Постанова

від 12.01.2021 по справі 640/4002/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4002/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ" про ухвалення додаткового рішення у справі №640/4002/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.18р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦМЕТ звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2018 №00014251402 і №00014261402.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.11.2018 №00014251402 і №00014261402.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом обставин справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 р. - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.18р.- залишено без змін.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦМЕТ (код ЄДРПОУ: 32092223) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою просять ухвалити додаткове судове рішення про вирішення питання розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 640/4002/19.

Розгляд заяви призначено на 12.01.2021 року о 12:05 год.

Сторони в судове засідання не прибули, про місце, дату, час повідомлені належним чином.

Від відповідача надійшли заперечення на дану заяву, у яких просили позивачу у задоволенні заяви відмовити.

Заяву розглянуто в порядку письмового првадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що заяву слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

На виконання вказаних вище положень та обов`язку доказування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №3/05 від 15.05.2019, укладеного між Адвокатським об`єднанням "ТАУЕР" (ідентифікаційний код 42909232), в особі голови Дідика С.Є., та ТОВ "УКРСПЕЦМЕТ", в особі директора Шистки О.М., копію додаткової угоди № 2 від 27.11.2020 р. до Договору № 3/05 про надання правової допомоги від 15.05.2019р., копію Акту наданих послуг від 17.12.2020 р. за договором про надання прав допомоги від 15.05.2019р. № 3/05 з детальним описом виконаних робіт по справі - 640/4002/19; копію Акту від 17.12.2020 р. щодо фактично понесених витрат на відрядження за договором про надання правової допомоги від 15.05.2019р. №3/05 з детальним описом фактичних витрат у зв`язку з наданням правової допомоги, роздруківку детальної інформації про юридичну особу - АО Тауер ; роздруківку Рішення № 17 Розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018р.; копії рахунків на оплату № 13 та № 14 від 17.12.2020 р.; платіжне доручення № 1076 від 18.12.2020 р.; виписку з особового рахунку АО Тауер за 18.12.2020 р.; копію наказу про відрядження; копію посвідчень про відрядження.

З аналізу наданих позивачем документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених ТОВ УКРСПЕЦМЕТ витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а саме у загальній сумі 10 810,50 грн.), колегія суддів вбачає, що розмір таких витрат є документально підтвердженими, співмірними складності справи, ціною позову та фактичному обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про їх відповідність вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно ч. 7 ст. 139 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Головним управлінням ДПС у м. Києві надано заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких зазначено про завищення витрат на правничу допомогу, проте заперечення не містить жодного обґрунтованого спростування обґрунтованості суми визначених позивачем витрат на правничу допомогу, їх не співмірності або завищеності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, що свідчить про безпідставність доводів відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в частині заявленої ним суми 10 810,50 грн.

Що стосується заявлених позивачем до відшкодування сум витрат на відрядження адвокатів для участі у судових засіданнях та на виїзд адвокатів до місця проведення судових засідань у справі, то такі витрати не можуть бути віднесені саме до правничої допомоги.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI, видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Враховуючи наведені норми права, колегія суддів приходить до висновку, що витрати на виїзд адвокатів до суду з іншого населеного пункту для участі у судових засіданнях та подання процесуальних документів не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені ст.ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI, а тому не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

В контексті наведеного, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ" документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 810,00 грн., задовольнивши заяву частково.

Керуючись ст. 139, 243, 252, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ" про ухвалення додаткового рішення у справі №640/4002/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.18р.- задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі №640/4002/19 в частині питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦМЕТ (м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. № 14, кв. 13, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32092223, п/р № НОМЕР_1 в АТ МЕГАБАНК МФО 351629) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (м. Київ, вул Шолуденка, № 33/19, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43141267) витрати на професійну| правничу допомогу в сумі 10 810,00 грн. (десять тисяч вісімсот десять гривень).

У задоволенні іншої частини заяви від 21.12.2020 відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель