Постанова

від 11.01.2021 по справі 554/233/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/233/20 Номер провадження 22-ц/814/57/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.,

секретар Зеленська О.І.,

з участю позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Яресько Н.І., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Борзовець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 23 вересня 2020 року, постановлене суддею Андрієнко Г.В. (повний текст складено 02 жовтня 2020 року),

по справі за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства Полтавська трикотажна фабрика Мрія , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Гризунова Олександра Віталіївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною,

в с т а н о в и в:

10.01.2020 ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення підстав позову від 04.08.2020, просить визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виселившиїх без надання іншого житла, тим самим усунувши перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні належною їй власністю.

В обґрунтування підстав позову ОСОБА_2 посилається на те, що 28.11.2019 на підставі договору купівлі-продажу набула у власність квартиру АДРЕСА_2 , із зареєстрованими у ній мешканцями, відповідачами у справі. Оскільки відповідачі проживають у вказаній квартирі без законних підстав, чинять перешкоди власнику у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном, в добровільному порядку відмовляються залишати житло, просить захистити порушене право в судовому порядку.

16.03.2020 ОСОБА_1 звернулася в суд із зустрічним позовом про визнання недійсною угоди купівлі-продажу кв. АДРЕСА_2 , укладеного 28.11.2019 між КП Полтавська трикотажна фабрика Мрія та ОСОБА_2 .

Позов мотивовано тим, що вона, ОСОБА_1 , із 21.07.1986 по 20.01.1997 працювала на підприємстві Полтавська трикотажна фабрика Мрія , перебувала на обліку для отримання житла, приймала участь у будівництві будинку сімейного гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_3 , за рішенням профкому та адміністрації підприємства отримала квартиру в„–8 в цьому будинку для себе і своєї родини у складі 4-х чоловік.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.04.2004 №7 статус будинку змінено із гуртожитку для малих сімей на житловий будинок, право власності на який визнала за собою КП Полтавська трикотажна фабрика Мрія та прийняла рішення продати квартири у будинку по вартості 75 грн./1 кв.м. з наступною приватизацією.

Вона, ОСОБА_1 , зі своєю родиною на законних підставах проживає у спірному будинку із 1994 року, має угоди, як квартиронаймач, із комунальними установами, але у зв`язку зі зміною статусу гуртожитку на житловий будинок була позбавлена права на приватизацію займаного житла в гуртожитку. Вважає, що продаж Полтавською трикотажною фабрикою Мрія 28.11.2019 займаної нею квартири ОСОБА_2 порушує її та членів її сім`ї права, як законних користувачів спірного житла, тому просить визнати недійсним зазначений договір купівлі-продажу.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 25.03.2020 об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 /а.с.118-119 т.1/

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 23.09.2020 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: колективне підприємство Полтавська трикотажна фабрика Мрія , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, звільнення незаконно займаного жилого приміщення шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення - відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до КП Полтавська трикотажна фабрика Мрія , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Гризунова О.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною - задоволено.

Визнано недійсною угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладену 28.11.2019 між Колективним підприємством Полтавська трикотажна фабрика Мрія та ОСОБА_2 , що посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , районний суд виходив із того, що право користування ОСОБА_1 та членів її сім`ї (дітей) спірним житловим приміщенням, відбувається на законних підставах та підпадає під гарантії, передбачені п.2 ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому їх виселення із спірної квартири є невиправданим втручанням у право на повагу до житла.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що укладення між КП ПТФ Мрія та покупцем ОСОБА_2 договору купівлі-продажу квартири від 28.11.2019 стосується інтересів родини ОСОБА_1 , як законних користувачів вказаного житлового приміщення, а тому при його укладенні сторони правочину повинні були врахувати наявність мешканців, які мають право користування спірною квартирою (сервітут). Оскільки умови договору, зокрема його пункти 3,6,9, містять відомості про відсутність третіх осіб, які б мали право користування вказаним житлом, а сама передача спірної квартири, як істотна умова зобов`язання, не виконана, зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, порушує охоронюване законом право третіх осіб користуватися вказаним житлом, а тому оспорюваний договір є недійсним.

ОСОБА_2 із рішенням районного суду не погодилася та оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування обставин, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 , а заявлений нею позов задовольнити.

Вважає, що відповідачами не доведено належними доказами, зокрема, договором оренди чи ордером, законність їх проживання у спірному житлі. Посилаючись на наданий нею договір купівлі-продажу квартири, доводить, що вона є її законним власником і згоди на проживання в квартирі відповідачам не давала, а навпаки, зверталася до них із листом з проханням вивільнити помешкання, віддати ключі від квартири та не створювати додаткові перешкоди у реалізації нею права власності.

Зазначає, що з підстав неналежного ставлення відповідачів до квартири виникла та продовжила зростати заборгованість за комунальними платежами в розмірі 44 593,76 грн., яка підтверджується довідкою КП ПОР Полтававодоканал , що не було враховано при постановленні оскаржуваного рішення.

Заперечує застосовані районним судом до спірних правовідносин норми права, оскільки вони регулюють зобов`язання між наймачем та орендарем, тоді як факт наявності правовідносин відповідачами не доведено.

За відсутності доказів законності проживання відповідачів у спірному житлі, вважає некоректним посилання районного суду на статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, якою вмотивовано оскаржуване рішення, наслідком чого стало порушення її конституційних гарантій на непорушність права приватної власності.

Просить врахувати практику Верховного Суду по справі №727/11533/17 від 11.06.2020, за якою зміна власника квартири є юридичним фактом, що тягне втрату колишнім власником та членом його сім`ї права користування зазначеним жилим приміщенням; по справі №753/21402/17 від 24.02.2020, відповідно до якої позивач є власником спірної квартири, проте не може реалізувати своїх прав власника щодо користування квартирою, оскільки відповідач чинить позивачу перешкоди, не допускаючи його до квартири. Обґрунтовує наявність підстав для виселення відповідачів зі спірного житла з підстав, передбачених ст.406 ЦК України, позицією Касаційного цивільного суду, викладеного по справі №645/42/17 від 18.09.2019.

Вважає, що районний суд безпідставно задовольнив позов ОСОБА_1 , яка не є стороною правочину, а її заінтересованість, на думку позивача, виражається тільки в тому, щоб продовжувати без законних підстав користуватися її приватною власністю.

Вважає, що районний суд помилково визначив ОСОБА_1 заінтересованою особою, що не відповідає вимогам ст.215 ЦК України, та виключає підстави набуття нею правового статусу позивача у спорі про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Вважає припущеннями висновки суду першої інстанції, що фактично передача спірної квартири не відбулася, оскільки на підставі угоди на рахунок підприємства нею були перераховані кошти та сплачено податки за придбання квартири, а відсутність доступу до придбаної нерухомості зумовлена поведінкою відповідачів, які чинять перешкоди у користуванні набутою власністю.

27.11.2020 ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Із підстав, попередньо викладених у позові, доводить, що на законних підставах, згідно ордеру, діючого місяць, разом із членами родини, вселена та зареєстрована у спірній квартирі, починаючи із 1994 року. ОСОБА_2 до та після укладення оскаржуваної угоди жодного разу не була у спірній квартирі. Припускає, що за її ініціативи невідомі люди пошкодили замок від вхідних дверей, відрізали світло та погрожували спалити двері, про що ОСОБА_1 заявила до поліції.

Вважає, що адміністрація ТФ Мрія свідомо знищила всі документи по гуртожитку. Доводить, що понад 25 років вона разом із родиною проживає у спірному житлі на законних підставах, що не потребує згоди ОСОБА_2 , яка придбала квартиру, не оглянувши її та не перевіривши на предмет зареєстрованих у ній мешканців.

01.12.2020 ОСОБА_2 подано відповідь на відзив. Позивач наполягає на відсутності доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 на обліку на отримання житла, а також, що рішенням профкому і адміністрації підприємства їй була виділена спірна квартира. Тоді як сам факт перебування у трудових відносинах із підприємством не може вважатися достатньою підставою для набуття права проживання у житловому приміщенні.

Посилаючись на тезу відповідача щодо заниженої вартості квартири, вважає, що таким чином відповідач визнає, що їй надавалась пропозиція придбати спірну нерухомість, якою вона не скористалась.

06.01.2021 ОСОБА_2 подала до апеляційного суду клопотання про відмову від позовних вимог та закриття провадження у справі в цій частині.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.11.2021 прийнято відмову ОСОБА_2 від позову та закрито провадження у справі за її позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: колективне підприємство Полтавська трикотажна фабрика Мрія , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, звільнення незаконно займаного жилого приміщення шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення. Визнано нечинним в цій частині рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 23 вересня 2020 року.

Отже, предметом апеляційного розгляду є апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 23.09.2020 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У суді апеляційної інстанції адвокат Борзовець О.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , підтримав доводи апеляційної скарги в частині оскарження рішення щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , заперечуючи наявність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

ОСОБА_1 та її адвокат Яресько Н.І. проти апеляційної скарги заперечили, наполягаючи на законності рішення районного суду, яким визнано недійсним оспорюваний договір купівлі-продажу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Судом першої інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.04.2004 №76 Про зміну статусу гуртожитку для малих сімей по АДРЕСА_5 , що належить ПВТО Мрія , на 60-квартирний житловий будинок надано гуртожитку для малих сімей по АДРЕСА_5 статус житлового будинку; ПВТО Мрія вирішити питання відкриття особових рахунків та договорів найму з наймачами житлових приміщень з додержанням чинного житлового законодавства./а.с.99 т.1/.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради Про дозвіл на оформлення документів на раніше проведене переобладнання гуртожитку під житловий будинок по АДРЕСА_5 від 18.12.2007 №329, дозволено ПВТТО Мрія : житловий будинок здати в експлуатацію; зареєструвати житловий будинок КП БТІ Інвентаризатор ./а.с.98 т.1/

Згідно виписки з протоколу №2 засідання ради трудового колективу Полтавського виробничо-торгового трикотажного об`єднання Мрія від 14.03.2006, з питання порядку денного №4 Про приватизацію будинку по АДРЕСА_5 , постановлено дозволити продаж квартир по балансовій вартості по 75 грн. за кв.м. у будинку по АДРЕСА_5 з послідуючою їх приватизацією після погашення боргів по квартирній платі./а.с.101 т.1/.

Відповідно до виписки з протоколу №1 Загальних зборів членів Колективного підприємства Полтавська трикотажна фабрика Мрія від 17.04.2019, прийнято рішення: обов`язково заключити договори на житлово-комунальні послуги та оренду квартир протягом 2-х місяців; встановити термін приватизації по експертній оцінці протягом 6-ти місяців; в разі відмови від заключення договору оренди, залишити право за підприємством заключати договори оренди на неприватизовані квартири з третіми особами; встановлено з 1 травня 2019 року ціну за 1 кв.м.: орендна плата неприватизованих квартир 20,00 грн. в т.ч. ПДВ, плата за житлово-комунальні послуги 3,00 грн. в т.ч. ПДВ; особи, що на сьогоднішній день працюють на підприємстві та мають частку майна, сплачують плату за житлово-комунальні послуги; для впорядкування технічної документації провести інвентаризацію будинку за адресою: АДРЕСА_3 ./а.с.100 т.1/

Згідно довідки №33 (виписка з домової книги про склад сім`ї та прописку) від 06.10.2014, виданої КП ПТФ Мрія , ОСОБА_1 проживає та прописана по АДРЕСА_6 , який належить ПВТТО Мрія , та займає житлову площу 25,7 кв.м., особовий рахунок відкрито на ОСОБА_1 , на вказаній площі прописані 4 (чотири) особи: ОСОБА_1 , квартиронаймач, дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , донька, дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , син, дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , донька, дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_2 ; юридичний статус квартири - відомча./а.с.26, 96 т.1/. Місце реєстрації відповідачів за вказаною адресою також підтверджується копіями паспортів та відомостями Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації./40, 41, 106, 107, 108-109, 110-113, 114 т.1/.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 28.07.1986, ОСОБА_1 з 21.07.1986 по 20.01.1997 перебувала у трудових відносинах з Полтавським виробничим трикотажним об`єднанням Мрія ./а.с.97 т.1/.

ОСОБА_1 , як уповноваженому наймачу, була призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період, з грудня 2015 року по листопад 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням про надання субсидій №027192./а.с.102 т.1/.

26.04.2019 ОСОБА_1 укладено договір із КП ПОР Полтававодоканал про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем)./а.с.103, 104, 105 т.1/.

28.11.2019 між колективним підприємством Полтавська трикотажна фабрика Мрія (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умов якого продавець передав у власність покупцю, який приймає та сплачує за неї обумовлену грошову суму (87625,00 грн.) квартиру АДРЕСА_7 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В., зареєстровано в реєстрі за №2913./а.с.21-22 т.1/

01.07.2020 ОСОБА_2 надіслала лист, датований 25.06.2020, за адресою АДРЕСА_1 для ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з вимогою у п`ятиденний термін: 1) звільнити квартиру та забрати всі свої особисті речі; 2) звернутись до ЦНАП із відповідною заявою про зняття з місця реєстрації вищевказаної квартири. Надати ключі від квартири, оскільки вона не має можливості потрапити у власну квартиру. У разі не виконання вимог, зазначених у даному листі, буде розцінювати такі дії, як перешкоду у володінні та користуванні своєю приватною власністю та вживатиме всіх можливих заходів для усунення перешкод у користуванні приватною власністю./а.с.204 т.1/ Лист отримано ОСОБА_1 14.07.2020, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням №3600207747783./а.с.205 т.1/

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та визнаючи договір купівлі-продажу квартири недійсним, районний суд, з огляду на положення ст.ст.203, 215, 230, 234 ЦК України, дійшов висновку, що оспорюваний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Зокрема, пункти 3, 6, 9 договору містять відомості про відсутність третіх осіб, які б мали право користування вказаним житлом, що не відповідає дійсності, а сама передача спірної квартири, як істотна умова зобов`язання, не виконана. Зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, порушує охоронюване законом право третіх осіб користуватися вказаним житлом. Тому відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України у зв`язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 цього Кодексу, а саме, зазначення у пунктах 3, 6, 9 оскаржуваного договору купівлі-продажу від 28.11.2019 відомостей, що не відповідають фактичним обставинам, суд з урахуванням положень ст.216 ЦК України визнав недійсним вказаний правочин.

Апеляційний суд із такими висновками районного суду не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

За приписами норми ст.659 ЦК України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Згідно ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як убачається із матеріалів справи, а саме, договору купівлі-продажу від 29.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В. по р.№2913, колективне підприємство Полтавська трикотажна фабрика Мрія передало у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_7 , а ОСОБА_2 прийняла її та оплачує за неї обумовлену грошову суму. Право власності продавця на відчужувану квартиру підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 32467303 від 17.07.2019./а.с.21-23 т.1/

Згідно п.3 договору продавець стверджує, що на момент укладення цього договору вказана вище квартира не перебуває під арештом чи забороною; щодо неї не ведуться судові спори; вона не заставлена, у податковій заставі не перебуває; відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження; квартира як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана; у відчуженій квартирі відсутні будь-які переобладнання, добудови, реконструкції; треті особи, а також малолітні та неповнолітні діти не мають прав на квартиру; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, а тому числі дітей.

У пункті 6 договору зазначено, що відчужена квартира оглянута покупцем. Недоліків, які перешкоджають використанню квартири за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено. Претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваної квартири покупець не має.

Відповідно до пункту 9 договору продавець зобов`язаний: передати продану квартиру покупцю у стані, придатному для експлуатації її покупцем, а також у стані відповідному санітарним й технічним вимогам і умовам договору; попередити покупця про права третіх осіб на квартиру, що відчужується; попередити покупця про всі відомі йому недоліки квартири. Відповідно до пункту 10 договору покупець зобов`язаний: прийняти куплену квартиру від продавця згідно умов цього договору; до моменту повного розрахунку за вищевказану квартиру не здійснювати реєстрацію без згоди продавця третіх осіб у вищевказаній квартирі./а.с.21-22 т.1/

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 разом із членами своєї сім`ї проживала у спірному житлі з 1994 року, зареєстрована в ньому та фактично є наймачем квартири, хоча письмовий договір відсутній.

Тому доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не довела правомірність свого вселення та проживання у спірній квартирі не заслуговують на увагу та апеляційним судом відхиляються.

У той же час, з огляду на викладені норми цивільного права, зокрема, ст.ст.203, 215, 655, 659 ЦК України, апеляційний суд приходить до висновку, що положення п.п.3, 6, 9 оспорюваного договору купівлі-продажу про те, що внаслідок продажу не буде порушено права та інтереси інших осіб; що продавець зобов`язаний попередити покупця про права третіх осіб на квартиру - не впливають на дійсність вказаного правочину, оскільки він відповідає передбаченим ст.203 ЦК України загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому не може бути підставою недійсності правочину згідно ст.216 ЦК України.

Крім того, згідно ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Не виконання продавцем передбаченого ст.659 ЦК України обов`язку попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається, надає відповідні права покупцю (щодо вимоги зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу), однак не третім особам.

За таких обставин колегія суддів визнає помилковими висновки суду першої інстанції про недійсність такого договору в цілому через окремі його положення, оскільки поведінка покупця (оплата вартості квартири, визначеної умовами договору, направлення листа користувачам квартири з вимогою її звільнити), вказує на те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Колегія суддів також звертає увагу на безпідставне посилання районного суду в своєму рішенні на положення ст.ст.230, 234 ЦК України, оскільки позивач не обґрунтовувала свої позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаними нормами, зокрема, вчинення правочину під впливом обману (ст.230 ЦК України) та правові наслідки фіктивного правочину (ст.234 ЦК України).

Як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 обґрунтовувала позов правомірністю свого вселення у спірне житло, проживання та користування ним разом із членами своєї сім`ї та не повідомленням продавцем покупця про її право на користування цим житлом. Однак ці обставини не можуть бути кваліфіковані як підстави для визнання правочину недійсним, оскільки Полтавська трикотажна фабрика Мрія , здійснюючи право власності щодо спірної квартири, мала право на її відчуження відповідачці ОСОБА_2 , оскільки позивач ОСОБА_1 не скористалася своїм переважним правом на її придбання.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу квартири недійсним, тому апеляційна скарга ОСОБА_2 з урахуванням викладених висновків колегії суддів підлягає задоволенню, а рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 23.09.2020 скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 28.11.2019 між КП ПТФ Мрія та ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 23 вересня 2020 року - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до колективного підприємства Полтавська трикотажна фабрика Мрія , ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.01.2021.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

С.М. Бондаревська