Ухвала

від 23.11.2020 по справі 760/11010/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/5603/20

Справа № 760/11010/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Каліш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пугасей І.С. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, Реєстраційна служба Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Гаврилова О.В., Реєстраційна служба Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, в якому просить:

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- Скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №23249670 від 08.11.2017 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 329,9 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , розмір частки 1/2;

- Скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №23237940 від 07.11.2017 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 329,9 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , розмір частки 1/2.

Ухвалою суду від 23.11.2020 р., відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, Реєстраційна служба Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, та призначено підготовче судове засідання.

До суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пугасей І.С. надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить: Заборонити проведення будь-яких робіт Відповідачу та будь-яким іншим особам, які наділені відповідними повноваженнями від імені Відповідача на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у приватній власності позивача (кадастровий номер:8000000000:72:537:0055), включаючи дії пов`язані з будівництвом будинку, будівництвом споруд на прибудинковій території, а також дій пов`язаних з підготовкою, установкою і монтажем огорожі на земельній ділянці.

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що на даний час будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , перебуває у незаконному володінні відповідача, відповідно до запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №23249670 від 08.11.2017 року про право власності ОСОБА_2 - розмір частки 1/2 та запис №23237940 від 07.11.2017 року про право власності ОСОБА_2 розмір частки 1/2.

Позивачу стало відомо, що ймовірно відповідачем та іншими невстановленими особами, які наділені відповідними повноваженнями від імені відповідача проводились попередні роботи пов`язані з вимірювання та позначенням місць для подальшого встановлення огорожі на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності позивача (кадастровий номер №8000000000:72:537:0055).

Виходячи з чого, позивач має достатньо підстав побоюватись, що відповідач діючи в змові із іншим невстановленими особам, які наділені відповідними повноваженнями від імені відповідача мають намір у найближчий час провести дії пов`язані з установкою і монтажем огорожі, а також можливо дій пов`язаних з будівництвом будинку, будівництвом інших споруд на прибудинковій території чи інших робіт, на земельній ділянці що перебуває у приватній власності потерпілої (кадастровий номер №8000000000:72:537:0055).

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Встановлено, що предметом позову є скасування державної реєстрації права власності, та витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Окрім того, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Дослідивши матеріали позовної заяви, обставини справи, доводи викладені у заяві позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не обґрунтовано необхідність застосування вибраного виду забезпечення позову та невжиття заходів забезпечення позову не призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про витребування майна та скасування державної реєстрації.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пугасей І.С. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, Реєстраційна служба Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Кушнір С.І.