Ухвала

від 11.01.2021 по справі 905/259/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/259/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2020 року (головуючий - Бородіна Л. І., судді: Геза Т. Д., Лакіза В. В.) і рішення Господарського суду Донецької області від 10 серпня 2020 року (суддя Харакоз К. С.) у справі

за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Служби автомобільних доріг у Донецькій області

про стягнення 312 521,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - ДП Донецький облавтодор ) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2020 року і рішення Господарського суду Донецької області від 10 серпня 2020 року у справі № 905/259/20.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 905/259/20, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Оскільки ціна позову становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 051 000,00 грн станом на 2020 рік), то у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа підлягає касаційному оскарженню лише у разі наявності виключень, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу.

У касаційній скарзі ДП Донецький облавтодор зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення для позивача і стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики застосування статей 1158 і 1160 Цивільного кодексу України.

Служба автомобільних доріг у Донецькій області подала заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача, оскільки вважає, що практика правозастосування статей 1158 і 1160 Цивільного кодексу України сформована, зокрема у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 915/720/18, де наведено алгоритм застосування зазначених норм права, а оскаржувані рішення прийняті у відповідності до цього алгоритму.

Розглянувши доводи ДП Донецький облавтодор про необхідність відкриття провадження у справі № 905/259/20 і заперечення відповідача проти відкриття касаційного провадження колегія суддів дійшла висновку, що оскільки правозастосовча практика застосування статей 1158 і 1160 Цивільного кодексу України є сформованою, зокрема у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 915/720/18, і судами попередніх інстанцій рішення прийняті у відповідності до цієї практики, а доводи касаційної скарги по суті зводяться до непогодження із оцінкою судами доказів та встановленими у цій справі обставинами, підстав для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немає.

Суд зазначає, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, тому що в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

У подібних правовідносинах заявникам слід враховувати, що Верховний Суд є судом права і використання ним оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя з огляду на високий статус касаційного суду.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином, передбачений процесуальним законом перелік судових рішень, які не підлягають касаційному оскарженню, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Таким чином, оскільки доводи скаржника щодо наявності передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2020 року і рішення Господарського суду Донецької області від 10 серпня 2020 року у справі № 905/259/20 є необґрунтованими, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2020 року і рішення Господарського суду Донецької області від 10 серпня 2020 року у справі № 905/259/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий