Ухвала

від 13.01.2021 по справі 686/30734/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/30734/20

Провадження № 1-кс/686/335/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із скаргою на постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому про відмову у визнанні потерпілим. В обґрунтування скарги вказав, що 22.12.2020 до ДУ «Вінницька УВП № 1» надійшов лист від 18.12.2020 з постановою про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62020240000001288. Вважає, що постанова слідчого є незаконною та необґрунтованою, оскільки внаслідок порушення його прав та невиконання ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 23.04.2020 у справі № 127/7117/20 скаржник почав хвилюватися за своє життя та здоров`я, не відчувати захисту від правоохоронних органів, перестав спати ночами, що негативно відобразилося на його фізіологічному стану.

Просить скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому від 18.12.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62020240000001288.

Скаржник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з`явився, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Першим СВ СУ ТУ ДБР розташованого в м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020240000001288 від 26.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Кримінальне провадження порушене на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25.11.2020 про зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення згідно заяви ОСОБА_3 від 04.11.2020 щодо невиконання процесуальним керівником у кримінальному провадженні №12019020020002001 ухвали Вінницького міського суду від 23.04.2020 у справі № 127/7117/20.

14.12.2020 року ОСОБА_3 подав слідчому, який розслідує кримінальне провадження №62020240000001288 клопотання про визнання його потерпілим.

Постановою слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 18.12.2020 року відмовлено ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 62020240000001288, про що останнього було повідомлено листом №М-6684/14-01-01-20 від 18.12.2020 року.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а ст.26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим, слідчий у постанові від 18.12.2020 року вказує на відсутність будь-яких відомостей (доказів), які б свідчили про те, що вказаним кримінальним правопорушенням останньому було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. І досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження іншого не доводять. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020240000001288 будь - яких доказів того, що діями, про які вказує ОСОБА_3 в заяві про вчинення кримінального правопорушення, йому заподіяно матеріальної або моральної шкоди, в кримінальному провадженні наразі немає. Таким чином, питання щодо визнання заявника потерпілим поставлено передчасно.

Слідчий обґрунтовано застосовує у постанові ч.5 ст.55 КПК України, якою визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

Відповідно до п.4 узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» саме правильність застосування слідчим або прокурором ст.55 КПК України є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду аналізованої категорії скарг.

Системний аналіз змісту ст.55 КПК України на предмет того, хто є потерпілим у кримінальному провадженні, дає однозначні підстави вважати, що це особа, якій кримінальним правопорушенням, вчиненим іншою особою, заподіяно збитки. В даному ж випадку, в ході досудового розслідування не встановлено будь яких даних, котрі б вказували на наявність збитків, заподіяних ОСОБА_3 в ході кримінального провадження.

Посилання скаржника на рішення ЄСПЛ у справі "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року є не релевантним до правовідносин, що виникли у зв`язку із оскарженням постанови про відмову у визнанні потерпілим у зв`язку із наступним. У вказаному рішенні про стягнення невиплаченої ОСОБА_5 заробітної плати, винесеним на його користь хоча і констатовано, що існування порушення Конвенції можливе навіть за відсутності шкоди, проте визнано, що термін "потерпілий" означає особу, на яку безпосередньо здійснюється вплив діями чи бездіяльністю. Проте ОСОБА_3 не доведено ні у заяві про визнання його потерпілим, ні у скарзі, поданій до суду завдання йому шкоди можливим невиконання рішення суду, яким встановлено прокурору Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для виконання вимог ст.ст. 276-278 КПК України у кримінальному провадженні №12019020020002001 від 09 вересня 2019 року.

Таким чином, вважаю, що постанова від 18.12.2020 року про відмову в визнанні потерпілим є вмотивованою, обґрунтованою та відповідає вимогам ст.ст.40, 55, 110, 220 КПК України. Висновки слідчого, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження №62020240000001288, тому у задоволенні поданої ОСОБА_3 скарги, на даній стадії досудового розслідування, слід відмовити.

Відмовляючи у задоволенні скарги щодо скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим слідчий суддя відмовляє також і у вимозі скаржника про зобов`язання слідчого визнати його потерпілим, оскільки вона є похідною від основної вимоги скарги.

Керуючись ст.ст. 306, 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 13.01.2021.

Слідчий суддя Хмельницького

міськрайонного суду ОСОБА_1