Постанова

від 13.01.2021 по справі 913/381/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Справа № 913/381/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» (вх. № 2575 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/381/20 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Івановим А.В., рішення підписано 07.09.2020)

за позовом Заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -

позивач 1: Державної екологічної інспекції у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,

позивач 2 : Кремінської міської ради Луганської області, м. Кремінна Луганської області,

до Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» , м. Кремінна Луганської області,

про стягнення 40 081,22 грн,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2020 року заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Луганській області та Кремінської міської ради Луганської області, звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» на користь держави шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 40 081,22 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 40 081,22 грн. Стягнуто з Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» на користь прокуратури Луганської області судовий збір в сумі 2 102,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду спору відповідач доказів відшкодування належного до стягнення розміру збитків не надав, тверджень наведених прокурором в частині обґрунтування позовних вимог не спростував, тому суд дійшов висновку щодо доведеності факту порушення відповідачем законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Стосовно доводів відповідача про те, що розрахунок, який міститься в матеріалах справи та виконаний на підставі Методики, не є належним та допустимим доказом і є безпідставним, оскільки з 02.08.2018 по 21.10.2019 наказ Міністерства навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» не діяв, оскільки був визнаний протиправним та нечинним рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №826/3820/18, суд зазначив, що дані судові рішення були скасовані постановою Верховного Суду від 15.10.2019 (з урахуванням ухвали від 22.10.2019 про виправлення описки), вказаний розрахунок було виконано Державною екологічною інспекцією у Луганській області в листопаді 2020 року, тобто вже після набрання постановою Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №826/3820/18 законної сили, та направлено відповідачу разом з претензію №105/4-11-19 від 12.11.2019.

Колективне підприємство «Кремінський Агрошляхбуд» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/381/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що до позовної заяви, яка подана за підписом заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Івашко С., в порушення ч.2 ст.164 ГПК України додані неналежним чином засвідчені копії письмових доказів, оскільки учасник справи - заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в порушення ст.91 ГПК України та п.5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 ДСТУ 4163-2003 , не підтвердив відповідність копій письмових доказів оригіналам саме своїм підписом, оскільки на письмових доказах, які обґрунтовують позовну заяву міститься посада, особистий підпис та прізвище з ініціалами зовсім іншої особи, повноваження щодо можливості засвідчення копій доказів якої жодним документом не підтверджено. Тобто, судом було прийнято рішення на підставі документів, які не повинні братися ним до уваги у вирішенні спору.

Зазначає, що всупереч ст.162 ГПК України, прокуратурою наданий розрахунок, проведений на підставі документу, який під час проведення перевірок та визначення суми збитку був визнаний протиправним та нечинним повністю на підставі судових рішень, прийнятих в межах справи №826/38520/18.

Також посилається на те, що розрахунок розміру відшкодування збитків, яким обґрунтовує позовну заяву заступник прокурора, взагалі викликає сумніви щодо правильності обґрунтування загального розміру збитків, оскільки в документах, наданих представниками прокуратури та Державної екологічної інспекції у Луганській області в підтвердження розрахунку, похідні дані для розрахунку не співпадають, а саме:

-похідні дані для розрахунку, які стосуються масової концентрації ЗР, рв у перерахунку на кисень та наведені в таблиці 1, доданої до претензії №105/4-11-19, не відповідають даним, зазначеним в протоколі 1 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 06.06.2019 та суперечать даним, зазначеним в протоколі №1-1 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 06.06.2019;

-похідні дані, визначені у формі розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем в період з 06.06.2016-04.07.2019 , не відповідають даним, зазначеним в акті планової перевірки 215 від 14.06.2019, а саме в таблиці 1, стовпчик 13 загальна сума збитку, грн , зазначена сума збитку в тому числі й за забруднюючі речовини - суспендовані частинки, недиференційовані за складом (пил неорганічний), в той час, як в акті про зазначену забруднюючу речовину взагалі не зазначено.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» (вх. № 2575 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/381/20 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк до 25.11.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. для здійснення розгляду судової справи №913/381/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, Державною екологічною інспекцією у Луганській області в період з 03.06.2019 по 14.06.2019 на підставі плану заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №262 від 30.11.2018, наказу Державної екологічної інспекції у Луганській області №360/01-01-04 від 07.12.2018, направлення №369/01-03-19 від 28.05.2019, повідомлення №345/01-03-19 від 13.05.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Колективним підприємством «Кремінський Агрошляхбуд» , розташованого за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, пл. Піонерська, буд. 2.

Під час проведення перевірки на проммайданчику №2 КП «Кремінський Агрошляхбуд» було здійснено відбір проб та вимірювання параметрів газопилового потоку, за результатами якого складено акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел №1 від 06.06.2019 (а.с.94-101).

В результаті проведеної перевірки було встановлено, що за період з 06.06.2019 по 04.07.2019 відповідачем здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин (азот діоксид (дозволено г/с 0,7666, фактично г/с 1,470); вуглецю оксид (дозволено г/с 0,6475, фактично г/с 7,1533); сірки діоксид (дозволено г/с 1,0355, фактично г/с 1,770); суспендовані частинки, недиференційовані за складом (не дозволено г/с, фактично г/с 1,045) в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викидів (дільниця приготування асфальтобетону, сушильний барабан асфальтозмішувача ДС-158 (димова труба-джерело №6), що є порушенням вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та про що складено відповідний акт №215 (а.с.58-93).

За порушення вимог природоохоронного законодавства стосовно майстра АБЗ КП «Кремінський Агрошляхбуд» складено протокол про адміністративне правопорушення №000952 від 14.06.2019 (а.с.114).

Постановою про накладення адміністративного стягнення №000952 від 14.06.2019 посадову особу КП «Кремінський Агрошляхбуд» притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн, який було сплачено в добровільному порядку згідно платіжного доручення №372 від 21.06.2019 (а.с.115-117).

За результатами вищевказаної перевірки видано припис №215 від 18.06.2019, згідно з яким КП «Кремінський Агрошляхбуд» зобов`язано, зокрема, привести до відповідності фактичний вміст показників забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарного джерела №6 (по якому виявлено перевищення нормативів ГДС встановлених Дозволом №4421610100-46 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 15.04.2019) з терміном виконання до 18.08.2019 (а.с.118-122).

При проведенні Державною екологічною інспекцією у Луганській області позапланової перевірки в період з 04.07.2019 по 12.07.2019 спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю проведено відбір проб та вимірювання параметрів газопильного потоку на стаціонарному джерелі викиду №6 - після сушильного барабану асфальтозмішувача ДС-158, проммайданчика №2 (АБЗ) КП «Кремінський Агрошляхбуд» .

За результатами вимірювань, перевищень затверджених нормативів гранично допустимих викидів не зафіксовано, п. 8 Припису №215 щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 18.06.2019 виконаний, про що складено відповідний акт №261 (а.с. 136-150).

В подальшому Державною екологічною інспекцією у Луганській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, зі змінами та доповненнями, проведено розрахунок розміру шкоди, зумовленої наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря через порушення природоохоронного законодавства КП «Кремінський Агрошляхбуд» .

Згідно розрахунку розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території проммайданчика №2 (АБЗ) КП «Кремінський Агрошляхбуд» за адресою: 92900, м. Кремінна, Луганська область (місцезнаходження юридичної особи: 92900, Луганська обл., Кремінський район, м. Кремінна, пл. Шахтна, буд. 2), становить 40 081,22 грн (а.с. 28-30).

Державною екологічною інспекцією у Луганській області вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення претензії №105/4-11-19 від 12.11.2019 про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 40 081,22 грн, яка залишена відповідачем без задоволення.

14.01.2020 Сєвєродонецька місцева прокуратура Луганської області звернулась до КП «Кремінський Агрошляхбуд» з листом №33/1-61вих-20 від 14.01.2020 про надання інформації щодо сплати заподіяних державі збитків у розмірі 40 081,00 грн.

У відповідь КП «Кремінський Агрошляхбуд» листом №11 від 20.01.2020 повідомило, що претензію №105/4-11-19 від 12.11.2019 отримано 13.11.2019, проте підприємство не згодне з підставами та розрахунками розміру шкоди, що обґрунтовують зазначену претензію, тому не вбачає підстав для сплати визначених Державною екологічною інспекцією у Луганській області сум (а.с. 152).

Кремінська міська рада листом №03-06-02/614 від 04.03.2020 повідомила Сєвєродонецьку місцеву прокуратуру Луганської області про те, що відшкодування шкоди, завданої КП «Кремінський Агрошляхбуд» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 40081,22 грн, Кремінській міський раді не здійснювалось (а.с. 153).

11.06.2020 заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області направив Державній екологічній інспекції у Луганській області та Кремінській міській ради повідомлення в порядку ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру від 10.06.2020 №33/1-1316вих20 та №33/1-1317вих20 (відповідно), в яких повідомив про намір звернутися до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області та Кремінської міської ради Луганської області з позовом про стягнення з КП «Кремінський Агрошляхбуд» шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 40081,22 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (частина перша); організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга).

Таким чином, Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування. Наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Повноваження прокуратури, у тому числі щодо представництва інтересів держави в суді, встановлені Основним Законом України, не можуть бути передані законом будь-яким іншим державним органам.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Державна екологічна інспекція у Луганській області листом від 30.01.2020 №2/2-15- 34-04 повідомила прокуратуру про те, що з метою відшкодування заподіяних збитків у примусовому порядку Інспекція з позовною заявою до суду не зверталась. У зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору на даний час інспекція не має можливості такого звернення, збитки КП «Кремінський Агрошляхбуд» в добровільному порядку не відшкодовано.

Кремінська міська рада листами від 07.01.2020 №03-06-02/127 та від 04.03.2020 №03-06-02/614 повідомила, що КП «Кремінський Агрошляхбуд» відшкодування шкоди, завданої в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 40081,22 грн, Кремінській міській раді не здійснювалось. Заходів щодо відшкодування шкоди Кремінською міською радою не вживалось, оскільки будь-яких документів з боку Державної екологічної інспекції у Луганській області на підтвердження завданих збитків до Кремінської міської ради не надходило. Крім цього, відповідно до підпункту 8 п.4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, пред`явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з вказаних питань, розрахування їх розміру, звернення до суду з відповідними позовами належить до повноважень Держекоінспекції. Наразі Кремінська міська рада не планує звертатися до суду з відповідною заявою.

Обґрунтовуючи підстави представництва, прокурор в позовній заяві зазначає, що Кремінська міська рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування. Відповідно до ст.33 Закону України Про органи місцевого самоврядування до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі ст.3 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища природні ресурси України є власністю українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Як зазначає прокурор, міська рада, як орган уповноважений державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах, ігноруючи інтереси місцевої громади, перекладає свій обов`язок зі стягнення шкоди до повноважень Державної екологічної інспекції у Луганській області. Як наслідок, необхідним та виключним випадком застосування прокурором заходів представницького характеру, у даному випадку, є захист інтересів держави у зв`язку з нездійсненням Державною екологічною інспекцією у Луганській області та Кремінською міською радою повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження з приводу вищезазначених порушень чинного природоохоронного законодавства. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить його неналежно. Наведене є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів територіальної громади.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

За приписами ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст.14, статей 66, 68 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Закон України "Про охорону атмосферного повітря" визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря. Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Статтею 22 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.

За умовами п.п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Щодо посилання апелянта на те, що наданий прокуратурою розрахунок, проведений на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018 у справі №826/3820/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, визнаний протиправним та нечинним повністю, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 06.06.2019 по 04.07.2019 Державною екологічною інспекцією у Луганській області проведено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018 у справі №826/3820/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, наказ Міністерства навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» було визнано протиправним та нечинним повністю.

Проте, постановою Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №826/3820/18 (з урахування ухвали від 22.10.2019 про виправлення описки) рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 було скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.

Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання; поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Отже, як вказав суд касаційної інстанції, визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" призводить до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Таким чином, Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є чинною.

При цьому, колегія суддів зазначає, хоча розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Державною екологічною інспекцією у Луганській області і було здійснено за період з 06.06.2019 по 04.07.2019, тобто коли рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018 у справі №826/3820/18 (яким наказ Міністерства навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» було визнано протиправним та не чинним повністю) було чиним, однак складений в листопаді 2020, тобто вже після набрання постановою Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №826/3820/18 законної сили, та направлено відповідачу разом з претензію №105/4-11-19 від 12.11.2019, в зв`язку з чим посилання відповідача на те, що наведений наказ, на підставі якого було проведено розрахунок, у період часу з 10.12.2018 по 15.10.2019 не діяв, є неправомірним.

Стосовно посилання апелянта на те, що до позовної заяви, яка подана за підписом заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Івашко С., в порушення ч.2 ст.164 ГПК України, додані неналежним чином засвідчені копії письмових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 2, 4, 5 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003" передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Як вбачається з документів, доданих до позовної заяви, на всіх документах міститься відтиск згідно з оригіналом Прокурор Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Юшко М.О., дата - 23.06.2020, та міститься власноручний підпис.

Таким чином, колегія суддів вважає, що всі копії документів, які було додано прокурором до позовної заяви, засвідчено належним чином в установленому законом порядку.

При цьому, вимоги щодо обов`язкового засвідчення копій документів лише особою, яка підписала позовну заяву, на відміну від вимог щодо права підписання самої позовної заяви, чинним законодавством не передбачено.

Крім того, у разі сумнівів у відповідача в наданих прокурором копій документів, останній мав право, згідно положень ч.6 ст.91 ГПК України, заявити клопотання про надання оригіналів документів для огляду, що зроблено не було.

За таких обставин, посилання скаржника на те, що до позовної заяви додані неналежним чином засвідчені копії письмових доказів, є необґрунтованими.

Також спростовуються матеріалами справи сумніви апелянта щодо правильності обґрунтування загального розміру збитків.

Як вбачається з розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, похідні дані для розрахунку, а також отримані результати представлені в таблиці, яка додана до розрахунку.

Так, в таблиці наведені дані, зокрема, щодо кількості викиду: дозволеного г/с та фактичного г/с, а саме: азот діоксид (дозволено г/с -0,7666, фактично г/с -1,470); вуглецю оксид (дозволено г/с -0,6475, фактично г/с -7,1533); суспендовані частинки, недиференційовані за складом (пил неорганічний) (не дозволено г/с, фактично г/с -1,045); сірки діоксид (дозволено г/с -1,0355, фактично г/с -1,770).

В акті №215, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Колективним підприємством «Кремінський Агрошляхбуд» , наведені ті ж саме забруднюючі речовини, у тому числі і суспендовані частинки, з такими ж значеннями. Відмінність наведених даних лише в тому, що в таблиці, доданої до розрахунку, дані зазначені відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тобто як середня арифметична (із серії відібраних проб), тоді як в акті №215 наведено декілька (три) проби, в зв`язку з чим посилання скаржника на те, що в акті про забруднюючу речовину- суспендовані частинки, недиференційовані за складом (пил неорганічний) взагалі не зазначено, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Також, похідні дані для розрахунку, які стосуються масової концентрації ЗР, рв та наведені в акті №215, відповідають даним, наведеним в протоколі №1-1 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 06.06.2019.

За таких обставин, позивачем правомірно була визначена загальна сума шкоди з урахуванням всіх наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які були виявлені при перевірці Державною екологічною інспекцією у Луганській області.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач в суді першої інстанції не зазначав про дані обставини.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів добровільного відшкодування відповідачем шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, судом першої інстанції правомірно задоволено позов та стягнуто з позивача 40081,22 грн шкоди.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/381/20 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, 1 статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/381/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.01.2021.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова