Ухвала

від 14.01.2021 по справі 470/787/20

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/13/21

Справа № 470/787/20

УХВАЛА

14 січня 2021 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , секретаря судового засідання Дячук А.А.,

при розгляді у підготовчому засіданні в залі суду смт. Березнегувате цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2020 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача та третіх осіб про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками.

В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7 . За життя мати склала заповіт, яким земельну ділянку площею 10,89 га, що розташована в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала їй на праві власності, заповідала донькам ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . При цьому її сестра ОСОБА_8 спадщину не прийняла. Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області в позові ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовлено. З метою оформлення спадкових прав після смерті матері вона звернулася до нотаріуса, однак їй було відмовлено в в оформленні спадщини, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Згідно інформації відділу Держгеокадастру у Березнегуватському районі Миколаївської області земельна ділянка, яка належить ОСОБА_7 , на даний час перебуває в оренді у ОСОБА_3 . На неодноразові звернення до відповідача щодо отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку, отримала лише відмову як в усній так і письмовій формах. З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів вона змушена була звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Так даним рішенням за нею було визнано 19/20 частини земельної ділянки. 13 жовтня 2020 року вона отримала відповідь з відділу у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру, згідно якої станом на 01 січня 2013 року земельна ділянка, що належала ОСОБА_7 , перебувала в оренді у ОСОБА_3 за договором оренди від 17 травня 2010 року, терміном на 10 років. Тобто на час укладення 05 червня 2014 року договорів оренди між відповідачем та ОСОБА_7 , земельні ділянки вже були передані в оренду строком на 10 років, тобто до 17 травня 2020 року. Таким чином жодних підстав для припинення чи розірвання раніше укладених між відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_7 станом на день укладення оскаржуваних правочинів 05 червня 2014 року не існувало. Окрім того, у разі внесення змін до попередніх договорів оренди, їх припинення чи розірвання, дане волевиявлення сторін мало б бути оформлено в письмовій формі. Однак даних дій сторонами вчинено не було. На підставі зазначеного просила суд визнати недійсними договори оренди землі № б/н від 05 червня 2014 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 кадастровий номер 4821184200:06:000:00099 та кадастровий номер 4821184200:06:000:00098., скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в здійсненні власником ОСОБА_1 права користування та розпорядження земельними ділянками, шляхом повернення їх власнику.

У підготовчому засіданні позивачка та її представник заявили клопотання про витребування від відповідача оригіналу договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 17 травня 2010 року щодо земельної ділянки, площею 5,38 гектарів, оскільки у Миколаївській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру та Відділі у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області вказаний договір оренди землі відсутній.

Відповідно до ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У разі неподання витребуваних судом доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи неможливість позивача самостійно надати до суду договір оренди землі від 17 травня 2010 року, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та її представника про витребування доказів.

Керуючись ст.84 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про витребування доказів, задовольнити.

Витребувати у відповідача ОСОБА_3 оригінал договору оренди землі, площею 5,38 гектари, укладений між ним та ОСОБА_7 17 травня 2010 року, реєстраційний номер 041048700195.

Копію ухвали для її виконання направити відповідачу ОСОБА_3 , зобов`язавши його надати до суду вказаний договір до 01 лютого 2021 року.

У підготовчому засіданні оголосити перерву до 10 години 02 лютого 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. А. Луста