Ухвала

від 13.01.2021 по справі 657/717/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 657/717/19

провадження № 61-19325 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бірючинського Едуарда Олександровича на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 червня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 листопада

2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , фермерського господарства Південне , третя особа - державний нотаріус Каланчацького районного нотаріального округу Херсонської області Омельчук Ірина Василівна, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , фермерського господарства Південне , третя особа - державний нотаріус Каланчацького районного нотаріального округу Херсонської області Омельчук І. В., про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, відмовлено.

22 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Бірючинський Е. О. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 червня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року (надійшла до суду 28 грудня 2020 року), вякій просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката

Бірючинського Е. О. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, але не зазначає в яких конкретно подібних правовідносинах відсутній правовий висновок Верховного Суду.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Разом з касаційною скаргою представник ОСОБА_1 - адвокат Бірючинський Е. О. подав клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Стаття 8 Закону України Про судовий збір передбачає, що суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, враховуючи майновий стан сторони.

Представником заявника надано довідки про доходи ОСОБА_1 за 2019-2020 роки, видані фермерським господарством Колосок та розрахунок заборгованості по виконавчому провадженню № 57215338, які свідчать про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.

Однак, враховуючи суть позовних вимог, ціну позову, суму сплаченого судового збору за подачу позову до суду першої інстанції та вартість сплачених позивачем витрат на правничу допомогу, Верховний Суд не вбачає підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, які визначено Законом України Про судовий збір .

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у квітні 2019 року та сплатив судовий збір при подачі позовної заяви в сумі 9 605,00 грн.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 19 210,00 грн (9 605,00 грн*200%=19 210,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК

у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бірючинського Едуарда Олександровича про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 , відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бірючинського Едуарда Олександровича на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 червня 2020 року постанову Херсонського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали

до 12 лютого 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць