Ухвала

від 12.01.2021 по справі 200/4963/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 січня 2021 року справа №200/4963/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 200/4963/20-а за позовом Селянського (фермерського) господарства Кондратюк до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство Кондратюк (далі - СГ Кондратюк звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 000267513 від 13.04.2020, № 000269513 від 13.04.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не згоден з висновками Акту перевірки від 26.11.2019 № 270/05-99-05-13/24617604, на підставі яких, після адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 24.12.2019 форми Р № 0003160513, форми В4 № 0003170513, форми Н № 0003140513, форми ПН № 0003180513, форми ПС № 0003190513, було прийнято податкові повідомлення-рішення форми № 000267513 від 13.04.2020, № 000269513 від 13.04.2020.

Позивач наголошував на хибності висновків Акту перевірки, що зводяться до припущень посадових осіб податкового органу щодо списання без підтвердних документів запасних частин на легковий автотранспорт, сільськогосподарську техніку, автошини на автотранспорт, шини на сільськогосподарську техніку, необхідності нарахування податкового зобов`язання з ПДВ на ТМЦ (шини, автозапчастини, зернові та баштанні культури), які використано не в господарській діяльності, відсутності складання та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних. Позивач наголошує, що ТМЦ використані у власній господарській діяльності, а характер придбаних товарів відповідає основному виду діяльності підприємства. Відповідач безпідставно дійшов висновку про фіктивність взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ Південь-Логістик .

За наведених підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перевіркою встановлено не нарахування С(Ф)Г Кондратюк податкового зобов`язання з ПДВ у сумі у сумі 1 412 241 грн., в т.ч. за: грудень 2016 року у сумі 608 918 грн., січень 2017 року у сумі 46 400 грн., травень 2017 року у сумі 74 963грн., жовтень 2017 року у сумі 2 142 грн., грудень 2017 року у сумі 551 532 грн., травень 2018 року у сумі 25 810 грн., грудень 2018 року у сумі 36 549 грн., травень 20ї 9 року у сумі 65 927 грн., за операціями зі списання запчастин, автошин, зіпсованої продукції (ячмінь, кавуни, дині); за операціями з понаднормового та необґрунтованого (документально не підтверджено пов`язаність з господарською діяльністю) списання насіння соняшника.

Крім того, встановлено взаємовідносини С(Ф)Г Кондратюк у вересні-жовтні 2016 року з контрагентом-постачальником ТОВ Південь-Логістик (попередня назва ТОВ Велагро ), код за ЄДРПОУ 39568938, щодо якого внесена інформація про неможливість провадження реальної фінансово-господарської діяльності. Операція з ТОВ Південь-Логістик не мала реального характеру та оформлена первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Апелянт вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача та висновкам акту перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Під час апеляційного розгляду установлено, що в апеляційній скарзі, а також в акті перевірки ГУ ДПС у Донецькій області в обґрунтуванні правомірності спірних податкових повідомлень-рішень посилається на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2018 року № 310/24/18, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, та наводить витяг з такого судового рішення. Натомість матеріали справи не містять вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2018 року у справі № 310/24/18, зі змісту якого можливо було б встановити осіб, відносно яких здійснювались кримінальні провадження, та прийняте відповідне судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Отже, з метою повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення цієї справи, судова колегія дійшла до висновку про необхідність витребування з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області додаткових доказів.

Відповідно до ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

З метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на необхідність отримання додаткових доказів, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи на п`ятнадцять днів.

Керуючись ст.ст.2, 34, 80, 223, 309, 321, 325 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Витребувати з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області вирок від 06 лютого 2018 року у справі № 310/24/18 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 02 лютого 2021 року о 14 год. 00 хв., продовживши строк розгляду справи на 15 днів.

Повне судове рішення - 12 січня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук