Постанова

від 14.01.2021 по справі 916/2220/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2220/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2020, прийняте суддею Петровим В.С., м. Одеса, повний текст складено 19.10.2020,

у справі №916/2220/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва"

про стягнення 138 932,95 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача 138932,95 грн штрафу за дострокове припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем передбаченої комерційною пропозицією та укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії процедури дострокового припинення останнього, що стало підставою для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" штрафу у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 11.08.2020 відкрито провадження у справі №916/2220/20.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 у справі №916/2220/20 (суддя Петров В.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване дотриманням відповідачем встановленого умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії та затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку зміни постачальника електричної енергії, що зумовило відсутність правових підстав для застосування до останнього заходів відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 у справі №916/2220/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії та комерційні пропозиції до нього розроблені енергопостачальною компанією на підставі примірного договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відтак передбачений останніми штраф за дострокове розірвання договору, у тому числі у зв`язку зі зміною постачальника, не є тотожним платі (додатковим фінансовим зобов`язань) за зміну постачальника. Водночас апелянт зауважує на тому, що висновок місцевого господарського суду стосовно неузгодженості сторонами умов нової комерційної пропозиції №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1" строком дії з 01.07.2019 по 30.09.2019 є помилковим та таким, що спростовується наявними у матеріалах справи доказами, яким не надано належної оцінки. Крім того, за твердженням скаржника, зазначаючи в оскаржуваному рішенні про відсутність у споживача встановленого законодавством обов`язку особисто інформувати попереднього електропостачальника про зміну електропостачальника, суд першої інстанції не врахував визначеного у договорі про постачання електричної енергії обов`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" штрафні санкції у разі дострокового розірвання договору за ініціативою споживача та за умови неповідомлення про це постачальника або повідомлення останнього пізніше, ніж за 21 день до передбачуваної дати дострокового припинення строку дії чинного договору.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 25.11.2020 (вх.№3732/20/Д1 від 25.11.2020) Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 у справі №916/2220/20 - без змін. Зокрема, відповідач посилається на те, що процедура зміни електропостачальника відбулася при дотриманні умов договору про постачання електричної енергії та законодавчих актів, у зв`язку з чим позивач не мав жодних правових підстав для нарахування штрафу, заявленого до стягнення у даній справі.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина сьома статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 2102 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік").

Враховуючи викладене та з огляду на ціну позову у даній справі (138932,95 грн), перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у визначеному складі суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" підписано заяву-приєднання б/н до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, та ознайомившись з умовами публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, розміщеного на сайті електропостачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" в мережі Інтернет за адресою: http:www.ooek.od.ua, учасник роздрібного ринку електричної енергії - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" ініціює приєднання споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" до умов договору на умовах обраної комерційної пропозиції постачальника №3-ПВЦ з наступними персоніфікованими даними споживача: назва суб`єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва"; ЄДРПОУ: 40509762; адреса об`єкта, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку - Балківська, 130, 62Z0043181506536; найменування оператора, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії - Акціонерне товариство "Одесаобленерго"; ЕІС-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором - 62X4990422970737. Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем цієї заяви-приєднання до договору, яка повертається споживачем на адресу електропостачальника.

Згідно з вищенаведеною заявою-приєднання б/н від 30.11.2018 датою приєднання вважається дата оплати споживачем першого рахунку, наданого постачальником, а датою початку постачання визначено 01.01.2019.

За умовами пунктів 1.1, 1.2 договору про постачання електричної енергії споживачу цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Цей договір є публічним договором приєднання, якщо укладений шляхом приєднання споживача до розробленого постачальником договору, що розміщений на його сайті та на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на сайті постачальника (публічна комерційна пропозиція). Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і є однаковими для всіх споживачів.

В силу пункту 2.1 договору про постачання електричної енергії споживачу за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність укладеного в установленому порядку між постачальником та Акціонерним товариством "Одесаобленерго", що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1345 від 06.11.2018 "Про видачу АТ "Одесаобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності (пункт 2.2 договору про постачання електричної енергії споживачу).

Пунктом 3.1 договору про постачання електричної енергії споживачу передбачено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

У пункті 3.2 договору про постачання електричної енергії споживачу визначено, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами роздрібного ринку електричної енергії, та умов цього договору.

Відповідно до пункту 5.11 договору про постачання електричної енергії споживачу споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку за умов, що в нього є укладений договір про розподіл електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.

Згідно з пунктом 5.13 договору про постачання електричної енергії споживачу комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього договору, має містити наступну інформацію: 1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи); 2) спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту плановий платіж); 3) термін надання рахунку для остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; 4) визначення способу оплати послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи та/або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів); 5) розмір пені за порушення строку оплати або штраф; 6) розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником якості надання комерційних послуг; 7) розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору; 8) термін дії договору та умови пролонгації; 9) дата та підпис споживача; 10) можливість надання пільг, субсидій. Після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством.

В силу підпункту 13 пункту 6.1 договору про постачання електричної енергії споживачу споживач має право перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника у разі відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником, та/або достроково призупинити чи розірвати договір у встановленому ним порядку.

За умовами пунктів 10.1, 10.2 договору про постачання електричної енергії споживачу споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами роздрібного ринку електричної енергії та цим договором.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та/або сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (пункт 13.1 договору про постачання електричної енергії споживачу).

Пунктом 13.2 договору про постачання електричної енергії споживачу передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

У пункті 13.3 договору про постачання електричної енергії споживачу визначено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача останній зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Відповідно до пункту 13.5 договору про постачання електричної енергії споживачу дія цього договору припиняється, зокрема, у разі зміни електропостачальника.

Невід`ємною частиною договору є додатки: 1) №1 "Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу"; 2) №2 "Комерційна пропозиція" (одна з обраних споживачем комерційних пропозицій); 3) №3 "Обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії споживачу"; 4) №4 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної електричної енергії споживача та субспоживача (у разі наявності)" (пункт 13.12 договору про постачання електричної енергії споживачу).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" та Акціонерним товариством "Одесаобленерго" підписано угоду №35 "Обсяги розподілу та споживання електричної енергії", в якій останніми погоджено обсяги розподілу та споживання електричної енергії на 2019 рік, а саме: у січні 2019 року - 111 тис.кВт.год; у лютому 2019 року - 165 тис.кВт.год; у березні 2019 року - 145 тис.кВт.год; у квітні 2019 року - 104 тис.кВт.год; у травні 2019 року - 76 тис.кВт.год; у червні 2019 року - 70 тис.кВт.год; у липні 2019 року - 65 тис.кВт.год; у серпні 2019 року - 77 тис.кВт.год; у вересні 2019 року - 70 тис.кВт.год; у жовтні 2019 року - 79 тис.кВт.год; у листопаді 2019 року - 106 тис.кВт.год; у грудні 2019 року - 120 тис.кВт.год; всього на 2019 рік - 1188 тис.кВт.год.

Сторонами також було підписано комерційну пропозицію №3-ПВЦ (Попередня оплата), яка стала додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з пунктом 9 комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) термін її дії становив з 01.01.2019 по 30.06.2019. Не пізніше, ніж за 20 днів до закінчення терміну дії дійсної комерційної пропозиції, постачальник має направити повідомлення про зміну комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) та викладення її в новій редакції. Споживач має або погодитись з запропонованою постачальником комерційною пропозицією в новій редакції (шляхом її підписання або здійснення оплати рахунку на суми авансу, що буде розрахований відповідно до комерційної пропозиції в новій редакції) або надати письмові заперечення. Неподання споживачем постачальнику письмових заперечень проти продовження договірних відносин на умовах нової Комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) в новій редакції та продовження фактичного споживання споживачем електричної енергії засвідчує факт погодження споживача з комерційною пропозицією в новій редакції та прийняттям на себе нових (змінених) зобов`язальних умов. Постачальник повідомляє, що споживач при будь-якому збільшенні ціни (збільшенні ціни у комерційній пропозиції в новій редакції) має право після отримання повідомлення про це від постачальника припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

В силу пункту 10 комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2019, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше, ніж на термін дії договору споживача про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії. Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати договір достроково, повідомивши споживача про це за 20 днів до передбачуваної дати розірвання договору у випадку наявності боргу у розмірі вартості електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, за умови що постачальник здійснив попередження споживачу про можливе розірвання цього договору.

За умовами пункту 11 комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) споживач, який має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, зобов`язаний в розрахунковому періоді, в якому ініційовано дострокове розірвання договору, окрім фактично спожитих обсягів електроенергії, сплатити штраф за дострокове припинення дії договору. Штраф сплачується в тому випадку, коли повідомлення споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше, ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення терміну (строку) дії чинного договору у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомленні про дострокове припинення дії.

04.07.2019 примірник нової комерційної пропозиції №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1" був нарочно отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва", про що свідчить витяг з реєстру виданих комерційних пропозицій з 01.07.2019 по 30.09.2019. Факт отримання відповідачем вказаної комерційної пропозиції визнається останнім в апеляційній скарзі.

Пунктом 12 комерційної пропозиції №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1" передбачено, що термін її дії становить з 01.07.2019 по 30.09.2019.

У пункті 14 комерційної пропозиції №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1" визначено, що у разі дострокового припинення (розірвання) договору про постачання електричної енергії за ініціативою споживача останній зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі вартості електричної енергії, замовленої споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому постачальником було отримано повідомлення про дострокове припинення (розірвання договору). Прогнозований договірний обсяг споживання визначається відповідно до додатку №3 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу". Штраф сплачується в тому випадку, коли повідомлення споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше, ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення терміну (строку) дії чинного договору.

30.07.2019 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" надійшов лист Акціонерного товариства "Одесаобленерго" №101/19/03-3886 від 25.07.2019, яким позивача повідомлено про отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" запиту на зміну електропостачальника з 01.08.2019.

В адресованій відповідачу претензії №06/03-144 від 31.01.2020 позивач вимагав у найкоротший термін перерахувати на користь енергопостачальної компанії грошові кошти у сумі 138 932,95 грн в рахунок сплати штрафу за неповідомлення про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 138932,95 грн штрафу за дострокове припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з дотримання відповідачем встановленого умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії та затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку зміни постачальника електричної енергії, що зумовило відсутність правових підстав для застосування до останнього заходів відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина перша статті 180 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Отже, укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії споживачу став належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 5.13 договору про постачання електричної енергії споживачу комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього договору, має містити наступну інформацію: 1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи); 2) спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту плановий платіж); 3) термін надання рахунку для остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; 4) визначення способу оплати послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи та/або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів); 5) розмір пені за порушення строку оплати або штраф; 6) розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником якості надання комерційних послуг; 7) розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору ; 8) термін дії договору та умови пролонгації; 9) дата та підпис споживача; 10) можливість надання пільг, субсидій. Після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством.

У пункті 13.3 договору про постачання електричної енергії споживачу визначено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача останній зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Як зазначалося вище, сторонами було підписано комерційну пропозицію №3-ПВЦ (Попередня оплата), яка стала додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу.

У пункті 9 комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) узгоджено, що термін її дії становив з 01.01.2019 по 30.06.2019 . Не пізніше, ніж за 20 днів до закінчення терміну дії дійсної комерційної пропозиції, постачальник має направити повідомлення про зміну комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) та викладення її в новій редакції. Споживач має або погодитись з запропонованою постачальником комерційною пропозицією в новій редакції (шляхом її підписання або здійснення оплати рахунку на суми авансу, що буде розрахований відповідно до комерційної пропозиції в новій редакції) або надати письмові заперечення. Неподання споживачем постачальнику письмових заперечень проти продовження договірних відносин на умовах нової Комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) в новій редакції та продовження фактичного споживання споживачем електричної енергії засвідчує факт погодження споживача з комерційною пропозицією в новій редакції та прийняттям на себе нових (змінених) зобов`язальних умов. Постачальник повідомляє, що споживач при будь-якому збільшенні ціни (збільшенні ціни у комерційній пропозиції в новій редакції) має право після отримання повідомлення про це від постачальника припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

В силу пункту 13.2 договору про постачання електричної енергії споживачу постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Таким чином, апеляційний господарський суд зауважує на тому, що позивач не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата), тобто не пізніше 10.06.2019, повинен був направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" повідомлення про зміну вказаної комерційної пропозиції та викладення останньої в новій редакції.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів вбачає, що у матеріалах справи відсутні та сторонами до суду першої інстанції не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" відповідачу повідомлення про зміну комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) у визначений строк, а саме: не пізніше 10.06.2019.

Посилання апелянта на те, що комерційні пропозиції терміном дії з 01.07.2019 по 30.09.2019 були своєчасно розміщені на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки сам по собі факт розміщення електропостачальником комерційних пропозицій на своєму офіційному веб-сайті не звільняє останнього від конкретно визначеного у пункті 9 комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) обов`язку направити споживачу відповідне повідомлення про зміну цієї комерційної пропозиції та викладення її у новій редакції.

З матеріалів справи вбачається, що примірник нової комерційної пропозиції №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1" був нарочно отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" лише 04.07.2019, тобто вже після спливу строку дії першої комерційної пропозиції - №3-ПВЦ (Попередня оплата), що підтверджується витягом з реєстру виданих комерційних пропозицій з 01.07.2019 по 30.09.2019, при цьому жодного доказу на підтвердження згоди споживача з умовами вищенаведеної нової комерційної пропозиції, зокрема, доказів підписання останньої або здійснення оплати рахунку на суми авансу, що розрахований відповідно до комерційної пропозиції в новій редакції, учасниками справи до місцевого господарського суду не подано.

Твердження скаржника про те, що факт згоди відповідача з умовами комерційної пропозиції №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1" підтверджується тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" після припинення дії комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата), а саме: у липні 2019 року, продовжувало споживати електричну енергію, яка поставлялася товариством позивача апеляційним господарським судом оцінюються критично, адже в силу частини четвертої статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" та абзацу 2 пункту 6.1.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії), якими регламентовано порядок зміни електропостачальника, до припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору .

Суд апеляційної інстанцій також наголошує на тому, що додана позивачем до позовної заяви копія рахунку №02-35/1 від 02.08.2019 не є належним доказом погодження споживачем умов комерційної пропозиції №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1", адже зміст вказаного рахунку свідчить про те, що останній був виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" для сплати суми грошових коштів, яка становить заборгованість за липень 2019 року та, відповідно, не є авансом, розрахованим відповідно до комерційної пропозиції в новій редакції.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивачем до місцевого господарського суду разом з відповіддю на відзив №06/02-590 від 09.10.2020 (вх.№27239/20 від 12.10.2020) було подано копії рахунку №02-35/П від 24.06.2019 та виписки з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія".

Відповідно до частин другої, четвертої, восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність у матеріалах справи жодного доказу на підтвердження неможливості подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" копій рахунку №02-35/П від 24.06.2019 та виписки з банківського рахунку позивача у встановлений законом строк, а також беручи до уваги те, що позов не містить відомостей про те, що вищевказані докази з об`єктивних причин не можуть бути подані разом з позовною заявою, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйняття зазначених документів до уваги.

За таких обставин, як обґрунтовано зазначено місцевим господарськи судом, строк дії комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата) сплив 30.06.2019, у той час як комерційна пропозиція №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1" була надана електропостачальною організацією Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" з порушенням визначеного попередньою комерційною пропозицією та умовами договору про постачання електричної енергії споживачу строку та не була погоджена останнім.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої, другої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначеною нормою встановлено правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону, при цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 27.04.2020 у справі №916/2836/18.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку (частина перша статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Підпунктом 7 пункту 5.5.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами.

За умовами пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

В силу підпункту 13 пункту 6.1 договору про постачання електричної енергії споживачу споживач має право перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника у разі відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником, та/або достроково призупинити чи розірвати договір у встановленому ним порядку.

Згідно з пунктами 10.1, 10.2 договору про постачання електричної енергії споживачу споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами роздрібного ринку електричної енергії та цим договором.

Відповідно до пункту 13.5 договору про постачання електричної енергії споживачу дія цього договору припиняється, зокрема, у разі зміни електропостачальника.

У пункті 13.3 договору про постачання електричної енергії споживачу визначено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача останній зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Колегія суддів зауважує, що ані пункт 13.3, ані інші положення договору про постачання електричної енергії споживачу не містять винятків щодо звільнення відповідача від сплати позивачу передбачених комерційною пропозицією штрафних санкцій у разі дострокового припинення договору за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва" у зв`язку зі зміною енергопостачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" листа Акціонерного товариства "Одесаобленерго" №101/19/03-3886 від 25.07.2019 відповідач з 01.08.2019 змінив позивача на іншого електропостачальника, у зв`язку з чим укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії споживачу достроково припинив свою дію.

За таких обставин, враховуючи дострокове припинення договору про постачання електричної енергії споживачу за ініціативи Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Перспектіва", останнє в силу приписів пункту 13.3 вказаного договору зобов`язане сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" штрафні санкції, передбачені комерційною пропозицією.

Колегія суддів зауважує на тому, що припинення договору про постачання електричної енергії споживачу відбулося у липні 2019 року, тобто у період часу, коли строк дії комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата), на підставі пункту 11 якої позивач здійснив нарахування заявленого до стягнення у даній справі штрафу, сплив, що зумовлює відсутність правових підстав для застосування положень останньої у спірних правовідносинах, які виникли вже після припинення дії цієї комерційної пропозиції. Водночас, як зазначалося вище, комерційна пропозиція №3-ПВЦ "Попередня оплата-Комплекс 1", що була несвоєчасно направлена відповідачеві, так і не набрала чинності, оскільки не була узгоджена сторонами. Доказів узгодження між сторонами будь-якої іншої комерційної пропозиції, строк дії якої розповсюджувався б на липень 2019 року та умови якої визначали би штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору, у матеріалах справи відсутні та сторонами не подані.

Таким чином, беручи до уваги те, що положення укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу не містять механізму визначення розміру штрафу за дострокове припинення цього договору, натомість останні лише відсилають до умов комерційної пропозиції, між тим узгоджена та дійсна на час виникнення спірних правовідносин комерційна пропозиція у матеріалах справи відсутня, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру штрафу, заявленого позивачем до стягнення у даній справі, та неможливість самостійного визначення відповідної суми штрафних санкцій самим судом з огляду на відсутність погодженого сторонами порядку визначення останніх, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

При цьому апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що нарахування штрафу за дострокове припинення договору є тотожним накладенню на споживача додаткових фінансових зобов`язань, адже можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а тому відповідна умова договору не може вважатися нікчемною. Штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника, при цьому додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у частині десятій статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Отже, як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.02.2020 у справі №914/545/19.

Крім того, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність у споживача обов`язку особисто інформувати попереднього електропостачальника про зміну електропостачальника, оскільки, не зважаючи на те, що такий обов`язок не передбачений в актах законодавства, факт покладення останнього на споживача підтверджується змістом погодженої комерційної пропозиції.

Між тим, помилковість вищенаведених висновків Господарського суду Одеської області не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки останні не вплинули на правильність прийнятого судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з необґрунтованістю розміру нарахованого відповідачу штрафу та відсутністю погодженого механізму його нарахування.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 у справі №916/2220/20 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та у строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.01.2021.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук