Ухвала

від 15.01.2021 по справі 911/2419/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" січня 2021 р., м. Київ Справа № 911/2419/20

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 б/н від 23.12.2020 про розмір витрат на правову допомогу понесених стороною позивача у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Титан 2020" (08205, Київська обл., місто Ірпінь, вул., Ново-Оскольська, буд. 2-є, код ЄДРПОУ 43678055) за участю Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 05408846) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Титан 2020" за участю Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Ірпінської міської ради в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ.

У судовому засіданні 22.12.2020 судом ухвалено рішення про часткове задоволення позову. У цьому ж судовому засіданні позивачем подано детальний розрахунок суми судових витрат, проте, без додатків вказаних у розрахунку. Заявник зазначає, що станом на 22.12.2020 витрати на професійну правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги № 243/20Г від 27.07.2020 та додатку № 1 від 27.07.2020 до договору становлять 15000грн. За змістом вказаний розрахунок наводить лише розмір понесених судових витрат.

11.01.2021 до Господарського суду Київської області надійшла заява з додатками ОСОБА_1 б/н від 23.12.2020 про розмір витрат на правову допомогу понесених стороною позивача щодо покладення витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 27000 грн на відповідача у справі № 911/2419/20.

Статтею 221 ГПК України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відтак вбачається, що за своїм змістом, заява ОСОБА_1 б/н від 23.12.2020 про покладення витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 27000 грн на відповідача у справі № 911/2419/20 є заявою про прийняття додаткового рішення у справі № 911/2419/20 з приводу вирішення питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови , що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву .

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано до суду позовну заяву, в якій не зазначено в попередьому(орієнтовному) розрахунку суми судових витрат ні вартості можливих витрат на професійну правничу допомогу чи інших витрат окрім витрат на оплату судового збору.

За змістом ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Із правового контексту вищенаведених норм слідує, що кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому, за наведеними положеннями статті 124 зазначеного Кодексу особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Вказані положення забезпечують дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Таким чином, виходячи із змісту вищенаведених норм процесуального закону в їх сукупності слід дійти висновку, що законодавцем передбачено процедуру, яка дозволяє розгляд питання про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги стороні спору винести поза межі розгляду справи по суті.

Разом з цим, недотримання унормованої Господарським процесуальним кодексом України процедури, у відповідності до приписів, зокрема, ст.ст. 124, 129 ГПК України, є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання заявника про відшкодування за рахунок іншої сторони понесених витрат, пов`язаних із послугами адвоката.

В прохальній частині заяви б/н від 23.12.2020 позивач просить витрати на правничу допомогу у розмірі 27000 грн покласти на відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Титан 2020". У заяві вказано, що до закінчення судових дебатів стороною позивача було заявлено про те, що сторона позивача має намір відшкодувати понесені судові витрати на правничу допомогу.

Суд звертає увагу відповідача, на те що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 26.08.2020 в пункті 4 резолютивної частини суд повідомляв сторін про те, що в силу положень ч. 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України суд встановлює письмову форму для всіх заяв та клопотань, що будуть подаватись у даній справі. З огляду на це усні заяви учасників справи не приймалися судом до розгляду та не беруться судом до уваги з огляду на порушення встановленого судом порядку та форми подання.

Відтак, до закінчення судових дебатів письмових заяв від позивача про намір відшкодувати понесені судові витрати на правничу допомогу з письмовим повідомленням про те, що докази на підтвердження вказаних витрат будуть подані після постановлення рішення по суті спору до суду не надходило.

Натомість, суд, вивчивши документи, що подавались позивачем до матеріалів справи встановив, що у томі 4 даної справи знаходиться документ під назвою Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат поданий представником позивача адвокатом Домітращук І.М. в останньому судовому засіданні підготовчого провадження у справі 23.11.2020, відповідно до якого адвокатом було повідомлено суд, що позивач очікує понести витрати пов`язані з розглядом справи в тому числі і на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

Водночас у вказаному документі адвокат позивача повідомляв суд, що докази понесених позивачем витрат пов`язаних з розглядом справи позивач надасть суду під час розгляду справи по суті.

Під час розгляду справи по суті позивач вказаних доказів суду не надав, як і не надав письмової заяви в порядку абз. 2 ч 8 ст. 129 ГПК України, якою б у визначеній судом формі повідомив суд та інших учасників процесу про зміну періоду подання відповідних доказів, що в свою чергу надавало б суду правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі в частині розподілу судових у вигляді витрат на правову допомогу понесених позивачем.

Суд констатує, що додаткове рішення з підстав визначених в абз. 2 ч 8 ст. 129 ГПК України в може бути прийняте судом лише у випадку дотримання учасником процесу вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання відповідної заяви.

Отже, у зв`язку з недотриманням позивачем положень ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та вимог ухвали суду про відкриття провадження у даній справі від 26.08.2020 викладених в пункті 4 резолютивної частини щодо порядку подання заяви про визначення порядку подання доказів судових витрат, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви б/н від 23.12.2020 про покладення витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 27000грн на відповідача у справі № 911/2419/20.

З урахуванням наведеного, а також положень статті 13 ГПК України, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вважає, правомірним відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 169, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 23.12.2020 про розмір витрат на правову допомогу понесених стороною позивача.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 15.01.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз