ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Епель О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2021 року Справа № 640/11989/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Сакевич Ж.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства ВТБ Банк Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства ВТБ БАНК Шевченка Олександра Володимировича,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги
на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
товариство з обмеженою відповідальністю ПАПС
про визнання бездіяльності протиправною
та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства ВТБ БАНК Шевченка Олександра Володимировича (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю ПАПС , про:
1) визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не включення рахунку № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми 146 321,69 грн., що підлягає відшкодуванню позивачу;
2) зобов`язання відповідача включити рахунок № НОМЕР_1 , за яким позивач має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до заяви-договору на оформлення банківських продуктів від 08.11.2018 № 25162682, шляхом надання доповнення до переліку рахунків, за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення рахунку № НОМЕР_1 та визначення за ним суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 146 321,69 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що кошти на рахунку позивача є її вкладом, а позивач вкладником ПАТ ВТБ БАНК у розумінні чинного законодавства і відповідачем не доведено наявності правових підстав для невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у вказаному банку.
Разом з тим, суд зазначив, що грошові кошти від ТОВ ПАПС надійшли на рахунок позивача на підставі укладених між ними договорів, за якими ПАТ ВТБ БАНК не є стороною, а лише виконував розрахункове обслуговування рахунку та був зобов`язаний виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не є вкладником банку, що правочин (транзакція) із зарахування на її рахунок коштів від ТОВ ПАПС є нікчемними, операції з перерахування коштів на рахунок позивачів - фіктивним, а також, що Уповноваженою особою не було допущено протиправної бездіяльності, а здійснювалися дії у порядку та строки, визначені законодавством.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.11.2018 між АТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір на оформлення банківських продуктів № 2516282, за умовами якого підписанням даного договору, на підставі статті 26 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , клієнт доручає банку здійснювати договірне списання будь-яких грошових сум, з будь-яких його рахунків, у будь-якій валюті, які відкриті (будуть відкриті) клієнтом у банку для мети оплати суми вартості наданих послуг згідно з діючими тарифами банку; оплати на умовах, передбачених у заявах про купівлю та продаж іноземної валюти та/або договорах, укладених з банком, суми грошових коштів, що потрібна для виконання операцій з купівлі, продажу або обміну іноземної валюти або банківських металів, і суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що нараховуються у розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством України; повернення помилково зарахованих банком коштів на будь-який рахунок у банку, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з копією виписки по рахунку приватного клієнта на рахунок № НОМЕР_1 (отримувач ОСОБА_1 ), відкритий в АТ ВТБ Банк , 08.11.2018 надійшли грошові кошти у розмірі 134 000,00 грн. з призначенням операції - поповнення карткового рахунку (не пов`язаного з підприємницькою діяльністю) ОСОБА_1 № НОМЕР_1 згідно з договором від 01.11.2018 № 11/7. Залишок на рахунку № НОМЕР_1 становить 146 321,69 грн.
Рішенням Правління Національного банку України від 27.11.2018 № 3180 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ ВТБ БАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку розпочату процедуру виведення АТ ВТБ БАНК з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць.
Надалі, рішенням Правління Національного банку України від 18.12.2018 № 849-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ ВТБ БАНК та рішення виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2018 № 3392 Про початок процедури ліквідації АТ ВТБ БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку розпочато процедуру ліквідації АТ ВТБ БАНК строком на 2 роки з 19.12.2018 до 18.12.2020 включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням повноважень ліквідатора банку АТ ВТБ БАНК , визначених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку, відповідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка О.В. строком на два роки з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно.
На підставі викладеного позивач звернувся до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за договором від 08.11.2018 № 2516282.
Листом від 02.01.2019 № 37-036-45/19 Фонд повідомив позивача про не включення вкладів ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду, і зв`язку із чим рекомендовано звернутись до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ ВТБ БАНК Шевченка О.В.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.01.2019, в якій просив надати відповідь у зв`язку з чим дані ОСОБА_1 не передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 до реєстру вкладників банку.
За результатами розгляду вказаної заяви Уповноважена особа Фонду Шевченко О.В. повідомив позивача про нікчемність транзакції (операції) від 08.11.2018 з перерахування коштів у сумі 134 000,00 грн. на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 від юридичної особи (клієнта банку) ТОВ ПАПС , що здійснену з призначенням платежу - поповнення карткового рахунку (не пов`язаного з підприємницькою діяльністю) ОСОБА_1 № НОМЕР_1 згідно з договором від 01.11.2018 № 11/7, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення інформації про її банківський рахунок до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція № 492).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
У ст. 12 Закону № 4452-VI передбачено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.
Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
У ч. 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур`єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно з п. 10.1 Інструкції № 492 на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз вищенаведених законодавчих положень дозволяє стверджувати, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом про внесення (перерахування) коштів на її рахунок.
Разом з тим, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Втім, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.
У свою чергу, правочин є нікчемним відповідно до закону, за наявності підстав, виключний перелік яких регламентовано частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI.
При цьому, положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі № 826/1476/15, та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування колегією суддів при вирішенні цієї справи.
Отже, єдиною та необхідною умовою для не включення осіб (клієнтів банку) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з нікчемністю відповідного правочину є наявність підстав, виключний перелік яких передбачено ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вказаному рішенні, щодо кола обставин, які належить встановити суду у справах даної категорії, а саме: 1) на якій підставі кошти потрапили на рахунок позивача; 2) які саме умови договору, укладеного між позивачем і Банком, передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг) прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами Банку; 3) на якій підставі позивачу відмовлено у включенні до переліку вкладників; 4) який саме правочин за твердженням Уповноваженої особи є нікчемним та на який конкретно пункт частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI вона при цьому посилається.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд встановив, що кошти на рахунку позивача у ПАТ ВТБ Банк , щодо якого її не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду, що й є предметом даного спору, надійшли від юридичної особи ТОВ ПАПС і на умовах укладеного між позивачем і банком договору були залучені на її рахунок.
При цьому, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано жодних належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що такі кошти не є вкладом та/або що позивач не є вкладником банку в розумінні ст. 2 Закону № 4452-VI.
Також судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що будь-які умови договору, укладеного між позивачем і Банком, передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами Банку.
Крім того, відповідачем не доведено наявності будь-якої з правових підстав, чітко визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, для віднесення до нікчемних правочинів, укладених між позивачем і Банком, та/або правочинів із зарахування коштів на її банківський рахунок.
Доводи апелянта про те, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача є сумнівною, колегія суддів відхиляє, оскільки рішення суду, відповідно до змісту ст. 242 КАС України, повинно бути законним і не може ґрунтуватися на припущеннях.
У контексті викладеного судова колегія зазначає, що здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України Про банки і банківську діяльність , Інструкцією № 492 та договорами з відповідними клієнтами банку.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15 та в постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 822/2390/17 і, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при вирішенні даної справи.
У свою чергу, доказів на підтвердження відповідних обставин учасниками справи суду не надано і апелянтом не наведено.
Твердження апелянта про те, що позивач не є вкладником Банку у розумінні Закону № 4452-VI, так як кошти на її рахунок надійшли від іншої особи, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку правовідносини між позивачем і такою особою (ТОВ ПАПС ) не є предметом цього спору. При цьому, такі кошти надійшли для позивача та були залучені Банком на її рахунок на умовах відповідного договору, укладеного безпосередньо між позивачем і Банком, що у відповідності до вимог Закону № 4452-VI надає достатні та необхідні правові підстави для визнання таких коштів вкладом, а позивача - вкладником.
Аналізуючи ці та всі інші доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Отже, судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства ВТБ Банк Стрюкової Ірини Олександрівни підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства ВТБ Банк Стрюкової Ірини Олександрівни - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 12 січня 2021 року.
Головуючий суддя
Судді:
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2021 |
Оприлюднено | 14.01.2021 |
Номер документу | 94100940 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні