Постанова

від 14.01.2021 по справі 916/1819/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1819/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 р.

по справі № 916/1819/20

за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Конекрейс Україна» , м. Одеса

про стягнення 42 247,60 грн.

суддя суду першої інстанції: Волков Р.В.

час та місце ухвалення рішення: 14.09.2020 р., м. Одеса, пр. - т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Маріупольський морський торговельний порт , м. Маріуполь, Донецька область на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 р. по справі № 916/1819/20 та вирішено розглянути апеляційну скаргу у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В червні 2020 р. Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Конекрейс Україна» , м. Одеса про стягнення 42 247,60 грн., з яких:

- 26 642,63 - пеня;

- 15 604,97 грн. -штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені строки виконання зобов`язання за договором надання послуг від 27.12.2018 р. № 27-71/18/500.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 р. позовні вимоги Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Конекрейс Україна» , м. Одеса:

- пеню в сумі - 1546,68 грн.;

- штраф в сумі - 2920,75 грн.;

- судовий збір в сумі - 222,81 грн.

Задовольнивши частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем здійснено обчислення суми пені та штрафу на суму, що включає в себе і вартість наданих послуг і вартість встановлених змінно - запасних частин, тоді, як умовами договору передбачено, що пеня та штраф нараховуються лише на вартість наданих послуг.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що в порушення положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, встановлений договором, є вищим ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Не погодившись з наведеним рішенням, Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку стосовно нарахування пені та штрафу лише на вартість наданих послуг, оскільки вартість встановлених під час ремонту змінно - запасних частин входить до калькуляції загальної суми послуг.

Крім того, позивач посилається на те, що судом помилково здійснено розрахунок пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, оскільки Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань регулює правовідносини, що виникли у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, проте у даному випадку штрафні санкції нараховані за порушення термінів надання послуг.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2018 р. між Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Конекрейс Україна» , м. Одеса (виконавець) укладено договір надання послуг № 27-7/18/500.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту, діагностики та налагодження обладнання вантажопідіймальної техніки (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно з п. 2.2 договору послуги надаються з використанням змінно-запасних частин (ЗЗЧ), експлуатаційних матеріалів, витратних матеріалів виконавця, ЗЗЧ та експлуатаційних матеріалів замовника (при наявності). Передача ЗЗЧ та експлуатаційних матеріалів оформлюється відповідним актом.

Перелік ЗЗЧ, експлуатаційних матеріалів, витратних матеріалів, що буде наданий виконавцем, зазначений у додатках № 3 та № 4, які є невід`ємними частинами даного договору.

Змінно-запасні частини та експлуатаційні матеріали, у разі необхідності, замінюються виконавцем під час надання послуг на підставі актів дефектації, підписаних представниками виконавця та замовника, на загальну суму не більше 1 000 000 грн. з ПДВ. За умовами п. 2.5 договору оформлення наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 3.5 загальна вартість договору, згідно додатку №1, становить 2 493 400,06 грн., у т.ч. ПДВ (у разі сплати), з урахуванням вартості змінно-запасних частин та експлуатаційних матеріалів, які у разі необхідності, замінюються виконавцем під час надання послуг на загальну суму не більше 1 000 000 грн.

Пунктом 5.1. договору визначено, що послуг надаються протягом часу, зазначеному в додатку № 1.1. до договору, з дати підписання акту приймання-передачі вантажопідіймальної техніки для надання послуги.

Початок надання послуги оформлюється актом приймання-передачі вантажопідіймальної техніки для надання відповідної послуги (п. 5.2.3.).

Додатком № 1.1. до договору визначено перелік послуг з ремонту, діагностики та налагодження обладнання вантажопідіймальної техніки, згідно з яким ремонт інвертора DynAC (DynAHoist) Vector ІІ має відбуватись у термін не більш 24 годин (протягом денних змін). Денні зміни визначені цим додатком з 08:00 до 20:00.

Додатком № 2 до договору визначено технологічний кошторис послуги з ремонту, діагностики та налагодження обладнання вантажопідіймальної техніки - інвертора DynAC (DynAHoist) Vector ІІ.

Також додатком № 2 визначено розрахунок вартості послуги з ремонту інвертора DynAC (DynAHoist) Vector ІІ у розмірі 47 676,88 грн. (з ПДВ).

Додатком № 3 до договору визначено перелік ЗЗЧ, паливно-мастильних та експлуатаційних матеріалів, необхідних для надання послуг з ремонту, діагностики та налагодження обладнання вантажопідіймальної техніки,

Додатком № 4 сторони погодили перелік та вартість витратних матеріалів, які плануються для використання при наданні послуг з ремонту, діагностики та налагодження обладнання вантажопідіймальної техніки.

22.08.2019 р. Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область подано заявку на надання послуги з ремонту інвертора DynAC (DynAHoist) Vector ІІ механізму переміщення вантажного візка на причальному перевантажувачі № 2 згідно договору про надання послуг від 27.12.2018 р.

11.09.2019 р. між Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область та Приватним акціонерним товариством «Конекрейс Україна» , м. Одеса підписано акт передання перевантажувальної машини для надання послуг з ремонту інвертора DynAC (DynAHoist) Vector ІІ механізмів переміщення вантажного візка та підйому консолі.

Отже, відповідно до додатку № 1.1. до договору 27.12.2018 р. № 27-7/18/500, останнім днем надання послуг є 12.09.2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством «Конекрейс Україна» , м. Одеса послуги за договором від 27.12.2018 р. № 27-7/18/500 були надані лише 24.10.2019 р., що підтверджується:

- актом приймання-передачі наданих послуг від 24.10.2019 р. №03/10;

- додатком № 1 до акту від 24.10.2019 р. № 03/10 - акт встановлення ЗЗЧ з погодженням ціни товару;

- додатком № 3 до акту від 24.10.2019 р. № 03/10 - розрахунок вартості послуг;

- актом передачі ЗЗЧ від 24.10.2019 р., що вийшли з ладу, згідно якого виконавець, після надання послуги передав, а замовник прийняв ЗЗЧ, що вийшли з ладу:

1) модуль « Power module 502A 690V no brake chopper» « KONECRANES» SPR-ELE23656 - кількість 1 шт.;

2) модуль « Rectifying module sub assembly 500V-690V» « KONECRANES» D2VSPR-ELE21536 - кількість 1 шт.

3) конденсатор « KONECRANES» DAV-E010-G (3300 mF) - кількість 8 шт.

- акт дефектації від 24.10.2019 р., згідно якого вищезазначені ЗЗЧ вийшли з ладу та підлягають заміні на нові.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У зв`язку з порушенням Приватним акціонерним товариством «Конекрейс Україна» , м. Одеса строків надання послуг, позивачем було нараховано останньому пеню в сумі 26 642,63 грн. та штраф в сумі 15 604,97 грн. Як вбачається з підрахунку позивача, нарахування штрафних санкцій здійснювалось останнім наступним чином:

- 15 604,97 грн. пені (0,1% від вартості наданих послуг та вартості ЗЗЧ у розмірі 380 609,06 грн. за 41 день прострочення)

- 26 642,63 грн. штрафу (7% від вартості наданих послуг та вартості ЗЗЧ у розмірі 380 609,06 грн.).

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким підрахунком позивача з огляду на наступне.

Як вбачається з акту від 24.10.2019 р. № 03/10, останній містить наступну інформацію:

- послуги з ремонту інвертора - 34 770,83 грн. (без ПДВ);

- вартість встановлених ЗЗЧ, наданих виконавцем - 282 403,39 грн. (без ПДВ).

Тобто, акт від 24.10.2019 р. № 03/10 розділений на дві частини і саме у такому вигляді підписаний сторонами. Відповідно до п. 7.2. договору від 27.12.2018 р. № 27-7/18/500 у разі порушення термінів надання послуг з вини виконавця, останній виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості прострочених послуг за кожний день прострочення, а в разі прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% від вартості прострочених послуг .

Таким чином, враховуючи умови договору, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність нарахування штрафних санкцій саме на вартість наданих послуг.

Поряд з цим, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що з урахуванням положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, встановлений договором від 27.12.2018 р. № 27-7/18/500, є вищим ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (зі змінами та доповненнями) цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

При цьому, в межах даної справи, заявлена до стягнення сума виникла у зв`язку з простроченням термінів надання послуг, а не в результаті порушення грошового зобов`язання.

Отже, застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є неправильним.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони, керуючись принципом свободи договору, самі узгодили питання відповідальності за неналежне виконання умов договору, зокрема в п. 7.2 визначили, що у разі порушення термінів надання послуг з вини виконавця, останній виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості прострочених послуг за кожний день прострочення, а в разі прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% від вартості прострочених послуг.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне здійснити розрахунок розміру пені за ставкою 0,1% від вартості наданих послуг за кожний день прострочення.

За підрахунком суду апеляційної інстанції, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 710,73 грн. (41 725 (вартість наданих послуг з ПДВ) * 41 (кількість днів прострочення) * 0,1 % (ставка за кожний день прострочення) = 1 710,73).

Відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність змінити рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 р. шляхом викладення резолютивної частини у редакції суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 - 282 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 р. по справі № 916/1819/20 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КОНЕКРЕЙНС УКРАЇНА" (вулиця Фонтанська дорога, будинок 16, корпус 8, офіс 9, місто Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 20013200) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (проспект Адмірала Луніна, будинок 99, місто Маріуполь, Донецька область, 87510, код ЄДРПОУ 01125755) пеню в сумі 1 710,73 грн., штраф в сумі 2 920,75 грн., судовий збір сумі 230,43 грн.

В іншій частині Державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» , м. Маріуполь, Донецька область у задоволенні позову відмовити. .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КОНЕКРЕЙНС УКРАЇНА" (вулиця Фонтанська дорога, будинок 16, корпус 8, офіс 9, місто Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 20013200) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (проспект Адмірала Луніна, будинок 99, місто Маріуполь, Донецька область, 87510, код ЄДРПОУ 01125755) судовий збір за перегляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 345,65 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді В.В. Бєляновський

М.А. Мишкіна