Рішення

від 05.01.2021 по справі 909/1133/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1133/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури

в інтересах держави

в особі Івано-Франківської міської ради

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 184 130, 20 гривень,

за участі:

від прокуратури: Чернописької Галини Остапівни,

від позивача: ОСОБА_1 ,

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

2. Оскільки явка сторін судом обов`язковою не визнавалась, з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представника відповідача. При цьому суд також врахував положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

3. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

4. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

5 . Розглядається справа за позовом першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" (далі - ТОВ "Полістар"; відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 184 130, 20 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

6. 18.10.2019 суд постановив ухвалу, відповідно до якої повернув прокурору позовну заяву та додані до неї документи.

7. 09.09.2020 Західний апеляційний господарський суд ухвалу суду від 18.10.2019 скасував, а справу направив до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду на стадію відкриття провадження у справі.

8. 09.10.2020 суд відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 03.11.2020, встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору.

9. За наслідком судового засіданні 03.11.2020 суд оголосив перерву до 01.12.2020.

10. 05.11.2020 надійшов відзив на позовну заяву, а 19.11.2020 відповідь на відзив, які судом прийнято до розгляду.

11. 01.12.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 07.12.2020.

12. За наслідком судового засіданні 07.12.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 22.12.2020, в якому було оголошено перерву до 05.01.2021.

13. В судовому засіданні 05.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. Позиція прокурора та позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Полістар" у період з 15.10.2016 по 31.08.2017 без достатньої правової підстави користувалося земельною ділянкою загальною площею 0, 1671 га, розташованою у м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, кадастровий номер 2610100000:20:006:0064 та зберегло у себе кошти у вигляді орендної плати за спірний період в сумі 184 130, 20 гривень, які прокурор просить суд стягнути з відповідача. При розрахунку безпідставно збережених коштів було враховано сплачений відповідачем земельний податок у розмірі 6 366, 73 гривень за 2016 рік і 12 322, 88 гривень за 2017 рік та, відповідно, на означені суми зменшено розмір безпідставно збережених коштів. Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

15. Позиція відповідача. Проти позову заперечив. Позицію обґрунтовано тим, що в даному випадку відповідач вжив усіх залежних від нього заходів для оформлення договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки неодноразово звертався до позивача з відповідними листами. Натомість саме позивач ухилявся від прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду. Вказав на те, що за спірний період 2016 року ним сплачено 7 468, 65 гривень земельного податку, а не 6 366, 73 гривень, як зазначено в позовній заяві, а також при розрахунку помилково враховано суму сплаченого податку за 2017 рік в розмірі 12 322, 80 гривень, замість сплачених 13 272, 00 гривень. В позові просив відмовити.

IV. ОБСТАВИНИ СП РАВИ

16. 19.02.2013 на підставі договору купівлі - продажу № 367 ТОВ "Полістар" отримало в приватну власність від Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" автозаправну станцію за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6. Нерухоме майно, згідно умов зазначеного договору, розміщено на земельній ділянці за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, площа ділянки складає 0, 1671 га, кадастровий номер ділянки 2610100000:20:006:0064.

17. Після придбання нерухомого майна, речове право на земельну ділянку, на якій знаходиться вказана автозаправна станція, ТОВ "Полістар" не оформило у передбаченому законом порядку.

18 . 19.07.2016 інспектором з самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, про що складено акт обстеження № 32 та встановлено, що на день проведення обстеження вказана земельна ділянка (кадастровий номер 2610100000:20:006:0064) використовується без правовстановлюючих документів.

19. Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради на адресу ТОВ "Полістар" 21.07.2016 направлено клопотання № 458/343-02/186 про необхідність оформлення документів на землекористування, яке останнім залишено без розгляду.

20. 01.03.2017 відповідач звернувся до позивача із клопотанням щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки для обслуговування автозаправної станції.

21. Рішенням сесії міської ради від 24.05.2017 № 135-12 відповідачу передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0, 1671 га на вул. Ребета, 6 в м. Івано-Франківську. На підставі вказаного рішення 25.04.2017 між позивачем та відповідачем укладено відповідний договір оренди. Право оренди земельної ділянки було зареєстровано 12.09.2017 згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 97261766 від 14.09.2017.

22. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 19.06.2020 № 198-41 було припинено за згодою сторін вказаний вище договір оренди землі, а 07.09.2020 зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки) згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 223330354 від 09.09.2020.

23 . Згідно із листом ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 23.05.2019 № 1542/9/09-1.9-55-12-19 ТОВ "Полістар" сплачено земельний податок за земельну ділянку площею 0, 1671 га, яка розташована у м. Івано-Франківську по вул. Ребета, 6, за 2016 рік - 29 122, 35 гривень, а за 2017 рік - 13 272, 00 гривень.

24. Відповідно до розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності на території м. Івано-Франківська, розробленого Департаментом комунальних ресурсів, ТОВ "Полістар" за користування земельною ділянкою за адресою вул. Ребета, 6 в м. Івано-Франківську за період з 15.10.2016 по 31.08.2017 безпідставно зберегло 184 130, 20 гривень.

25. Оскільки означені кошти відповідачем добровільно не сплачено, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

26. Статтею 14 Конституції України врегульовано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

27. Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

28. Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

29. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України).

30. Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

31. Отже за змістом вказаних приписів закону, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

32. Належними доказами, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідач з 2013 по 2020 роки був власником автозаправної станції, яка знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0, 1671 га з кадастровим номером 2610100000:20:006:0064 по вул. Ребета, 6 в м. Івано-Франківську. При цьому договір оренди означеної земельної ділянки укладений між Івано-Франківською міською радою та ТОВ "Полістар" тільки 25.04.2017, а право оренди зареєстровано 12.09.2017. Відтак суд констатує, що відповідач у спірний період (з 15.10.2016 по 31.08.2017) користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

33. Відносини з приводу безпідставного отримання чи збереження майна врегульовано главою 83 Цивільного кодексу України.

34. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

35. За змістом приписів глави 83 Цивільного кодексу України, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

36. Для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав і важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

37. Таким чином, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

38. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України).

39. Частиною 1 статті 21 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

40. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

41. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

42. З аналізу вищенаведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

43. Оскільки відповідач не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, відтак не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

44. Зі змісту частини 1 статті 79 Земельного кодексу України вбачається, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

45. Положеннями частин 1, 3, 4, 9 статті 79 1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

46. На підставі матеріалів справи судом встановлено, що земельна ділянка, за користування якою прокурор просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, як в період зазначений у позові, так і на момент ухвалення рішення є сформованим об`єктом цивільних прав.

47. Поряд із цим основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

48. Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

49. Розрахунок суми безпідставно збережених коштів проводився позивачем на підставі витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 2016 та 2017 роки (відповідно до яких нормативна грошова оцінка становила 12%) та з урахуванням інформації наданої ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо сплати ТОВ "Полістар" земельного податку за спірний період. Так, згідно наданої ГУ ДФС в Івано-Франківській області інформації відповідач за 2016 рік сплатив 29 122, 35 гривень, за 2017 (до 01.09.2017) - 13 272, 00 гривень земельного податку. При цьому в розрахунку позивачем за період з 15.10.2016 по 31.12.2016 враховано суму 6 366, 73 гривень, а з 01.01.2017 по 31.08.2017 - 12 322, 80 гривень.

50. У відповіді на відзив прокурор вказав на те, що відповідно до платіжного доручення від 24.10.2016 № 657, на яке посилався відповідач у відзиві на позовну заяву, останнім сплачено кошти в рахунок податкових зобов`язань по земельному податку за вересень 2016 року. Відтак сума сплати за земельний податок не може братися до уваги при здісненні розрахунку безпідставно збережених коштів за період з жовтня 2016 року. Згідно платіжного доручення від 22.11.2016 № 733 сплачено земельний податок за жовтень 2016 року (з 01.10.2016 по 31.10.2016), проте Департаментом здійснено розрахунок з 15 жовтня 2016 року. Таким чином, сума сплати за земельний податок згідно означеного платіжного доручення бралася до уваги при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів виключно з 15.10.2016.

51. З такими доводами прокурора суд погоджується та враховує суму сплати земельного податку сплаченого відповідачем за період з 15.10.2016 по 31.12.2016 в розмірі 6 366, 73 гривень.

52. Щодо періоду за 2017 рік суд вказує на те, що прокурором не обґрунтовано суму сплати відповідачем земельного податку в розмірі 12 322, 80 гривень, а відтак суд враховує суму в розмірі 13 272, 00 гривень, яка надана ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

53. З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

54. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

55. Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

56. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.1, 2 ст. 86 ГПК України).

Висновок суду.

57. Відповідач набув право власності на об`єкт, який знаходився на земельній ділянці по вул. Ребета, 6 в м. Івано-Франківську, кадастровий номер 2610100000:20:006:0064, право користування якою за період з 15.10.2016 по 31.08.2017 не оформив і здійснював користування нею, не сплачуючи орендну плату.

58. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою за період без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Тому відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

59. Доказів сплати орендної плати в сумі 183 181, 00 гривень відповідач суду не надав.

60. Відтак суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

61. В силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір у розмірі 14, 24 гривень залишається за прокуратурою, в розмірі 2 747, 71 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити частково позов Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 184 130, 20 гривень.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" (вул. Берегівська-Об`їздна, 11, м. Мукачеве, Закарпатська область, 89600, ідентифікаційний код: 30918453) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний код: 33644700) безпідставно збережені кошти у розмірі 183 181, 00 (сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят одну) гривень.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" (вул. Берегівська-Об`їздна, 11, м. Мукачеве, Закарпатська область, 89600, ідентифікаційний код: 30918453) на користь Прокуратури Івано-Франківської області (Івано-Франківська область, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код: 03530483) - 2 747, 71 (дві тисячі сімсот сорок сім гривень сімдесят одну копійку) гривень судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6 . У задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі безпідставно збережених коштів у cумі 949, 20 гривень - відмовити.

7. Судовий збір у розмірі 14, 24 гривень залишити за прокуратурою Івано-Франківської області.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повний текст рішення складено 15.01.2021.

Суддя В. В. Михайлишин