Постанова

від 30.06.2021 по справі 140/12613/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/12613/20 пров. № А/857/5385/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Святецького В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Луцьку суддею Валюхом В.М.) в справі № 140/12613/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Саліта Трейд до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Саліта Трейд (далі - ТОВ Саліта Трейд ) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 204000/2020/000100/1 від 21.05.2020.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що позивач надав відповідачу всі документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за ціною, вказаною декларантом, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном: подрібнювачі харчових продуктів, нові: кавомолка F64EL BLACK - 25 штук… , ввезення яких в Україну задекларовано позивачем в митному режимі імпорт згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ від 12.05.2020 № UA204120/2020/035131 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийнято всупереч положенням статей 49, 57, 58 МК України, без дотримання умов, передбачених статтями 53, 54, 55, 64 МК України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Висновки відповідача у рішенні не відповідають фактичним обставинам декларування та підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач, вказавши у рішенні про неповноту відомостей щодо складових митної вартості, не навів аргументованих доводів на підтвердження таких висновків.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Поліська митниця Держмитслужби, яка вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам митного органу, неповно з`ясував обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про заявлену митну вартість та щодо числових значень складових митної вартості товару, а подані для підтвердження митної вартості товару документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності і неточності. У зв`язку з цим декларанту було запропоновано надати в 10-денний строк відповідні документи. Проте, декларант не надав митниці необхідних документів.

Вказане унеможливило визначення митної вартості товарів за основним методом, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

З наведених підстав вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 № UA 204000/2020/000100/1 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

ТОВ Саліта Трейд подало відзив на апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби, у якому вказало, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, тому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що апелянт не навів переконливих доказів та заперечень щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом, 12.05.2020 з метою митного оформлення товару «машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном: подрібнювачі харчових продуктів, нові: кавомолка F64EL Black - 25 штук; торгівельна марка: немає даних; виробник: Fiorenzato M.C. S.r.l., IT.» митним брокером до Поліської митниці Держмитслужби було подано МД № UA204120/2020/035131, згідно з графами 42, 43 якої митна вартість товару була визначена за першим (за ціною договору) методом у сумі 725,00 євро (а. с. 17). До митного оформлення разом із вказаною МД також подано такі документи: зовнішньо-економічний договір - контракт від 16.04.2019 № 17 (а. с. 21-23); рахунок-фактуру (інвойс) від 20.04.2020 № 20 (а. с. 24); платіжний документ від 28.04.2019 № 75JBKLK4 про проведення SWIFT платежу в сумі 725,00 євро (а. с. 25); міжнародну товаро-транспортну накладну CMR № 0125258 від 07.05.2020 (а. с. 28); довідку про вартість транспортних витрат від 12.05.2020 № 12.05.2020-1 (а. с. 29).

12.05.2020 Поліська митниця Держмитслужби направила декларанту електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів: замовлення (заявку), або у разі їх відсутності - акт виконаних робіт, що передбачені умовами договору, що дає можливість ідентифікувати вартість задекларованих транспортно-експедиційних послуг; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару (а. с. 30).

21.05.2019 Поліська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2020/000100/1, відповідно до графи 30 якого митний орган визначив митну вартість вказаного вище товару в розмірі 8679,52 євро (замість 764,52 євро, що була заявлена декларантом) (а. с. 15 - 16). Вказане рішення мотивоване, зокрема, тим, що у документах, наданих до митного оформлення, виявлені окремі неточності:

до митного оформлення надано Договір транспортної експедиції перевезення вантажу № 10/05 від 10.04.2017 (далі - Договір), згідно з пунктом 2.3 якого на кожне окреме перевезення вантажу оформляється Замовлення (Заявка), що містить особливості конкретного перевезення (найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, інші необхідні відомості). Згідно з пунктом 2.4 Договору за згодою сторін Замовлення (Заявка), може не оформлюватись, в такому випадку, документом, що підтверджує належне виконання перевезення, може бути підписаний сторонами Акт наданих послуг. Проте, як документ, що підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг декларантом надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 12.05.2020 № 12.05.2020-1 на суму 17 458,00 грн та в якості додаткових документів надано рахунок на оплату від 12.05.2020 № 290, що суперечить умовам Договору;

згідно з розділом 1 зовнішньоекономічного контракту від 16.04.2019 № 17 (далі - Контракт) «продавець здійснює продаж, а покупець - купівлю побутових кавомолок F64E, F64EVO...» . Проте, згідно 31 графи МД до митного оформлення заявлено товар з іншим призначенням (побутові): «Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном: подрібнювані харчових продуктів, нові-Кавомолка F64EL Black» ;

згідно з розділом 4 Контракту «покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату за товар згідно фактури проформи» . Як документ, що підтверджує здійснення оплати за товар, декларант надав платіжне доручення № 75JBKLK4 від 28.04.20 на суму 725 євро. Проте, це платіжне доручення неможливо ідентифікувати до цієї поставки товару, оскільки в ньому у розділі «призначення платежу» відсутнє посилання на рахунок-проформу, яка також не надана декларантом до митного оформлення.

Митну вартість товару визначено з урахуванням інформації стосовно вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 23.03.2020 за № UA100410/2020/213450, згідно з якою фактурна вартість товару становить 345,6 євро/шт, з врахуванням фактично понесених витрат на транспортування (згідно довідки про транспортно-експедиційні витрати, наданої декларантом від 12.05.2020 № 12.05.2020-1, вартість транспортно-експедиційних послуг становить 1150,00 грн). Числове значення митної вартості товару, з урахуванням фактичної партії товару, у валюті контракту - 8679,5235 Євро (345,6 євро/шт. х 25 (кількість) + 1150,00 (вартість транспортно-експедиційних послуг) / 29,0966 (курс валюти UAH/EUR)), митна вартість за одиницю товару - 347,1809 євро/шт. З урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 252544,6234 грн. або 10101,7850 грн/шт. (а. с. 17 - 16).

Надалі спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №UA204120/2020/038015 від 22.05.2020 під гарантійні зобов`язання, передбачені положенням частини сьомої статті 55 МК України; сума додатково нарахованих митних платежів становить 74 624,94 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 204000/2020/000100/1 від 21.05.2020, звернувся до суду із вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

За приписами частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема:

на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно переліку, наведеного у цій нормі.

За вимогами частин першої, третьої, шостої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження задекларованої митної вартості товару позивач надав до митного оформлення такі документи: зовнішньо-економічний договір - контракт від 16.04.2019 № 17 (а. с. 21-23); рахунок-фактуру (інвойс) від 20.04.2020 № 20 (а. с. 24); платіжний документ від 28.04.2019 № 75JBKLK4 про проведення SWIFT платежу в сумі 725,00 євро згідно з умовами контракту від 16.04.2019 № 17 з відміткою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а. с. 25); міжнародну товаро-транспортну накладну CMR № 0125258 від 07.05.2020 (а. с. 28); довідку про вартість транспортних витрат № 12.05.2020-1 від 12.05.2020 (а. с. 29).

Разом з тим судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 75JBKLK4 від 28.04.2020 позивачем було сплачено кошти в розмірі 725,00 євро. Вказані кошти позивачем сплачувались за імпортований товар (кавомолки Е64ЕL Вlаск - 25шт) продавцю "Grinder Trade S.R.L.", що зареєстрований як юридична особа на території іноземної держави - Румунія. При цьому, сплата коштів в розмірі 725,00 євро позивачем, згідно цього платіжного доручення, здійснювалась як внутрішня грошова трансакція (в межах України).

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно зовнішньоекономічного контракту від 16/04/2019 року № 7 та Додаткової Угоди № 1 сторонами визначено реквізити комерційного рахунку продавця, що не відповідає рахунку, вказаному у платіжному дорученні від 28.04.2020 на цю партію товару.

Згідно розділу 1 зовнішньоекономічного контракту від 16/04/2019 № 7 його предметом є купівля-продаж промислових кавомолок в кількості 200 штук. Додатковою Угодою № 1 в цей розділ внесено зміни в частині загальної кількості кавомолок, але конкретна кількість не вказана.

Розділом 2 Контракту № 7 визначена ціна і загальна сума контракту, відповідно до якого ціна товару за одиницю складає 29,00 євро. Загальна сума контракту визначена в розмірі 5800,00 євро. Додатковою Угодою № 1 в цей розділ внесено зміни в частині загальної вартості контракту, але конкретна сума не вказана.

Розділом 4 Контракту визначено, що покупець сплачує за придбану партію товару згідно фактури проформи.

Суд зазначає, що в графі "Призначення платежу" платіжного доручення від 28.04.2020 вказано, що кошти в розмірі 725,00 євро сплачувались за кавомолки відповідно до контракту № 7 від 16/04/2019, проте позивачем у вказаній графі не зазначено номера та дати рахунка проформи згідно якого придбавалась ця (конкретна) партія товару.

Наведене свідчить про те, що вказане платіжне доручення не дає можливості його ідентифікувати саме до спірної партії товару.

Колегія суддів апеляційного суду при розгляді цієї справи надає оцінку також листу продавця "Grinder Trade S.R.L." від 12.05.2020, який додатково наданий позивачем при митному оформленні імпортованого товару у якому повідомляється про дефектність кавомолок, оскільки такі були демонстраційними зразками на полицях магазинів. Сам дефект, як зазначено у листі, полягає у частому вмиканні та вимиканні кавомолок, хоч це і не ушкоджує саму кавомолку, але навіть така незначна шкода вказує на зниження вартості товару.

Апеляційний суд дослідивши наданий лист дійшов висновку, що такий не підлягає врахуванню, позаяк у поданих до митного оформлення документах не вказано, що такі кавомолки є вживаними або дефектними.

Також, згідно інформації з відкритих джерел мережі "Інтернет" реєстраційних органів Румунії, продавець товару "Grinder Trade S.R.L.", зареєстрована як юридична особа на території держави Румунія 03.05.2018, припинала свою діяльність (ліквідована) 11.05.2020.

Отже, враховуючи ліквідацію 11.05.2020 юридична особа (продавець) "Grinder Trade S.R.L." не могла направити позивачу лист від 12.05.2020 щодо дефектності імпортованих позивачем кавомолок.

Крім того, 12.05.2020 в зоні діяльності Поліської митниці Держмитслужби проведено митний огляд імпортованих позивачем товарів, які закріплено в акті митного огляду від 12.05.2020 із здійсненням фотографування вказаних товарів.

Результатом проведеного митного огляду є те, що імпортовані позивачем товари (кавомолки) не є такими, що використовувались на виставкових стендах, як вказано у додатково наданому листі від 12.05.2020. Крім того, із здійснених в процесі митного огляду фотознімків видно, що імпортовані позивачем товари є не тільки новими, а й такими, що упаковані в упаковку виробника та додатково обгорнуті стрейч-плівкою для транспортування на палетах із нанесеною назвою виробника товару Fiorenzato , зроблено в Італії, що беззаперечно підтверджує, що імпортовані товари є новими і такими, що не використовувались.

Отже, крім наданого листа, у т. ч. і рахунку на партію товару від 20.04.2020 № 20, відсутні відомості щодо дефектів у товарі.

Тобто, позивачем не підтверджено належними документами відомостей про оплату за імпортований товар.

Згідно частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, робиться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

В силу приписів пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Колегія суддів зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, контролюючим органом також встановлено інші розбіжності та неточності, а саме:

До митного оформлення надано договір транспортної експедиції перевезення вантажу № 10/05 від 10.04.2017 (далі - Договір), згідно п. 2.3 якого на кожне окреме перевезення вантажу оформляється Замовлення (Заявка), що містить особливості конкретного перевезення (найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, інші необхідні відомості).

Згідно п. 2.4 Договору за згодою сторін Замовлення (Заявка), може не оформлюватись, в такому випадку, документом, що підтверджує належне виконання перевезення, може бути підписаний сторонами Акт наданих послуг.

Проте, в якості документа, який підтверджує вартість транспортно- експедиційних послуг декларантом надано довідку про транспортно-експедиційні витрати № 12.05.2020-1 від 12.05.2020 на загальну суму 17 458 грн та зазначено, що вантаж слідував у складі збірного, без зазначення найменування товару та його вагових характеристик.

При цьому, вартість транспортно-експедиційних послуг за МД задекларовано на рівні 1150 грн. Вказане свідчить про можливість заявлення не у повному обсязі до митного оформлення витрат на транспортування товару.

Крім зазначеного митниця володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно ЄАІС Держмитслужби фактурна вартість ідентичного товару (модель F64ЕL Вlаск), який ввезений за прямим контрактом, за МД від 23.03.2020 № ЕІА100410/2020/213450 становить 345,6 євро/шт.

У зв`язку із встановленими неточностями у наданих документах та наявною інформацією щодо вартості ідентичного товару у базі даних ЄАІС Держмитслужби, митницею 12.05.2020 направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи:

1. Замовлення (Заявку), або у разі їх відсутності - Акт виконаних робіт, що передбачені умовами Договору, що дає можливість ідентифікувати вартість задекларованих транспортно-експедиційних послуг;

2. Висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

3. Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Також наголошено, що у відповідності до частини 6 статті 53 VR України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

12.05.2020 до митного оформлення надано комерційну пропозицію від 02.03.2020, проте у ній не зазначено на яких комерційних умовах виставлено ціну пропозиції за товари.

Крім того, комерційну пропозицію надано на різні моделі та кольори товару на загальну кількість 11 шт., хоча до митного оформлення заявлено лише модель F64ЕL Вlаск у кількості 25 шт., що перевищує кількість цінової пропозиції на товари.

13.05.2020 як додатковий документ надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 12.05.2020 № 290, що суперечить умовам Договору. Також у цьому рахунку відсутні будь-які товаросупровідні документи (СМК, рахунки, тощо), що відносять його до однієї, чи кількох партії товару, що у свою чергу спростовує консолідованість, тобто збірність усього вантажу, а відтак вказує на не включення до вартості перевезення усієї суми витрат пов`язаних із перевезенням товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що використовуючи право, передбачене частиною 5 статті 54 МК України, митним органом обґрунтовано не визнано митну вартість імпортованого позивачем товару за ціною договору, оскільки надані декларантом документи містять вищевказані недоліки та розбіжності. Тому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідає вимогам частини 2 статті 55 МК України, оскільки у графі 33 містить обгрунтовані причини через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей 54, 55, 57, 58 МК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, позаяк суб`єкт владних повноважень Поліська митниця Держмитслужби, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару № UA 204000/2020/000100/1 від 21.05.2020 діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законами та Конституцією України.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справ, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби задовольнити

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року в адміністративній справі № 140/12613/20 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Саліта Трейд до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів відмовити

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк В. В. Святецький