Постанова

від 14.01.2021 по справі 916/1007/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1007/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури - Кірющенко А.В., посвідчення № 057597, дата видачі : 22.10.2020;

від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Ярошенко Г.Ю., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 100314048618, дата видачі : 24.11.2020;

від відповідача - адвоката Колесніченка Б.В. за посвідченням та свідоцтвом №21/2398 від 26.12.2019 та ордером серія АО № 1010362 від 04.06.2020;

Великокомарівський Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» участь представника в судовому засіданні не забезпечив`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2020

про залишення позову без розгляду, ухвалену суддею Степановою Л.В. о 10:46:34 у м. Одесі, повний текст якої складено 16.11.2020

у справі № 916/1007/20

за позовом Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та в особі Великокомарівського Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок»

до Селянського господарства «Вікторія»

про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2020 року керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління / далі-ГУ/ Держгеокадастру в Одеській області та в особі Великокомарівського Навчально-виховного комплексу (далі - НВК) «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Селянського господарства (далі - СГ) «Вікторія» , в якому просив суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений шляхом підписання сторонами удаваного правочину договору про спільний обробіток земельної ділянки від 02.09.2016 №6 між Великокомарівським НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» та СГ «Вікторія» ;

- зобов`язати СГ «Вікторія» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5121680500:01:002:0500 площею 41,9991 га, яка розташована на території Великокомарівської сільської ради Великомихалівського району Одеської області Великокомарівському НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» за актом приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що договір, укладений між Великокомарівським НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» та СГ «Вікторія» , є удаваним та містить ознаки іншого правочину, а саме договору оренди землі.

6.08.2020 відповідач звернувся до суду з заявою про залишення позову без розгляду за п.2 ч.1 ст.226 ГПК України у справі у зв`язку з відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

12.10.2020 оспорюваний договір розірвано сторонами достроково та скалдено акт-посвідчення стосовно відсутності у користуванні СГ «Вікторія» земельної ділянки /т.2, а.с.83-85/.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 10.11.2020 заяву СГ «Вікторія» про залишення позову без розгляду задоволено, позов Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді даному випадку, оскільки прокурором не було належним чином виконано зобов`язання відповідно до вимог ст.23 Закону Про прокуратуру щодо повідомлення як Головного управління Держгеокадастру у Одеській області так і Великокомарівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» про звернення до суду із цим позовом, зокрема не дотримано розумних строків, які надають можливість відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, оскільки позов подано до суду на наступний день після складення відповідного повідомлення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого суду Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2020 скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник зазначає, що оскаржувану ухвалу прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 53,236 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру та п.п. 1,4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 Про судове рішення .

Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду без належного дослідження обставин справи та оцінки доказів, долучених до позову, звузивши підстави представництва прокурором інтересів держави лише до виконання вимог щодо попереднього повідомлення відповідного органу про звернення до суду з позовною заявою та не врахував, що з метою встановлення підстав для представництва держави, місцевою прокуратурою було повідомлено позивачів про порушення вимог законодавства не лише за день до звернення із відповідним позовом, а і раніше, що вбачається з доданих прокуратурою до позову листів останньої до ГУ Держгеокадастру в Одеській області та директора Великокомарівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» .

Відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили .

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, присутніх у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про слушність доводів скаржника з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2019 Керівник місцевої прокуратури направив лист №16-1940-19 вих директору Великокомарівської НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» , а також запит від 24.04.2019 №(16.97)2305-19 вих до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, в яких зазначив про наявність підстав для пред`явлення позову про визнання недійсним договору №6 від 02.09.2016 про спільний обробіток землі та повернення земельної ділянки та просив позивачів надати інформацію, чи подавали ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Великокомарівська НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» відповідні позовні заяви та пропонував їм розглянути питання про усунення порушень вимог законодавства у судовому порядку.

ГУ Держгеокадастру в Одеській області листом від 10.05.2019 № 10-150.62-4186/2-19 повідомило прокуратури про невжиття будь-яких заходів щодо визнання у судовому порядку спірного договору недійсним та повернення земельної ділянки та зазначило, що у разі надходження відповідної інформації до ГУ Держгеокадастру у Одеській області, останнє зможе розглянути питання щодо наявності підстав для звернення до суду з вимогами про визнання правочину недійсним.

В наданій Великокомарівським НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» відповіді на звернення прокурора згідно листа №45 від 29.05.2019. зазначено про відсутність посади юриста та коштів для сплати судового збору, що унеможливлює звернення останнього до суду із вимогами щодо визнання договору про спільний обробіток землі №6 від 02.09.2016 недійсним та повернення земельної ділянки.

23.05.2019 місцева прокуратура повторно направила запит до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, в якому коротко виклала суть порушень вимог законодавства та прохання щодо надання інформації про вжиті заходи.

ГУ Держгеокадастру у Одеській області листом від 22.08.2019 № 10-15-00.6-7601/2-19 повідомило, що воно не отримувало будь-якої інформації та доказів, які б слугували підставою для звернення до суду із вимогою про визнання відповідного правочину недійсним, що і стало підставою для повідомлення позивачів листами від 09.04.2020 №16.53-52-1979вих-20 та №16.53-52-1980вих-20 про звернення прокурора до суду із відповідним позовом та його подання на наступний день.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Оскільки до звернення до суду з відповідним позовом, прокурором неодноразово здійснювалося листування з органами, уповноваженими на захист порушених інтересів держави у спірних правовідносинах (ГУ Держгеокадастру у Одеській областi та Великокомарівською НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» ), і вони з травня 2019 року були обізнані як про наявність порушень вимог закону при укладанні договору з СГ Вікторія , так i про намір прокурора вжити заходи представницького характеру, однак незважаючи на обізнаність про порушення вимог законодавства при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не звернулись із позовом до суду, водночас не спростували й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.

У зв`язку з вищевикладеним у прокурора виникли обґрунтовані пiдстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру та Великокомарівської НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок» , оскільки сам факт незвернення до суду уповноваженого органу, який мав змогу захистити iнтереси держави, з позовом, який би вiдповiдав вимогам процесуального законодавства, свiдчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що при зверненні з відповідним позовом до суду прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 10.11.2020 та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити, ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2020 про залишення позову без розгляду скасувати.

Справу №916/1007/20 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.01.2021 о 10.00

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Савицький Я.Ф.