Постанова

від 13.01.2021 по справі 906/1296/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Справа№ 906/1296/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 13.01.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської обласної державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 (повний текст складено 07.09.2020)

у справі №906/1296/19 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр"

до Житомирської обласної державної адміністрації

про визнання укладеною додаткової угоди.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" звернулося до суду першої інстанції з позовною заявою до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання укладеною додаткової угоди між Товариством з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" та Житомирською обласною державною адміністрацією про поновлення договору від 07.07.2011 оренди землі (загальною площею 4,9 га, кадастровий номер 1824282700:13:000:0013, для розроблення гранітних кар`єрів, яка знаходиться за межами населених пунктів Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області), зареєстрованого 07.07.2011 за № 182420004000090, на той самий строк і на тих самих умовах, а саме до 19.05.2023 включно, визначеного позивачем змісту.

Позовні вимоги із посиланням на положення частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані наявністю у позивача переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для визнання укладеною додатковою угодою до договору оренди землі в редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Житомирська обласна державна адміністрація звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 скасувати та постановити нове, яким позовну заяву залишити без розгляду.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №906/1296/19, яке обґрунтоване тим, що копію повного тексту рішення скаржником отримано засобами поштового зв`язку 24.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення №0105475088049, яке міститься в матеріалах справи.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, відповідач посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та відсутність звернення позивача до закінчення строку дії договору від 07.07.2011 оренди землі з відповідною пропозицією щодо реалізації переважного права орендаря на поновлення строку дій договору.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу, та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що обставина реалізації переважного права орендаря, підтверджується отриманням відповідачем листа позивача №174 від 26.04.2017.

За таких обставин, позивач вважає, що ним належним чином виконано обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновлення, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Короткий зміст відповіді на відзив на апеляційну скаргу, та узагальнення її доводів

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач підтримує правову позицію викладену в апеляційній скарзі. Зазначаючи, що позивач в установлений договором строк не звернувся до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору та із проектом такої додаткової угоди.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.11.2020 апеляційну скаргу Житомирської обласної державної адміністрації передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 поновлено Житомирській обласній державній адміністрації строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №906/1296/19. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №906/1296/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №906/1296/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 оголошено в судовому засіданні перерву на 13.01.2021.

В судове засідання, яке відбулося 13.01.2021 з`явився представник позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, до Північного апеляційного господарського суду через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів надав заяву про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи документами.

Колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні колегією суддів оглянуто оригінал листа вих. №174 від 26.04.2017.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

07.07.2011 між Овруцькою районною державною адміністрацією в особі голови Левківського Миколи Григоровича (орендодавець) та ВАТ "Ігнатпільський кар`єр" (нова назва - Товариство з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр", орендар), укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель несільськогосподарського призначення, на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації від 14.11.2006 №362 "Про надання дозволу на переоформлення з права постійного користування землею на право оренди", розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10.06.2010 №157 "Про надання земельних ділянок в оренду, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затвердження технічної документації із землеустрою для розробки родовищ гранітів", яка знаходиться на території Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області за межами населених пунктів.

За умовами п. п. 2- 4 договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,9 га, із них забудовані землі - 4,9 га, в тому числі землі промисловості 4,9 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: склади зберігання вибухових речовин, які знаходяться у власності ВАТ "Ігнатпільський кар`єр". Земельна ділянка передається в оренду разом з спорудами, які належать орендарю.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, на рахунок Ігнатпільської сільської ради Житомирської області (п. 9 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на підставі укладеного та зареєстрованого у встановленому порядку договору оренди землі щомісячно на протязі 15 днів після закінчення місяця (п. 11 договору).

Пунктом 8 договору оренди сторони погодили, що договір укладено до 13.06.2017. після закінчення терміну дії цього договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

07.07.2011 договір зареєстровано Управлінням Держкомзему у Овруцькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 182420004000090.

На зазначеній земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі складу вибухових речовин, який належить ТзДВ "Ігнатпільський кар`єр", що підтверджується свідоцтвом про право власності від 13.02.2012 серії САЕ №070640, а саме: склад 31 загальною площею 110,7 кв.м., склад №2 загальною площею 48,6 кв.м., склад загальною площею 75,3 кв.м., склад-сховище загальною площею 78,7 кв.м., склад загальною площею 573,7 кв.м., караульне приміщення загальною площею 57,6 кв.м., пожежне приміщення загальною площею 27,4 кв.м.

Звертаючись до суду першої інстанції з цим позовом, позивач посилався на те, що він належним чином виконує свої зобов`язання та користується вказаною земельною ділянкою більше двох років після закінчення строку договору оренди. Заборгованість за користування земельною ділянкою відсутня, що підтверджується довідкою головного управління ДПС у Житомирській області.

На лист позивача про укладення додаткової угоди до договору оренди про його поновлення, Овруцька районна державна адміністрація Житомирської області листом від 18.10.2019 №02-15/1422 повідомила, що в даному випадку належним розпорядником земель є Житомирська обласна державна адміністрація відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України.

05.11.2019 позивач звертався до Житомирської обласної державної адміністрації з проханням укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, проект якої було додано до звернення, проте відповіді не отримав.

З огляду на вказане, посилаючись на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач просив визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 07.07.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 позов задоволено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції, викладеній позивачем. Підставою цих вимог визначено положення частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренду землі.

Згідно з частинами 1- 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини 8, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1- 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі") повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню у орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

При цьому у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від висновку судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме, стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, що при поновленні договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено обов`язок орендаря направляти орендодавцю проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі і встановлено строки направлення такої угоди.

З приводу тверджень відповідача стосовно недотримання орендарем обов`язку щодо направлення орендодавцеві в установлений договором строк листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк (з проектом додаткової угоди), судова колегія вважає за необхідним зазначити про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції були подані письмові пояснення вих. № 278 від 18.05.2020, разом до яких долучено копію листа - повідомлення від 26.04.2017 №174 про намір поновити договір від 07.07.2011 оренди землі.

Враховуючи, що строк дії договору від 07.07.2011 оренди землі закінчився 13.06.2017, позивач звернувся до відповідача з відповідною пропозицією, щодо наміру продовження вищезгаданого договору в межах встановленого строку, тобто до закінчення терміну дії договору.

Таким чином, з урахуванням актуальної, остатньої правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Житомирської обласної державної адміністрації є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Житомирської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №906/1296/19 - без змін.

Матеріали справи №906/1296/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.01.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Є.Ю. Шаптала