Постанова

від 12.01.2021 по справі 640/24227/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24227/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року позивач, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва, звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0001, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, поруч з парком культури і відпочинку Наталка та урочищем Наталка , площею 2,1632 га;

- скасувати запис у Поземельній книзі, зобов`язавши Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування в поземельній книзі записів щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0001.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року відмовлено Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що даний спір не є цивільно-правовим, оскільки відсутній спір про речові права на земельну ділянку, також позов не містить вимог про зобов`язання провести державну реєстрацію прав на земельну ділянку, спір стосується виключно оскарження бездіяльності органу владних повноважень з порушенням норм Земельного кодексу України. Позивач вказує, що на відповідній земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомості, належні на праві вланості позивачу та/або іншим особам, а також відсутні зареєстровані речова права на земельну ділянку.

15 грудня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, в якому відповідач повністю підтримує позицію суду першої інстанції та наголошує на неможливості вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства.

23 грудня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла відповідь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва на відзив відповідача, в якій позивач наводить також доводи аналогічні тим, що викладені ним в апеляційній скарзі.

30 грудня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, заперечень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09 жовтня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позивач вказував, що рішенням 2 сесії VIII скликання Київської міської ради від 06.10.2016 року №244/1248 було прийнято рішення та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Оболонського району у м. Києві в урочищі Наталка в Оболонському районі м. Києва орієнтовними площами 0,77 га, 1,59 га, 1,57 га, 14,77 га, 2,26 га, 2,01 га, 1,93 га, 3,89 га, 8,93 га, 4,65 га (земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва) в постійне користування для створення парку Оболонь в урочищі Наталка згідно з планом- схемою (додаток до рішення) (К-26549) .

На підставі вищевказаного рішення Київської міської ради до складу зазначеного проекту увійшла і сформована земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:215:0001, щодо якої 22.12.2014 р. державним кадастровим реєстратором здійснено державну реєстрацію на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Благодійній організації Благодійний фонд ТРИ ТИСЯЧІ (Код ЄДРПОУ 26189012) для створення озеленених територій загального користування, про що позивач дізнався з отриманого від зазначеного Благодійного фонду листа від 19.08.2020р. № 7.

Наявність кадастрового номера 8000000000:78:215:0001 на частину земельної ділянки, яка увійшла до складу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Оболонського району у м. Києві в урочищі Наталка в Оболонському районі м. Києва (земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва) в постійне користування для створення парку Оболонь в урочищі Наталка перешкоджає позивачу реалізувати своє право на отримання у постійне користування всієї земельної ділянки площею 49,5 га.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року відмовлено Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва у відкритті провадження в адміністративній справі та роз`яснено позивачу право звернення з даним позовом за правилами господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції зазначив, що предметом спору у цій справі є не дії державного кадастрового реєстратора щодо відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, а забезпечення можливості отримати у власність земельну ділянку саме тієї площі та розміщення, які вказані позивачем.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва, звертаючись до адміністративного суду з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису в Поземельній книзі, обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням 2 сесії VIII скликання Київської міської ради від 06.10.2016 року №244/1248 було прийнято рішення та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Оболонського району у м. Києві в урочищі Наталка в Оболонському районі м. Києва орієнтовними площами 0,77 га, 1,59 га, 1,57 га, 14,77 га, 2,26 га, 2,01 га, 1,93 га, 3,89 га, 8,93 га, 4,65 га (земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва) в постійне користування для створення парку Оболонь в урочищі Наталка згідно з планом- схемою (додаток до рішення) (К-26549) .

На підставі вищевказаного рішення Київської міської ради до складу зазначеного проекту увійшла і сформована земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:215:0001, щодо якої 22.12.2014 р. державним кадастровим реєстратором здійснено державну реєстрацію на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Благодійній організації Благодійний фонд ТРИ ТИСЯЧІ (Код ЄДРПОУ 26189012) для створення озеленених територій загального користування, про що позивач дізнався з отриманого від зазначеного Благодійного фонду листа від 19.08.2020р. № 7.

Наявність кадастрового номера 8000000000:78:215:0001 на частину земельної ділянки, яка увійшла до складу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Оболонського району у м. Києві в урочищі Наталка в Оболонському районі м. Києва (земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва) в постійне користування для створення парку Оболонь в урочищі Наталка перешкоджає позивачу реалізувати своє право на отримання у постійне користування всієї земельної ділянки площею 49,5 га.

Також, позивач вказував, що без скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0001 позивач втрачає можливість відкоригувати площу земельної ділянки , яка увійшла до проекту землеустрою позивача, у відповідності до наданого дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Оболонського району у м. Києві в урочищі Наталка в Оболонському районі м. Києва в постійне користування для створення парку Оболонь в урочищі Наталка згідно з планом-схемою.

В свою чергу, з листа Благодійного фонду Три тисячі № 7 від 19 серпня 2020 року вбачається, що державним реєстратором 22.12.2014 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Благодійній організації Благодійний фонд Три тисячі дл створення озеленених територій загального користування здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0001 за адресою: м. Київ, Оболонський район, поруч з парком культури і відпочинку Наталка та урочищем Наталка площею 2, 16 га (проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Благодійному фонду отримав всі необхідні погодження від відповідних органів та позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації).

У вищевказаному листі, адресованому в тому числі і позивачу, Благодійний фонд Три тисячі вказує, що наразі існує конфлікт інтересів у зв`язку з прийняттям Київською міською радою відповідних рішень, а також зазначає, що понад 15 років Фонд за свій рахунок здійснює утримання та благоустрій частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0001.

Тобто, вищевказаним листом Благодійного фонду Три тисячі № 7 від 19 серпня 2020 року підтверджується, що законний інтерес щодо отримання земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:78:215:0001 у користуваня є також і у Благодійної організації Благодійний фонд Три тисячі .

При цьому, як вже було зазначено вище, позивач при зверненні до суду вказував, що наявність кадастрового номера 8000000000:78:215:0001 на частину земельної ділянки перешкоджає позивачу реалізувати своє право на отримання у постійне користування всієї земельної ділянки площею 49,5 га, що безпосередньо і стало підставою для звернення з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0001.

Тобто, судом першої інстанції було вірно встановлено, що предметом спору у цій справі є не дії державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0001, а забезпечення можливості отримати в подальшому у користування земельну ділянку саме тієї площі та розміщення, які вказані позивачем.

Доводи апелянта про те, що ані позивачем, ані іншою третьою особою не зареєстровано право власності на земельну ділянку не спростовують наявності як у позивача, так і у Благодійної організації Благодійний фонд Три тисячі законного майнового інтересу щодо вищезазначеної земельної ділянки і дослідження тільки правомірності дій державного кадастрового реєстратора може призвести до ситуації, коли записи у Державному земельному кадастрі не будуть співпадати з юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує ведення реєстру.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що може виникнути конфлікт між судовими рішеннями, що може призвести до правової невизначеності та ускладнення захисту порушених прав. Зважаючи на суттєвість цього ризику, спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка здійснення державної реєстрації відповідачем на предмет дотримання процедури не може превалювати над оцінкою фактичних обставин справи та речових прав учасників справи щодо вказаної земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах була викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 1340/4570/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, оскільки спір, що виник між сторонами, не є публічно-правовим (незалежно від суб`єктного складу), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі та необхідність вирішення цього спору в порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Cловосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, заперечень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 січня 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна