Рішення

від 27.11.2020 по справі 160/11497/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Справа № 160/11497/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ І К. до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

21.09.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ І К. до Дніпровської митниці ДФС, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару №UA110110/2020/300032/1 від 10.09.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00064 від 10.09.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ ВІКТОРІЯ І К. було надано усі необхідні документи до Дніпровської митниці для підтвердження митної вартості товару у відповідності до Митного кодексу України, проте Відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00064 від 10.09.2020 р. та прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA110110/2020/300032/1 від 10.09.2020 р. не маючи на те ніяких правових підстав. Позивач вважає, що Дніпровська митниця безпідставно та необґрунтовано скоригувала вартість товару та прийняла оскаржувані рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №160/11497/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ І К. до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дій. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Юхно І.В. одноособово. Розгляд справи по суті вишено розпочати з 28 жовтня 2020 року.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

02.11.2020 засобами електронного зв`язку та 18.11.2020 засобами поштового зв`язку від Дніпровської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, у якому Дніпровська митниця Держмитслужби позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заявленої правової позиції зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 23.12.2019 №UА110150/2019/421871, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено ряд розбіжностей та відсутність відомостей, у зв`язку з чим у Відповідача при здійсненні митного контролю були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2020 №UA110110/2020/300032/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цього рішення. Картка відмови від 10.09.2020 №UA110110/2020/00064 видана Відповідачем обґрунтовано, у зв`язку з тим, що заявлену митну вартість Товару скориговано за рішенням про коригування митної вартості товарів від 10.09.2020 №UA110110/2020/300032/1, що вказує на процедурну неможливість митного оформлення Товару за заявленою у МД від 31.08.2020 №UA110110/2020/012450 митною вартістю. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Сторони правом на надання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив не скористались.

27.11.2020 року від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача - Дніпропетровської митниці ДФС належним відповідачем Дніпровською митницею Держмитслужби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ і К про заміну відповідача на його правонаступника та допущено заміну відповідача у справі його правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ ВІКТОРІЯ І К. (код ЄДРПОУ 36441138) є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, зареєстровано 01.04.2009 року.

17.08.2020 року між ACISELSAN ACIPAYAM SELULOZ SANAYI VE TICARET A.S., Туреччина (Продавець) та ТОВ ВІКТОРІЯ І К. (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу №17/08/2020, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує товар - Карбоксиметилцелюлоза (КМЦ), на умовах FCA (Франко перевізник) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, згідно з Проформою-інвойсом No:2020\135, доданою до цього контракту і яка є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п. 2.2 Контракту загальна вартість цього контракту становить 1 3800,00 доларів США.

Відповідно до п.2.3 загальна вартість товару, включає упаковку, маркування, навантаження на транспортний засіб, оформлення експортної декларації відповідно до умов, визначених у цьому Контракті.

Згідно з п. 2.4 Контракту ціни остаточні і не підлягають ніяким змінам під час дії цього контракту, якщо тільки Покупець не вимагає внесення змін до цього в контракт. В такому випадку будуть підписані відповідні поправки до контракту.

Ціни на товар дійсні тільки для цього контракту (п.2.5 Контракту).

Додатковою угодою №1 від 17.08.2020 сторони внесли зміни до контракту купівлі-продажу 17.08.2020 №17/08/2020, а саме: до п.12 Юридичні адреси сторін (доларовий розрахунковий рахунок з боку Покупця - ТОВ ВІКТОРІЯ І К. ).

На виконання умов договору між сторонами укладено цінову специфікацію від 17.08.2020 до контракту від 17.08.2020 №17/08/2020 на поставку товарів: ASEL EMH 100, упаковка: 25Kgs PE Bags on Pallets; загальна кількість: 20 000, загальна сума/дол.: 13800, код матеріалу: 3912.31, ціна за тону: 690.00, умови кредитування: Pre payment, ІНКОТЕРМС 2010: FCA Denizli.

Продавцем виставлений рахунок-проформу №2020/135 від 17.08.2020 року. В свою чергу ТОВ ВІКТОРІЯ І К. 21.08.2020 року сплатило 13 800,00 USD - вартість вказаного товару у повному обсязі.

31.08.2020 TOB ВІКТОРІЯ І К. подано до митного оформлення митну декларацію UA110110/20/013073, до якої на підтвердження митної вартості товару 13 800,00 дол.США позивачем надано (графа 44):

- Сертифікат аналізу від 26.08.2020;

- Пакувальний лист б/н від 26.08.2020;

- Рахунок-проформа №2020/135 від 17.08.2020;

- Рахунки-фактури (інвойс) №1352020 від 26.08.2020; №ACS2020000000264 від 26.08.2020

- Автотранспортна накладна №АСБ2020264 від 26.08.2020;

- Сертифікат про походження товару №С0971651 від 26.08.2020;

- Банківський платіжний документ (свіфт) від 21.08.2020;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2708/-2-вик від 27.08.2020;

- Документ на підтвердження вартості перевезення товару - довідка №27/08 від 27.08.2020; заявка №2008/вик від 20.08.2020;

- Прайс-лист б/н від 01.08.2020;

- Висновок ТПП №ГО-1885 від 28.08.2020;

- Зовнішньоекономічний договір №17/08/2020 від 17.08.2020;

- Договір про перевезення №10042019/вик від 10.04.2019; №20082020/Н від 20.08.2020; №617/08-2020 від 09.08.2020;

- Митна декларація країни відправлення №20352100ЕХ010056 від 26.08.2020

Між декларантом Позивача та Відповідачем проводилась процедура консультацій в усному та електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Так, Відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, декларанта Позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом під час процедури консультацій листом від 08.09.2020 вих. №08- 1.09.20 надано наступні документи:

1. Заявка від 20.08.2020 за №2008/ВиК к Договору № 10042019/ВиК від 10.04.2019;

2. Договір № 20082020/Н від 20.08.2020;

3. Договір №617/08-2020 від 09.08.2020;

4. Довідка на лист вих. № 07/1-09/20 від 07.09.2020;

5. Лист вих. № 07/1-09/20 від 07.09.2020;

6. Дополнительное соглашение №1к до контракту № 17/08/2020 від 17.08.2020;

7. Цінова специфікація на продукцію від 17.08.2020;

8. Лист від 17.08.2020 про вартість товару;

9. Довідка про відкриття рахунків № НОМЕР_1 від 07.09.2020;

10. Доповнення до Висновку експерта №ГО-1885 від 28.08.2020.

Крім цього, листом від 08.09.2020 вих. №08-1.09.20 ТОВ ВІКТОРІЯ І К. надіслано пояснення щодо виявлених невідповідностей та зазначено, що підприємством було надано усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, та інших додаткових документів не має.

10.09.2020 відповідач рішенням UА110110/2020/300032/1 скоригував митну вартість товару - Простий ефір целюлози: карбоксиметилцелюлоза вміст активного КМЦ на сухій основі - 60,9% марки ASEL EMH 100 - 20000 кг. Оскаржуване рішення мотивовано тим, що митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаної митної вартості за основним методом ідентичного товару: товар №1 карбосиметилцелюлоза Виробник: ACISELSAN ACIPAYAM SELULOZ SANAYI VE TICARET A.S., Країна виробництва TR. Торговельна марка ASEL скориговано до рівня - 1,365 дол.США/кг.

Не погодившись із прийнятими рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначео, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 -4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

При цьому, суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а та від 20.10.2020 у справі №809/1056/16.

Так, відносно спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:

- відповідно до пункту 1.1. контракту №17/08/2020 від 17.08.2020, товар поставляється відповідно до проформи-інвойсу №2020/135 та додатків до угоди. Згідно пункту 2.1.контракту ціни зазначені у специфікації. Однак, декларантом Додатки до угоди та специфікація не надані;

- пунктом 3 Контракту обумовлені умови оплати за товар, зокрема: до початку його виробництва а у пункті 12 - юридичні адреси сторін Контакту, у тому числі реквізити банківських рахунків за якими здійснюються платежі. У підтвердження здійсненої попередньої оплати декларантом надано роздруківку без відміток банку платіжного доручення (SWIFT) від 21.08.2020 №13, в якому зазначено банківський рахунок, що відрізняється від зазначеного у Контракті;

- декларантом заявлено товар Простий ефір целюлози: карбоксиметилцелюлоза (вміст активного КМЦ на сухій основі - 60,9%) марки ASEL ЕМН 100 , що за якісними складовими не відповідає сертифікату аналізу (вміст активного КМЦ, на сухій основі - 67);

- поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 17.08.2020 17/08/2020 на комерційних умовах поставки FCA - DENIZLI (Туреччина) за договором міжнародного транспортно -експедиційного обслуговування з ФЛ-П Полях Н.П. від 10.04.2019 №10042019/ВиК. Декларантом надана Заявка від 20.08.2020 №2008/ВиК на перевезення до ФЛ-П ОСОБА_1 на доставку товару: Клей сухий в мішках на піддонах вагою 22т. - зазначене не відповідає оцінюваній партії товару - Простий ефір целюлози . Сума фрахту - 3500 доларів США. Надано рахунок на оплату від 27.08.2020 №2708/-2-ВиК на суму 96034,00 грн. Відповідно до наданих документів - відсутня інформація за яким курсом здійснено розрахунок;

- пунктом 8.3 Контракту зазначено, що продавець несе відповідальність за навантаження та доставку товару. Відомості щодо вартості таких витрат (складових митної вартості) декларантом не надано;

- декларантом надано договір на організацію транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 20.08.2020 №20082020/Н між ФЛ-П ОСОБА_1 та ТОВ Нетглоув . При цьому, міжнародна транспортна накладна CMR завірена ОСОБА_2 . Декларантом не надано документів, які регулюють участь ТОВ Нетглоув та ОСОБА_2 в доставці оцінюваної партії товару;

- у наданому Прайс-листі від 01.08.2020 зазначена ціна з поміткою про можливість зміни ціни за певних умов. Поряд із зазначеним, згідно з п.2.5 зовнішньоекономічного контракту від 17.08.2020 №17/08/2020 визначено, що ціни дійсні лише для цього контракту, що вказує на індивідуальний підхід щодо формування ціни, а не для продажу при звичайному ході торгівлі. Декларантом надано висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 28.08.2020 № ГО-1885, однак цей висновок містить посилання на товар, що поставлявся за іншим контрактом №24/10/2019. Крім цього, експертом зазначено лише про те, що ринкова вартість товару може становити 690 дол.США/т на умовах поставки FCA - DENIZLI. Джерелом дослідження згідно цього висновку, на які посилається експерт, є товаросупровідні документи, прайс-лист від 01.08.2020 та інтернет-ресурс, зокрема площадку Alibaba (у вільному доступі мережі не можливо відкрити). При цьому, експерт, застосовуючи порівняльний підхід оцінки та маркетинговий аналіз, не наводить жодних конкретних даних, з якими ним порівнювався предмет оцінки.

Отже, суд приходить до висновку, що вищевказані розбіжності свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості та правомірно стали підставою для витребовування митним органом додаткових документів у декларанта.

За результатом розгляду додатково наданих документів декларантом митний орган дійшов наступних висновків, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, а саме:

- в ході проведення перевірки відомостей заявлених у додатковій угоді №1 текст щодо наведення реквізитів банку наведений на іноземній мові відрізняється від тексту на російській мові. У митного органу є сумніви щодо складання додаткової угоди №1 від 17.08.2020 на німецькій мові та можливо містить ознаки підробки (ч.3 ст.53МКУ). Переклад додаткової угоди на українську мову у відповідності до вимог ст.254 МКУ декларантом не надавався;

- додаткова надана специфікація від 17.08.2020 до контракту від 17.08.2020 №17/08/2020 містить фразу: Ціни дійсні до: та не містить інформацію щодо дати дійсності ціни;

- додатково надано Лист ACISELSAN від 17.08.2020 про вартість товару, згідно з яким вартість товару включає загрузку та митну очистку товару, проте відповідно до п.2.3 контракту від 17.08.2020 №17/08/2020 загальна вартість товару, включає упаковку, маркування, навантаження на транспортний засіб, оформлення експортної декларації відповідно до умов, визначених у цьому Контракті. Відомості щодо вартості упаковки, маркування відсутні у наданих декларантом документа, що позбавляє можливості перевірити включення до митної вартості всіх складових витрат, понесених покупцем (ч.10 статті 58 МКУ);

- згідно з Доповненням до Висновку експерта ГО-1885 від 28.08.2020 експертом виправлено лише номер контракту, а згідно з Національним стандартом №1 Загальні засади оцінки майна майнових прав , затвердженим ПКМУ від 10.09.2003 №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обгрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання у додатках до нього. Проте, копія висновку експерта від 28.08.2020р №ГО-1885 та доповнення до нього не містять відповідних додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені;

- в матеріалах митного оформлення на теперішній час знаходяться два документа Заявка від 20.08.2020 за № 2008/ВиК к Договору № 10042019/ВиК от 10.04.2019 з однаковим номером та датою та містять посилання на договір №10042019/ВиК от 10.04.2019. За змістом відрізняться вартість: а) Заявка від 20.08.2020 за № 2008/ВиК к Договору № 10042019/ВиК от 10.04.2019, як була надана разом з МД: містить відомості щодо суми фрахту: 3500 дол.США (оплата по курсу НБУ); б) Заявка від 20.08.2020 за № 2008/ВиК к Договору № 10042019/ВиК от 10.04.2019, як була надана як додатковий документ: містить відомості щодо суми фрахту: 96034 грн.

Щодо зауважень митного органу, суд звертає увагу на таке.

Частиною 1 статті 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Під час судового розгляду судом з`ясовано, що відповідно до пункту 1.1. контракту купівлі-продажу №17/08/2020 від 17.08.2020, товар поставляється відповідно до проформи-інвойсу №2020/135 та додатків до контракту. Згідно пункту 2.1 контракту ціни, зазначені у специфікації, встановлені в доларах США.

Митним органом було встановлено, що до митного оформлення товару декларантом Додатки до угоди та специфікація не надані.

З метою усунення встановлених митним органом розбіжностей, декларант надав до відповідача додаткову угоду №1 до контракту купівлі-продажу від 17.08.2020 №17/08/2020, проте в порушення вимог ст.254 МК України ТОВ ВІКТОРІЯ І К. не було надано до митного органу переклад додаткової угоди №1 до контракту купівлі-продажу від 17.08.2020 №17/08/2020 на українську мову.

Під час судового розгляду справи до суду переклад зазначеної угоди до матеріалів справи позивачем також надано не було.

Крім того, в абзаці 5 вказаної додаткової угоди на першій сторінці вказано мовою оригіналу: Настоящее дополнительное соглашение составлено на двух страницах, в двух экземплярах, по одному для каждой стороны, на русском и немецком языках. Оба текста являються идентичными и имеют одинаковую юридическую силу , тоді як інша частина додаткової угоди №1 складена англійською мовою.

В той же час, з наданої до матеріалів справи копії вбачається, що реквізити банку Покупця на англійській мові та на російській мові суттєво різняться.

Крім того, на підтвердження митної вартості товару ТОВ ВІКТОРІЯ І К. відповідачу додатково було надано цінову специфікацію на продукцію від 17.08.2020 до контракту від 17.08.2020 №17/08/2020, відповідно до якої ціна товару становить 13 800 дол.США, проте вказана специфікація містить графу: Ціни дійсні до: та не містить інформацію щодо дати дійсності ціни.

Позивач посилається та те, що до митного оформлення додатково було надано Лист ACISELSAN від 17.08.2020 про вартість товару.

Із наявної у матеріалах копії вказаного листа вбачається, що ACISELSAN ACIPAYAM SELULOZ SANAYI VE TICARET A.S. повідомлено Покупцеві, що ціна товар становить 13 800 доларів, що включає загрузку та митну очистку товару.

Проте, відповідно до п.2.3 контракту від 17.08.2020 №17/08/2020 загальна вартість товару, включає упаковку, маркування, навантаження на транспортний засіб, оформлення експортної декларації відповідно до умов, визначених у цьому Контракті.

Отже, суд зазначає, що митний орган правомірно дійшов висновку про те, що відсутність відомостей щодо вартості упаковки, маркування у наданих декларантом документа, позбавляє можливості перевірити включення до митної вартості всіх складових витрат, понесених покупцем відповідно до ч.10 ст. 58 МК України.

В той же час, пунктом 3 Контракту купівлі-продажу від 17.08.2020 №17/08/2020 визначені умови оплати за товар, в тому числі Покупець зобов`язаний сплатити Продавцеві вартість Товару за даним контрактом до початку його виробництва (п.3.1 Контракту). У пункті 12 Контракту вказані юридичні адреси сторін, у тому числі реквізити банківських рахунків, за якими здійснюються платежі.

Митним органом встановлено, що в підтвердження здійсненої попередньої оплати декларантом надано роздруківку без відміток банку платіжного доручення (SWIFT) від 21.08.2020 №13, в якому зазначено банківський рахунок, що відрізняється від зазначеного у Контракті.

Суд звертає увагу, що із змісту платіжного доручення в іноземній валюті від 21.08.2020 №13 (МТ103 вхідний через SWIFT) вбачається, що в ньому наявне посилання на контракт (CNTR N 17/08/2020 DD 17.08.2020), зазначено дату операції, суму операції в доларах США та найменування банку відправника і банку отримувача, а чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на Swift повідомленні.

Вказана правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.06.2019 у справі №826/9719/19.

Щодо посилань митного органу про те, що висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 28.08.2020 № ГО-1885 (із доповненням) щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України на адресу ТОВ ВІКТОРІЯ І К. , не містить відповідних додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені, суд звертає увагу, що дане твердження не є підставою для невизнання митної вартості, заявленої позивачем, з огляду на те, що відповідач не має законодавчих повноважень контролювати роботу Дніпропетровської ТПП.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що експертний висновок не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, такий висновок носить консультаційний характер та по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому він не містить інформацію про ціноутворення, позаяк вказані дії виходять за межі професійної діяльності оцінювача.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі №820/638/17.

Крім цього, судом встановлено, що поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 17.08.2020 №17/08/2020 на комерційних умовах поставки FCA - DENIZLI (Туреччина).

Згідно з міжнародними комерційними умовами Інкотермс 2010 поставка на умовах FCA означає, що продавець виконує своє зобов`язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці.

Пунктом 8.3 Контракту зазначено, що продавець несе відповідальність за навантаження та доставку товару.

Під час митного оформлення товару декларантом було надано договір міжнародного транспортно-експедиційного обслуговування з ФО-П ОСОБА_1 (Експедитором) від 10.04.2019 №10042019/ВиК, відповідно до пунтку 1.2 якого Експедитор зобов`язується здійснити транспортно-експедиторське обслуговування вантажів ТОВ ВІКТОРІЯ І К. (Клієнта), номенклатуру, об`єм та маршрут слідування, яких зазначається в Заявках до цього Договору і є його невід`ємною частиною. Вартість тарифів по перевезенню узгоджується сторонами і зазначається в Заявці до Договору.

Крім того, митному органу декларантом було додатково надано договір на організацію транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 20.08.2020 №20082020/Н між ФЛ-П ОСОБА_1 (Експедитор) та ТОВ Нетглоув (Перевізник), а також договір від 09.08.2020 №617/08-2020 між ТОВ Нетглоув (Експедитор) та ФОП ОСОБА_2 (Перевізник).

Отже, вищенаведене спростовує твердження митного органу про ненадання декларантом документів, які регулюють участь ТОВ Нетглоув та ОСОБА_2 в доставці оцінюваної партії товару.

Проте, суд звертає увагу, що під час митного оформлення разом із ЕМД надано рахунок на оплату від 27.08.2020 №2708/-2-ВиК на суму 96034,00 грн.

При цьому, надана із ЕМД Заявка від 20.08.2020 за № 2008/ВиК к Договору №10042019/ВиК от 10.04.2019 містить відомості щодо суми фрахту у розмірі 3500 дол.США (оплата по курсу НБУ).

В той же час, ТОВ ВІКТОРІЯ І К. додатково було надано митному органу Заявку від 20.08.2020 за № 2008/ВиК к Договору № 10042019/ВиК от 10.04.2019 (тобто із тим же номером і від тієї ж дати), яка містить відомості щодо суми фрахту у сумі 96034 грн.

Таким чином, як в матеріалах митного оформлення, так і в матеріалах судової справи на теперішній час знаходяться два документа Заявка від 20.08.2020 за № 2008/ВиК к Договору № 10042019/ВиК от 10.04.2019 з однаковим номером та датою та містять посилання на договір №10042019/ВиК от 10.04.2019. За змістом відрізняться вартість: а) Заявка від 20.08.2020 за № 2008/ВиК к Договору № 10042019/ВиК от 10.04.2019, як була надана разом з МД: містить відомості щодо суми фрахту: 3500 дол.США (оплата по курсу НБУ); б) Заявка від 20.08.2020 за № 2008/ВиК к Договору №10042019/ВиК от 10.04.2019, як була надана як додатковий документ: містить відомості щодо суми фрахту: 96034 грн.

Водночас, суд відхиляє посилання позивача на довідку ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якої остання повідомила, що вартість перевезення склала 96034 грн, що у відповідності до курсу згідно НБУ складає 3500 дол.США, оскільки це не спростовує існування двох документів із тим же номером і від тієї ж дати з різними відомостями.

Крім того, суд зауважує, що обидві надані декларантом Заявки від 20.08.2020 №2008/ВиК на перевезення до ФЛ-П ОСОБА_1 оформлені на доставку товару Клей сухий в мішках на піддонах вагою 22т. , що не відповідає заявленій до митного оформлення партії товару - Простий ефір целюлози .

Враховуючи викладене, відповідачем було прийнято рішення про неможливість застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення за ЕМД №UA110110/20/013073 від 31.08.2020, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

З огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявність інформації щодо митної вартості ідентичних товарів, суд погоджується тим, що у митного органу були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган правомірно запропонував позивачу надати додаткові документи. Разом із тим документи, подані декларантом до Дніпровської митниці ДФС разом з вищевказаною ЕМД та надіслані у подальшому додатково, - не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом враховано, що в спірному рішенні митним органом було послідовно проаналізовано неможливість визначення митної вартості товару за другорядними методами, зазначеними у статтях 58 - 63 МК України, та, як наслідок, застосування резервного методу (статті 64 МК України).

Джерелом інформації для спірного рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровською митницею ДФС була використана ЕМД від 30.07.2020 №UA110300/2020/2110, за якою товар Карбоксиметилцелюлоза (виробник: ACISELSAN ACIPAYAM SELULOZ SANAYI VE TICARET A.S., Туреччина; торгівельна марка: ASEL) було оформлено за митною вартістю 1,365 дол.США/кг.

Враховуючи викладене, приходить до висновку щодо правомірності рішення Дніпровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару за резервним методом та відсутність підстав до його скасування.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ І К. (місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Дорожна, 64/20; код ЄДРПОУ 36441138) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно