Ухвала

від 13.01.2021 по справі 911/1341/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 911/1341/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (правонаступника Приватного акціонерного товариства "Київобленерго")

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про визнання припиненим зобов`язання та визнання недійсними вимоги,

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна"

про стягнення 2 642 115,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (правонаступника Приватного акціонерного товариства "Київобленерго") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (повний текст складено 27.11.2020) і рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020 у справі № 911/1341/19, подана 15.12.2020 через Північний апеляційний господарський суд.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 та пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Проте касаційна скарга хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судами попередніх інстанцій при винесені оскаржуваних рішень.

У касаційній скарзі Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" викладено обставини справи № 911/1341/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна" подало у травні 2019 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру, а зустрічну позовну заяву Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" подало у червні 2019 року та її предметом є майнова вимога на суму 2 642 115,70 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020, а справу № 911/1341/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 86 947,46 грн, а саме (1921,00 грн х 2 + 2 642 115,70 грн х 1,5 %) х 200 %, де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 2 642 115,70 - ціна зустрічного позову, 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" додало до касаційної скарги в якості сплати судового збору платіжне доручення від 10.12.2020 № 2010097824 на суму 39 631,74 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному обсязі.

З огляду на положення частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" має зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги, а також подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (47 315,72 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020 у справі № 911/1341/19 залишити без руху до 08.02.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай