Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/1531/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/1531/20

Господарський суд міста Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. за участю секретаря - Гольцової М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/1531/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНОКОМПАНІЯ "ВІКТОРІЯ - УНІВЕРСАЛ "ПРОДАКШН" (вул. Нижньоюрківська, 45 А, Київ 71,04080; код ЄДРПОУ 41566910)

До 1) Державного агентства України з питань кіно (вул. Лаврська,10, Київ 10, 01010; код ЄДРПОУ 37508051)

2) Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, Мсп601, Центральна Частина Києва, Київ, 01601; код ЄДРПОУ 37567646)

Про стягнення матеріальних збитків 12 590 400 грн.

За участі представників учасників справи:

Від позивача: Романюк І. М., довіреність №б/н від 23.03.2020; Андрійцов М. В. №б/н від 23.03.2020.

Від відповідача-1: Команський О-А.С. (без належним чином підтверджених повноважень).

Від відповідача-2: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства України з питань кіно (далі - відповідач-1) та Державної Казначейської служби України (далі - відповідач-2) про стягнення матеріальних збитків у вигляді не отриманого прибутку у розмірі 12 590 400,00 грн.

Звертаючись із позовною заявою до суду позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства України з питань кіно від 10.05.2018 № 151 "Про відмову у державній реєстрації фільму", яким відмовлено ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія -Універсал" "Продакшн" у державній реєстрації та видачі державного посвідчення на право розповсюджування і демонстрування т/серіалу "Добровольці" режисер В. Дмитрієвський, 2018 рік. Суд зобов`язав відповідача-1 вчинити дії щодо проведення державної реєстрації та видання прокатного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування т/серіалу "Добровольці" режисер В. Дмитрієвський, 2018 рік, Товариству з обмеженою відповідальністю Кінокомпанія "Вікторія - Універсал "Продакшн".

23 квітня 2018 року між ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія -Універсал" та ПАТ "Телеканал "Інтер" було підписано ліцензійний договір № 13-К/2018 про надання майнових прав на використання Творів (телесеріал Добровольці) шляхом їх публічного сповіщення (телевізійного показу) на телевізійному каналі "Інтер". Телесеріал мав транслюватися з 9 травня 2018 року, про що було відповідне сповіщення на телеканалі, реклама. За твердженням позивача, Винагорода (роялті) за відповідне транслювання мала скласти 12 590 440 грн.

Позивач вважає, що внаслідок, встановлених судом протиправних дій, а саме рішення Державного агентства України з питань кіно, яким було відмовлено ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія -Універсал" у державній реєстрації та видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування т/серіалу "Добровольці" режисер В. Дмитрієвський, 2018 рік, позивачу було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 12 590 400 грн.

Щодо судового збору позивач зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Відповідно позивач, як особа, яка звернулася до суду за відшкодування шкоди, завданої протиправним (незаконним) рішенням органу влади, звільняється від сплати судового збору.

07.02.2020 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання заяви із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи; подання заяви із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

12.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника позивача про усунення недоліків у позовній заяві разом з позовною заявою в новій редакції, чим останній усунув недоліки позовної заяви встановлені ухвалою суду від 07.02.2020.

24.02.2020 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи №910/1531/20 ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 24.03.2020.

10.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-1 в якому відповідач-1 заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає про недоведеність збитків, з огляду на відсутність всіх необхідних елементів складу правопорушення.

16.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-2 в якому відповідач-2 заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує на те, що позивач не доводить поданими доказами протиправність рішення відповідача-2, що завдало позивачу збитків у заявленому розмірі.

20.03.2020 та 27.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

14.04.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою повідомив учасників справи про зняття з розгляду судові засідання призначені на 24.03.2020, розгляд справи призначив на 19.05.2020.

15.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-2, в якій позивач заперечував проти аргументів відповідача-2 викладених у відзиві та просив позовні вимоги задовольнити з огляду на встановлення постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №826/9214/18 наявності протиправних дій відповідача-2.

15.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-1, в якій позивач заперечував проти аргументів відповідача-1 викладених у відзиві та просив позовні вимоги задовольнити з огляду на те, що збитки є доведеними, підстав для відмови у видачі прокатного посвідчення у відповідача-1 не було, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №826/9214/18.

В судовому засіданні 19.05.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 23.06.2020, про що повідомлені учасники справи.

12.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив позивача, в якому відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує.

В судовому засіданні 23.06.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 11.08.2020, про що повідомлені учасники справи.

В судовому засіданні 11.08.2020 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 08.09.2020, про що повідомлені учасники справи.

08.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про долучення доказів до матеріалів справи.

08.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника відповідача-2 про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 08.09.2020 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 27.10.2020, про що повідомлені учасники справи.

27.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника позивача про перенесення судового засідання.

В судовому засіданні 27.10.2020 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 24.11.2020, про що повідомлені учасники справи.

20.11.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою повідомив учасників справи про перенесення судового засідання на 15.12.2020.

В судове засідання 15.12.2020 прибули представники позивача та представник відповідача-1 (без належним чином підтверджених повноважень), відповідач-2 не прибув, представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, представник відповідача-1 (без належним чином підтверджених повноважень) просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено матеріалами справи, 23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю КІНОКОМПАНІЯ ВІКТОРІЯ-УНІВЕРСАЛ ПРОДАКШН (надалі - позивач, ліцензіар) та Приватним акціонерним товариством Телеканал ІНТЕР (надалі - ліцензіат) укладено Ліцензійний договір №13-К/2018 (надалі - Ліцензійна угода), згідно п. 1.1. якого ліцензіар надає ліцензіату майнові права (ліцензію) на використання творів, у тому числі шляхом їх публічного сповіщення (телевізійного показу) на телевізійному каналі ІНТЕР на території України та телевізійному каналі ІНТЕР+ на території всього світового простору, протягом Ліцензійного строку та відповідно з іншими умовами, зазначеними Сторонами в Додатку/ах до цієї Угоди, а Ліцензіат виплачує Ліцензіару винагороду (роялті) за надання майнових прав на використання творів в порядку і строк, встановлені в цій Угоді та/або Додатку/ах до неї.

Як стверджує позивач та встановлено Окружним адміністративним судом міста Києва в рішенні від 11.12.2019 по справі №826/9214/18, позивач 25.04.2018, 02.05.2018, 03.05.2018 звернувся до Державного агентства України з питань кіно (надалі - відповідач-1) з відповідними заявами про видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування шістнадцяти серійного телевізійного художнього фільму з остаточною назвою Добровольці (робоча назва фільму - Завод ).

10.05.2018 відповідач-1 постановив наказ №151 Про відмову у державній реєстрації фільму , яким відмовлено позивачу у державній реєстрації та видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування т/серіалу Добровольці реж. Дмитрієвський В., 2018 рік.

Позивач вказує, що згідно умов Договору укладеного між ним та ліцензіатом, останній виплачує ліцензіару (тобто позивачу) роялті в сумі, зазначеній сторонами в додатках.

Згідно Додатку №1 від 23.04.2018 до Договору винагорода (роялті) мала скласти 12 590 400, 00 грн., однак у зв`язку з прийнятим відповідачем-1 рішенням (наказом №151 від 10.05.2018) про відмову у видачі прокатного посвідчення, між позивачем, як ліцензіаром та ліцензіатом, 14.05.2018 укладено Угоду про розірвання Договору.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 по справі №826/9214/18 (набрало законної сили 13.01.2020) визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства України з питань кіно від 10.05.2018 №151 Про відмову у державній реєстрації фільму , яким відмовлено ТОВ Кінокомпанія Вікторія-Універсал Продакшн у державній реєстрації та видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування т/серіалу Добровольці реж. Дмитрієвський В., 2018.; зобов`язано Державне агентство з питань кіно вчинити дії щодо проведення державної реєстрації та видання прокатного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування телесеріалу Добровольці реж. В. Дмитрієвський, Україна, 2018 рік Товариству з обмеженою відповідальністю Кінокомпанія Вікторія-Універсал Продакшн .

У зв`язку із зазначеним, позивач вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача-1 про відмову в видачі прокатного посвідчення позивачу було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 12 590 400, 00 грн та просить стягнути їх в судовому порядку.

В свою чергу, відповідач-1 та відповідач-2, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказують на недоведеність позивачем наявності всіх необхідних елементів правопорушення для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. Відповідач-1 при цьому зазначає, що 04.05.2018 позивачу було видано державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування першої-четвертої серії багатосерійного телевізійного художнього фільму Добровольці , д.р.н. 11.1899.18Т., таке посвідчення не було скасовано та є чинним. Належним чином завірена копія вказаного державного посвідчення міститься в матеріалах справи. За таких обставин, відповідачі просять відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх недоведеність.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Кінокомпанія Вікторія-Універсал Продакшн з наступних підстав.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ).

Частиною першою та другою статті 1166 ЦК України унормовано, що Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Однак, статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади, наявність їх вини не є обов`язковою.

Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою , і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. В такому разі, необхідною підставою для притягнення державного органу до відповідальності у вигляді стягнення збитків є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно правової позиції сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18: збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником .

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачів збитки у вигляді упущеної вигоди.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом вище, 23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю КІНОКОМПАНІЯ ВІКТОРІЯ-УНІВЕРСАЛ ПРОДАКШН (тобто позивачем як ліцензіаром) та Приватним акціонерним товариством Телеканал ІНТЕР (надалі - ліцензіат) укладено Ліцензійний договір №13-К/2018 (надалі - Ліцензійна угода), згідно п. 1.1. якого ліцензіар надає ліцензіату майнові права (ліцензію) на використання творів, у тому числі шляхом їх публічного сповіщення (телевізійного показу) на телевізійному каналі ІНТЕР на території України та телевізійному каналі ІНТЕР+ на території всього світового простору, протягом Ліцензійного строку та відповідно з іншими умовами, зазначеними Сторонами в Додатку/ах до цієї Угоди, а Ліцензіат виплачує Ліцензіару винагороду (роялті) за надання майнових прав на використання творів в порядку і строк, встановлені в цій Угоді та/або Додатку/ах до неї.

Згідно Додатку №1 до Ліцензійної угоди сторони погодили, що розмір винагороди (роялті) за надані ліцензіаром ліцензіату майнові права на твір становить 12 590 400, 00 грн.

Згідно п. 5 Додатку №1 до Ліцензійної угоди сума винагороди (роялті) оплачується в наступному порядку: 5.1. - платіж 1: 8 393 600, 00 грн не пізніше 8 травня 2018 року, але не раніше дати надання ліцензіаром ліцензіату Державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства України з питань кіно (прокатного посвідчення) на твір у відповідності до умов п. 2.2.2. Угоди; 5.2. - платіж 2: 4 196 800, 00 грн не пізніше 31 серпня 2018 року.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатне посвідчення) державний реєстраційний номер 11.1899.18Т, а саме 1-4 серії фільму Добровольці , що видане відповідачем-1 (Державним агентством України з питань кіно) від 04.05.2018

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей). Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

При цьому, причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Суд дійшов висновку, що винагороду у розмірі платежу 1 позивач повинен був отримати ще до постановлення відповідачем-1 протиправного наказу від 10.05.2018 Про відмову у державній реєстрації фільму , як те визначено в п.5.1. Додатку №1 до Ліцензійної угоди, наявність лише теоретичного обґрунтування про упущену вигоду не є підтвердженням завданої шкоди та відповідно підставою для стягнення збитків.

За таких обставин, суд не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між розміром завданої шкоди та протиправними діями відповідача, оскільки позивач при обрахуванні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди врахував період, коли жодних протиправних дій відповідача-1 ще не існувало.

Крім того, згідно п. 10.2 Ліцензійної угоди сторонами додатково погоджено, що ліцензіат має право на одностороннє розірвання відповідного Додатку Угоди як в цілому, так і стосовно окремого твору, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення ліцензіару, в наступних випадках:

А) ненадання ліцензіаром ліцензіату Державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства України з питань кіно (прокатне посвідчення) на твір у відповідності до умов п. 2.2.2. Угоди або анулювання компетентними органами України державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатного посвідчення) на твір, або скасування державної реєстрації твори;

Б) у випадку, якщо у відповідності до виданого державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатного посвідчення) твору встановлено індекс обмеження глядацької аудиторії 18 , тобто встановлено заборону на перегляд твору особами, молодшими за 18 років;

В) якщо одним з учасників твору є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, оприлюдненому в установленому порядку. При цьому, під учасниками твору маються на увазі особи, що прийняли участь у створенні твору як виконавці будь-якої ролі; виконавці музичних творів, використаних у твору автори сценарію, текстів, діалогів; режисери постановники; продюсери.

У такому випадку, сторони зобов`язуються укласти додаткову угоду, за якою розмір винагороди (роялті) за надані права на відповідний твір буде переглянутий відповідно кількості показів, реалізованому ліцензіатом на момент підписання такої додаткової угоди, або відповідний твір буде замінений на інший, а також встановлено порядок вирішення інших фінансових взаємин сторін.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2018 сторони Ліцензійної угоди, на підставі п. 10.2. уклали Угоду про розірвання Договору з 14.05.2018 у зв`язку із ненаданням ліцензіаром ліцензіату Державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства України з питань кіно (прокатного посвідчення).

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що неодержання позивачем очікуваної винагороди є результатом поведінки самого позивача, оскільки самими сторонами Ліцензійної угоди було обрано визначене п. 10.2. такої угоди право на розірвання Ліцензійної угоди, а не перегляд її умов. На переконання суду, позивач не доводить факт того, що саме дії відповідачів є причиною неотримання позивачем винагороди, обумовленою Ліцензійною угодою.

Виходячи з умов п. 10.2. Ліцензійної угоди, суд дійшов висновку, що сторони при укладанні вказаної угоди розуміли, що видача прокатного посвідчення є дискреційним повноваженням відповідача-1 (відповідач-1 не зобов`язаний в безумовному порядку надати прокатне посвідчення), а сторони, в свою чергу, за умовами договору передбачили, у разі настання відповідних обставин (не надання прокатного посвідчення) необхідність розірвання Ліцензійної угоди, що погодили при її укладенні.

З огляду на вище встановлене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення матеріальних збитків, як таких, що є недоведеними в частині наявності в діях відповідачів причинно-наслідкового зв`язку як обов`язкового елементу відповідальності за заподіяні збитки .

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 №7 - в силу пункту 13 частини другої статті 3 Закону судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених у цій нормі органів та осіб. Питання стосовно незаконності відповідних рішень, дій чи бездіяльності можуть вирішуватися господарським судом лише за результатами розгляду справи по суті, тому пов`язані з цим обставини не підлягають з`ясуванню під час прийняття судом позовної заяви, і останню не може бути повернуто судом у зв`язку з несплатою судового збору. Розподіл останнього (та інших сум судових витрат) між сторонами здійснюється в подальшому згідно з судовим рішенням, прийнятим по суті справи, з урахуванням приписів статті 49 ГПК.

Приписами ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

З огляду на те, що позивачем заявлена до стягнення сума у розмірі 12590400, 00 грн., розмір судового збору становить 188 856, 00 грн.

За таких обставин керуючись ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати, що складаються із судового збору покладаються на позивача у розмірі визначеному судом та стягуються в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНОКОМПАНІЯ "ВІКТОРІЯ - УНІВЕРСАЛ "ПРОДАКШН" (вул. Нижньоюрківська,45 А, Київ 71,04080; код ЄДРПОУ 41566910) до Державного агентства України з питань кіно (вул. Лаврська,10, Київ 10, 01010; код ЄДРПОУ 37508051) та Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; код ЄДРПОУ: 37567646) про стягнення матеріальних збитків у розмірі 12 590 400, 00 грн відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНОКОМПАНІЯ "ВІКТОРІЯ - УНІВЕРСАЛ "ПРОДАКШН" (вул. Нижньоюрківська,45 А, Київ 71,04080; код ЄДРПОУ 41566910) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 188856 (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13.01.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких