Постанова

від 30.03.2021 по справі 911/1341/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1341/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна" - Осадчого П. М. (керівника),

Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" - Петришиної А. М. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (правонаступника Приватного акціонерного товариства "Київобленерго")

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (колегія суддів: Шаптала Є. Ю. - головуючий, Яковлєв М. Л., Куксов В. В.) і рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020 (суддя Лилак Т.Д.), у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про визнання припиненим зобов`язання та визнання недійсними вимоги,

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна"

про стягнення 2 642 115,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

1.1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна" (далі - ТОВ "Пуща-Лісна") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго") про визнання припиненим зобов`язання за Договором № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії шляхом його виконання (далі - Договір № 0308) та визнання недійсною вимоги щодо нарахування та сплати заборгованості за Договором № 0308.

1.2. ТОВ "Пуща-Лісна" обгрунтовувало позовні вимоги тим, що не погоджуючись з актом про порушення № К039797 від 06.04.2018 та протоколом № 171 від 28.11.2018, ТОВ "Пуща-Лісна" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсними зазначених акта та протоколу. У процесі розгляду справи № 911/2092/18 ПрАТ "Київобленерго" долучило до матеріалів справи протокол № 272 від 27.02.2019, яким анулювало акт про порушення № К039797 від 06.04.2018 та скасувало протокол № 171 від 28.11.2018. У подальшому вказана справа була закрита у зв`язку із відсутністю предмета спору. Проте ПрАТ "Київобленерго" всупереч зазначеному направило ТОВ "Пуща-Лісна" вимогу № 384 від 24.04.2019, відповідно до якої ПрАТ "Київобленерго" просило здійснити оплату згідно з рахунком-фактурою за спожиту електричну енергію № 8444957701 за квітень 2019 року (нарахування за квітень 2018 року) від 23.04.2019, а також згідно з рахунком-фактурою з оплати за перетікання реактивної електроенергії № 8444957701 за квітень 2019 року (нарахування за квітень 2018 року).

1.3. У червні 2019 року ПрАТ "Київобленерго" звернулося до Господарського суду Київської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Пуща-Лісна" про стягнення 2 642 115,70 грн заборгованості за Договором № 0308.

1.4. Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ПрАТ "Київобленерго" зазначало, що належним чином виконувало свої зобов`язання та поставляло електричну енергію ТОВ "Пуща-Лісна". Проте 06.04.2018 уповноваженими працівниками ПрАТ "Київобленерго" проводилась перевірка, в ході якої було установлено, що електроенергія використана ТОВ "Пуща-Лісна" не обліковується, а кожух електролічильника та рідкокристалічний дисплей пошкоджені.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 911/1341/19, первісні позовні вимоги ТОВ "Пуща-Лісна" до ПрАТ "Київобленерго" задоволено у повному обсязі. Визнано припиненим зобов`язання ТОВ "Пуща-Лісна" за Договором № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії шляхом виконання Договору. Визнано недійсними вимоги ПрАТ "Київобленерго" щодо нарахування та сплати заборгованості за Договором № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії. У задоволенні зустрічних позовних вимог ПрАТ "Київобленерго" до ТОВ "Пуща-Лісна" відмовлено у повному обсязі.

2.2. Задовольняючи первісні позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій, враховуючи висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 26042/19-46/8201/20-46 від 25.03.2020 та наявні матеріали справи, дійшли висновку про недоведеність факту споживання ТОВ "Пуща-Лісна" 080499,60 кВт. Год. активної електричної енергії та 012531,74 кВар. год. реактивної електричної енергії. При цьому суди не взяли до уваги висновок ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" № 9167 від 14.09.2018. Водночас, відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що актами звіряння розрахунків між ТОВ "Пуща-Лісна" та ПрАТ "Київобленерго" від 28.01.2019 та від 26.04.2019 підтверджено виконання ТОВ "Пуща-Лісна" всіх зобов`язань за договором № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 і рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2020 у справі № 911/1341/19, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 911/962/18, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 07.03.2018 у справі № 916/611/17. Також, на думку скаржника, оскаржувані судові рішення ухвалені судами без всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, та без надання оцінки всіх аргументам учасників справи. Крім того, за доводами скаржника, суди не надали оцінки наявному у матеріалах справи висновку судових експертів КНДІСЕ № 26042/19-46/8201/20-46 від 25.03.2020.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Пуща-Лісна" просить залишити касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ТОВ "Пуща-Лісна" зазначає, що другою позовною вимогою є вимога" "визнати недійсними вимоги ПрАТ "Київобленерго" щодо нарахування та сплати заборгованості за Договором № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії", а не рахунку-фактури за електроенергію № 8444957701 від 23.04.2019, як зазначає скаржник у касаційній скарзі. Крім того, ТОВ "Пуща-Лісна" зазначає, що твердження скаржника про те, що судами не оцінювався та не досліджувався той факт, що акти звіряння розрахунків можуть бути підписані сторонами щомісяця як факт помісячного розрахунку та відсутності заборгованості за місяць, є безпідставним, оскільки з самих актів цього не вбачається. Крім того, акти звіряння розрахунків охоплюють період з 30.11.2018 по 26.04.2019, в яких ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" виставляло заборгованість, а саме повідомлення про оплату від 07.12.2018 на суму 2 634 622,10 грн, повідомлення про оплату від 07.12.2018 на суму 7 493,60 грн, вимога-лист № 384 від 24.04.2019, згідно з якою ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" просило виконати оплати згідно з рахунком-фактурою за спожиту електричну енергію № 8444957701 за квітень 2019 (нарахування за квітень 2018) від 23.04.2019 на загальну суму 2 634 622,10 грн, а також рахунком-фактурою з оплати за перетікання реактивної електроенергії № 8444957701 за квітень 2019 (нарахування за квітень 2018) від 23.04.2019 на загальну суму 7 493,60 грн.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що між ТОВ "Пуща-Лісна" (Споживач) та ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго", правонаступником якого є ПрАТ "Київобленерго" (Постачальник) укладено Договір № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії.

4.2. Відповідно до пункту 1.1 Договору № 0308 Постачальник продає енергію Споживачу для потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 550 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

4.3. Пунктом 2.2.2 Договору № 0308 передбачено, що Постачальник зобов`язується продавати (постачати) Споживачу електричну енергію як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик в межах 550 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 2 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу").

4.4. Згідно з пунктом 2.3 Договору № 0308 Споживач зобов`язується виконувати умови цього Договору, оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Договору та режиму роботи електроустановки, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку" (пункт 2.3.3); здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережою Постачальника та електроустановками Споживача, згідно з умовами додатку 5 (5а) "Порядок розрахунків та перетікання реактивної електроенергії".

4.5. Суди установили, що працівниками ПАТ "Київобленерго" Ірпінського РП 06.04.2018 складено акт про порушення № К039797. Цим актом встановлено порушення пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28.

4.6. 28.11.2018 відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення № К039797. Результати засідання комісії оформлені протоколом № 171, а саме "Акт підлягає нарахуванню згідно зафіксованих показників приладу обліку, що були вичитані згідно "пам`яті" лічильника при проведенні експертного дослідження згідно до акта обстеження ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА"; нарахування по акту про порушення, що сталося, кваліфіковано як з вини споживача, вчинене відкритим способом провести в частині активної електричної енергії, а різницю по реактивній енергії провести нарахування у рахунок, що підлягає розрахунку згідно з пунктами 8, 55,5 ПРРЕЕ. Величину розрахункового добового споживання визначити згідно з вичитаним показникам приладу обліку відповідно до експертного висновку за період 183 днів з 06.10.2017 по 06.04.2018 та по тарифам, що діяли протягом періоду порушення.".

4.7. Судами констатовано, що ТОВ "Пуща-Лісна", не погоджуючись з актом про порушення № К039797 від 06.04.2018 та з протоколом № 171 від 28.11.2018, звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсними акта про порушення № К039797 від 06.04.2018 та рішення комісії, викладеного в протоколі № 171 від 28.11.2018.

4.8. В процесі попереднього розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/2092/18 ПрАТ "Київобленерго" долучило до матеріалів справи протокол № 272 від 27.02.2019, яким анулювало акт про порушення № К039797 від 28.11.2018, а протокол № 171 від 28.11.2018 - скасувало. Згодом, за клопотанням ТОВ "Пуща-Лісна", справа була закрита у зв`язку з відсутністю предмета спору.

4.9. На думку ТОВ "Пуща-Лісна", Договір № 0308 припинив свою дію 31.12.2018 відповідно до положень ЗУ "Про ринок електричної енергії". Крім того, ТОВ "Пуща-Лісна" наголошувало, що Договір № 0308 виконувався ТОВ "Пуща-Лісна" належним чином та в повному обсязі, на підтвердження чого ТОВ "Пуща-Лісна" подано до суду першої інстанції виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 02.10.2017, від 30.10.2017, від 01.11.2017, від 06.11.2017, від 14.11.2017, від 22.11.2017, від 06.12.2017, від 20.12.2017, від 21.12.2017; платіжні доручення № 95 від 16.01.2018, № 77 від 12.01.2018, № 117 від 22.01.2018, № 177 від 07.02.2018, № 192 від 15.02.2018, № 187 від 14.02.2018, № 225 від 26.02.2018, № 231 від 02.03.2018, № 256 від 13.03.2018, № 257 від 13.03.2018, № 312 від 23.03.2018, № 330 від 29.03.2018, № 288 від 15.03.2018, № 298 від 19.03.2018, № 339 від 04.04.2018, № 364 від 11.04.2018, № 380 від 16.04.2018, № 415 від 20.04.2018, № 419 від 24.04.2018, № 422 від 24.04.2018; акти звіряння розрахунків між ТОВ "Пуща-Лісна" та ПрАТ "Київобленерго" від 28.01.2019, 26.04.2019.

4.10. Суди установили, що зазначені акти звіряння свідчать, що ПрАТ "Київобленерго" підтвердило наявність заборгованості у розмірі 408 739,05 грн за 2018 рік перед ТОВ "Пуща-Лісна" та відсутність заборгованості ТОВ "Пуща-Лісна" перед ПрАТ "Київобленерго" у розмірі 2 634 622,10 грн за активну електричну енергію, 7 493,60 грн за реактивну електричну енергію.

4.11. Всупереч цьому, ПрАТ "Київобленерго" направило на адресу ТОВ "Пуща-Лісна" вимогу (лист № 384 від 24.04.2019), згідно з якою просить виконати оплати згідно з рахунком-фактури за спожиту електричну енергію № 8444957701 за квітень 2019 року (нарахування за квітень 2018 року) від 23.04.2019 на загальну суму 2 634 622,10 грн, а також згідно з рахунком-фактури по оплаті за перетікання реактивної електроенергії № 8444957701 за квітень 2019 року (нарахування за квітень 2018 року) від 23.04.2019 на загальну суму 7 493,60 грн. ПрАТ "Київобленерго" попереджало про припинення електропостачання з 10.06.2019 у разі невиконання ТОВ "Пуща-Лісна" цієї вимоги.

4.12. Також господарські суди установили, що ТОВ "Пуща-Лісна", не погоджуючись із зазначеною вимогою, направило на адресу ПрАТ "Київобленерго" претензію від 22.05.2019, в якій ТОВ "Пуща-Лісна" просило надати роз`яснення, на якій законній підставі ПрАТ "Київобленерго" сформовано заборгованість за спожиту електричну енергію на загальну суму 2 634 622,10 грн та за перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 7 493,60 грн; не здійснювати будь-яких дій, які будуть спрямовані на припинення або обмеження електропостачання об`єктів ТОВ "Пуща-Лісна" за адресою: с. Мощун, вул. Пуща Лісна, буд. 1.

4.13. Оскільки показання електролічильника, на підставі яких ПрАТ "Київобленерго" сформовані рахунок-фактура за спожиту електричну енергію № 8444957701 за квітень 2019 року (нарахування за квітень 2018 року) від 23.04.2019 на загальну суму 2 634 622,10 грн, а також рахунок-фактура по оплаті за перетікання реактивної електроенергії № 8444957701 за квітень 2019 року (нарахування за квітень 2018 року) від 23.04.2019 на загальну суму 7 493,60 грн отримані всупереч діючому законодавству та не можуть бути доказом надання послуг, ТОВ "Пуща-Лісна" вважає, що станом на сьогоднішній день всі зобов`язання ТОВ "Пуща-Лісна" перед ПрАТ "Київобленерго" за Договором № 0308 виконані у повному обсязі, у зв`язку із чим Договір № 0308 є припиненим.

4.14. Ураховуючи викладене, ТОВ "Пуща-Лісна" звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати припиненими зобов`язання ТОВ "Пуща-Лісна" за Договором № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії шляхом виконання Договору та визнати недійсними вимоги ПрАТ "Київобленерго" щодо нарахування та сплати заборгованості за Договором № 0308.

4.15. Водночас, ПрАТ "Київобленерго" звернулося із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "Пуща-Лісна" заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 2 634 622,10 грн та за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 7 493, 60 грн.

4.16. Позов ПрАТ "Київобленерго" мотивовано тим, що в результаті перевірки дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією був виявлений факт такого порушення, а саме: при огляді електроустановки виявлено факт механічно ушкодженого стану кожуха та рідкокристалічного дисплея електролічильника № 0028195, покази електролічильника візуально не ідентифікуються, електроенергія, що використовується споживачем, електролічильником №0028195 не обліковується та споживачем не оплачується. На підставі виявленого порушення під час проведення перевірки складено Акт № К 039797 від 06.04.2018 про порушення Правил.

4.17. Господарськими судами попередніх інстанцій констатовано, що 25.04.2018 комісією з розгляду Актів про порушення прийнято рішення, оформлене протоколом № 236, про направлення вилученого приладу обліку № 0028195 для проведення експертного дослідження до Незалежного інституту судових експертиз. Відповідно до висновку експертів, за результатами проведення електротехнічного дослідження від 14.09.2018 № 9167, встановлено, що досліджуваний лічильник електричної енергії НІК 2303 АРК1 № 0028195, 2009 року механічно пошкоджено, виявлено тріщини та вм`ятини внаслідок прикладання значного зусилля (вибивання). Значення показників спожитої електроенергії лічильника електричної енергії НІК 2303 АРК1 № 0028195 згідно з актом обстеження ТОВ "НІК- ЕЛЕКТРОНІКА" від 03.09.2018 такі: сумарна активна електрична енергія 080499,60 кВт.год., сумарна реактивна електрична енергія 012531,74 кВар.год.

4.18. 28.11.2018 комісією з розгляду Актів про порушення прийнято рішення, оформлене протоколом № 171, яким величину розрахункового добового споживання, визначено згідно з показникам приладу обліку, відповідно до експертного висновку від 14.09.2018 № 9167.

4.19. 27.02.2019 комісією з розгляду Актів про порушення, на підставі пункту 8.2.6. Правил, було розглянуто Акт про порушення та прийнято рішення, оформлене протоколом № 272, про анулювання Акта № К 039797 від 06.04.2018 про порушення Правил, протокол № 171 від 28.11.2018 підлягає скасуванню, а величина фактично спожитої електричної енергії підлягає виставленню та оплат у рахунок відповідно до експертного висновку від 14.09.2018 № 9167.

4.20. Суди установили, що ПрАТ "Київобленерго" 24.04.2019 направило керівнику ТОВ "Пуща Лісна" рахунок-фактуру № 8444957701 за електроенергію. Сума заборгованості за спожиту електричну енергію становить 2 634 622,10 грн, а за перетікання реактивної електричної енергії становить 7 493,60 грн, всього 2 642 115,70 грн з врахуванням ПДВ.

4.21. Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, ТОВ "Пуща-Лісна" вказувало на те, що висновок електротехнічного дослідження лічильника електричної енергії НІК2303 АРК1 № 0028195, проведеного ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" від 14.09.2018 № 9167, на підставі якого було здійснено нарахування заборгованості за зустрічним позовом, в розумінні Закону України "Про судову експертизу", а також Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, не є судовою експертизою, а питання, які поставлені на вирішення дослідження, є недостатніми для повного з`ясування обставин у цій справи.

4.22. Судом першої інстанції було призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Судовими експертами за результатами проведеної судової електротехнічної експертизи було складено висновок № 26042/19-46/8201/20-46, з якого вбачається, що:

1. Лічильник електричної енергії НІК 2303 АРК1 заводський № 0028195 на час проведення дослідження перебуває в непрацездатному стані через пошкодження електричного кола по фазі "В" внаслідок дії чинника електричного походження - подачі підвищеної напруги у це коло та пошкодження рідкокристалічного дисплея, внаслідок механічного пошкодження, що відбулось після розкриття його корпусу.

2. Наявні пошкодження лічильника електричної енергії НІК 2303 АРК1 заводський № 0028195, а саме механічне пошкодження рідкокристалічного дисплею, не може призвести до неправильного фіксування показників спожитої електричної енергії в його електронній пам`яті.

3. У разі підключення додаткового навантаження до лічильника електричної енергії НІК 2303 АРК1 заводський № 0028195 в період з 06.04.2018 по 03.09.2018, що перевищує 550 кВт, технічно можливо збільшити значення показників спожитої електричної енергії з 71258.00 до 80499.60 кВт год, але за результатами проведених досліджень не встановлено фактів, які б вказували на здійснення такого підключення.

4. За період з 06.10.2017р. по 06.04.2018р. (183 дні) у споживача електричної енергії ТОВ "Пуща-Лісна" у разі використання наявного електрообладнання додатково спожити 9241,60 кВт. год. активної електричної енергії, що з урахуванням коефіцієнту трансформації (120) становить 1108992,00 кВт. год. технічної можливості не було.

4.23. Викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Пуща-Лісна" до Господарського суду Київської області з позовом до ПрАТ "Київобленерго" про визнання припиненим зобов`язання за Договором № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії шляхом його виконання та визнання недійсною вимоги щодо нарахування та сплати заборгованості за Договором № 0308, та звернення ПрАТ "Київобленерго" до Господарського суду Київської області з зустрічною позовною заявою до ТОВ "Пуща-Лісна" про стягнення 2 642 115,70 грн заборгованості за Договором № 0308.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена, з огляду на таке.

5.2. ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", звертаючись із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020 у справі № 911/1341/19, зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 911/962/18, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 07.03.2018 у справі № 916/611/17.

5.3. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.4. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.5. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.6. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.7. Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 911/962/18 , на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ТОВ "ВП Екоресурс" до ПрАТ "Київобленерго" про визнання недійсним рішення ПАТ "Київобленерго", оформленого протоколом № 228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду акта № К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача.

Водночас, зазначаючи про неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 911/962/18, скаржник посилається на оцінку Судом доказів у справі. Оскільки суд касаційної інстанції не може вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тому доводи скаржника у цій частині не можуть бути враховані колегією суддів. Крім того, справа № 911/962/18, на яку посилається скаржник, відрізняється від справи, що розглядається підставами позову та установленими фактичними обставинами справи, що свідчить про неподібність правовідносин.

5.8. Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 , на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" до ТОВ "Онко Дженерікс" про стягнення заборгованості у розмірі 2 133 302,34 грн, з яких 1 125 891,70 грн основний борг, 89 577,79 грн 3% річних, 917 832,74 грн інфляційні втрати. Водночас позовні вимоги у справі № 905/1198/17 були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки від 02.07.2012 № 27-06 в частині розрахунків за поставлений товар, що підтверджується накладною від 02.12.2013 № 115, довіреністю від 02.12.2013 № 310, листом від 02.12.2013 № 182/1, претензією від 14.08.2015 № 3805/05 та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2014 по 30.09.2014. При цьому, розглядаючи справу № 905/1198/17, господарські суди установили, що 02.07.2012 між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки, за умовами якого позивач зобов`язався поставити товар в асортименті, кількості, за цінами та у строки, які зазначені у рахунках-фактурах та видаткових накладних позивача на кожну партію товару. Відповідно до пункту 2.3 Договору поставки, ціна товару, що поставляється за договором, визначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних позивача на кожну партію товару. Загальною сумою договору є сукупність вартості товару, поставленого протягом дії договору, яка орієнтовно складає 900 000 (дев`ятсот тисяч) грн.

Отже, відмінність предметів позовів, установлених фактичних обставин, відмінність підстав позову та змісту позовних вимог у справі № 905/1198/17, на яку посилається скаржник, та справі, що розглядається, свідчить про неподібність правовідносин.

5.9. Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ТОВ "Гарант Ойл Групп" до КП "Київпастранс", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 124 від 11.07.2018, яка була прийнята судом до розгляду, про стягнення з відповідача 1 624 515,73 грн основного боргу, 988 946,61 грн інфляційних втрат та 148 282,19 грн 3 % річних. Водночас позовні вимоги у зазначеній справі були обґрунтовані тим, що відповідач всупереч умовам укладених з позивачем договорів про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/129-14 від 29.08.2014 та № 06/168-14 від 11.12.2014 не виконав у повному обсязі свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару (дизельного палива). При цьому, розглядаючи справу № 910/1389/18, господарські суди установили, що 29.08.2014 між ТОВ "Ю.С.А.", яке в подальшому змінило найменування на ТОВ "Гарант Ойл Груп" (постачальник), та КП "Київпастранс" (замовник) був укладений договір про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/129-14. Крім того, 11.12.2014 між цими ж сторонами був укладений договір про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/168-14.

Отже, відмінність предметів позовів, установлених фактичних обставин, відмінність підстав позову та змісту позовних вимог у справі № 910/1389/18, на яку посилається скаржник, та справі, що розглядається, свідчить про неподібність правовідносин.

5.10 . Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 916/611/17 , на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ФОП Колісниченко Є. Б. ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" про визнання необґрунтованим та скасування акта-вимоги від 05.12.2016 щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ у відповідній частині. У справі № 916/611/17 Верховний Суд зазначив, що у господарському суді не можуть оспорюватись акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов`язкового характеру. Акт-вимога від 05.12.2016 складений співробітниками Центрального РЕМ щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ. Приписами акта-вимоги позивача зобов`язано замінити автоматичні вимикачі на основному та резервному вводах з Ін 125А на 100А та з 40А на 32А відповідно. Тобто наведений акт-вимога від 05.12.2016, який є предметом позову, не містить наведених характеристик та не має характеру обов`язкового до виконання ненормативного акта, а є лише фіксацією порушення, яке виявлено відповідачем під час перевірки дотримання позивачем умов договору, укладеного сторонами, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Колісниченка Євгена Борисовича без задоволення, а судових рішень, якими відмовлено в позові, - без змін.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підтвердилася під час касаційного провадження.

5.11. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, "передбачений законом спосіб захисту у вигляді припинення судом існуючого правовідношення на майбутнє (частина друга статті 20 ГК України, пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України) за своєю правовою суттю відрізняється від способу захисту у вигляді визнання судом припиненим договору в минулому, який законом не передбачений". Крім того, у пунктах 58, 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18) сформульований висновок, що нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору; звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав орендодавця на одержання орендної плати; водночас відповідно до абзацу другого частини другої статті 20 ГК України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача. Розглядаючи справу № 916/1415/19, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступлення від наведених висновків Верховного Суду.

5.12. Колегія суддів зазначає, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (подібна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 по справі № 916/1415/19).

5.13. У справі, яка розглядається, позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання судом припиненими зобов`язання та визнання недійсною вимоги. При цьому судами попередніх інстанцій не з`ясовано, в чому полягає порушення прав позивача та чи може бути поновлене його право з допомогою обраного способу захисту, а тому суди дійшли передчасного висновку про належність обраного позивачем способу захисту.

Оскільки в основу оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій покладено помилковий висновок в частині первісних позовних вимог щодо належного способу захисту, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові рішення про задоволення первісних позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог ТОВ "Пуща-Лісна".

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.14. На думку скаржника, оскаржувані судові рішення ухвалені судами без всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, та без надання оцінки всіх аргументам учасників справи. Крім того, за доводами скаржника, суди не надали оцінки наявному у матеріалах справи висновку судових експертів КНДІСЕ № 26042/19-46/8201/20-46 від 25.03.2020.

5.15. Наведені доводи скаржника спростовуються оскаржуваними судовими рішеннями в цій справі, а тому не можуть бути взяті до уваги колегією суддів. Матеріали справи свідчать, що місцевий господарський суд ухвалою від 29.08.2019 призначив судову електротехнічну експертизу в цій справі. Проведення судової експертизи було доручено КНДІСЕ. Водночас постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020 у справі № 911/1341/19 свідчать про те, що судами була надана оцінка висновку судових експертів КНДІСЕ № 26042/19-46/8201/20-46 від 25.03.2020. Посилання скаржника на те, що господарські суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.

5.16. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.17. Крім того, в контексті зустрічних позовних вимог, Верховний Суд зазначає, що частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України установлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

5.18. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що актами звіряння розрахунків між ТОВ "Пуща-Лісна" та ПрАТ "Київобленерго" від 28.01.2019 та від 26.04.2019 підтверджено виконання ТОВ "Пуща-Лісна" всіх зобов`язань за Договором № 0308 від 07.08.2007 про постачання електричної енергії. Доводи скаржника не спростовують цих висновків, а тому касаційна скарга на судові рішення у частині відмови у задоволенні зустрічного позову не підлягає задоволенню.

5.19. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.3. Частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.7. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" повинна бути частково задоволена, оскаржувані судові рішення скасовані в частині задоволення первісних позовних вимог ТОВ "Пуща-Лісна", з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Пуща-Лісна", а в решті оскаржувані судові рішення слід залишити без змін з підстав викладених в цій постанові.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020 у справі № 911/1341/19 скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна". В цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Пуща-Лісна".

3. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2020 у справі № 911/1341/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак