Ухвала

від 11.01.2021 по справі 120/24/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

11 січня 2021 р. Справа № 120/24/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали:

за позовом: керівника Жмеринської місцевої прокуратури (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул. Національна, 6а) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Жмеринської міської ради Вінницької області (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул. Київська, 1А)

до: управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Київська, 1А)

про: визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Жмеринської місцевої прокуратури (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул. Національна, 6а) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Жмеринської міської ради Вінницької області (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул. Київська, 1А) до управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Київська, 1А) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

На підтримку заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що під час проведення вивчення стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлено факт неналежного виконання відповідачем вимог ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Водночас, на думку прокурора, неналежне виконання управлінням освіти Жмеринської міської ради делегованих йому державою функцій суперечить принципам верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та, як наслідок, реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Крім того, звертаючись до суду, прокурор повинен залучати до участі у справі ті органи державної влади та місцевого самоврядування, які уповноважені на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, або ж зазначити про відсутність цих органів, що є підставою для набуття прокурором статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Вказані конституційні положення відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

З приводу органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах прокурор зазначає, що на території м. Жмеринка Вінницької області вказані повноваження здійснює Служба у справах дітей Жмеринської міської ради Вінницької області. Разом з тим, зазначає, що Жмеринською місцевою прокуратурою встановлено, що Службою у справах дітей Жмеринської міської ради повноваження щодо захисту інтересів соціально незахищеної категорії дітей здійснюються неналежним чином.

Така ситуація створює загрозу порушення суспільних інтересів та інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики з питань соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

На думку суду, реалізуючи свої представницькі повноваження, прокурор належним чином обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави та, відповідно, необхідність їх захисту, а також навів достатні підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора на підтримку набуття ним статусу позивача та вважає, що у спірних правовідносинах прокурор наділений процесуальною дієздатністю на звернення до суду з цим позовом саме як позивач.

Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду позовної заяви прокурора, суд додатково враховує правовий висновок, що міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18 (адміністративне провадження №К/9901/56870/18).

Отже, позовна заява прокурора загалом відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України. Судовий збір сплачений позивачем у встановлених законом порядку і розмірі. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) належить розглядати справу, суд враховує положення ч. 6 ст. 12 КАС України, відповідної до якої справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження, суд доходить висновку про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Водночас, на переконання суду, прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору не потребує заслуховування усних пояснень сторін в судовому засіданні.

При визначенні форми адміністративного судочинства для розгляду цієї справи, суд додатково враховує клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, позивач вказує як третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В силу приписів ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

У позовній заяві прокурор просить суд зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу

Отже, рішення у цій справі може виплинути на права, інтереси вказаних осіб, що свідчить про необхідність їх залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 32, 47, 49, 53, 171, 248, 256, 257, 260, 261, 262, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом керівника Жмеринської місцевої прокуратури (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул. Національна, 6а) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Жмеринської міської ради Вінницької області (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул. Київська, 1А) до управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Київська, 1А) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

2. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Вільчинським Олександром Ванадійовичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Роз`яснити учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, відповідно до вимог статті 262 КАС України.

4. Роз`яснити учасникам справи, що судовий розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Справа буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

5. Встановити відповідачу :

- 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;

- 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

6. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України із відповідними доказами та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

7. Встановити третім особам 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання пояснень щодо відзиву в порядку ст. 165 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

8. Повідомити учасників справи, що відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

9. Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

10. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович