Постанова

від 25.02.2021 по справі 910/1531/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2021 р. Справа№ 910/1531/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

від позивача: Романюк І.М. - довіреність б/н від 23.03.2021

від позивача: Андрійцов М.В. - довіреність б/н від 24.02.2021

від відповідача-1: Команський О.-А.С. - довіреність № 136/5/11-21 від 03.02.2021

від відповідача-2: не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн"

на рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року

у справі № 910/1531/20 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн"

до 1. Державного агентства України з питань кіно

2. Державної казначейської служби України

про стягнення матеріальних збитків 12 590 400,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства України з питань кіно (далі - відповідач-1) та Державної Казначейської служби України (далі - відповідач-2) про стягнення матеріальних збитків у вигляді не отриманого прибутку у розмірі 12 590 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23.04.2018 року між ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал" та ПАТ "Телеканал "Інтер" було підписано ліцензійний договір №13-К/2018 про надання майнових прав на використання Творів (телесеріал Добровольці) шляхом їх публічного сповіщення (телевізійного показу) на телевізійному каналі "Інтер". Телесеріал мав транслюватися з 9 травня 2018 року, про що було відповідне сповіщення на телеканалі, реклама. Винагорода (роялті) за відповідне транслювання мала скласти 12 590 440 грн.

Разом з тим, у зв`язку із відмовою відповідача-1 у видачі прокатного посвідчення, вказаний вище договір було розірвано шляхом підписання угоди від 14.05.2018 року.

В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 року визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства України з питань кіно від 10.05.2018 року №151 "Про відмову у державній реєстрації фільму", яким відмовлено ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" у державній реєстрації та видачі державного посвідчення на право розповсюджування і демонстрування т/серіалу "Добровольці" режисер В. Дмитрієвський, 2018 рік та зобов`язано відповідача-1 вчинити дії щодо проведення державної реєстрації та видання прокатного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування т/серіалу "Добровольці" режисер В. Дмитрієвський, 2018 рік, ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія - Універсал "Продакшн".

Таким чином, за твердженням позивача, внаслідок встановлених судом протиправних дій відповідача-1 щодо відмови у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення на телесеріал, позивачу було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 12 590 400,00 грн.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі №910/1531/20 у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності його вимог в частині наявності в діях відповідачів причинно-наслідкового зв`язку, як обов`язкового елементу відповідальності за заподіяні збитки, та стягнуто з позивача в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 188 856,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у даній справі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

На переконання апелянта, з матеріалів справи вбачається наявність всіх елементів, необхідних для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, та доведено, що саме внаслідок винесення неправомірного рішення відповідачем-1 позивач був змушений розірвати договір з ПАТ "Телеканал "Інтер", що потягло за собою неотримання вигоди у розмірі 12 590 400,00 грн.

Крім того, не думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з нього судовий збір за подання позовної заяви, оскільки останнього звільнено від такої сплати на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" на рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі №910/1531/20, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 25.02.2021 року за участю повноважних представників сторін.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача-1 просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2021 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у даній справі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача-1 проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача-2 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили. Про дату,час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

25.02.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у даній справі - скасуванню в частині стягнення з позивача судового збору, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2018 року між ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" (ліцензіар) та ПрАТ "Телеканал "ІНТЕР" (ліцензіат) укладено Ліцензійний договір №13-К/2018 (надалі - Ліцензійна угода), згідно п. 1.1. якого ліцензіар надає ліцензіату майнові права (ліцензію) на використання творів, у тому числі шляхом їх публічного сповіщення (телевізійного показу) на телевізійному каналі "ІНТЕР" на території України та телевізійному каналі "ІНТЕР+" на території всього світового простору, протягом Ліцензійного строку та відповідно з іншими умовами, зазначеними Сторонами в Додатку/ах до цієї Угоди, а Ліцензіат виплачує Ліцензіару винагороду (роялті) за надання майнових прав на використання творів в порядку і строк, встановлені в цій Угоді та/або Додатку/ах до неї.

Як стверджує позивач та встановлено Окружним адміністративним судом міста Києва в рішенні від 11.12.2019 року по справі №826/9214/18, позивач 25.04.2018 року, 02.05.2018 року, 03.05.2018 року звернувся до відповідач-1 з відповідними заявами про видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування шістнадцятисерійного телевізійного художнього фільму з остаточною назвою "Добровольці" (робоча назва фільму - "Завод").

10.05.2018 року відповідач-1 постановив наказ №151 "Про відмову у державній реєстрації фільму", яким відмовлено позивачу у державній реєстрації та видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування т/серіалу "Добровольці" реж. Дмитрієвський В., 2018 рік.

Позивач вказує, що згідно умов укладеного між ним та ліцензіатом Договору, останній виплачує ліцензіару (тобто позивачу) роялті в сумі, зазначеній сторонами в додатках.

Згідно Додатку №1 від 23.04.2018 року до Договору винагорода (роялті) мала скласти 12 590 400,00 грн., однак у зв`язку з прийнятим відповідачем-1 рішенням (наказом №151 від 10.05.2018 року) про відмову у видачі прокатного посвідчення, між позивачем, як ліцензіаром та ліцензіатом, 14.05.2018 року укладено Угоду про розірвання Договору.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 року у справі №826/9214/18 (набрало законної сили 13.01.2020 року) визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства України з питань кіно від 10.05.2018 №151 "Про відмову у державній реєстрації фільму", яким відмовлено ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" у державній реєстрації та видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування т/серіалу "Добровольці" реж. Дмитрієвський В., 2018.; зобов`язано Державне агентство з питань кіно вчинити дії щодо проведення державної реєстрації та видання прокатного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування телесеріалу "Добровольці" реж. В. Дмитрієвський, Україна, 2018 рік ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн".

У зв`язку із зазначеним, позивач вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача-1 щодо відмови у видачі прокатного посвідчення позивачу було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 12 590 400,00 грн. та просить стягнути їх в судовому порядку.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою та другою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Однак, статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади, наявність їх вини не є обов`язковою.

Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. В такому разі, необхідною підставою для притягнення державного органу до відповідальності у вигляді стягнення збитків є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Разом з тим, як правомірно зазначено місцевим судом, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.04.2020 року у справі №925/1196/18: збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачів збитки у вигляді упущеної вигоди.

Як підтверджено матеріалами справи та було зазначено вище, 23.04.2018 року між ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" (тобто позивачем як ліцензіаром) та ПрАТ "Телеканал "ІНТЕР" (надалі - ліцензіат) укладено Ліцензійний договір №13-К/2018 (надалі - Ліцензійна угода), згідно п. 1.1. якого ліцензіар надає ліцензіату майнові права (ліцензію) на використання творів, у тому числі шляхом їх публічного сповіщення (телевізійного показу) на телевізійному каналі "ІНТЕР" на території України та телевізійному каналі "ІНТЕР+" на території всього світового простору, протягом Ліцензійного строку та відповідно з іншими умовами, зазначеними Сторонами в Додатку/ах до цієї Угоди, а Ліцензіат виплачує Ліцензіару винагороду (роялті) за надання майнових прав на використання творів в порядку і строк, встановлені в цій Угоді та/або Додатку/ах до неї.

Відповідно до Додатку №1 до Ліцензійної угоди сторони погодили, що розмір винагороди (роялті) за надані ліцензіаром ліцензіату майнові права на твір становить 12 590 400, 00 грн.

Згідно п. 5 Додатку №1 до Ліцензійної угоди сума винагороди (роялті) оплачується в наступному порядку: 5.1. - платіж 1: 8 393 600,00 грн. не пізніше 8 травня 2018 року, але не раніше дати надання ліцензіаром ліцензіату Державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства України з питань кіно (прокатного посвідчення) на твір у відповідності до умов п. 2.2.2. Угоди; 5.2. - платіж 2: 4 196 800,00 грн. не пізніше 31 серпня 2018 року.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатне посвідчення) державний реєстраційний номер 11.1899.18Т, а саме 1-4 серії фільму "Добровольці", що видане відповідачем-1 (Державним агентством України з питань кіно) від 04.05.2018

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей). Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

При цьому, причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Колегія суддів погоджується з місцевим судом, що винагороду у розмірі платежу 1 позивач повинен був отримати ще до постановлення відповідачем-1 наказу від 10.05.2018 "Про відмову у державній реєстрації фільму", як те визначено в п. 5.1. Додатку №1 до Ліцензійної угоди, наявність лише теоретичного обґрунтування, тобто припущення, про упущену вигоду не є підтвердженням завданої шкоди та відповідно підставою для стягнення збитків.

За таких обставин, судова колегія не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між розміром завданої шкоди та протиправними діями відповідача, оскільки позивач при обрахуванні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди врахував період, коли жодних протиправних дій відповідача-1 ще не існувало.

Крім того, згідно п. 10.2 Ліцензійної угоди сторонами додатково погоджено, що ліцензіат має право на одностороннє розірвання відповідного Додатку Угоди як в цілому, так і стосовно окремого твору, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення ліцензіару, в наступних випадках:

А) ненадання ліцензіаром ліцензіату Державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства України з питань кіно (прокатне посвідчення) на твір у відповідності до умов п. 2.2.2. Угоди або анулювання компетентними органами України державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатного посвідчення) на твір, або скасування державної реєстрації твори;

Б) у випадку, якщо у відповідності до виданого державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатного посвідчення) твору встановлено індекс обмеження глядацької аудиторії "18", тобто встановлено заборону на перегляд твору особами, молодшими за 18 років;

В) якщо одним з учасників твору є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, оприлюдненому в установленому порядку. При цьому, під учасниками твору маються на увазі особи, що прийняли участь у створенні твору як виконавці будь-якої ролі; виконавці музичних творів, використаних у твору автори сценарію, текстів, діалогів; режисери постановники; продюсери.

У такому випадку, сторони зобов`язуються укласти додаткову угоду, за якою розмір винагороди (роялті) за надані права на відповідний твір буде переглянутий відповідно кількості показів, реалізованому ліцензіатом на момент підписання такої додаткової угоди, або відповідний твір буде замінений на інший, а також встановлено порядок вирішення інших фінансових взаємин сторін.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2018 року сторони Ліцензійної угоди, на підставі п. 10.2. уклали Угоду про розірвання Договору з 14.05.2018 року у зв`язку із ненаданням ліцензіаром ліцензіату Державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства України з питань кіно (прокатного посвідчення).

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що неодержання позивачем очікуваної винагороди є результатом поведінки самого позивача, оскільки самими сторонами Ліцензійної угоди було обрано визначене п. 10.2. такої угоди право на розірвання Ліцензійної угоди, а не перегляд її умов. На переконання суду, позивач не доводить факт того, що саме дії відповідачів є причиною неотримання позивачем винагороди, обумовленою Ліцензійною угодою.

Виходячи з умов п. 10.2. Ліцензійної угоди, сторони при укладанні вказаної угоди розуміли, що видача прокатного посвідчення є дискреційним повноваженням відповідача-1 (відповідач-1 не зобов`язаний в безумовному порядку надати прокатне посвідчення), а сторони, в свою чергу, за умовами договору передбачили, у разі настання відповідних обставин (не надання прокатного посвідчення) необхідність розірвання Ліцензійної угоди, що погодили при її укладенні.

З огляду на вище встановлене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення матеріальних збитків, як таких, що є недоведеними в частині наявності в діях відповідачів причинно-наслідкового зв`язку як обов`язкового елементу відповідальності за заподіяні збитки.

Оскаржуючи в апеляційному порядку вказане рішення апелянтом також не наведено достатніх та ґрунтовних аргументів, які б свідчили про наявність причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями Держкіно та завданою, на думку позивача, внаслідок цих дій шкодою та спростовували б висновків суду першої інстанції.

Отже, твердження апелянта про незаконність рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку,

За вказаних обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване в цій частині рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані, недоведені належними та допустимими доказами та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування рішення в зазначеній частині не вбачається.

Разом з тим, дійшовши правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, господарський суд міста Києва помилково стягнув з позивача судовий збір за подання позову розмірі 188 856,00 грн., що складає 1,5% ціни позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення матеріальних збитків у вигляді не отриманого прибутку у розмірі 12590400,00 грн. внаслідок встановлених судом протиправних дій органу державної влади на підставі ст. 56 Конституції України та ч. 1 ст. 1173 ЦК України.

Згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Тобто, на підставі вищенаведеної статті позивачі з відповідними позовами, а в даному випадку ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн", є звільненими від сплати судового збору. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2019 року у справі №906/770/17 та від 20.06.2018 року у справі №914/1748/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 ст. 129 наведеного кодексу передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 129 ГПК України).

На підставі аналізу наведених норм вбачається, що особа, яка звільнена від сплати судового збору, звільняється від такої сплати незалежно від результати розгляду справи за її позовом.

Таким чином, оскільки ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" в даному конкретному випадку у цій справі звільнено від сплати судового збору, то на переконання судової колегії відсутні підстави для покладення на нього обов`язку зі сплати судового збору у зв`язку із відмовою у задоволенні його позовних вимог.

Місцевий господарський суд викладеного вище не врахував та належним чином не обґрунтував необхідність стягнення на користь державного бюджету судового збору з позивача, звільненого від такої сплати, чим припустився порушень норм процесуального права, а відтак наявні підстави для задоволення апеляційної скарги в наведеній частині та скасування пунктів 2,3 резолютивної частини оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал "Продакшн" на рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі №910/1531/20 задовольнити частково.

2. Пункти 2,3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі № 910/1531/20 скасувати.

3. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі № 910/1531/20 залишити без змін.

4. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі.

5. Справу № 910/1531/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 09.03.2021 року після виходу судді Остапенка О.М. з відпустки.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

А.А. Верховець