Рішення

від 23.12.2020 по справі 640/22247/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Київ № 640/22247/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа Громадська організація "Оболонська Січ"

про визнання протиправним та скасування рішення № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019р.,

наказу № 9 від 02.01.2020р., зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019 про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва , затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020р. № 9;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020р. № 9 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень ;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом десяти днів з дня набрання законної сили рішенням суду надати Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва , з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення, та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, зазначених в заяві про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва в довільній формі, яка є додатком до заяви № 60049-004607232-013-16 від 17.12.2019р.

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати суду через двадцять днів після набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2020р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскільки ТОВ ІНТЕРСПОРТ є орендарем відповідної земельної ділянки, він має право планування та забудови такої земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Також, позивач стверджує, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки, оскільки позивачем для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки було подано всі необхідні документи, визначені частиною 3 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Як вказує позивач, пославшись на п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , як на підставу для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, відповідачем не зазначено, які саме документи, з визначеного законом переліку, не були подані ТОВ ІНТЕРСПОРТ .

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, хоча ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана останнім 23.10.2020р., що підтверджується відстеженням поштових відправлень сайту Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трекінгом № 0315072539053.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Крім того, суд враховує, що 20.10.2020р., 29.10.2020р. та 04.11.2020р. позивачем були подані клопотання про прискорення розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2020р. залучено до участі у розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Громадську організацію "Оболонська Січ".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2020р. відмовлено у задоволенні клопотань Громадської організації ОБОЛОНСЬКА СІЧ про виклик свідків, про витребування доказів та відкладення розгляду справи, про зупинення провадження у справі та про розгляд справи в судовому засіданні.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.11.2002 між Київською міською радою, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ , як Орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 14.03.2002 № 300/1734, передає, а Орендар приймає у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором. Об`єктом оренди, відповідно до цього Договору, є земельна ділянка площею 1,5792 га, розташована за адресою: просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва, вид використання - для реконструкції з розширенням в частині прибудови до споруди колишньої школи масового навчання населення плаванню під спортивно-оздоровчий комплекс, його подальшої експлуатації і обслуговування критих тенісних кортів з комплексним благоустроєм прилеглої території, кадастровий номер - 8000000000:78:043:0018.

Вищевказаний Договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.03.2003 за № 78-6-00077 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.11.2019 № НВ-8001015992019, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:043:0018 має цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

29 грудня 2006 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 29.12.2006 № 1763-В, видано Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ свідоцтво серії ЯЯЯ № 802308 (про що внесено реєстраційний напис у реєстрову книгу № 18П-93 за реєстровим номером 2578-П від 20.03.2007) про право власності на комплекс будівель загальною площею 11 752,30 кв.м, який розташований в м. Києві за адресою: просп. Героїв Сталінграда, 45, та складається з: спортивно-оздоровчого комплексу (літера А) площею 9 508,20 кв.м, критих тенісних кортів (літера Б) площею 2 244,10 кв.м.

Таким чином, судом з`ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ є власником комплексу будівель загальною площею 11 752,30 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, Оболонський район, просп. Героїв Сталінграда, 45, та орендарем земельної ділянки загальною площею 1,5792 га, кадастровий номер 8000000000:78:043:0018, на якій розташований вказаний комплекс будівель.

Маючи намір щодо забудови земельної ділянки, 17.12.2019 ТОВ ІНТЕРСПОРТ через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) звернулось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою № 60049-004607232-013-16 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва .

До вищезазначеної заяви позивачем, відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , додано наступні документи:

- копію Договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований в реєстрі за № 2329 з додатками;

- копію Свідоцтва серії ЯЯЯ № 802308 від 29.12.2006 про право власності на комплекс будівель загальною площею 11 752,30 кв.м, який розташований в м. Києві за адресою: просп. Героїв Сталінграда, 45, та складається з: спортивно-оздоровчого комплексу (літера А) площею 9 508,20 кв.м, критих тенісних кортів (літера Б) площею 2 244,10 кв.м.;

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- витяг з Державного земельного кадастру № НВ-8001015992019 від 13.11.2019;

- довіреність № 43-19 від 12.11.2019 на представництво інтересів ТОВ ІНТЕРСПОРТ .

Рішенням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019, затвердженим наказом Департаменту від 02.01.2020 № 9 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень (т. І, а.с. 78), Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва, з посиланням на п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Вказане рішення отримано позивачем 18.08.2020.

Позивач вважає рішення та наказ відповідача, якими відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень, згідно заяви та поданих документів, необґрунтованим та протиправним, оскільки ТОВ ІНТЕРСПОРТ виконало всі умови, необхідні для видачі містобудівних умов та обмежень, надало вичерпний перелік документів згідно статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо строку на звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, 17.12.2019 позивач через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою № 60049-004607232-013-16 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва .

За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019 про відмову у наданні ТОВ ІНТЕРСПОРТ містобудівних умов та обмежень, затверджене наказом Департаменту від 02.01.2020 № 9.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що зазначене рішення № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019 отримано представником позивача нарочно в Центрі надання адміністративних послуг 18.08.2020, про що міститься відповідна відмітка в матеріалах реєстраційної справи № 60049-004607232-013-16.

Також, з матеріалів справи вбачається, що копію наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020 № 9 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень позивачем отримано лише 07.09.2020 у відповідь на адвокатський запит від 01.09.2020 № 0109/2 .

З викладеного вбачається, що строк на звернення до суду позивачем не пропущено.

Доводи третьої особи відносно пропуску строків звернення до суду з огляду на те, що 04.02.2020 адміністратором/представником Центру Хилько О.В. позивача було проінформовано про розгляд заяви та документів про надання містобудівних умов та обмежень шляхом направлення СМС-повідомлення суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Як зазначалося вище та не спростовано третьою особою, оскаржуване рішення відповідача № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019 отримано представником позивача нарочно в Центрі надання адміністративних послуг 18.08.2020. Тобто, саме 18.08.2020 позивач ознайомився зі змістом вказаного рішення та встановив, що таке порушує його права. А тому, саме з цієї дати для позивача розпочався перебіг процесуального строку на звернення з адміністративним позовом до суду.

В матеріалах даної адміністративної справи відсутні будь-які докази того, що представником позивача фактично отримано вказане вище СМС-повідомлення.

Крім того, СМС-повідомлення із текстом, що До ЦНАП надійшов результат розгляду справи № 60049-004607232-013-16 (згідно листа Управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації вих. № 108/26-1513 від 03.12.2020), інформує лише про факт розгляду заяви позивача, а не про зміст прийнятого відповідачем рішення. Таким чином, до моменту фактичного отримання позивачем рішення відповідача № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019, а саме до 18.08.2020, відсутні підстави вважати, що позивач був обізнаний про зміст спірного рішення, а відтак і про порушення його прав.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено встановлений ст. 122 КАС України строк на звернення з позовом до суду про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019.

Щодо протиправності та скасування рішення № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019р. та наказу № 9 від 02.01.2020р. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації 27.01.2011 № 90, встановлено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Підпунктом 6.43 пункту 6 зазначеного Положення встановлено, що Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання, зокрема, надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011, що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2020р. у справі № 640/18866/18, від 20.02.2020р. у справі № 813/52/13-а, від 10.10.2019р. у справі № 260/1499/18, від 27.02.2019р. у справі № 809/721/18, від 21.08.2018р. у справі № 445/765/16-а.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

За правилами ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що містобудівні умови та обмеження видаються Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі заяви замовника, до якої має бути додано документи, відповідно до переліку, визначеного ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу або ним приймається рішення про відмову у їх видачі.

При цьому виключний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень визначений ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ ІНТЕРСПОРТ звернулося до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою № 60049-004607232-013-16 від 17.12.2019 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва . До зазначеної заяви, відповідно до опису документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги, який підписаний уповноваженою особою ЦНАП, позивачем додано:

- заяву про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва (довільна форма);

- копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а саме: Договір оренди земельної ділянки від 07.11.2002 з додатками;

- копію документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції або реставрації), а саме: Свідоцтво серії ЯЯЯ № 802308 від 29.12.2006 про право власності;

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- витяг з Державного земельного кадастру № НВ-8001015992019 від 13.11.2019;

- довіреність № 43-19 від 12.11.2019 на представництво інтересів ТОВ ІНТЕРСПОРТ .

Надання вказаних у заяві документів підтверджується підписом адміністратора Управління ЦНАП Солом`янської районної державної адміністрації Хилько О.В. у поданій позивачем заяві та в описі документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги (том І, а.с. 58, 59).

Доводи третьої особи відносно подання позивачем неповного пакету документів з огляду на те, що в описі від 17.12.2019 № 60049-004607232-013-16 зазначено, що документи згідно переліку були надані до ЦНАП на 1-му аркуші, суд вважає безпідставними, оскільки дана обставина не вказана відповідачем як підстава для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Як вказав у письмових поясненнях позивач, опис поданих документів від 17.12.2019 № 60049-004607232-013-16 складався працівником ЦНАП і причини визначення у описі на проти кожного документи - 1 арк. жодним чином не може свідчити про те, що позивачем додано до заяви документи, згідно переліку, зазначеному в описі, саме на 1 аркуші.

Крім того, суд бере до уваги, що спірне рішення відповідача не містить жодного обґрунтування та конкретизації, які саме документи, необхідні для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень ТОВ ІНТЕРСПОРТ не було додано до відповідної заяви абоподано не в повному обсязі .

Спірне рішення містить лише посилання на п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії ); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведене відповідачем формулювання підстав прийняття спірного рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень не відповідає критерію обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч. 1 ст. 2 КАС України.

На думку суду, саме лише посилання на п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності щодо ненадання необхідних документів, є неповним, неточним та не зрозумілим, оскільки позивачем було надано всі обов`язкові документи у відповідності до переліку, визначеного ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку вказаній вище відмові у видачі містобудівних умов та обмежень, суд, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 КАС України, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувало, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірного рішення дотримано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019 про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва , затвердженого наказом Департаменту від 02.01.2020 № 9.

Вимога про скасування наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020 № 9 є похідною від вимоги про скасування рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019, оскільки наказом було затверджено зазначене рішення, вимоги є взаємопов`язаними та обґрунтовані одними і тими ж правовими підставами, оскільки ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 640/18866/18, яка, в силу вимог частини п`ятої ст. 242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду наведеного, оскільки відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень, за відсутності законодавчо визначених підстав, суд приходить до висновку, що наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020 № 9 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи третьої особи відносно того, що наміри забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:043:0018 не відповідають договору оренди земельної ділянки та рішенню Київської міської ради № 300/1734 від 14.03.2002; що ділянці спорткомплексу Акваріум надано статус скверу; стосовно відсутності детального плану території; а також про не відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не були покладені відповідачем в основу прийнятого рішення.

У наданій позивачу відповіді не надано оцінку намірів забудови генерельному плану та детальному плану територій, не вказано про не відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, тощо.

А відтак обставини, на які посилається третя особа в своїх письмових поясненнях, не стосуються предмета розгляду даної адміністративної справи та не мають значення для правильного вирішення справи.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження, суд зазначає наступне.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України, відповідно до якої, зокрема, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, пунктом 4 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Зі змісту положень, закріплених у п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, вбачається, що у випадку порушення прав позивача, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Також, як наголошено у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/3608/18, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, з огляду на позицію Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/3608/18, у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

З огляду на викладене, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У контексті обставин спору, застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання містобудівних умов та обмежень.

Як зазначалося вище, позивач під час звернення до відповідача надав всі необхідні документи, визначені чинним законодавством, в свою чергу, відповідачем підстав для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень не встановлено. Таким чином, єдиним рішенням, яке може бути прийнято Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо заяви позивача № 60049-004607232-013-16 від 17.12.2019 є рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва .

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що зобов`язання відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження не є втручанням у дискреційні повноваження Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач наділений виключною компетенцією щодо вчинення таких дій та у нього відсутні альтернативні варіанти поведінки у межах спірних правовідносин) та відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.

Аналогічна позиція щодо відсутності втручання суду в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень шляхом зобов`язання останнього вчинити дії викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 640/18866/18, від 17.12.2019 у справі № 813/6618/15, від 29.11.2019 у справі № 826/6222/15, від 27.11.2018 у справі № 826/162/18.

В контексті викладеного, суд також зазначає, що відповідачем не встановлено, що техніко-економічні показники об`єкта будівництва, зазначені в заяві про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва в довільній формі, а також наміри забудови земельної ділянки, не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а відтак, відповідач зобов`язаний видати містобудівні умови та обмеження з урахуванням даних, наданих позивачем.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини першої загаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту ґ пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом , під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача ухвалити додаткове судове рішення в частині встановлення відповідачу строку для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 27736/0/7-1-19 від 18.12.2019 про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва , затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020 № 9.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.01.2020 № 9 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень .

4. Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32; код ЄДРПОУ 26345558) видати Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 45; код ЄДРПОУ 30045171) містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція комплексу будівель спортивно-оздоровчого комплексу та критих тенісних кортів під багатофункціональний комплекс з об`єктами фізкультурно-оздоровчого призначення по просп. Героїв Сталінграда, 45 у Оболонському районі м. Києва згідно поданої заяви № 60049-004607232-013-16 від 17.12.2019.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПОРТ (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 45; код ЄДРПОУ 30045171) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32; код ЄДРПОУ 26345558) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 6 306,00 грн. (шість тисяч триста шість) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій