villaricca (Італія) згідно CMR № 664872 від 07.05.2020 (а. с. 74), кавомолки загальною вагою 387 кг були попутньо довантажені; загальна вартість фрахту становила 17458,00 грн. згідно із рахунком на оплату від 12.05.2020 № 290 (а. с. 29 зворот). Додатково суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару від 21.05.2020, при визначенні скоригованої митної вартості товару відповідач взяв до уваги вартість транспортно-експедиційних послуг саме в сумі 1150,00 грн., тобто задекларовану вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну, тобто фактично погодився із розміром зазначених витрат.

На думку суду, зазначені вище документи, які були подані до митного оформлення, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару. При цьому, неподання декларантом замовлення (заявки) або акту виконаних робіт, рахунку проформи (тобто, документів, складення яких передбачено договором транспортної експедиції перевезення вантажу від 10.04.2017 № 10/05 та контрактом від 16.04.2019 № 17), а також витребуваних митницею інших документів (зокрема, висновків про вартість та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями) не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення, позаяк подані до митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість товару (в т. ч. розмір витрат на транспортування товару).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що лист продавця від 12.05.2020 про дефектність кавомолок як демонстраційних зразків на полицях магазинів (а. с. 56) не є належним доказом через припинення з 11.05.2020 діяльності (ліквідації) продавця, оскільки надані суду відповідачем докази (а. с. 57-58) не є офіційними документами, які підтверджують факт ліквідації юридичної особи, та не впливають на висновки суду щодо доведення позивачем задекларованої митної вартості спірного товару.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару - від 23.03.2020 № UA100410/2020/213450 (а. с. 54), будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 №UA/204000/2020/000100/1 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2102,00 грн., сплачений платіжним дорученням від 19.06.2020 № 1470 (а. с. 12, 32).

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.06.2020 № 82/20 (а. с. 65), акту надання послуг № 82/20-1 від 25.09.2020 (а. с. 68), рахунку на послуги правничої допомоги № 82/20-1 від 19.06.2020 та № 82/20-2 від 25.09.2020 (а. с. 66, 69), платіжного доручення № 1471 від 19.06.2020 (а. с. 67), позивач сплатив на рахунок Адвокатського бюро Сергій Степанюк і Партнери за надання адвокатом Парфелюком Г.І., який здійснює професійну діяльність відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1173 від 01.11.2019 (а. с. 14), кошти на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (види правової допомоги: консультування Клієнта щодо обґрунтованості, мотивованості і законності рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA204000/2020/000100/1 від 21.05.2020, наявності правових підстав оскарження рішення митного органу, способів захисту, позитивних та негативних аспектів досудового адміністративного оскарження до Держмитслужби та судового оскарження до суду адміністративної юрисдикції; підготовка справи: - вивчення, аналіз і оцінка наявних письмових доказів; - підбір нормативно-правових актів щодо правовідносин, пов`язаних з публічно-правовим спором; - узагальнення практики оскарження рішень митних органів щодо коригування митної вартості; - обрання способу захисту та формулювання вимог з урахуванням отримання бажаного для Клієнта результату; складання адміністративного позову (позовної заяви) і подання до суду; супровід адміністративної справи в суді: - щоденний моніторинг руху справи; - аналіз прийнятих у справі процесуальних рішень; - підготовка, складання та надіслання до суду письмових документів з процесуальних питань (відповідь на відзив, заява про стягнення судових витрат); - інформування Клієнта про рух справи.

При цьому, письмових заперечень щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката від відповідача не надходило.

Разом з тим, суд враховує, що позивач не надав доказів на підтвердження оплати витрат у розмірі 206,00 грн. згідно з рахунком на послуги правничої допомоги № 82/20-2 від 25.09.2020 (а. с. 69), тому суд виходить з того, що документально підтвердженими є витрати позивача на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. Крім того, в акті наданих послуг від 25.09.2020 № 82/20-1 (а. с. 68) вказані види послуг (консультування клієнта щодо досудового адміністративного оскарження; вивчення письмових доказів; підбір нормативно-правових актів; узагальнення практики оскарження рішень митних органів; моніторинг руху справи), які не є видами правової допомоги, не стосуються судового розгляду справи або ж охоплюються складанням заяв по суті справи.

На думку суду, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 5102,00 грн., з них: судовий збір в сумі 2102,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 21 травня 2020 року № UA204000/2020/000100/1.

Стягнути з Поліської митниці Держмитслужби (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 104, ідентифікаційний код 43350097) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Саліта-Трейд (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76-А, ідентифікаційний код 39692414) судові витрати в загальному розмірі 5102 гривні 00 копійок (п`ять тисяч сто дві гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх