Постанова

від 11.01.2021 по справі 922/174/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2021 р. Справа № 922/174/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Чернота Л.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

прокурора - Горгуль Н.В. - службове посвідчення № 057317 від 09.10.2020,

позивача - не з`явився,

відповідача - Перець В.С. - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 991 від 24.06.2011; довіреність № 2 від 06.01.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича, м. Харків, (вх. №2920 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2020 (повне рішення складено 31.08.2020, суддя Смірнова О.В.) у справі № 922/174/20

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків,

до Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича, м. Харків,

про стягнення 107 089,20 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.08.2020 у справі № 922/174/20 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7 місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31419611700002, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 107 089,2 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці площею 1223 кв.м. по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові, належать відповідачу на праві власності, вказана земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано, тому відповідач зобов`язаний повернути безпідставно збережені кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Розрахунки Харківської міської ради є вірними та здійснені на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 року №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Відповідач, Фізична особа-підприємець Суліменко Олег Олександрович, м. Харків, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2020 у справі № 922/174/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог скаржник посилається на те, що:

- з діючих норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель;

- нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, тому є обов`язковою наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених грошових коштів у вигляді орендної плати за землю;

- розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213;

- надані прокурором розрахунки сум за користування земельною ділянкою площею 1223 кв. м не містять підпису та посади особи, яка їх склала, не містить підпису особи, яка погодила даний розрахунок, печатки органу (організації), що не відповідає вимогам до розрахунку, встановленим рішенням 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про затвердження Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства" від 12.09.2018 року;

- розрахунки не містять інформації щодо технічної документації земельної ділянки, а також посилань на витяг із нормативної грошової оцінки землі;

- прокурором надані розрахунки, в яких вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2663352,00 грн, водночас, жодного доказу саме такого розміру нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки не надано;

- із наведених прокурором розрахунків неможливо встановити чи вірними є застосовані функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення, тому будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема, на підставі базової вартості одного квадратного метра землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів), - є необґрунтованими;

- вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах у справах № 922/2082/18 від 01.10.2019, № 922/902/18 від 12.06.2019, № 922/1276/18 від 08.08.2019, № 922/3607/18 від 06.11.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Чернота Л.Ф., Зубченко І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 поновлено відповідачу, Фізичній особі-підприємцю Суліменку Олегу Олександровичу, м. Харків, пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2020 у справі № 922/174/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича, м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2020 у справі № 922/174/20. Встановлено позивачу строк до 23.11.2020 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено учасникам справи строк до 23.11.2020 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги відповідача, Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича, м. Харків, з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи. Зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2020 у справі № 922/174/20.

23.11.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 (вх. № 11395), в якому прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 призначено справу № 922/174/20 до розгляду на "10" грудня 2020 р. об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 клопотання відповідача, Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича, м. Харків, про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на "17" грудня 2020 року о 12:30 год. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, кімн. № 117. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до "11" січня 2021 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав свою позицію по справі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи прокурора та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору дарування № 147 від 01.03.2016 року за ФО-П Суліменко О.О. зареєстровано право приватної власності на нерухоме майно, а саме: на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 468,2 кв.м. відповідно до договору дарування № 146 від 01.03.2016 та нежитлові будівлі літ. "Б-1" загальною площею 46,9 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 23,6 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 101,3 кв.м. та літ. "Д-1" загальною площею 95,5 кв.м., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 131550317 від 20.07.2018 та №194480913 від 23.12.2019.

Усі вищевказані об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136900:02:001:0012) по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові.

На підставі рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 559/17 від 22.02.2017 Фізичній особі - підприємцю Суліменку Олегу Олександровичу надано в оренду земельну ділянку площею 0,1223 га (кадастровий номер 6310136900:02:001:0012) по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що належить територіальній громаді м. Харкова для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, складські, допоміжні приміщення та гараж) строком до 01.03.2022.

У подальшому між Харківською міською радою та ФО-П Суліменком О.О. укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки від 01.06.2018 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію речового права за № 26636820 від 13.06.2018.

Таким чином, ФО-П Суліменко О.О. у період з 01.03.2016 по 12.06.2018 використовував земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Також, місцевою прокуратурою зазначено, що користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:02:001:0012) по вул. Балашовській, 26 у м.Харкові було ЗАТ "Управління протипожежних робіт ДПТ" на підставі Державного акту на право постійного користування землею II -ХР № 002041, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 733.

Відповідно до п. 1. 11 Додатку 2 до рішення Харківської міської ради Харківської області 21 сесії 24 скликання № 54/04 від 28.04.2004 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" вищевказаний Державний акт на право постійного користування землею ЗАТ "Управління протипожежних робіт ДПТ" припиняє свою дію з дня державної реєстрації договору оренди земельною ділянкою з ОСОБА_1 .

Так, ЗАТ "Управління протипожежних робіт ДНІ" (код 05511403) відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває в стані припинення з 19.07.2012 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду, яке набуло законної сили 04.09.2011.

Суліменко М.В. проектна документація на спірну земельну ділянку не розроблена та не затверджена.

В той же час, Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області 20.02.2016 року відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (серія та номер: 5245 - VI від 06.09.2012 року) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право комунальної форми власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136900:02:001:0012) по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові.

Крім того, відповідно до інформації Головного управління ДФС у Харківській області №11423/9/20-40-13-09-19 від 17.05.2018 року ФО-П Суліменком О.О. станом на 17.05.2018 за 2016 рік сплачено земельного податку за користування вищевказаною земельною ділянкою у розмірі 29225,71 грн. та за 2017 рік - 34956,24 гри.

Також, відповідно до інформації Головного управління ДФС у Харківській області вбачається, що ФО-П Суліменком О.О. здійснюється господарська діяльність та обсяг доходу за 2018 рік становить 1487778 грн.

На запит прокуратури Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено розрахунок суми безпідставно збережених ФО-П Суліменком О.О. коштів за використання земельної ділянки по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:02:001:0012 за період з 01.03.2016 по 12.06.2018.

Прокурор в позові зазначив про порушення земельного законодавства з боку відповідача за період з 01.03.2016 року по 12.06.2018 року у вигляді бездоговірного користування земельною ділянкою, внаслідок чого територіальна громада м. Харкова недоотримала значні кошти, які б вона могла отримати від надання вказаної земельної ділянки в оренду.

З урахуванням вищевикладеного, місцевою прокуратурою на адресу Харківської міської ради Харківської області направлено лист № 35-1279вих19 від 08.10.2019 року щодо здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ФО-П Суліменко О.О. за період з 01.01.2017 по 01.06.2018.

На виконання вищевказаного листа місцевої прокуратури Департаментом територіального контролю Харківської міської ради Харківської області з урахуванням нормативно грошової оцінки земельної ділянки, ставки річної орендної плати, коефіцієнту складних інженерно - геологічних умов, коефіцієнту розміру земельної ділянки та відсотку строку оренди здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ФО-П Суліменком О.О.

Як зазначив прокурор, даний розрахунок проведено на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 1269/13 від 25.09.2013 року, Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2018 року, рішення Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 року "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", затвердженої рішенням Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 року та введеної в дію з 01.01.2014 року, відповідно до якого базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова встановлена у сумі 291,18 грн., яка щорічно підлягає індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Так, відповідно до листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 17361/0/226-19 від 11.11.2019 року розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1223 кв.м. (кадастровий номер 6310136900:02:001:0012) по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові, за період з 01.01.2017 року по 31.05.2018 року становить 115967,04 грн.

У розрахунках міститься інформація про зонування міста та арифметичні показники коефіцієнтів: Кф - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, який станом на 2017 рік становив 1,2; у 2018 році - 1,2; Км2 - коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах міста, який становить 2,74; КмЗ - коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, за допомогою яких розрахунковим методом отримано дані про нормативну грошову оцінку конкретно визначеної земельної ділянки, під будівлями, що належать на праві власності ФО-П Суліменку О.О. становить 1,19893. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору оренди від 01.06.2018 року становить 2663352 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради Харківської області визначено, що ФО-П Суліменко О.О. використовував земельну ділянку площею 1223 кв.м. для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-2" загальною площею 468,2 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 46,9 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 23,6 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 101,3 кв.м. та літ. "Д-1" загальною площею 95,5 кв.м.

Так, відповідно до розрахунку Харківської міської ради Харківської області визначено, що розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті ФО-П Суліменком О.О. за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року становив 8877,84 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 2663352 грн., ставки річної орендної плати - 4,00%, коефіцієнту складних інженерно- геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%.

За період з 01.01.2018 по 31.05.2018 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті ФО-П Суліменком О.О. становив - 8877,84 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 2663352 грн., ставки річної орендної плати - 4,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки -1, відсотку строку оренди - 100,00%.

Також, такий розмір орендної плати за використання даної земельної ділянки в місяць встановлено в договорі оренди землі від 01.06.2018 року.

Отже, на думку прокурора, за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 (за 12 місяців) розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів склав 106534,08 грн, а з урахуванням того, ФО-П Суліменком О.О. за 2017 рік сплачено земельний податок за користування спірною земельною ділянкою у розмірі 34956,24 грн. відповідно до вищевказаної інформації Головного управління ДФС у Харківській області, розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів складає 71577,84 грн. За період з 01.01.2018 по 31.05.2018 (за 5 місяців) розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів склав 44389,20 грн. Таким чином, відповідно до позову, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.02.2017 року по 31.05.2018 року (без урахування січня 2017 року), які підлягають стягненню з ФО-П Суліменка О.О. складає 107089,20 грн.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Харкова і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Відповідач використовував спірну земельну ділянку площею 1223 кв.м. для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-2" загальною площею 468,2 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 46,9 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 23,6 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 101,3 кв.м. та літ. "Д-1" загальною площею 95,5 кв.м.

Відповідач у період з 01.02.2017 по 31.05.2018 не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, нежитлових будівель літ. "А-2" загальною площею 468,2 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 46,9 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 23,6 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 101,3 кв.м. та літ. "Д-1" загальною площею 95,5 кв.м. по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові (яка сформована як об`єкт цивільних прав), оскільки останнє належить йому на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівель права користування земельною ділянкою за спірний період, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права, а також те, що земельна ділянка, на якій розташовані спірні нежитлові будівлі, що розташовані на земельній ділянці площею 1223 кв.м. по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав з іншою площею ніж та, яку зазначає позивач.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 року у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 року у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі № 922/652/18.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно з п.1, 2 ст. 1 Закон України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Матеріали справи свідчать про те, що земельна ділянка по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові із кадастровим номером: 6310136900:02:001:0012 площею 1223 кв.м. сформована як об`єкт цивільних прав.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що розрахунки безпідставно збережених ФО-П Суліменко О.О. коштів у розмірі орендної плати за використання вищезазначеної земельної ділянки, зроблені Харківською міською радою, є вірними.

Проте, суд першої інстанції не врахував, що за положеннями частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Відповідно до частин першої-другої статті 15, частини другої статті 18 Закону України "Про оренду земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Водночас, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Згідно з частинами першою, другою статті 20, частини першої статті 23 Закону України "Про оренду земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Судова колегія також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, за якими обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Суд першої інстанції зазначив, що розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати був визначений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 року №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Однак, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не надав оцінки твердженням відповідача про те, що нарахування спірної суми має здійснюватися на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі.

Обмежившись посиланням на те, що розрахунок здійснено за вищевказаними Рішеннями, Положеннями та Порядку, суд першої інстанції не застосував наведені вище положення законодавства; оцінки спірним правовідносинам у контексті зазначених норм не надав; визнав позовні вимоги доведеними, не перевіривши відповідність здійсненого розрахунку порядку визначення розміру нормативної грошової оцінки як основи визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності; належним чином не з`ясував обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку безпідставно збережених грошових коштів, та не здійснив оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 06.10.2020 у справі № 922/2014/20, від 13.10.2020 у справах № 922/3711/19 та № 917/32/17).

В матеріалах справи містяться розрахунки, виконані працівниками позивача, в яких вказано, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 2 663 352,00 грн. Водночас, жодного доказу саме такого розміру нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що ані прокурором, ані позивачем не надано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером: 6310136900:02:001:0012 площею 1223 кв.м. по вул. Балашовській, 26 у м. Харкові.

Таким чином, судом встановлено, що у справі відсутня технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості з якої є необхідними при визначенні суми грошових коштів, які на думку прокурора, відповідач мав сплатити за період з 01.02.2017 по 31.05.2018 за користування спірною земельною ділянкою.

За відсутності витягу з нормативної грошової оцінки землі, суд фактично позбавлений можливості перевірити наданий прокурором розрахунок коштів, які підлягають сплаті відповідачем. За таких обставин, з розрахунку позивача неможливо встановити, чи правильним є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, фактично несплаченої відповідачем та заявленої до стягнення.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, саме на прокурора та позивача покладається обов`язок доводити обставини, на які вони посилаються щодо визначення розміру грошових коштів, які підлягають стягненню внаслідок несплати орендної плати за 2017-2018 роки.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Втім, як вже було зазначено, жодних доказів нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки прокурором та позивачем не надано.

Враховуючи зазначені обставини, судова колегія дійшла висновку, що прокурором та позивачем не доведено розміру безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки, які підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2020 у справі № 922/174/20 винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин справи, що згідно зі ст. 277 ГПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, статтями 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича, м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2020 у справі № 922/174/20 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2020 у справі № 922/174/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) на користь Фізичної особи-підприємця Суліменка Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 , РКОПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі - 3 153,00 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.01.2021.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Л.Ф. Чернота