Рішення

від 29.12.2020 по справі 933/711/20

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/711/20 р.

Номер провадження № 2/933/168/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 рокуОлександрівський районний суд Донецької області

у складі : головуючого - судді Щербак Ю.В.,

за участі:

секретаря - Осадчої Л.В. ,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Герасименко Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спасько-Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Донецької області про поновлення на роботі,

В С ТА Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду зазначивши, що 01 квітня 2004 року вона прийнята на посаду педагога-організатора Спасько-Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Донецької області .

Наказом № 30-1 від 30 червня 2020 року з позивачем припинено безстроковий трудовий договір та її звільнено з займаної посади відповідно до п. 9 ч. 1 ст 36 КЗпП України. Підставою звільнення є п.п. 2 п. 3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про повну загальну середню освіту від 16 січня 2020 року № 463-IХ.

Позивач посилається, що трудову книжку із записом про звільнення та наказ № 31 від 30 червня 2020 року Про вчителів-пенсіонерів вона отримала 17 вересня 2020 року.

У пункті 3 зазначеного наказу директора Спасько-Михайлівської ЗОШ вказано про припинення безстрокового договору з ОСОБА_1 з 30 червня 2020 року та про відмову укласти договір на 1 рік через відсутність у неї фахової педагогічної освіти.

Позивач вважає, що директором школи не виконано вимоги розділу Х Закону України Про повну загальну середню освіту від 16 січня 2020 року, за яким до 01 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів, яким виплачується пенсія за віком із одночасним укладанням з ними трудових договорів , строком на 1 рік.

Позивач же на виконання вимог цього закону , 23 червня 2020 року звернулася до директора Спасько-Михайлівської ЗОШ з заявою про укладання з нею строкового трудового договору на 1 рік

На підставі викладеного, позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ № 31 від 30 червня 2020 року Про вчителів-пенсіонерів ,

- зобов`язати директора Спасько-Михайлівської ЗОШ укласти з позивачем строковий трудовий договір на 1 рік, поновивши її на роботі з 1 липня 2020 року,

- стягнути зі Спасько-Михайлівської ЗОШ на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 30 червня 2020 року по день поновлення на роботі, судові витрати та витрати на правничу допомогу,

- поновити строк звернення до суду, який пропущений з поважних причин,бо позивач про порушення свої прав дізналася лише 17 вересня 2020 року.

02 жовтня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 до Спасько-Михайлівської ЗОШ про поновлення на роботі залишена без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

10 листопада 2020 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає з таких причин:

-з наказом про звільнення позивач ознайомлена 30 червня 2020 року, тому строк звернення до суду пропущений і поважні причини для його поновлення відсутні,

- ОСОБА_1 працювала за безстроковим трудовим договором педагогом-організатором, в той час як вона має спеціальність медсестри. Попри це, позивачеві було надано можливість допрацювати до пенсії. Відповідно до сучасних вимог, педагогічна освіта є обов`язковою умовою для зайняття посади педагога-організатора, тому з позивачем не було укладено строковий трудовій договір через відсутність фахової освіти,

-крім того,тягар оплати отриманої правничої допомоги повинен нести позивач, в той час як школа такої фінансової можливості не має.

19 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась з заявою про уточнення позовних вимог, просить поновити її на роботі з 30 червня 2020 року та уточнила суму витрат по сплаті судового збору - 2522,4 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача позов не визнала, зазначаючи, що позивач ще у квітні 2020 року була повідомлена про майбутнє звільнення. Під час оформлення звільнення в трудовій книжці позивача помилково була вказана підстава звільнення - наказ № 30 від 3 червня 2020 року замість вірного - наказу № 31 від цієї ж дати про звільнення вчителів - пенсіонерів. З приводу зміни запису позивач звернулась лише 17 вересня 2020 року, що стало приводом для звернення до суду вже з другим позовом. Представник відповідача вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено і поновленню цей строк не підлягає, оскільки вже на посаду педагога- організатора прийнято іншого вчителя .

Представник наполягає, що позивач за освітою медична сестра, отже, за відсутності фахової освіти,у зв`язку із змінами в законодавстві, строковий трудовий договір з нею не може бути укладений. Відповідно до п. 4.2. статуту школи, директор забезпечує раціональний добір та розстановку кадрів. Відтак, представник відповідача, обіймаючи посаду директора, правомірно відмовила позивачеві в укладанні строкового трудового договору, в той час як з іншими вчителями- пенсіонерами вона такі угоди укладала, бо вони мають фахову освіту.

На підставі викладеного, представник відповідача просила відмовити в позові повністю.

Заслухавши сторони та проаналізувавши зібрані докази, суд встановив таке.

Відповідно до запису № 23 трудової книжки позивача, ОСОБА_1 01 квітня 2004 року прийнята на посаду педагога-організатора Спасько-Михайлівської ЗОШ за наказом начальника Олександрівського районного відділу освіти за № 22 від 1 квітня 2004 року.

Звільнення її з посади відбулось 30 червня 2020 року за наказом № 30 від 3 червня 2020 року відповідно до п.п.9 частини1 ст 36 КЗпПУкраїни ( запис № 24 в трудовій книжці позивача).

30 червня 2020 року в трудовій книжці позивача зазначено про недійсність запису за № 24 та вчинено запис від 30 червня 2020 року про звільнення позивача з посади педагога - організатора відповідно до наказу директора школи за № 30-1 від 30 червня 2020 року . За цим наказом наказ № 30 викладено в іншій редакції. Припинено безстроковий

трудовий договір з ОСОБА_1 та звільнено її із займаної посади педагога-організатора 30 червня 2020 року. Підставою звільнення зазначено п.п.2 п. 3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про повну загальну середню освіту ( запис № 26 трудової книжки).

З прийнятим директором школи рішенням щодо звільнення позивач не погодилась та 21 липня 2020 року, через свого представника , звернулась до суду з позовом про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі. Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 31 серпня 2020 року визнано незаконним та скасовано наказ № 30 від 3 червня 2020 року . В іншій частині позову відмовлено у зв`язку з незаявленням позивачем позовних вимог про скасування наказу директора школи № 31 від 30 червня 2020 року.

Пунктом 3 наказу директора Спасько-Михайлівської ЗОШ за № 31 від 30 червня 2020 року Про вчителів-пенсіонерів безстроковий трудовий договір з педагогом-організатором припинено з 30 червня 2020 року . Прийнято рішення не укладати з ОСОБА_1 строковий трудовий договір на 1 рік через відсутність у неї фахової педагогічної освіти.

28 вересня 2020 року позивач звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу № 31 від 30 червня 2020 року Про вчителів-пенсіонерів , а також просила зобов`язати відповідача укласти з нею строковий трудовий договір на 1 рік, поновити її на роботі з 1 липня 2020 року та стягнутиня зі Спасько-Михайлівської ЗОШ на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу , судових витрат та витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні позивач та її представник уточнили позовні вимоги щодо скасування лише п. 3 оспорюваного наказу № 31. В іншій частині позов підтримали у вищезазначеній редакції.

Вирішуючи спір, суд приймає до уваги, що позивач працювала педагогом-організатором Спасько-Михайлівської ЗОШ на умовах безстрокового трудового договору.

Відповідно до пенсійного посвідчення за № НОМЕР_1 , виданого 16 квітня 2019 року , ОСОБА_1 є пенсіонером за віком.

23 червня 2020 року позивач звернулась до представника відповідача із заявою про згоду на укладання строкового трудового договору у зв`язку із припиненням безстрокового трудового договору.

Директором Спасько-Михайлівської ЗОШ вказана заява розглянута та позивачеві відмовлено у зв`язку із відсутністю фахової освіти.

Частиною 2 ст.22 Закону України Про повну загальну середню освіту № 463-ІХ визначено, що педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю. Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Згідно п.2 ч.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту № 463-ІХ , набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України . До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України . Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону .

Відповідач фактично доводить незгоду укласти строковий договір з підстав невідповідності позивача займаній посаді, бо остання має має середню спеціальну освіту за спеціальністю медичної сестри.

Суду були надані затверджені директором школи посадові обов`язки, за якими педагог-організатор повинен мати вищу або середню-спеціальну освіту ( п. 1.3. обов`язків),тобто, не зазначено обов`язку мати саме педагогічну освіту.

Відповідно до атестаційного листа, ОСОБА_1 пройшла атестацію та за рішенням атестаційної комісії відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації від 5 квітня 2017 року вона відповідає займаній посаді та їй встановлено 9 тарифний розряд. Загальний стаж педагогічної діяльності - 20 років, за спеціальністю працює 13 років.

Свідок ОСОБА_3 - начальник відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації, будучи допитаною в судовому засіданні, пояснила, що дійсно ОСОБА_1 пройшла атестацію як така, що відповідає займаній посаді . Строк чергової атестації - через 5 років, тобто, у 2022 році. Директором школи не порушувалося питання щодо позачергової атестації позивача як такої, що не відповідає займаній посаді, зокрема, у зв`язку із змінами в законодавстві щодо вимог до педагогічного працівника.

Свідок ОСОБА_4 - голова профспілки працівників , зазначив, що ОСОБА_1 пройшла атестацію та визнана такою, що відповідає займаній посаді . Крім того, вона звернулась до директора школи із заявою про укладання строкового трудового договору, а тому відсутні підстави для відмови в цьому.Звільняючи з посади педагога, директор школи не узгодила це питання з профспілкою та не врахувала, що укладання строкового трудового договору здійснюється одночасно з припиненням безстрокового договору.

Свідок ОСОБА_5 - методист відділу освіти, пояснила, що ОСОБА_1 мала середні показники в роботі, бо іноді були зауваження Однак, підстав для висновку про її невідповідність займаній посаді немає.

Суд враховує, що пункт 2 ч.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту № 463-ІХ передбачив для педагогічних працівників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, гарантоване укладення трудового договору строком на один рік з одночасним припиненням безстрокового трудового договору. Це особливий, прямо передбачений законом, порядок, який не можна ототожнювати зі звичайним порядком переведення працівника з безстрокового на строковий трудовий договір.

Отже, позивач мала або погодитись працювати на умовах строкового трудового договору, або не погодитись, не приступити до роботи і лише тоді виникли б підстави для її звільнення згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України .

В даній ситуації відповідач не виконав вимоги Закону України Про повну загальну середню освіту № 463-ІХ - припинив дію безстрокового трудового договору без одночасного укладення з нею трудового договору строком на один рік. Закон побудований так, що безстроковий трудовий договір безумовно припиняється, а працівникові гарантується продовження роботи строком на 1 рік .

Представник відповідача в судовому засіданні посилався, що відповідно до п. 4.2 Статуту Спасько-Михайлівської ЗОШ, директор навчального закладу забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, відтак , педагогом-організатором після звільнення позивача працює вчитель з вищою освітою.

Суд вважає безпідставними такі посилання з огляду на те, що з позивачем припинені трудові відносини на підставі пункту 2 ч.3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про повну загальну середню освіту , а не за відповідним пунктом ст. 40-КЗпП України - на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації із обов`язковим дотриманням роботодавцем визначеної КЗпП України процедури звільнення , що не було вчинено представником відповідача.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 5-1 КЗпП України , держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За вимогами ст. 232 КЗпП України , безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу ;

Отже, вимога позивача скасувати ч. 3 наказу № 31 від 30 червня 2020 року Про вчителів-пенсіонерів та поновити її посаді педагога-організатора Спасько-Михайлівської ЗОШ на умовах строкового трудового договору на 1 рік з 01.07.2020 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України , працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України, позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Розглядаючи справу, було встановлено, що представником відповідача під час припинення трудових відносин з позивачем змінювалось формулювання наказу № 30 , яке викладене в наказі № 30-1 від 30 червня 2020 року. Вказані накази позивачем були оскаржені в суді. Під час судового розгляду, позивач була ознайомлена з наказом № 31 від 30 червня 2020 року, але запис в трудовій книжці було вчинено 17 вересня 2020 року, що сторонами не оспорюється. Відтак, наявні підстави для поновлення строку позовної давності.

В частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з такого.

За частиною 1статті 235 КЗпП України , у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України , при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

При цьому, при обчисленні розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу суд виходить з п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 .

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати визначений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Як вбачається із довідки №24 від 28 грудня 2020 року Комунальної установи Олександрівський районний цент фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти Олександрівської районної ради Донецької області, розмір середньомісячного заробітку позивача становить - 6832,65 грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто, за період з 1 липня 2020 року по 29 грудня 2020 року включно буде становити:

6832,65х2 : 39 ( роб.дні) = 350,39 грн.

350,39 х 127 ( роб. дні за розрахунковий період) = 44499,53 грн .

Відпровідно до ст. 13 ЦК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на те, що позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 40771,64 грн., суд вважає необхідним задовольнити позов в межах заявлених вимог за мінусом загальнообов`язкових податків та зборів, що стягуються з нарахованої заробітної плати.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України , суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Згідност.141 ЦПК України , слід стягнути з на користь позивача понесені витрати по сплати судового збору в розмірі 2522,4 грн.

Стосовно понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд приходить до такого.

Правнича допомога гарантована статтями 8, 59 Конституції України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) ,а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, п. 269.)

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів ОСОБА_1 в суді здійснювалось адвокатом Макєєвим О.В. відповідно до Договору про надання правової допомоги від 18 вересня 2018 року та ордеру серії ДН № 134851(а.с.19-21).

Відповідно до поданого розрахунку гонорару за вказаним Договором загальна вартість послуг, наданих адвокатом, становить 5000 грн.

Згідно з квитанцією від 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 сплатила гонорар в сумі 5000 гривень за підготовку позовної заяви та представництво в суді .

У наданому розрахунку гонорару зазначені процесуальні дії та обсяг виконаних робіт : 1) попередня консультація (1год.); 2) вивчення та правовий аналіз матеріалів справи (2 год.); 3) складання позовної заяви (4 год.); 4) представництво в суді - 3 засідання .

Відповідно до п.4.1, 4.2 Договору про надання правової допомоги від 18 вересня 2020 року, за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі узгодженому за домовленістю сторін.

Дослідивши перелік наданих послуг та робіт, виконаних в межах договору про надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, віддаленість суду, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для сторони, суд вважає, з урахуванням вимог розумності та справедливості, встановленим право позивачки на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених нею в сумі 5000 грн. за рахунок відповідача - Спасько-Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Донецької області .

Керуючись ст.ст. 5-1, 36, 232,233, 235 КЗпП України, ст.22 , п.2 ч.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту , ст.ст.4, 12, 13, 15,81, 133, 137,141, 259,263-265, 267, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити строк звернення ОСОБА_1 до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Спасько-Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Донецької області про поновлення на роботі задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати п. 3 наказу директора Спасько-Михайлівської ЗОШ за №31 від 30 червня 2020 року Про вчителів-пенсіонерів в частині рішення щодо неукладання строкового трудового договору з ОСОБА_1 через відсутність у неї фахової педагогічної освіти.

Зобов`язати директора Спасько-Михайлівської ЗОШ поновити ОСОБА_1 на посаді педагога -організатора Спасько-Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Донецької області на умовах строкового трудового договору з 1 липня 2020 року.

Стягнути зі Спасько-Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1липня 2020 року по 29 грудня 2020 року в сумі 40771,64 гривень (з відрахуваннями загальнообов`язкових податків та зборів).

Стягнути зі Спасько-Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору - 2522,4 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000грн , а всього стягнути - 7522,4 грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач : ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач : Спасько-Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександрівської районної ради Донецької області (84052, с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району Донецької області, вул. Центральна, 111, ЄДРПОУ )

Повний текст рішення складено 11 січня 2021 року.

Суддя Щербак Ю.В.