Рішення

від 14.01.2021 по справі 340/5132/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5132/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Первозванівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради (ЄДРПОУ: 04365098) від 10.04.2020 № 1262 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Первозванівську сільську раду (ЄДРПОУ: 04365098) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ А01.02) - в розмірі земельної частки (паю), який становить 4,95 умовних кадастрових гектарів, визначеної для члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (с. Миколаївські Сади), із земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149, загальною площею 62,9 га, розташованої на території Федорівського старостинського округу Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, що перебуває у комунальній власності Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та знаходиться в оренді у ФГ Кондратенка І.В. згідно договору оренди, укладеного 11.01.2010, зареєстрованого 15.12.2011 Управлінням Держкомзему у Кіровоградському районі в Державному реєстрі земель за № 352250004000981.

Також, просить визначити Первозванівській сільській раді (ЄДРПОУ: 04365098) розумний строк виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду даного позову.

В обґрунтування вимог представником позивача зазначено, що відповідач у супереч діючому законодавству прийняв необґрунтоване рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Додатково вказав про необхідність саме зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, оскільки відповідач двічі відмовляв у наданні відповідного дозволу, допускаючи при цьому помилки у зазначенні цільового призначення земельної ділянки, а також кадастрового номеру при первинній відмові. Дана позовна вимога ґрунтується на правових висновках Верховного Суду викладених у постанові від 02.07.2020 по справі № 825/2228/18 (провадження № К/9901/2933/19), постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні вимог вказавши, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України. Тому, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловлював у постанові від 31.01.2018 у справі №814/741/16, постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16. Відтак, звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування є передчасним, адже законний інтерес особи полягає не в отриманні дозволу, а в отриманні земельної ділянки у власність.

Також представником відповідача зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149 надана ФГ Кондратенко І.B. на умовах оренди. Жодного посилання у договорі оренди від 11.01.2010 року на право орендаря розпаювати земельну ділянку немає. Земельна ділянка має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а позивач просить отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку для ведення фермерського господарства (а.с. 75-79).

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої доводи представника відповідача викладені у відзиві є безпідставними та необґрунтованим, а отже не спростовують позицію викладену у позовній заяві (а.с. 89-93).

Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача та продовжено Первозванівській сільській раді, до 30 грудня 2020 року, строк для подання доказів на підставі яких прийнято рішення від 10.04.2020 № 1266 (а.с.87).

Представником відповідача надані відповідні докази (а.с. 101-110).

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

26.02.2020 адвокатом Ігнатенко Володимиром Васильовичем в інтересах ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням направлено клопотання до Первозванівської сільської ради (яке отримано 28.02.2020) щодо надання позивачу, як члену ФГ Кондратенка І.В., дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ А01.02) - в розмірі земельної частки (паю), який становить 4,95 умовних кадастрових гектарів, визначеної для члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (с. Миколаївські Сади), із земельної ділянки ФГ Кондратенка І.В. (а.с. 103).

До клопотання додані копії:

1) договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2020;

2) паспорта позивача;

3) картки фізичної особи - платника податків позивача;

4) довідки № 1281/173-19 від 17.12.2019 (на підтвердження невикористання права на земельну частку (пай);

5) статуту ФГ Кондратенка І.В. ;

6) заяви голови ФГ Кондратенка І.В. про надання дозволу (згоди) на вилучення земельної ділянки для передачі її у приватну власність (приватизації) відповідним фізичним особам, посвідченої нотаріально 07.08.2019 та зареєстрованої в реєстрі за № 3351;

7) свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 178091;

8) роздруківки інформації (відомостей) з Державного реєстру юридичних осіб,

фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одержаної за безкоштовним запитом

26.02.2020 на веб-сайті https://usr.miniust.gov.ua/ua/freesearch;

9) гарантійного листа ФГ Кондратенка І.В. від 21.02.2020;

10) договору оренди землі ФГ Кондратенка І.В., з додатками, в т.ч. в якості графічних матеріалів (план меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 14.06.2010, акт приймання-передачі об`єкта оренди, розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 11.01.2010, розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 1036-р від 23.12.2009, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду ФГ Кондратенка Івана Васильовича , проіндексованої станом на 01.01.2009);

11) витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, № НВ-3510324012019, сформований 02.12.2019;

12) роздруківка інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 26.02.2020 (а.с. 103).

Листом відповідача вих. № 06-24/547/2 від 19.03.2020 позивача повідомлено про перенесення дати проведення чергової сесії на 10.04.2020 у зв`язку з поширенням на території України епідемії коронавірусу (COVID-19) та відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 11.03.2020 №211 (а.с. 105).

Рішенням двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради від 10.04.2020 № 1262 (надалі - Рішення № 1262), примірник якого позивач одержав 30.04.2020, позивачу відмовлено "у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства розташованого на території Федорівського старостинського округу (середній розмір складає 4,95 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ-01.01) в тому числі: рілля - із земель резерву, що перебувають у комунальній власності на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка знаходиться в оренді ФГ "Кондратенка Івана Васильовича" в особі Кондратенка Івана Васильовича згідно договору оренди зареєстрованого у управлінні Держкомзему у Кропивницькому районі у Державному реєстрі земель вчинено запис 15 грудня 2011 року за № 352250004000981 на земельну ділянку загальною площею 62,9 га кадастровий номер 3522586600:02:000:9149" (а.с. 14-15).

В рішенні № 1262 міститься посиланням на висновок постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, екології, містобудування та використання природних ресурсів. В Рішенні № 1262 вказано, що воно прийняте керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 33, 39, 81, 118, 121, 122, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 19, 20, 50 Закону України "Про землеустрій", cт. 8, 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Пор внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 №340-ІХ (а.с. 14-15).

Представник позивача не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "а" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), однак за умови, якщо такого права він не використав раніше.

Водночас, документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 року визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У відповідності до ч.1 ст.10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно приписів ст.25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам, в тому числі й позивачу, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, отримавши клопотання представника позивача в його інтересах про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

В оскаржуваному рішенні не вказано які саме порушення вимог статті 118 Земельного кодексу України допустив позивач при зверненні із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю).

Тобто оскаржуване рішення є необґрунтованим.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Дослідивши оскаржуване рішення суд вважає, що відповідач не зазначив конкретних підстав, на яких ґрунтується рішення та не навів мотивованих висновків.

Суд зауважує, що законодавець, наділяючи відповідача розпорядчими функціями щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зобов`язав орган місцевого самоврядування мотивувати таке рішення. Тобто, відповідача зобов`язано навести конкретні підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви його прийняття, а не обмежуватись загальними нормами чинного земельного законодавства.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, у взаємозв`язку із вказаними приписами чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність та скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Що стосується позовної вимоги, в якій представник позивача просить зобов`язати Первозванівську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з посиланням на відсутність дискреційних повноважень відповідача згідно правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 02.07.2020 по справі № 825/2228/18 (провадження № К/9901/2933/19), постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17, то суд виходить з наступного.

Так, у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом допущено бездіяльність та не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

У даній справі, як зазначалося вище, судом встановлено, що суб`єктом владних повноважень - Первозванівською сільською радою, не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов для прийняття відповідного рішення, позаяк цим органом прийняте необґрунтоване рішення без зазначення причин відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, встановлених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України при прийнятті рішення по суті оцінює правомірність лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог, зобов`язавши відповідача повторно розглянути клопотання представника позивача подане в інтересах позивача.

Наведений висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 22.12.2020 у справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду викладеною в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Щодо позиції представника позивача про необхідність саме зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, оскільки відповідач двічі відмовляв у наданні відповідного дозволу, допускаючи при цьому помилки у зазначенні цільового призначення земельної ділянки, а також кадастрового номеру при первинній відмові то суд зазначає, що правомірність рішення відповідача №1090 від 17.01.2020 (а.с.61) не є предметом розгляду даної адміністративної справи. Доказів визнання протиправним та скасування рішення відповідача №1090 від 17.01.2020 представником позивача до суду не надано.

Стосовно визначення Первозванівській сільській раді розумного строку виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду даного позову, суд зазначає наступне.

Так, частиною 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах третій - п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що встановлення розумного строку виконання рішення суду, не на користь якого ухвалене судове рішення, є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

З урахуванням того, що ЗК України вже передбачений місячний строк для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у наданні дозволу, тому відсутня необхідність додаткового визначення розумного строку виконання рішення суду.

Щодо твердження представника відповідача що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведений земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність з посиланням на правові висновки Верховного Суду у постанові від 31.01.2018, справа N814/741/16, постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16, суд зазначає наступне.

Так, відмова органу у наданні дозволу фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 справа N 509/4156/15-а (п. 42).

Щодо позиції представника відповідача про те, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність знаходиться в оренді ФГ Кондратенка Івана Васильовича та в договорі оренди від 11.01.2010 немає жодного посилання на право орендаря розпаювати земельну ділянку з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149, загальною площею 62,9 га, розташованої на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.109), суд зазначає наступне.

Так, позивач звернувся до відповідача з клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні на умовах оренди у Фермерського господарства Кондратенко Івана Васильовича (а.с.36-38).

Головою фермерського господарства Кондратенко Іваном Васильовичем надано згоду на вилучення даної земельної ділянки для надання її членам фермерського господарства, зокрема ОСОБА_4 (а.с.35).

Статтею 12 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Аналогічну норму передбачено у ст. 32 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149 належить усьому Фермерському господарству Кондратенко Іван Васильович , тобто усім його членам у рівній мірі, а тому позивач, як член фермерського господарства, має право отримати частину даної земельної ділянки у власність.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. за подання позовної заяви; 17,16 -грн. комісія банку за подання позовної заяви (а.с.12), 196,00 грн. - за надані послуги ксерокопіювання, під час розмноження документів, що додаються до позовної заяви (а.с.68), всього 1053,96 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 526,98 грн., слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.?????

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Первозванівської сільської ради (вул. Гагаріна, 1, с. Первозванівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27652, код ЄДРПОУ 04365098) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради (ЄДРПОУ: 04365098) від 10.04.2020 № 1262 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Первозванівську сільську раду (ЄДРПОУ 04365098) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 щодо надання, як члену ФГ Кондратенка І.В., дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ А01.02) - в розмірі земельної частки (паю), який становить 4,95 умовних кадастрових гектарів, визначеної для члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (с. Миколаївські Сади), із земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149, загальною площею 62,9 га, що перебуває у комунальній власності Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та знаходиться в оренді у ФГ Кондратенка І.В. згідно договору оренди, укладеного 11.01.2010, зареєстрованого 15.12.2011 Управлінням Держкомзему у Кіровоградському районі в Державному реєстрі земель за № 352250004000981.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі ?526,98 грн. (п`ятсот двадцять шість грн. 98 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Первозванівської сільської ради.??

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун