Постанова

від 11.01.2021 по справі 160/13502/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13502/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року (суддя суду 1 інстанції Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення XXXV сесії VII скликання Криворізької міської ради від 27.06.2019р. №2861 Про погодження надання Публічному акціонерному товариству АрселорМітал Кривий Ріг гірничого відводу .

Також позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив:

- зупинити дію індивідуального акту рішення Криворізької міської ради ХХХV сесії VII скликання від 26.06.2018 року № 2861;

- зупинити роботи на вибухові роботи нижче горизонту 1005 м. в маркшейдерських вісях 255-263 до відселення мешканців по вул. Чістопільська та Лавреньова у м. Кривий Ріг.

Заява про забезпечення позову вмотивована наявністю очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення Криворізької міської ради, а також тим, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси власників домоволодінь та земельних ділянок по вул. Чістопільська та Лавреньова у м. Кривий Ріг. Зазначено, що 22.06.2020 року відбувся підземний вибух по вул. Чістопільська та Лавреньова у м. Кривий Ріг, в результаті чого майну мешканців було спричинено шкоду. За фактом спричинення шкоди майну громадян було порушено кримінальну справу. З огляду на вказані обставини, позивач вважає, що подальше проведення робіт по розробці родовищ корисних копалин на горизонті 1135, які відбуваються на підставі рішення XXXV сесії VII скликання Криворізької міської ради від 27.06.2019р. №2861, призведе до руйнування майна мешканців вул. Чістопільська та Лавреньова у м. Кривий Ріг, зміни навколишнього природного середовища та неможливості ремонту зруйнованих домоволодінь та відновлення природнього середовища, а відтак є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на помилковість висновків суду та їх невідповідність нормам чинного законодавства, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач в супереч діючому законодавству 27.06.2018 року рішенням XXXV сесії VII скликання Криворізької міської ради №2861 скасував рішення XXXV сесії VII скликання Криворізької міської ради від 23.05.2018 року №2713, що фактично надало можливість ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг уникнути отримання документу про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу. Таким чином, акт гірничого відводу було надано ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг без відповідної згоди, що в подальшому може призвести до погіршення стану земельних ділянок, домоволодінь, а також до зміни навколишнього природного середовища (земельні ділянки не будуть придатні до використання). Так, забезпечення в даному випадку позову усуне негативні наслідки у вигляді руйнування домоволодіння, псування земельної ділянки та усуне труднощі щодо подальшого відновлення порушених прав шляхом звернення до цивільного суду про захист права власності.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

З матеріалів справи слідує, що позивачем у цій справі оскаржується акт індивідуальної дії - рішення XXXV сесії VII скликання Криворізької міської ради від 27.06.2019р. №2861 Про погодження надання публічному акціонерному товариству АрселорМітал Кривий Ріг гірничого відводу та в поданій заяві про забезпечення позову, зокрема, просить зупинити дію цього акту.

Положеннями частини 5 статті 151 КАС України передбачено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

Слід зазначити, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову щодо скасування нормативно-правового акта, суд має з урахуванням аргументів, наведених позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існують очевидні ознаки протиправності нормативно-правового акта та ним порушуються права чи інтереси позивача; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням до ухвалення рішення у справі.

З наведеного вище слідує, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідач допустив порушення процедури прийняття такого рішення, що виразилося у наданні акту гірничого відводу ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг без згоди землевласника або землекористувача. Таким чином, скаржник зазначає про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення, що відповідно до приписів ст. 151 КАС України є підставою для зупиненням дії індивідуального акта.

Водночас, наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав наявності очевидних ознак протиправності акту індивідуальної дії, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається лише у виключних випадках.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.12.2020 року у справі №640/9593/20 (провадження №К/9901/27584/20).

Колегія суддів зазначає, що протиправність оскаржуваного рішення Криворізької міської ради ХХХV сесії VII скликання від 26.06.2018 року № 2861 може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі №826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

З огляду на наведене, позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Надаючи оцінку іншим доводам позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції правильно зазначив, що факти проведення підземних вибухів повинні бути підтверджені належними доказами. Надані позивачем талони-повідомлення про звернення до правоохоронних органів не підтверджують факт здійснення підземних вибухів. Також не надано доказів на підтвердження пошкодження майна мешканців.

При цьому, з наданого позивачем на підтвердження проведення вибухових робіт акта перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 2016 року, слідує, що обставини, які відображені у вказаному акті стосуються подій 2016 року, а отже цей акт не може бути належним доказом, щодо обставин на час звернення позивача із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених приписами КАС України, отже, подана ОСОБА_1 заява є необґрунтованою та передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров